Сценарій виховного заходу "Ода професії"

Про матеріал

Сценарій створений з метою підсумувати і збагатити знання учнів про професії «Кравець,вишивальник», пропагувати ці професії, викликати до них інтерес, виховувати почуття національної гідності за свій народ.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Державний навчальний заклад

“Новоград – Волинське вище професійне училище”

ОДА ПРОФЕСІЇ

Сценарій виховного заходу

Виконала: майстер виробничого навчання 1 категорії;

викладач предметів професійно-теоретичної

підготовки вищої, категорії Сімон Лариса Феодосіївна

м. Новоград - Волинський

Назва проекту: «Ода професії»

Мета проекту: Підсумувати і збагатити знання учнів про професії «кравець» ,

«вишивальник», пропагувати ці професії, викликати до них

інтерес; сприяти розвитку творчого мислення, фантазії, есте-

тичного смаку; виховувати любов до своєї професії, творче

ставлення до праці, почуття національної гідності за свій

народ.

Тип проекту: дослідницько-інформаційний

Учасники проекту: учні групи № 18

Тривалість проекту: 1 місяць.

Керівник проекту: майстер виробничого навчання Лариса Феодосіївна Сімон

Обладнання: мультимедійний пристрій, презентація проекту «Ода професії»,

колекція моделей одягу, колекція вишиванок, виставка моделей

одягу та вишиванок.

Сценарій.

Ведуча. Доброго дня всім присутнім в цьому залі.

Наша позакласна година називається «Ода професії».

Мета: Підсумувати і збагатити знання учнів про професії «кравець»,

«вишивальник», пропагувати ці професії, викликати до них інтерес;

сприяти розвитку творчого мислення, фантазії, естетичного смаку;

виховувати любов до своєї професії, творче ставлення до праці, почуття

національної гідності за свій народ.

Ми поринемо з вами в світ професії «Кравець, вишивальник», поговоримо про перспективність цих професій, сучасну моду, зробимо прогноз на майбутнє, заглянемо в потаємні глибини училищного життя, покажемо свої знання і вміння.

Професіє моя,

Ти юна й споконвічна,

Любов до тебе в серці я несу,

Бо в тобі сила чудотворна

І магічна, що творить радість,

Зручність і красу.

(М. Гунько)

Мова йтиме про найкрасивішу, найнеобхіднішу професію з багатогранним розмаїттям її переваг і новизни. Це професія – кравець. Адже кожна людина мріє бути привабливою, чарівною, елегантною, найвродливішою і своєю красою наполовину зобов’язана фахівцям цієї

професії.

Цю професію люблять всі, бо всі причетні до неї.

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3363.JPG$

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\100_8789.jpg$ 1 уч. Почесна шана всім кравчиням,

Хто цю професію злюбив,

Велика шана за сумління

За кожен виріб, за пошив.

З дитинства мріяла кроїти

І шити людям на взірець,

Щоб їм обновками радіти

В пригоді стане всім кравець.

2 уч. У кого модний, гарний, зручний,

Солідний одяг до лиця,

Той неодмінно скаже: вправно

Зшито! І згада кравця.

Ведуча. Яку професію сьогодні можна назвати модною і популярною? Звичайно, професію кравця, мається на увазі, гарного кравця. Поряд з професіями юриста, економіста, маркетолога стають все більш актуальні спеціальності людей, які можуть самі робити щось реально потрібне, гарне, зручне. Кравець, взагалі, професія унікальна. Він і дизайнер одягу, і модельєр, і закрійник, і майстер з шиття –словом, об*єднує в собі всі престижні, сучасні спеціальності.

3 уч. Не випадково більшість кутюрьє зі світовим ім*ям, а також багато відомих модельєрів воліють, щоб їх називали не модельєрами або дизайнерами, а саме кравцями. Кравець – це мистецтво. Це психолог. Це критик. Гарний кравець враховує всі зовнішні недоліки, прагне, щоб одяг максимально сховав їх, зробив клієнтів красивими, ефектними, привабливими. Таким кравцям вірять і бережуть як зіницю ока.

Ведуча. Тільки фахівці цієї професії є великими людьми, дійсними магістрами своєї справи, сильні духом і розумом.

1 уч. Усі люди на землі

Одяг носять на собі.

А щоб одяг цей носити

Майстра треба , щоб пошити.

2 уч. Носити одяг – то є мудрість моди,

А шити одяг – то особиста насолода.

Від задоволення я посміхаюсь,

Бо шиттям одягу займаюсь.

3 уч. Одяг – перша необхідність

Захищає людську гідність.

Та не тільки захищає,

Ще й людину прикрашає.

Ведуча. Для кравця найбільше задоволення – дивитись на красиво й зі смаком одягнених людей, бачити їх щасливі, вдоволені обличчя й вважати себе творцем цієї краси. Потяг до кравецького мистецтва, по суті, рівнозначний захопленню музикою, живописом чи іншим видом творчості.

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3382.JPG$ 1 уч. В світі багато професій

Одна з них – кравець.

Її усюди шанують,

Бо він не просто митець.

Він творить людину,

Він бачить її почуття,

На тканині відтворить картину,

Картину людського життя.

2 уч. Ми ніким не замінні у світі,

Професія наша значна,

І в будь-якому столітті,

Ніколи не зникне вона.

Ведуча. Про неї пишуть вірші, висловлюють дифірамби, компліменти, як найчудовішій жінці, про неї ж складають гімн:

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\100_8771.jpg$ 3 уч. Наш кравець і гарний і ошатний

І до творчості завжди він здатний.

Величі його краса чарує,

Настрій гарний людям він дарує.

Одягає всіх він дуже модно,

До фантазій також він є годний.

Ведуча. Мовою кравця можна освідчитись в коханні.

( танець « Кравець з манекеном». Під час танцю звучить текст )

(Ми створені одне для одного, як нитка для голки. Я прагну, щоб ти обійняв мій стан, як сантиметр обіймає манекен. Ми не роздільні, як пілочка і спинка в кожному виробі. Я не можу без тебе, як швейна машина без човника. Я хотіла б приметати тебе, як манжету до рукава і передати щирі свої почуття, як лінії через копіювальні стібки. Знай, що моє кохання до тебе чисте і рівне, як тканина після прасування. Я хотіла б вшити ці слова у твоє серце, щоб ти запам’ятав і зміг усвідомлювати реально, як термінологію. Кохання моє до тебе ніколи не згасне, як не пропаде на Землі ця чудова професія – «Кравець».)

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3365.JPG$

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3367.JPG$

Ведуча. Для кожного найкращою професією є та, яку любиш, у якій досягнеш вершин творчості. Щастя для людини – це цікава справа, якою займається людина в житті. Людина любить свою справу, і від цього вона щаслива. Можливо найважливіший сенс людського життя і полягає в тому, щоб людина реалізувала себе.

1 уч. Закінчую училище і знаю

Яка в житті мета чекає.

Професію кравця я обираю

І долю щирую я зустрічаю.

Я вже тканину підбираю,

Під стиль та моду все шукаю.

Чудові вироби роблю,

Свою роботу я люблю.

2 уч. «Людина любить гарно одягатись,

Щоб своїм виглядом не тільки хизуватись.

Бо в пальто, сукні чи костюмі, зшитими добротно,

Людині затишно, і модно, і комфортно»;

3 уч. Яке ж чудове ремесло,

Кравецьке діло – золото.

Ти знай, що головна мета,

Щоб була вдягнута земля.

Ведуча. Навчитися одягатися стильно, високохудожньо, зі смаком, ошатно, можливо тільки тоді, коли досконало опануєш цю професію – «Кравець». Якщо молода людина присвячує себе тій єдиній, найкращій, найпотрібнішій, $D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\100_8803.jpg$ досяжній, посильній професії, що обумовить матеріальне забезпечення і принесе моральне задоволення – то це і є стисла формула професійної кар’єри.

Але професійна кар’єра повинна йти в гору. «Краса врятує світ» - так сказав один із відомих людей. Кажуть, що потреба в красі народилась разом із людиною, і вся історія людства переконливо свідчить про це. Навряд чи можна знайти людину, яка не хотіла б бути одягнена красиво. Навчати цьому повинні художники-модельєри – перші пропагандисти красивого одягу.

Сьогодні дизайн є одним з найбільш відомих і активно розвиваючих видів проектно-художньої діяльності. У всіх цивілізованих країнах світу він розглядається як невід*ємна частина матеріальної і духовної культури.

1 уч. У мене з дитинства була мрія стати дизайнером одягу. Потяг до цієї справи почав розвиватися ще у школі на уроках праці. І тому, коли до нашого класу завітали профорієнтатори професійного училища, я, не вагаючись, вирішила вступити до цього навчального закладу. Моє рішення щодо опанування професії «Кравець, вишивальник» було сприйнято з подивом багатьма знайомими та батьками. Вони вважали, що ця професія не для мене. А я впевнено переступила поріг ліцею – це був перший самостійний крок після закінчення школи, важливість якого важко переоцінити: крок, після якого треба йти тільки вперед.

2 уч. І дійсно, всі ці шкільні роки

Я залюбки учу уроки

Бо хочу я багато знати

Щоб потім модельєром стати

Щоб кращі сукні на показ

Були моїми кожен раз

Щоб в світі всі жінки на диво

Вдягались стильно і красиво.

3 уч. Набридли вже нам сукні звичні:

Такі буденні і практичні.

Душа вже свята вимагає,

Його нам так не вистачає.

Ведуча. Для того, щоб володіти всім багажем знань і бути компетентним з питань моди, проектування, створення моделі та її виготовлення, необхідно мати хорошу професійну освіту. Неможливо стати відомим дизайнером, не здобувши робітничої професії, не пройшовши поступово всі сходинки від кравця, закрійника.

1 уч. В наш час все більше зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є художнє оформлення( дизайн ). Одяг повинен бути як красивим по формі, так і якісним за виконанням. Все це диктується законами ринку і жорсткою конкуренцією. Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи. А це під силу тільки кваліфікованим спеціалістам – випускникам професійних учбових закладів.

Для всіх нас ліцей – перший важливий крок до мрії, яка, завдяки нашому навчальному закладу, стала реальністю.

Ведуча. Красивий, модний одяг, пошитий власноруч, несе радість. Наші учні ще не професіонали, але уже володіють деякими секретами майстерності. Вони пропонують свої вироби, в яких проявили здібності, знання, вміння, фантазію.

2 уч. На замовлення народу – ярмарковий показ моди!

Ось на нашому помості диво. Подивіться, гості !

Все чудово і практично, театрально, артистично,

Граціозно у дівчат. Починається парад.

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\100_8784.jpg$ ( показ моделей)

$G:\100_8788.jpg$

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3376.JPG$ Ведуча. Одяг кравця повинен бути теплим від його рук і майстерності. Чи замислювались ви, що за кожною дитячою пелюшкою, весільною сукнею, смокінгом, шубою стоїть праця людини? Людини, яка на дотик знає всі нюанси текстур тканин, яка з закритими очима протягує нитку в голку, яка просто працює для того працює для того, щоб вам було тепло, затишно й красиво. Ім’я цієї людини – кравець.

Тож у наш час так важливо зберегти таку унікальну професію – кравець, що означає не лише створювати модний одяг, а й дбати про розвиток естетичних смаків, збагачення духовної культури на основі розвитку творчості. Адже професія кравця завжди була і залишається «лабораторією творчості митців» створення одягу.

«Кравець – це краса, поєднана з почуттям стилю і смаку ».

То чи ж можна не любити чи зрадити цій професії, адже в силах кравця зробити світ кольоровим, яскравим, і, як наслідок, прекрасним і добрим.

Але кравецька справа не обмежується тільки індивідуальним пошивом, можна реалізувати себе на швейній фабриці. Адже ПрАТ ВКФ «Леся» з задоволенням приймає на роботу випускників нашого ліцею.

( відео з ПрАТ ВКФ «Леся»)

А зараз я запрошую до слова випускницю нашого училища 1998року, а тоді ще ПТУ-7, інженера-технолога ПрАТ ВКФ «Леся» Розенко Галину Павлівну.

(виступ Г. П. Розенко)

Ведуча. Кожна людина прагне бути красивою, і усвідомлює, що мода віддзеркалює внутрішню інтелігентність і культуру. Тому, якщо вона за покликом серця і порухом душі обрала саме цю професію, вже ніколи не пошкодує, і лише завдяки сумлінню і бажанню, терпінню і душевному внеску може стати на один щабель з відомими кутюр’є всього світу.

(пісня «Вишиванка»).

Ведуча. Ви вже зрозуміли, що мова піде про ще одну унікальну, неповторну, високоморальну, красиву професію «Вишивальник».

Вишивка – вид мистецтва, що виник давно. Мабуть, ми ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорах красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо через недовговічність тканини та $D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3391.JPG$ ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва.

1 уч. Довгими зимовими вечорами зморена щоденними хатніми клопотами українка під заворожливі мелодії співу чаклувала над дивом – творінням власних рук. Звивалась нитка для майбутньої сорочки, ткалося поле плахти, лягали на полотно стібки барвистих оздоб, нанизувалися коралі та дукачі – душа звільнялася від буденних турбот, серце забувало образи, стомлені руки створювали казковий світ, у якому правили бал щастя, краса , кохання. В уяві своїй вона вже вбиралася в освячені багатовіковими звичаями, однак завжди нові й бажані, шати та відчувала себе царівною.

2 уч. Червоно - чорні всі узори,

Мережив ряд на полотні.

Традицій пласт, легенди роду,

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3399.JPG$ Духовний символ, оберіг,

Калини кущ, дівочу вроду,

На полотні все хтось зберіг.

Прості орнаменти, народні,

Тягучі як пісні степів.

Все актуально і сьогодні,

Хоча й прийшли з далеких днів.

Ведуча. Вишивання — не просто ремесло, це прояв таланту, майстерностi, обдарованостi. Це один iз небагатьох моментiв у життi жiнки, коли вона може вiдчути радість творення, висловити у гамі кольорiв свою вiру в краще майбутнє, оптимiзм.

3 уч. На білім полотні Любов, любов, любов…

І біль, і туга, й радість, Немає тільки зради -

І вибита сльоза, На білім полотні…

І виткані пісні,

Ведуча. Чого тільки не приховує в собі наша вишивка: кохання й страждання, радість і смуток, життя і смерть. Це – своєрідний літопис життя. Дуже тісно пов’язані поетичні образи народної пісні та вишивки, бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві.

1 уч. Вічна пісня барв і кольорів

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

2 уч. Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3416.JPG$ Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте.

Ведуча. Український рушник. Як багато промовляє нам це слово. Скільки зворушливих спогадів у кожного з нас пов'язано з ним!

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і вишиті рушники. А тому в Україні немає жодної оселі, де б не полум’яніли рушники.

3 уч. Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навік з’єдналось чорне і червоне-

Мого краю гордість і краса.

Душа народу – малинові дзвони,

Його веселка і його краса.

Ведуча. У давнину старі люди говорили, що оселя, усе, що в ній є , що збагачує сім'ю піснею, вишивкою, добрим словом і поглядом – є берегинею.

1 уч. Дивлюся мовчки на рушник,

$D:\Мои документы\робоча\музей ЛЕСІ\PIC_0402.JPG$ Що мати вишивала,

І чую-гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало.

Цілую мовчки той рушник

Що мати вишивала.

Ведуча. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. З рушником ушановували появу немовляти в родині виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей; проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник.

2 уч. Хлібом і сіллю на вишиваному рушнику зустрічають у нас, в Україні дорогих гостей. І цей рушник – символ нашої гостинності та доброзичливості. Рушником накривають хліб на столі і паску та писанки і крашанки, які несуть святити на Великдень. Рушник, вишитий руками коханої… Він зігріває душу у далекій чужині.

3 уч. Рушникове обличчя веселе

Обвиває коровай на столі.

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

1уч. Рушничок на стіні – давній звичай.

Ним шлюбують дітей матері,

Він до дому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

2уч. Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

Ведуча. Рушник пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею.

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3407.JPG$ 3 уч. Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свої хату -

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники.

(пісня «Вишиванка моя, Україна» і танець з рушниками )

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3404.JPG$ Ведуча. Історія народної вишивки сягає своїм корінням в глибину віків. Наше завдання – зберегти символи духу людського від забуття і байдужості, зробити їх набутком для всіх. Одним із таких символів, без якого немислима українська нація, є вишивана сорочка.

1 уч. Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

2 уч . Вишиванка - дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, усміх тата,

$D:\Мої фото\Фото робочі\SAM_3405.JPG$ Прадідів пророчий заповіт.

3 уч. Вишиванка - писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

1 уч. Вишиванка - біль на п`ядесталі,

Слава, воля, єдність, віра - ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить вирій взорами-крильми.

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\100_8818.jpg$ Ведуча. До вишитої сорочки українці ставились з особливою увагою і пошаною, бо вона супроводжувала людину від колиски і до останнього подиху.

2 уч. Нечутно стукає вже вечір чорнявий,

В блиску сніжинок спалахує вишня,

Вишивати сідає дівчина на лаві,

І серця торкається лагідна пісня.

Ведуча. Добрі жіночі руки переливали на полотно ніжність і теплоту люблячих душ. Тому сорочка стала найціннішим скарбом, найкращою пам’яттю .

3 уч. Тож я зберігаю сорочку і досі,

Милую, які чарівні ці віночки.

Вдихну її запах , чолом притулюся,

Гаптована сонцем і серцем бабусі.

Ведуча. Вся українська вишивка — не лише сорочки— чарує своєю красою, неповторністю кожного, хто її побачив.

Протягом століть створювалося народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби не тільки бачити і відчувати красу, а й творити її власними руками.

1 уч. Ой, вишивки мої любі, я вас вишиваю,

Та про красу і про фарби думки не лишаю.

Де покласти слід рожеву, а де ніжно – синю,

Щоб славила моя праця рідну Батьківщину,

Щоб сміялася сорочка гарними квітками,

Щоб пишалась Україна своїми майстрами. $D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3411.JPG$

Ведуча. Ви, учні училища, майбутні майстри, якими зможе пишатися Україна. Доказ цього – вироби, які ви пошили своїми руками і оздобили естетично і вишукано.

Спідниці, вишиті нитками старанно підібраних тонів, барвисті сорочки – у таком вбранні дівчата нагадують букет живих квітів.

Відлітають роки, минають віки, змінюється мода. Але ніщо не затьмарить краси вишитих речей. Вони вічні.

Одягнімо білу сорочку і відчуємо, як вона дає нам здоров’я і снаги, краси і ніжності.

Пропонуємо вашій увазі колекцію вишиванок.

(показ моделей)

$D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3408.JPG$

Ведуча. Життя підтверджує, що вишивка, як вид народного мистецтва, постійно живе, розвиваючись, збагачуючись новими аспектами філософсько-естетичного звучання. Постійно зростає її популярність і зацікавленість нею.

1 уч. Художнє вишивання - один з найбільш поширених видів народного мистецтва, в якому втілені кращі традиції народу - приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників.

Надзвичайно цікавим видом сучасної вишивки є створення картин. Сьогодні цей вид став дуже поширеним і модним. Вишивання картин вимагає від майстрині наполегливості, великої любові і таланту. Тільки люди із золотими руками і чуйним серцем можуть створити такі рукотворні шедеври.

Мистецтво художнього вишивання широко використовується в створенні декоративних прикрас, в оздобленні жіночих сумочок. Художня вишивка вдало використовується в інтер’єрах сучасних приміщень – у житлах, кімнатах $D:\Мои документы\Мои рисунки\секція 2012\SAM_3421.JPG$ відпочинку, готелях, ресторанах. Вона вносить в побут своєрідну святковість, урочистість.

Ведуча. А зараз я запрошую до слова випускницю училища2003р., дизайнера за професією, власницю салону «Перлини Звягеля» Світлану Миколаївну Качевську.

(виступ С.М.Качевської, презентація робіт з салону).

Ведуча. Сподіваюсь, ви зрозуміли, що означає займатись улюбленою справою, створювати неповторну красу, адже професії «Кравець», «Вишивальник» - це особливий стан душі, неповторний світ творчості і гармонії.

Я впевнена, ці професії не залишать вас байдужими і. сподіваюсь, захоплять так, що ви вже не зможете зупинитись на півдорозі.

Всього рік-два після школи, і в руках кожного із нас хороша професія, якою можна заробляти вмілими руками собі на життя.

Пам’ятаймо слова українського педагога і психолога К.Д.Ушинського: «Якщо ви вдало виберете професію і вкладете в неї всю свою душу,- то щастя саме знайде вас.

2 уч. Одвічно слався труд людини

Краса її безсмертних справ,

Я бачу в колосі, зернині

Людських сердець гарячий сплав.

В труді і слава наша й доля,

І дружби вірної тепло.

В нім шум верстата, гомін поля

І пісні чисте джерело.

3 уч. В Україні мистецтво – скарбниця добра,

Бо народу талант у віках непогасний.

Україна у творах майстрів ожива,

Щоб була вона вільна, щаслива й прекрасна.