19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

Музично-розважальна програма : "ЖІНКА – ОДВІЧНА ЗАГАДКА ПРИРОДИ"

Про матеріал
На календарі березень – перший місяць весни. І хоча зима ще не здає своїх позицій, все-таки подих весни відчувається скрізь: і в яскравому промінні сонця, в ясному блакитному небі і у бадьорих, збентежених обличчях людей. В перші дні весни – свято. Міжнародний жіночий день 8 Березня. Свято ніжності і краси, світла і тепла, свято всіх матерів, жінок і дівчат.
Перегляд файлу

 

ЖІНКА – ОДВІЧНА ЗАГАДКА ПРИРОДИ

(музично-розважальна програма  до свята 8-го Березня)

 

(Звучить мелодія)

 

Вчитель: На календарі березень – перший місяць весни. І хоча зима ще не здає своїх позицій, все-таки подих весни відчувається скрізь: і в яскравому промінні сонця, в ясному блакитному небі і у бадьорих, збентежених обличчях людей. Адже в перші дні весни – свято. Міжнародний жіночий день 8 Березня. Свято ніжності і краси, світла і тепла, свято всіх матерів, жінок і дівчат.

 Епіграфом до нашого свята стануть ось ці рядки:

 

Читець: Сестра, дружина, дівчина, кохана, -

Уклін усім вам, ніжність, добра шана,

Ви квіти на землі, ви матері,

Без вас і сонця не було б вгорі.

Без вашого терпіння і любові

Пісні б не існували колискові,

Завмерла б радість і ясне буття,

І хто б тоді продовжував життя?

Хто б вимовив найперше ніжне слово,

Із уст чиїх текла б ти, рідна мово?

Хто б пробудив найкращі почуття

І пристрасть до прекрасного життя?

 

(На фоні музики звучать слова ведучої)

 

Ведуча: Я – жінка,

Я – травинка,

Я – царівна,

І лише Афродіта мені рівня.

 І дійсно, жінка – це муза, це – царівна, це одвічна загадка природи. Жінки – вони як рідкісні перли, як притягаючі рубіни, як сліпучі діаманти. Вони – це безцінні коштовності, які дарує нам життя. Споконвіків  жінкам присвячували пісні, дарували квіти та різні прикраси. І це, звичайно, є доказом того, що жінка – це незрівнянний витвір природи, це найдорожча коштовність і вона варта найкращого. Тому символом нашого свята стала оця чудова перлина, кожна сторона якої – одна із граней жіночого характеру.

 

(Ведуча відкриває піднос, на якому лежить  велика перлина, зроблена з пап'є-маше, кожна її сторона – іншого кольору з різними написами).

 

 (Звучить фонограма ліричної мелодії, ведуча бере у руки перлину і читає перший напис “Жінка – мати”)

 

Ведуча: Рідна мамо, -

Найдорожча в світі,

Тільки ти – початок і любов.

 І дійсно, людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотику маминих рук і лагідного жіночого погляду. Любов починається з матері. Це чарівне слово ми знаємо змалечку, навчилися вимовляти з-поміж перших слів і дорожити ним, як молитвою. І сьогодні привітати своїх матерів прийшли діти, матері яких працюють у гімназії і є не тільки вчителями. А перш за все – матерями. Отож, привітання для матерів і всіх жінок, які працюють у нашій гімназії.

 

Мамо моя мила! Вітаю тебе зі святом.

І зичу тобі, рідна, весен квітучих,

Спокою ясного і благополуччя.

 

Мамочко моя рідна! Ти наче ніжна квітка, наче весна прекрасна. Ти наче сонечко ласкаве зігріваєш мене своїм теплом.

 

Моя люба мамо, ти для мене найрідніша в світі. Хоча я знаю, що деколи завдаю тобі чимало прикрощів, але моя любов до тебе житиме в моєму серці вічно.

 

Матусю моя! Ти в мене найталановитіша, найпрекрасніша в світі. Я люблю тебе за твої теплі руки і ніжне серце.

 

Моя люба мамусю! Я дуже вдячний за твою ласку, ніжність і турботу. Свою посмішку ти даруєш усім, тож посміхайся, матусю, завжди, і нехай ніякі негаразди не засмучують тебе.

 

Нене моя рідна! Ще з колиски ти навчила мене співати, любити і поважати людей. Дякую тобі за лагідні очі і веселу вдачу.

 

Нам мама наче сонечко в зеніті,

Що не затінить часу далина,

Бо матінка єдина в нас у світі,

Нам зігріває серденько вона.

 

Мамочко моя рідна. Ти тендітна і ніжна, турботлива і терпелива, із святом тебе, моя рідненька.

 

Матінко моя люба! Я, від імені чоловічого колективу нашої Сіма вітаю тебе із цим святом. Адже для мене, братиків і нашого татуся ти завжди наша віра, надія та любов. Отож, нехай Бог тебе оберігає і добро, тепло і ласку постійно посилає.

 

Нене моя мила! Ти найкраща в світі. Ми не уявляємо свого життя без твоїх добрих очей, турботливих рук і лагідного слова. Нехай Мати Божа тебе оберігає і сто років посилає.

 

Рідна моя, в цей святковий день, я хочу сказати тобі, як добре, що ти є у мене. Твоє постійне тепло ми відчуваємо кожен день. Зичу тобі здоров’я та добра.

 

Ведуча: Тому ми, ваші діти, щиро вітаємо Вас і всіх присутніх жінок з цим святом, бажаємо міцного здоров’я, безмежної радості, щастя в особистому житті. Несіть і надалі у своєму серці місію, дану Богом – місію милосердя, любові та добра.

 

(Діти дарують квіти матерям)

(Звучить пісня “Мати моя...”. Ведучий читає наступний напис на камені: “Жінка-кохана”)

 

Ведучий: Ця жінка достоту вродлива,

Святкова, граційна, ставна,

Ця жінка сьогодні щаслива,

Тому, що вона кохана.

І дійсно, у різні часи і у різні епохи люди поклонялися жінкам, любили їх, шанували, носили на руках.  Був правий хтось із великих, стверджуючи, що саме розумне, чого досягає людина – це вміння любити жінку і поклонятися їй. 

 

(Звучить пісня “Есть ли Любовь на свете”)

(Ведуча читає наступний напис: “Жінка – господиня дому)

 

Ведуча: Добре, коли в хаті чистота і комфорт, пахне смачним обідом і пирогами, значить, господиня на своєму місці. І не потрібно ні про що думати, за тебе вже все вирішено. Оце як у гуморесці “Унікальний чоловік”.

Лає жінка чоловіка:

“Я варю і шию,

І підлоги натираю,

І каструлі мию.

Він же вернеться з роботи,

Влізе у піжаму,

І куняє на дивані,

Вже пролежав яму.”

А свекруха до невістки

Промовляє тихо:

“Не чіпайся ти до нього,

Буде тобі лихо,

Хвали бога, що сидить він,

В рідному гніздечку,

Не блукає по пивничках,

І не скаче в гречку.

І нікого знать не хоче,

Крім сім’ї своєї,

Таких скоро виставляти

Будуть у музеї.

 

Подарунок

Чоловік прийшов з крамниці

В вечір березневий,

Приніс жінці подарунок –

Видно, не дешевий.

Мотузками обмотаний

В цупкому папері

І до того ж величезний

Ледве впер у двері.

Тай питає: “Знаєш Гната

Й жінку його, Любку?

Так Гнат купив їй до свята

Закордонну шубку,

Вона в нього вертихвістка,

Ходить, мов графиня,

А ти в мене жінка скромна,

Добра господиня.

Нехай Любка у тій шубі

Ходить, як пантера,

А я тобі купив швабру

Та ще й полотера.”

 

Ведучий: Ой, що це таке? Написано: “Сюрприз”?

 

Ведуча: Та це приємний сюрприз від вихованців старшої групи дитячого садка “Берізка”. І так, зустрічайте! (Музика)

Привітання від наших маленьких гостей.

 

(Звучать пісні та вірші вихованців дитячого садка “Сонечко”)

(Ведучий читає наступний напис: “Жінка-трудівниця”)

 

Ведуча: Я не цвіт, не зоря, не сніжинка –

Це прекрасні природи витвори!

Я – сильна, слабка Жінка –

Саме так, з великої літери.

 І справді, куди не кинеш оком, всюди знайдеш сліди жіночої праці. Скільки душевних сил, знання, професіоналізму, почуття такту вкладають в своїх учнів наші прекрасні вчителі. І хоча вони зараз далеко, але для істинної любові і подяки своїм і вчителям не існує кордонів і відстаней.

 Увага! Увага! Вас вітають наші випускники!

 

(Звучить магнітофонний запис поздоровлення випускників)

 

Ведучий: Нічого не розумію, тут написано “Ложка дьогтю” (читає наступний напис).

 

Ведуча: А я, здається, зрозуміла. Мова йде про слабкості наших милих жінок, які роблять їх такими неповторними і непередбачуваними.

 

Ведучий: Що ти маєш на увазі?

 

Ведуча: Та хоча б жіночу пристрасть до розмов. Ось, послухайте гумореску.

Дружня сімейка

“Моя лапко, моя квітко,

Лебедонько мила,

Я так хочу, щоб ти близько

Біля мене сіла.

Погладь мені голівоньку,

Моя манюпунька”,

Вона гладить і питає:

“А це що за гулька?”

“Це ж ти вчора моя лапко,

Голубонько мила,

Мені гульку п’яненькому

Шваброю набила.

 

Предмет кохання

Соромить дружина Никодима:

- Який ти грубий, просто жах,

А як женився, присягався,

Весь вік носити на руках,

Бувало, сядеш біля мене

І заливаєш, як поет:

“Я на руках носити буду,

Мого кохання ти предмет”.

А Никодим скривився гірко:

- Усе це вигадки старі

Мені таскать важні предмети

Заборонили лікарі.

 

(Ведуча читає останній напис: “Жінка – чудо світу”)

 

Ведучий: Ну що ж, ми повернулися до того, з чого почали цю розмову. Дійсно, жінка – найбільше з чудес світу, яким будуть пишатися і в ХХІ і в ХХІІ століттях, поки буде існувати людство.

 

Ведуча: Держит голову, как королева,

Излучает загадочный свет,

Эта женщина – вечная Ева,

Затерялась в развалинах лет.

Дышит время легко и беспечно,

Каплет с майских садов молоко,

Эта женщина – вечное нечто,

И искусство Ее велико!

 

Ведуча: Милі, чарівні, незрівняні наші жінки і матері. Із святом вас, щастя вам, усмішок, радості, любові, вічної молодості і краси.

 

Ведучий: Завжди в усьому залишайтеся розумними, красивими, лагідними, щедрими на любов і тепло. Пам'ятайте, що ви насамперед жінки, і що все найкраще на Землі від вас. Сонячних і радісних днів вам на довгі роки життя. Хай завжди квітне ваша жіноча і материнська любов.

 

Вчитель: Жінки можуть все. Але ким би вони не були і які б рекорди не встановлювали, вони завжди залишаться жінками. Я хочу побажати всім вам любові. В ній сила людини. Життя прекрасне, бо саме життя, це вже чудо. Геніальний композитор Моцарт сказав: «Життя – це завжди посмішка, навіть коли по обличчю струмують сльози.» Щастя вам, любі жінки!

 

docx
Додано
25 лютого
Переглядів
219
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку