Сценарій виховного заходу "Прощання з початковою школою"

Сценарій виховного заходу  «Прощання з початковою школою»

Увага! Увага!

Шановні друзі

Ми сьогодні зустрілись

у тіснім нашім крузі

На радісне свято

Веселе, чудове.

Наші діти закінчили

Початкову школу.

 

Хай пісня тут лине,

хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє

Усі дружні, веселі

Радійте за нас,

 ми перейшли у 5 клас.

 

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде 5 клас.

 

Зібрались дружно ми на свято

 Сьогодні тут в останній раз

Щоб наших учнів привітати

І провести у 5 клас.

Тож щирими оплесками

Зустрічайте наших випускників.

Шановні батьки і гості! Дорогі учні та вчителі! Ми раді вас вітати на нашому святі «Прощання з початковою школою» . 4 роки в житті людини – досить незначний період. Але якщо подумати, скільки ми придбали для себе знань, скільки добрих справ зробили, то виходить , що ці роки були для нас дуже важливими і корисними. За цих 4 роки ми змогли піднятися на першу сходинку шкільної совіти .

 Наше свято радісне і сумне. Радість свята відчуваємо в тому, що подорослішали, зміцніли морально і фізично, закінчили перший ступінь навчання і можемо йти далі нелегкою стежиною шкільної науки.

А найсумніший, бо ми прощаємося з нашим затишним куточком, в якому ми разом раділи і сумували, плакали і сміялися, прощаємося з нашою першою вчителькою. У нас у всіх прощальний настрій, ми схвильовані вкрай. Середня школа здрастуй, початкова прощай.

Наше шкільне життя складається з буднів і свят, з перемог і невдач, злетів і падінь. Проте злетів і перемог було більше і сьогодні про них розповість наш завуч.

А у директора є правая рука,

Так завуча в народі називають

Робота в неї зовсім нелегка

І всі про це у школі знають.

Вважали ми, що завуч наша строга,

Але сьогодні в довгу путь-дорогу,

Хвилюючись в цей теплий час,

Як мати виряджає нас.

( До слова запрошується заступник директора з навчально-виховної роботи початкових класів  ….)

А тепер давайте згадаємо ті 4 роки нашого шкільного життя так, що щоб вони залишилися в нашій пам´яті.

Давайте перегорнем сторінки

Життя нашого шкільного враз

Вже зараз ми випускники

Але колись ішли до школи в 1 клас

Тож пригадаймо всі разом

Як вперше на лінійці ми стояли

Розгублені, малі, кумедні

З-за квітів ледве виглядали.

Чотири роки назад в перший  раз

У нашу школу в перший клас

У нових формах, як годиться

Ми прийшли з тобою вчиться.

Батьки привели нас до школи

Нас школа зустріла гостинно

Маленьких синочків і дочок

Малих громадян України.

Пам´ятає кожен з нас

Як прийшли ми в перший клас

Заводила вчителька

Кожного за руку нас.

Були ми всі смішними малюками

Зайшовши вперше в наш просторий клас

Отримали ми зошит з олівцями

Й за парту сіли самий перший раз.

У всьому нам допомагав учитель

Вірний друг у навчанні

Він навчав нас труднощі долати

Щоб було нам легше у житті

До успіхів було далеко

Нам заважали балачки

І виявилося ой нелегко

Писати палички і гачки.

Ох і муки ми терпіли

Доки букв писать не вміли

Був важкий з сльозами час

Тепер є найкращі зошити в нас.

Хочеться відмітити дітей , які мали зошити з відзнакою «Кращий зошит»

А про перші наші кроки

І круті стежинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки.

Саме тут в школі ми дізналися, що можуть бути довгі і нескінченні перерви.

(Вірш «Про перерву і урок»).

А зараз діти прозвітують чого вони навчилися за 4 роки.

• Всі ми навчились читати і писати
• Вміємо рахувати, розв’язувати задачі.
• Нами списано, переписано, недописано тонну паперу
• Перечитано, недочитано, зачитано до дірок 600 художніх книжок.
• Зароблено тисячі відмінних оцінок, і не скажемо скільки двійок
• Загублено 5 поганих звичок, 20 ручок, 30 олівців, десяток гумок
• Над важкими завданнями поламано 9 голів, зламано 7 стільців, 8 замків на портфелях і розбито 5 носів.

А тепер серйозно розкажемо , як ми крокували стежинками знань.

Перша стежинка – це світ читанковий

Чудовий і дивний нема йому меж

Я, мабуть, щомиті читала б й читала

Бо скільки в книжках тих цікавого є.

Ой було мороки з нами

Вчительці багато

Як сто слів за хвилину

Вчилися читати.

А друга стежинка –то цвіт калиновий

Це мова вкраїнська, чудова, дзвінка.

Це мамина пісня, це слово родинне,

Що в серці дитини бринить, мов струна.

А ось математики – третя стежина,

Яка вона довга й, мабуть, нелегка

Ми шляху цього не пройшли й половини

А вже зустрічали загадки і дива.

Ми вміємо вже розв´язувати задачу,

Та ще й не легеньку, а дуже складну.

Обчислюєм швидко, рахуємо точно,

І світ математики любим, як гру.

Учні наших класів взяли участь Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».

Четверта стежина – це віконце в природу

Цікаво відкрити сторінки її,

 дізнатись про всі таємниці, закони

Вивчати, любити і знати її.

З радістю називаємо призерів Всеукраїнського конкурсу «Колосок».

Всіх людей краса єднає,

Щастя й радість нам дає

Всяк від радості співає

І такі уроки є.

Стежинка шоста- це дружба із спортом

Ми робить зарядку звичні

Знаєм вправи гімнастичні

Фізкультуру люблять всі.

Ми також любим танцювати

Бо в світі стільки є краси

Щоб все це в танцях передати

І людям цю красу нести.

А зараз настає урочиста хвилина. Ми вручаємо нашим школярам свідоцтва про закінчення початкової школи. (Сценка)

 Ой, насилу я вирвався з того збіговиська. Я- випускник початкової школи. Тікав з того випускного. Я ж закінчив 4 клас і мені вручили той, як його…

диплом. Коли вручали, то говорили, говорили, аж голова розболілася.

Як мені все надоїло,

І язик вам не болить,

І кому яке з вас діло,

 Як я далі буду жить.

Ось диплом мені вручили,

І освіта в мене є.

Читать, писать мене навчили,

Досить, знаю я своє.

Розум, щоб не розтрусити

Сяду нишком на печі.

Буду спати і хропіти,

Буду їсти калачі.

А як сили наберуся,

Відпочину від цих слів,

може навіть оженюся,

Бо ще зараз не дозрів.

І візьму собі дружину,

Щоб варила борщ, супи.

Не дурний я гнути спину,

Бо Грицько не для сапи.

В мене все ж таки освіта,

А у батька гроші є.

Географію, природу

Треба знати , хтось верзе.

Мене й батько на підводі

До базару довезе.

Фу, щось дуже я стомився

Оце все розповідать.

Витут, друзі, веселіться.

Я ж пішов відпочивать.

 

Сьогодні ми вшановуємо випускників , які завдяки талантам, працьовитості, наполегливості і кмітливості поповнили скарбницю досягнень творчих здобутків нашої школи. Ці учні відвідували не тільки нашу школу, а й музичну, художню школу, спортивні секції.

Наше свято сумне і для наших вчителів .Адже ми вилітаємо з-під їхнього крила і забираємо з собою частинку їхнього серця, доброти, частинку їхнього життя, а залишаємо спогади про себе.

До слова запрошуються наші перші …

А тепер слово-відповідь надається нашим випускникам

Було це неначе вчора

Прийшли ми у перший клас

І всі привітали хором

І вмить полюбили вас.

Було нам всього 6 років

Всі звали нас малюки

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

Та віру  в успіх ви вселяли,

І заспокоювали мам

Було і нас розвеселяли

І витирали слізки нам.

Останнє нині в нас побачення

 Нам сумно розлучатись з вами

І просимо у вас пробачення

Зате, що колись хтось не вивчив урок

Домашнє завдання не виконав в строк.

А хтось одержав знову двійку

Встрявав з товаришем у бійку.

Базікав часто, безупинно

Та ви прощали нам провини.

 Ой нема де правди діти

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти

Той урок не хотів вчити

Той запізнювався в клас.

 Дуже просимо простити

Нам маленькі ці грішки

Ми правдиво будем жити

І трудитись, так як ви.

Пробачте нас за двійки і за трійки,

Які отримували ми не раз.

Та обіцяєм :будем вчитись на відмінно,

Щоб не підвести, і не осоромить нас.

Пробачте за недоспанії ночі,

Які над зошитами вдома провели.

За те, що нервів стільки з´їли з нами

Щоб ми писать і рахувать могли.

Ми сьогодні вже йдемо від вас

По шкільній стежині в 5 клас.

Не сумуйте за нами рідненькі,

Ми завжди пам´ятатимемо вас.

Спасибі щире кажем нині Вам

Бажаєм щастя і радості багато.

І вальс шкільний на згадку вам

З любов´ю хочем ми подарувати.

Спасибі також хочемо сказати

Ірині Григорівні –що вчила танцювати.

Тренували в цьому залі ми не раз

Сучасні танці, і гопак і вальс.

 

Англійську мову ми вивчали

Не розуміючи слова

Але ми вчили, вчили, вчили

Що аж боліла голова.

Тепер ми можемо сказати,

Що вже готові за кордон,

 Та тільки б долари дістати.

На уроках музики весело й цікаво,

І урок проходить неймовірно жваво.

Як без музики прожити ми не уявляли,

Бо чудовії пісні там завжди співали.

Своїм успіхам і досягненням ми звичайно завдячуємо також і своїм батькам. Від 1 класу до 4 поруч з нами були батьки, які разом з нами ходили до школи, жили нашими бідами і радощами, разом з нами переживали, раділи, вчилися, допомагали нам порадою, і мудрим словом, виховували нас чесними і чемними, добрими і справедливими людьми…

Ми хочемо сьогодні привітати наших батьків за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, силу снаги, за втрачене здоров´я.

Шановні батьки!  Дякуємо вам за матеріальну допомогу школі, за своєчасно зроблені ремонти, за затишок у класних кімнатах, за газети і журнали у шкільній бібліотеці.

Без батьків чого ми в світі варті

Без маминої ласки і тепла

Без батьківської строгості і жарту

І без родинного тепла.

Зате, що раненько вставали

Зате, що до школи водили,

За те, що втоми ніколи не знали

Палке вам велике спасибі.

Ми сьогодні скажем їм

Батькам ріднесеньким своїм

Не втомлювались ви ніколи

Щодня збирали нас до школи.

Чотири роки нас водили вранці

Несли портфелі нам і ранці

Із нами вчили ви уроки

І малювали і лічили.

Писали з нами твори вдома,

 І як встигали невідомо

При цьому готувати їсти ,

Білизну прать, місити тісто.

Нести домашнії турботи,

Ходити вчасно на роботу.

І залишатися на диво

Красивими і молодими.

За все спасибі, любі мами,

Говорим щирими слова

І вам, і татам, і бабусям

І дідусям – усім вклонюся.

Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.

І хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб ніколи не хворіли.

А зараз слово надається нашим батькам……….

В дарунок батькам звучить пісня

Наше свято наближається до завершення. Нам і нашим батькам  важко прощатися з першими вчителями. Але нічого не вдієш. Вони повернуться знову у 1 клас. А ми йдемо далі, в нове, незвідане життя.