Сценарій виховного заходу "Прощання з Буквариком"

Про матеріал
Сценарій виховного заходу "Прощання з Буквариком", мета якого допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися
Перегляд файлу

Сценарій свята «Прощання з Буквариком»

Мета: допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися.

 

Обладнання: великі макети підручників (Читанка, Рідна мова, Математика), зошит чистий і зошит брудний, паперові квіти, повітряні кульки.

 

Дійові особи на святі: Ведучий 1, Ведучий 2, Хлопчик, Першокласники, Букварик, Читанка, Рідна мова, Математика, Казка.

 

Учитель. Шановні друзі! Сьогодні ми прощає­мося з нашою найпершою книжкою—«Букварем». Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато ціка­вого. Зараз ми спробуємо відтворити частинку того, чого навчилися у класі. Давайте послухаємо наших учнів.

 

Учень 1

В нашім класі — урочистий

День прощання з «Букварем».

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

 

Учень 2

Ми усіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

 

Учень З

Є книг багато: радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — «Буквар»!

 

Учень 4

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам буквар.

 

Учень 5

 

Буквар взяли ми в перший раз,

Коли зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати!

 

 

Ведучий 1:

Який чудовий день! Який чарівний день!

А скільки вже гостей на нашім святі!

А скільки прозвучить тут радісних пісень —

Їх заспівають першокласники завзяті!

Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!

Вони вже букви вивчили й читають.

Тож свято це для них і свято це для всіх!

Для тих, які вершини підкоряють!

 

Хлопчик:

Добридень! Я - …

Із третього класу.

Зайшов, завітав в вашу

Класну кімнату,

Бо вирішив я

Першокласників зразу

З святом Букварика

Всіх привітати!

 

 

Ведучий 2:

То що? Починаємо свято казкове?

Воно буде гарне, веселе, чудове!

Всі букви вже вивчили діти і знають,

І пишуть диктанти та тексти читають.

 

Гном Федько:

Гей, привіт! Будьмо знайомі!

Ми – веселі брати гноми.

 

Гном Митько: Я – кмітливий Гном Митько!

 

Гном Федько: Я – дотепний Гном Федько!

 

Гном Митько:

Подивись, дітей чимало

В класі затишнім отут!

 

Гном Федько:

Нас, напевне, тут чекали –

Скільки діточок навкруг!

 

Гном Митько:

Мабуть, гарним буде свято…

Як цікаво! Я присяду.

 

Федько: Посувайся! Чуєш, хлопче?

 

Митько: Ще чого! Відстань! Не хочу!

 

Федько: Уставай, а то дивись!

 

Митько: От нахаба! Відчепись!

 

Ведучий 1:

От так гноми! Сором, сором

Так поводитися, гноми!

Доведеться, любі діти,

Дружбі гномів цих навчити.

 

Гном Федько:

Просто зараз ми не в дусі,

Взагалі ж ми – добрі друзі!

 

Гном Митько:

Всі, напевно, добре знають:

В казці дружбу поважають!

 

Ведучий 2:

Ну що ж, перевірити це доведеться,

Герой-першокласник, напевно, знайдеться,

Який не боїться читати й складати...

Виходьте! Я буду вас перевіряти!

 

Учень 1:

Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А.

 

Учень 2:

Буква «О» така-от кругла, 
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!

 

Учень 3:

Уночі на даху

Завивала буква У,

Бо невіглас вітер

Більш не знає літер

 

Учень 4:

Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!

 

Учень 5:

Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».

 

Учень 6:

 И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди — 
І скажи їй: "Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»

 

 

Ведучий 2:

 

Ви молодці, чудові діти,

За вас ми можемо радіти!

Ви знаєте вже стільки слів,

Скажіть, хто вас цьому навчив?

 

Діти

 

Це наш Буквар, який щодня

Давав потрібні нам знання.

 

Ведучий 1:

 

Виходь, Букварику, до нас,

Бо вже тобі на свято час!

Тебе ж ми любим, поважаєм,

Всі разом пісню заспіваєм!

 

Біжить назустріч Букварику і виводить його на сцену. Діти виконують пісню про Буквар.

 

Буквар

 

Я дітям всім допомагав,

Але старання вимагав.

Усі сьогодні букви знають,

Гарненько пишуть і читають.

Ні в кого сумнівів нема,

Що вчення — світ, невчення — тьма!

А хто знання хороші має,

Той навіть мур міцний зламає!

Тож у житті потрібно вчиться.

Наука завжди знадобиться!

Слова ці діти зрозуміли

Й відразу букви всі завчили.

Я задоволений всіма,

Лінивих серед вас — нема!

І навіть друг наш, Буратіно,

Всі букви вивчив на «Відмінно»!

Усі розумні, всі читають.

А скільки загадок вже знають!

Казок багато прочитали,

Й самі казки уже складали!

Навчилися всього багато

І от тепер прийшли на свято.

 

Ведучий 1:

От молодці які у нас!

Найліпший в школі — перший клас!

Вони і загадки в нас знають,

І зараз нам їх загадають.

 

Ведучий 2: Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей. (Загадка-акровірш може бути написана на плакаті, що його показують дітям.)

 

Букви нам він показав,

Успіхів всім побажав.

Крок за кроком з ним ішли,

Вірні всі йому були.

А — найперша, аж до Я —

Разом букв одна сім’я!

 

Скажіть усі разом — Буквар! І всі подякуємо нашій улюбленій книжці, яка дала нам найперші знання!

 

Всі в залі. Дякуємо!

 

Ведучий 1: У мене такі загадки для вас:

 

Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець.)

 

Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка.)

 

Ведучий 2: Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке. Хто на його слід погляне, думку його взнає. (Олівець.)

 

Ведучий 1: Відгадайте і мої загадки:

 

Утрьох їдуть братці верхом на конячці. (Ручка і пальці.)

 

А тепер відгадайте ще одну. Біла рілля, чорне насіння, лиш той посіє, хто розуміє. (Ручка.)

 

Ведучий 2: А мої відгадаєте?

 

Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає. (Книжка.)

 

Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книжка.)

 

Ведучий 1: Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка.)

 

Ведучий 2:

Ви бачите, які в нас діти?

Уміють все вони робити.

Багато загадок всі знають,

Й самі уже казки читають.

Бо за науку добре брались,

Учились і не лінувались.

Тож радості у всіх багато —

Розумні всі прийшли на свято!

 

Ведучий 1:

Тепер вже можна й святкувати,

Й веселу пісню заспівати.

Тож гарна пісня хай лунає,

А з нами — цілий світ співає!

 

Діти виконують пісню «Мій Букварик»

 

До дітей виходить Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка.

 

Казка

Я — наша українська казка,

Прийшла із глибини віків.

У мені правда, мрія, ласка

І дух народу не зітлів.

В мені є сила і відвага,

Природи вічна таїна.

Сміливість і людська звитяга,

Чарівність, радість, дивина.

Я — ніби та жива криниця,

В якій ти не побачиш дна.

Лиш зіронька у ній іскриться,

Як мрія людства чарівна.

 

Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.

 

1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! (Телесик.)

 

2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)

 

3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)

 

4. Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні без гостинця. А як цього не зробить, то лихо буде. (Мудра дівчина.)

 

Той, хто народні казочки читає,

Він, ніби із джерельця, воду п’є.

По вінця серце й розум напуває,

Бо щира мудрість у казках тих є.

 

Діти виконують пісню на вибір учителя.

 

 

9 учень

 

А ми не тільки з Букварем дружили,

У нас ще й математика була.

Ми яблучка й цукерочки лічили,

Задачка теж у клас до нас зайшла.

 

10 учень

 

Тож, Математико, іди до нас хутчіше.

Бо ж ти дала багато нам понять.

З тобою разом буде веселіше,

Ти ж з нами стільки провела занять!

Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.

Без математики у світі — не прожить!

Тепер ми додаємо, віднімаєм,

Ще навчимося множити й ділить.

 

 

Виходить книжка Математика і звертається до дітей.

 

Математика

 

Я рада, що мене ви запросили

У цей святковий, урочистий день.

Я знаю, що мене ви полюбили,

Тож разом поспіваємо пісень!

І приклади із цифр моїх складемо,

Обчислимо їх за короткий час.

А результат ми правильний знайдемо,

Бо ж недаремно я учила вас!

 

На сцену виходять діти-цифри, які будуть складати приклади, а діти їх обчислюватимуть.

 

2+3=5 3+6=9 8-1=7 4- 2=2

 

Математика

 

Молодці, це перші перемоги,

Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.

У математику вас поведуть дороги,

Тож старайтесь, діти, в добрий час.

 

Діти виконують пісню про цифри.

 

11 учень

 

Усі ми ходимо до школи

І пізнаємо з юних літ

Усе, що бачимо довкола,

Увесь чарівний дивосвіт.

 

12 учень

 

І з кожним роком більше й більше,

Потрібних знань здобудем ми.

Науки будуть все складніші,

Та ми у світ йдемо людьми.

Тому багато треба знати,

Про Всесвіт і людське життя.

Книжок багато прочитати.

Минуле знати й майбуття.

 

13 учень

 

А в цьому книги допоможуть,

Які до нас прийдуть у клас.

Вони усе на світі можуть,

Тож познайомитися час.

 

14 учень

 

Ось Читанка, що без вагання

Розвине техніку читання.

Нам допоможе зрозуміти,

Як треба в цьому світі жити.

 

 

 

Заходить Читанка.

 

Читанка

 

Я — Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Про дивний світ і про культуру

Вмістила я літературу.

Щоб виучилися й читали,

Цікавого багато знали.

Тут є прислів’я і лічилки,

Ще скоромовки та мирилки.

Щоб всі ви мудрими були

Та в світ розумними ішли.

Що швидше навчитесь читати,

То більше зможете пізнати.

В мені є пісня колискова,

Й звучить чарівна рідна мова.

Щоб ви чудово розмовляли

Та розуму всі набирали.

 

15 учень

 

Прихилиться до слова слово,

Й полине українська мова.

Чарівна, дорога і мила,

Що по землі оцій ходила

У всі віки, у всі часи.

Вона з веселки і з роси,

Вона з промінчика ясного,

З травички і струмка дзвінкого.

Вона — з любові — рідна мова,

Чудова, світла, барвінкова.

 

Заходить книжка — Рідна мова.

 

 

Українська мова

 

Я ваша мова, діти, рідна мова!

Іду до вас із глибини віків.

Щоб донести до вас чарівне слово,

Що найрідніше з-поміж інших слів.

Бо різних мов на світі є багато,

А рідна мова — в кожного одна.

Вона у серці в будень і у свято,

Свята і найдорожча нам вона.

Спішу навчити гарно розмовляти,

Тож, як на крилах, вже до вас лечу.

Щоб ви навчились грамотно писати,

Думки висловлювати правильно навчу.

Розкрию таїну одвічну й силу слова,

Яке лікує й рани заживля.

Піднести до висот завжди готове,

Бо рідним словом серце промовля.

 

 

Заходить книжка «Я і Україна» і звертається до дітей.

 

Я і Україна

 

І я прилину в світ ваш неодмінно,

Цікава книжка — Я і Україна!

Я розкажу історію народу,

Цікаве все про матінку-природу.

А ще про те, як в цьому світі жити,

Все про культуру як людей любити.

І про Вітчизну, що для всіх одна

Й що зветься Україною вона.

А всі ми — українці — її діти,

Й свою Вітчизну будемо любити.

 

16 учень

 

Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,

Щоб більше бачити і краще світ пізнати.

Ну, а Букварику вклоняємось доземно,

Бо знаємо усі ми достеменно:

Ми без його науки далі б не пішли,

Без рідних букв — ми б неуки були.

Тому, книжки, ми з нашим Букварем,

Давайте разом пісню заведем.

 

Діти виконують пісню про Букварика.

 

17 учень

 

Сюди, у залу, нас, на наше свято

Прийшло уже книжок багато.

Ми будемо науки вчити,

Щоб мудро в цьому світі жити.

Але найбільшу славу, ще раз повторю,

Складаємо сьогодні — Букварю.

Це він нам радо, щиро й без вагань

Подарував основу знань!

 

18 учень

 

Тому, Букварику чудовий, вірний друже,

Ми за твою науку дякуємо дуже!

Й сьогодні учні всі твої малі

Вклоняємося низько до землі! (Кажуть всі діти.)

 

Учитель

 

А зараз ми продовжим наше свято,

Бо є ще танців і пісень багато.

Тож будемо співати, танцювати,

І веселитись та у ігри грати!

 

Діти співають пісні, танцюють, грають у ігри.

1

 

Завантаження...
docx
Додано
25 лютого 2019
Переглядів
514
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку