Сценарій свята «Прощання з Буквариком»
Мета: допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися.
Обладнання: великі макети підручників (Читанка, Рідна мова, Математика), зошит чистий і зошит брудний, паперові квіти, повітряні кульки.
Дійові особи на святі: Ведучий 1, Ведучий 2, Хлопчик, Першокласники, Букварик, Читанка, Рідна мова, Математика, Казка.
Учитель. Шановні друзі! Сьогодні ми прощаємося з нашою найпершою книжкою—«Букварем». Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Зараз ми спробуємо відтворити частинку того, чого навчилися у класі. Давайте послухаємо наших учнів.
Учень 1
В нашім класі — урочистий
День прощання з «Букварем».
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем.
Учень 2
Ми усіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
Учень З
Є книг багато: радісних, печальних,
Тонких, товстих, барвистих, наче жар,
Але одна — усім книжкам начальник,
І звуть її по-простому — «Буквар»!
Учень 4
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам буквар.
Учень 5
Буквар взяли ми в перший раз,
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер ми вміємо читати!
Ведучий 1:
Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!
Хлопчик:
Добридень! Я - …
Із третього класу.
Зайшов, завітав в вашу
Класну кімнату,
Бо вирішив я
Першокласників зразу
З святом Букварика
Всіх привітати!
Ведучий 2:
То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.
Гном Федько:
Гей, привіт! Будьмо знайомі!
Ми – веселі брати гноми.
Гном Митько: Я – кмітливий Гном Митько!
Гном Федько: Я – дотепний Гном Федько!
Гном Митько:
Подивись, дітей чимало
В класі затишнім отут!
Гном Федько:
Нас, напевне, тут чекали –
Скільки діточок навкруг!
Гном Митько:
Мабуть, гарним буде свято…
Як цікаво! Я присяду.
Федько: Посувайся! Чуєш, хлопче?
Митько: Ще чого! Відстань! Не хочу!
Федько: Уставай, а то дивись!
Митько: От нахаба! Відчепись!
Ведучий 1:
От так гноми! Сором, сором
Так поводитися, гноми!
Доведеться, любі діти,
Дружбі гномів цих навчити.
Гном Федько:
Просто зараз ми не в дусі,
Взагалі ж ми – добрі друзі!
Гном Митько:
Всі, напевно, добре знають:
В казці дружбу поважають!
Ведучий 2:
Ну що ж, перевірити це доведеться,
Герой-першокласник, напевно, знайдеться,
Який не боїться читати й складати...
Виходьте! Я буду вас перевіряти!
Учень 1:
Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А.
Учень 2:
Буква «О» така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!
Учень 3:
Уночі на даху
Завивала буква У,
Бо невіглас вітер
Більш не знає літер
Учень 4:
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!
Учень 5:
Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».
Учень 6:
И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди —
І скажи їй: "Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»
Ведучий 2:
Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Ви знаєте вже стільки слів,
Скажіть, хто вас цьому навчив?
Діти
Це наш Буквар, який щодня
Давав потрібні нам знання.
Ведучий 1:
Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
Всі разом пісню заспіваєм!
Біжить назустріч Букварику і виводить його на сцену. Діти виконують пісню про Буквар.
Буквар
Я дітям всім допомагав,
Але старання вимагав.
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення — світ, невчення — тьма!
А хто знання хороші має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться.
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
Й відразу букви всі завчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас — нема!
І навіть друг наш, Буратіно,
Всі букви вивчив на «Відмінно»!
Усі розумні, всі читають.
А скільки загадок вже знають!
Казок багато прочитали,
Й самі казки уже складали!
Навчилися всього багато
І от тепер прийшли на свято.
Ведучий 1:
От молодці які у нас!
Найліпший в школі — перший клас!
Вони і загадки в нас знають,
І зараз нам їх загадають.
Ведучий 2: Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей. (Загадка-акровірш може бути написана на плакаті, що його показують дітям.)
Букви нам він показав,
Успіхів всім побажав.
Крок за кроком з ним ішли,
Вірні всі йому були.
А — найперша, аж до Я —
Разом букв одна сім’я!
Скажіть усі разом — Буквар! І всі подякуємо нашій улюбленій книжці, яка дала нам найперші знання!
Всі в залі. Дякуємо!
Ведучий 1: У мене такі загадки для вас:
Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець.)
Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка.)
Ведучий 2: Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає. (Олівець.)
Ведучий 1: Відгадайте і мої загадки:
Утрьох їдуть братці верхом на конячці. (Ручка і пальці.)
А тепер відгадайте ще одну. Біла рілля, чорне насіння, лиш той посіє, хто розуміє. (Ручка.)
Ведучий 2: А мої відгадаєте?
Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає. (Книжка.)
Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книжка.)
Ведучий 1: Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка.)
Ведучий 2:
Ви бачите, які в нас діти?
Уміють все вони робити.
Багато загадок всі знають,
Й самі уже казки читають.
Бо за науку добре брались,
Учились і не лінувались.
Тож радості у всіх багато —
Розумні всі прийшли на свято!
Ведучий 1:
Тепер вже можна й святкувати,
Й веселу пісню заспівати.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!
Діти виконують пісню «Мій Букварик»
До дітей виходить Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка.
Казка
Я — наша українська казка,
Прийшла із глибини віків.
У мені правда, мрія, ласка
І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
Я — ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна.
Лиш зіронька у ній іскриться,
Як мрія людства чарівна.
Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.
1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! (Телесик.)
2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)
3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)
4. Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні без гостинця. А як цього не зробить, то лихо буде. (Мудра дівчина.)
Той, хто народні казочки читає,
Він, ніби із джерельця, воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо щира мудрість у казках тих є.
Діти виконують пісню на вибір учителя.
9 учень
А ми не тільки з Букварем дружили,
У нас ще й математика була.
Ми яблучка й цукерочки лічили,
Задачка теж у клас до нас зайшла.
10 учень
Тож, Математико, іди до нас хутчіше.
Бо ж ти дала багато нам понять.
З тобою разом буде веселіше,
Ти ж з нами стільки провела занять!
Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.
Без математики у світі — не прожить!
Тепер ми додаємо, віднімаєм,
Ще навчимося множити й ділить.
Виходить книжка Математика і звертається до дітей.
Математика
Я рада, що мене ви запросили
У цей святковий, урочистий день.
Я знаю, що мене ви полюбили,
Тож разом поспіваємо пісень!
І приклади із цифр моїх складемо,
Обчислимо їх за короткий час.
А результат ми правильний знайдемо,
Бо ж недаремно я учила вас!
На сцену виходять діти-цифри, які будуть складати приклади, а діти їх обчислюватимуть.
2+3=5 3+6=9 8-1=7 4- 2=2
Математика
Молодці, це перші перемоги,
Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.
У математику вас поведуть дороги,
Тож старайтесь, діти, в добрий час.
Діти виконують пісню про цифри.
11 учень
Усі ми ходимо до школи
І пізнаємо з юних літ
Усе, що бачимо довкола,
Увесь чарівний дивосвіт.
12 учень
І з кожним роком більше й більше,
Потрібних знань здобудем ми.
Науки будуть все складніші,
Та ми у світ йдемо людьми.
Тому багато треба знати,
Про Всесвіт і людське життя.
Книжок багато прочитати.
Минуле знати й майбуття.
13 учень
А в цьому книги допоможуть,
Які до нас прийдуть у клас.
Вони усе на світі можуть,
Тож познайомитися час.
14 учень
Ось Читанка, що без вагання
Розвине техніку читання.
Нам допоможе зрозуміти,
Як треба в цьому світі жити.
Заходить Читанка.
Читанка
Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.
15 учень
Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,
Чудова, світла, барвінкова.
Заходить книжка — Рідна мова.
Українська мова
Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,
Бо рідним словом серце промовля.
Заходить книжка «Я і Україна» і звертається до дітей.
Я і Україна
І я прилину в світ ваш неодмінно,
Цікава книжка — Я і Україна!
Я розкажу історію народу,
Цікаве все про матінку-природу.
А ще про те, як в цьому світі жити,
Все про культуру як людей любити.
І про Вітчизну, що для всіх одна
Й що зветься Україною вона.
А всі ми — українці — її діти,
Й свою Вітчизну будемо любити.
16 учень
Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,
Щоб більше бачити і краще світ пізнати.
Ну, а Букварику вклоняємось доземно,
Бо знаємо усі ми достеменно:
Ми без його науки далі б не пішли,
Без рідних букв — ми б неуки були.
Тому, книжки, ми з нашим Букварем,
Давайте разом пісню заведем.
Діти виконують пісню про Букварика.
17 учень
Сюди, у залу, нас, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.
Але найбільшу славу, ще раз повторю,
Складаємо сьогодні — Букварю.
Це він нам радо, щиро й без вагань
Подарував основу знань!
18 учень
Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі
Вклоняємося низько до землі! (Кажуть всі діти.)
Учитель
А зараз ми продовжим наше свято,
Бо є ще танців і пісень багато.
Тож будемо співати, танцювати,
І веселитись та у ігри грати!
Діти співають пісні, танцюють, грають у ігри.
1