Музично-розважальна програма : "ЖІНКА – ОДВІЧНА ЗАГАДКА ПРИРОДИ"

 

ЖІНКА – ОДВІЧНА ЗАГАДКА ПРИРОДИ

(музично-розважальна програма  до свята 8-го Березня)

 

(Звучить мелодія)

 

Вчитель: На календарі березень – перший місяць весни. І хоча зима ще не здає своїх позицій, все-таки подих весни відчувається скрізь: і в яскравому промінні сонця, в ясному блакитному небі і у бадьорих, збентежених обличчях людей. Адже в перші дні весни – свято. Міжнародний жіночий день 8 Березня. Свято ніжності і краси, світла і тепла, свято всіх матерів, жінок і дівчат.

 Епіграфом до нашого свята стануть ось ці рядки:

 

Читець: Сестра, дружина, дівчина, кохана, -

Уклін усім вам, ніжність, добра шана,

Ви квіти на землі, ви матері,

Без вас і сонця не було б вгорі.

Без вашого терпіння і любові

Пісні б не існували колискові,

Завмерла б радість і ясне буття,

І хто б тоді продовжував життя?

Хто б вимовив найперше ніжне слово,

Із уст чиїх текла б ти, рідна мово?

Хто б пробудив найкращі почуття

І пристрасть до прекрасного життя?

 

(На фоні музики звучать слова ведучої)

 

Ведуча: Я – жінка,

Я – травинка,

Я – царівна,

І лише Афродіта мені рівня.

 І дійсно, жінка – це муза, це – царівна, це одвічна загадка природи. Жінки – вони як рідкісні перли, як притягаючі рубіни, як сліпучі діаманти. Вони – це безцінні коштовності, які дарує нам життя. Споконвіків  жінкам присвячували пісні, дарували квіти та різні прикраси. І це, звичайно, є доказом того, що жінка – це незрівнянний витвір природи, це найдорожча коштовність і вона варта найкращого. Тому символом нашого свята стала оця чудова перлина, кожна сторона якої – одна із граней жіночого характеру.

 

(Ведуча відкриває піднос, на якому лежить  велика перлина, зроблена з пап'є-маше, кожна її сторона – іншого кольору з різними написами).

 

 (Звучить фонограма ліричної мелодії, ведуча бере у руки перлину і читає перший напис “Жінка – мати”)

 

Ведуча: Рідна мамо, -

Найдорожча в світі,

Тільки ти – початок і любов.

 І дійсно, людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотику маминих рук і лагідного жіночого погляду. Любов починається з матері. Це чарівне слово ми знаємо змалечку, навчилися вимовляти з-поміж перших слів і дорожити ним, як молитвою. І сьогодні привітати своїх матерів прийшли діти, матері яких працюють у гімназії і є не тільки вчителями. А перш за все – матерями. Отож, привітання для матерів і всіх жінок, які працюють у нашій гімназії.

 

Мамо моя мила! Вітаю тебе зі святом.

І зичу тобі, рідна, весен квітучих,

Спокою ясного і благополуччя.

 

Мамочко моя рідна! Ти наче ніжна квітка, наче весна прекрасна. Ти наче сонечко ласкаве зігріваєш мене своїм теплом.

 

Моя люба мамо, ти для мене найрідніша в світі. Хоча я знаю, що деколи завдаю тобі чимало прикрощів, але моя любов до тебе житиме в моєму серці вічно.

 

Матусю моя! Ти в мене найталановитіша, найпрекрасніша в світі. Я люблю тебе за твої теплі руки і ніжне серце.

 

Моя люба мамусю! Я дуже вдячний за твою ласку, ніжність і турботу. Свою посмішку ти даруєш усім, тож посміхайся, матусю, завжди, і нехай ніякі негаразди не засмучують тебе.

 

Нене моя рідна! Ще з колиски ти навчила мене співати, любити і поважати людей. Дякую тобі за лагідні очі і веселу вдачу.

 

Нам мама наче сонечко в зеніті,

Що не затінить часу далина,

Бо матінка єдина в нас у світі,

Нам зігріває серденько вона.

 

Мамочко моя рідна. Ти тендітна і ніжна, турботлива і терпелива, із святом тебе, моя рідненька.

 

Матінко моя люба! Я, від імені чоловічого колективу нашої Сіма вітаю тебе із цим святом. Адже для мене, братиків і нашого татуся ти завжди наша віра, надія та любов. Отож, нехай Бог тебе оберігає і добро, тепло і ласку постійно посилає.

 

Нене моя мила! Ти найкраща в світі. Ми не уявляємо свого життя без твоїх добрих очей, турботливих рук і лагідного слова. Нехай Мати Божа тебе оберігає і сто років посилає.

 

Рідна моя, в цей святковий день, я хочу сказати тобі, як добре, що ти є у мене. Твоє постійне тепло ми відчуваємо кожен день. Зичу тобі здоров’я та добра.

 

Ведуча: Тому ми, ваші діти, щиро вітаємо Вас і всіх присутніх жінок з цим святом, бажаємо міцного здоров’я, безмежної радості, щастя в особистому житті. Несіть і надалі у своєму серці місію, дану Богом – місію милосердя, любові та добра.

 

(Діти дарують квіти матерям)

(Звучить пісня “Мати моя...”. Ведучий читає наступний напис на камені: “Жінка-кохана”)

 

Ведучий: Ця жінка достоту вродлива,

Святкова, граційна, ставна,

Ця жінка сьогодні щаслива,

Тому, що вона кохана.

І дійсно, у різні часи і у різні епохи люди поклонялися жінкам, любили їх, шанували, носили на руках.  Був правий хтось із великих, стверджуючи, що саме розумне, чого досягає людина – це вміння любити жінку і поклонятися їй. 

 

(Звучить пісня “Есть ли Любовь на свете”)

(Ведуча читає наступний напис: “Жінка – господиня дому)

 

Ведуча: Добре, коли в хаті чистота і комфорт, пахне смачним обідом і пирогами, значить, господиня на своєму місці. І не потрібно ні про що думати, за тебе вже все вирішено. Оце як у гуморесці “Унікальний чоловік”.

Лає жінка чоловіка:

“Я варю і шию,

І підлоги натираю,

І каструлі мию.

Він же вернеться з роботи,

Влізе у піжаму,

І куняє на дивані,

Вже пролежав яму.”

А свекруха до невістки

Промовляє тихо:

“Не чіпайся ти до нього,

Буде тобі лихо,

Хвали бога, що сидить він,

В рідному гніздечку,

Не блукає по пивничках,

І не скаче в гречку.

І нікого знать не хоче,

Крім сім’ї своєї,

Таких скоро виставляти

Будуть у музеї.

 

Подарунок

Чоловік прийшов з крамниці

В вечір березневий,

Приніс жінці подарунок –

Видно, не дешевий.

Мотузками обмотаний

В цупкому папері

І до того ж величезний

Ледве впер у двері.

Тай питає: “Знаєш Гната

Й жінку його, Любку?

Так Гнат купив їй до свята

Закордонну шубку,

Вона в нього вертихвістка,

Ходить, мов графиня,

А ти в мене жінка скромна,

Добра господиня.

Нехай Любка у тій шубі

Ходить, як пантера,

А я тобі купив швабру

Та ще й полотера.”

 

Ведучий: Ой, що це таке? Написано: “Сюрприз”?

 

Ведуча: Та це приємний сюрприз від вихованців старшої групи дитячого садка “Берізка”. І так, зустрічайте! (Музика)

Привітання від наших маленьких гостей.

 

(Звучать пісні та вірші вихованців дитячого садка “Сонечко”)

(Ведучий читає наступний напис: “Жінка-трудівниця”)

 

Ведуча: Я не цвіт, не зоря, не сніжинка –

Це прекрасні природи витвори!

Я – сильна, слабка Жінка –

Саме так, з великої літери.

 І справді, куди не кинеш оком, всюди знайдеш сліди жіночої праці. Скільки душевних сил, знання, професіоналізму, почуття такту вкладають в своїх учнів наші прекрасні вчителі. І хоча вони зараз далеко, але для істинної любові і подяки своїм і вчителям не існує кордонів і відстаней.

 Увага! Увага! Вас вітають наші випускники!

 

(Звучить магнітофонний запис поздоровлення випускників)

 

Ведучий: Нічого не розумію, тут написано “Ложка дьогтю” (читає наступний напис).

 

Ведуча: А я, здається, зрозуміла. Мова йде про слабкості наших милих жінок, які роблять їх такими неповторними і непередбачуваними.

 

Ведучий: Що ти маєш на увазі?

 

Ведуча: Та хоча б жіночу пристрасть до розмов. Ось, послухайте гумореску.

Дружня сімейка

“Моя лапко, моя квітко,

Лебедонько мила,

Я так хочу, щоб ти близько

Біля мене сіла.

Погладь мені голівоньку,

Моя манюпунька”,

Вона гладить і питає:

“А це що за гулька?”

“Це ж ти вчора моя лапко,

Голубонько мила,

Мені гульку п’яненькому

Шваброю набила.

 

Предмет кохання

Соромить дружина Никодима:

- Який ти грубий, просто жах,

А як женився, присягався,

Весь вік носити на руках,

Бувало, сядеш біля мене

І заливаєш, як поет:

“Я на руках носити буду,

Мого кохання ти предмет”.

А Никодим скривився гірко:

- Усе це вигадки старі

Мені таскать важні предмети

Заборонили лікарі.

 

(Ведуча читає останній напис: “Жінка – чудо світу”)

 

Ведучий: Ну що ж, ми повернулися до того, з чого почали цю розмову. Дійсно, жінка – найбільше з чудес світу, яким будуть пишатися і в ХХІ і в ХХІІ століттях, поки буде існувати людство.

 

Ведуча: Держит голову, как королева,

Излучает загадочный свет,

Эта женщина – вечная Ева,

Затерялась в развалинах лет.

Дышит время легко и беспечно,

Каплет с майских садов молоко,

Эта женщина – вечное нечто,

И искусство Ее велико!

 

Ведуча: Милі, чарівні, незрівняні наші жінки і матері. Із святом вас, щастя вам, усмішок, радості, любові, вічної молодості і краси.

 

Ведучий: Завжди в усьому залишайтеся розумними, красивими, лагідними, щедрими на любов і тепло. Пам'ятайте, що ви насамперед жінки, і що все найкраще на Землі від вас. Сонячних і радісних днів вам на довгі роки життя. Хай завжди квітне ваша жіноча і материнська любов.

 

Вчитель: Жінки можуть все. Але ким би вони не були і які б рекорди не встановлювали, вони завжди залишаться жінками. Я хочу побажати всім вам любові. В ній сила людини. Життя прекрасне, бо саме життя, це вже чудо. Геніальний композитор Моцарт сказав: «Життя – це завжди посмішка, навіть коли по обличчю струмують сльози.» Щастя вам, любі жінки!