Сценарій виховного заходу "Родинне свято"

Родинне свято

Мета: Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.
 

Хід свята

Добрий день, наші мами!
Добрий день, татусі!
Добрий день, любі гості,
Бабусі й дідусі!
 

Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

Просимо всіх до господи.
Нас врятує від негоди
Щира пісня, рідна мова,
Мудра бесіда - розмова.

Ведуча

Традиційно історію роду показують у вигляді дерева Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Як дерево тримається на корені, так і кожен рід тримається на найстарших його членах, бо саме вони мають великий досвід життя і допомагають молодим. Розгляньмо дерево роду. Коріння – це наші предки, прародичі. У ньому наше минуле, пам‘ять. Стовбур – мама та тато. А хто ж гілочки?

Діти

Ми.

Ведуча

Чим міцніше росте дерево – тим більше є рід, у кожної гілочки або коріння є своє ім’я. Тож, не дамо всохнути «родовідному дереву» нашого народу! Доки кожен з нас буде пам‘ятати свій родовід – в українського народу є майбутнє. Сьогодні у нас зібрались разом уся велика родина. А в житті родини, як відомо, буває всяке: і сміх, і сльози, і любов. Скрізь і завжди для наших дітей найрідніші і наймиліші тато, мама, бабуся, дідусь. Ці слова й будуть головними поняттями нашої зустрічі.

Ведуча.

Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського!

Родина, рід, які слова святі.
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами ніжні гілочки,
На дереві, що вже стоять віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це – батько й мати, прадід твій і дід.
 

Сім’я, родина, рід – які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Якщо зміцніє хоч одна родина-

Міцніша стане наша Україна.

Діти виконують пісню «Веселкова»

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

Ведуча

Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще — мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, родовідних традицій , обрядів, святе ставлення до хліба. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

Діти виносять коровай і ставлять на стіл.

Ведуча

Ой, любі діти, подивіться. На короваєві немає солі. А ви знаєте, що це прадавня традиція – ходити по сіль. І її діставали лише найсміливіші. Давайте зараз ми з вами пограємо і перевіремо, хто дістане для нас сіль.

(діти стають у коло, один учень стає в центр кола, плескає в долоні перед очима інших дітей, хто моргне, той програв).

Гра «Підемо до баби по сіль»

 – Чим хата багата?

– Хлібом та сіллю.

– Звідки сходить сонце?

– З хати.

– А хліб?

– З пікної діжі.

– А є в хаті сіль?

– Нема.

– Підете до баби по сіль?

– Підемо.

–  А не боїтеся її псів?

– Ні!

 – Зараз перевіримо!

Переможець бере сіль у ведучих і кладе на коровай діти беруть його і підносять до гостей

Хліб підносим вам і сіль –

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін

Щоб завжди були здорові.

Ведуча.

Дорогих гостей вітаємо хлібом і сіллю! Запрошуємо на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято родинне.

Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки!..

Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

Виконують пісню «Зеленеє жито зелене»

Ведуча.

Мати й батько -- найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Знаю я слово, у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію.

Слово лягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду й до роду,

І освітило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом

Будемо маму свою шанувати.

Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя.

Спасибі, рідні й любі мами,

Що ви сьогодні тут із нами.

До вас наше перше слово.

Матусі, будьте здорові!

Найдорожче в світі слово –

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся, -

Мама, мамочка, мамуся.

Прихились, моя матусю,

Прихились близенько, -

Я скажу тобі на вушко:

Ти моя рідненька!

І миліша ти для мене

За усіх на світі,

І тебе я буду завжди

Берегти й любити.

Прислів’я

-Матері ні купити, ні заслужити.

-На сонці тепло, а біля матері добре.

-Дитина плаче, а матері боляче.

-У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Виконують пісню «Мамина пісенька»

Ведуча.

А зараз ми проведемо конкурс. До мене вийдуть діти зі своїми матусями. Подивіться на ці картки і здогадайтесь, які слова тут заховалися? ( 7 Я )    (Р 1 НА)

 Пропоную поділитися усім на дві команди : перша під назвою

«СІМЯ», друга – «РОДИНА».

Завдання:

У бабусі Даші онук Паша, кіт Пушок, собака Дружок. Скільки у бабусі онуків?    (Один)

Дитина мого батька, а мені не брат. Хто це?   (Сестра)

Мене звати Юра. У моєї сестри тільки один брат. Як звати брата моєї сестри?    (Юра)

Одного батька й однієї матері дитина, а нікому не син?  (Донька)

Про кого можна так сказати?

Добра , хороша, рідна, лагідна, дорога, ласкава, мила, любляча, ніжна, молода ..... МАМА

Сильний, роботящий, гарний, дорогий, дбайливий.... ТАТО

Шановний, пестливий, старенький, працьовитий.... ДІДУСЬ

Добра, лагідна, мудра, старенька, дбайлива ......БАБУСЯ

Діти, то які слова  можна підібрати , говорячи про

МАМУ,

ТАТА,

БАБУСЮ,

ДІДУСЯ?            ( діти називають слова , які запам’ятали)

Ведуча

Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!

Тату любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

Прислів’я

- Яка хата, такий тин. Який батько, такий син.

- Батько не той, хто народив, а той, хто спорядив.

Ведуча.

А зараз ми проведемо конкурс «Впізнай дитину». Тата закритими очима повинні за потиском руки впізнати свою дитину.

Діти виконують пісню «Господарочка»

Ведуча

Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

Щоб бути благородними,

Зберегти батьківський рід,

Бути близько до народу,

Знай, хто були твої бабця й дід.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки поглажу.

Ти знаєш, бабусю,

Як дуже тебе я люблю

Свою бабусю знаю

Я з давніх–давніх пір,

Її обличчя любе,

Її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,

Зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше

Сподобались мені

Її ласкаві руки,

Умілі та міцні.

Оцій руці хорошій

Робота не важка,

Бо в’яже, варить, пише

Бабусина рука.

Буває, щось пошиє,

Ви скажете: «Краса!»

Вона робити вміє

Ну просто чудеса.

І я бабусі руки

Цілую залюбки,

Вони немов співають,

Розказують казки.

Я слухаю бабусю,

Я вся, мов уві сні,

Розумні, ніжні руки,

Умілі та міцні.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас - дітей.

Прислів’я

- Бабусине слівце – плідне зеренце.

-Там бабусині руки, де онуки.

-Поки є бабуся, я нічого не боюся.

Ведуча

Всі ми знаємо, що постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

Ведуча

В народі з давніх-давен батьки навчали своїх дітей любити і шанувати батька й неньку, дідусів та бабусь – увесь свій рід! І тому було складено багато прислів’їв та приказок про батьків, про сім’ю,  про родину.

Діти, а ви знаєте такі народні приказки та прислів’я?

Прислів’я

Без сім’ї немає щастя на землі.                                

Найдорожчий клад, як в родині лад.                        

У дитини заболить пальчик, а у матері серце.      

Всякій матері свої діти милі.                                   

Які мама й татко, таке й дитятко.                       

На сонці тепло, а біля мами добре.                      

Ведуча.

А зараз ми проведемо конкурс «Сімейне фото». Впізнати по фото свою родину.

Ведуча

А зараз скажіть любі дітки, чи знаєте ви, які в нас є родинні обереги? Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.

Ведуча

Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

Ведуча

Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати.

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.

Ведуча

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

Золотая зіронька мерехтить над хатою,

Хай ваша родинонька най буде багатою.

Хай завжди на покуті сонечком –  хлібина,

Хай живе у злагоді вся наша родина.

В вікна хай не стукає лихо зле з бідою,

Хай душа не вицвіте – буде молодою,

На родиннім дереві хай не сохнуть віти,

Щоб не розлучилися ви свій рід любити.

Діти виконують пісню «Луна»