Сценарій виховного заходу "Свято українського фольклору"

Сценарій. Свято українського фольклору

 

Діти заходять

 

Ведуча. Шановні батьки, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово  щире, на бесіду мудру, на свято українського фольклору.

 

Пізнати історію рідної України нам допомагають чудові джерела нев'янучої творчості нашого народу. Мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи, фантастичний і чарівний світ казок, народні притчі, прислів'я, приказки, загадки, скоромовки. В усіх цих творах відчувається відгомін далеких подій. Хай же сьогоднішнє свято відкриє віковий розум, мудрість, доброзичливість гумор і щедрість нашого талановитого українського народу.

 

Виходять двоє ведучих дітей і пори року Ведучі (хлопчик і дівчинка) в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику.

 

Дівчинка. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя - доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий - довгий вік!

Хлопчик. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Кладуть хліб на стіл.

Дівчинка. Ой, як гарно в цей осінній час Сонечко всміхається до нас!

Хлопчик. Сонце низько чи високо

Осінь. Я - осінь багряна і золотокоса.

Зима. Я - зимонька біла, морозно - срібляста.

Весна. Я - весна в зеленому бранні.

Літо. Я - літо барвисте і дзвінкоголосе

І радість несу я усім на землі.

Дівчинка ведуча. Відкриваємо ж завісу ненароком,

Заглянемо у чотири пори року.

Хлопчик ведучий. Почнемо з осені. Вона тоді буває чарівна Коли поля усі шумлять колоссям.

Отож, загляньмо в осінь.

МУЗИКА ОСЕНІ

Під музику діти з колосками в руках заходять до зали (виходять на сцену) і стають в три колонки.

Шумлять, хвилюються жита.

Поглянь лише довкола - Пшениця стигла золота Додолу хилить колос.

Колосися, земле, колосися.

Сонцем наливайтеся, жита.

Щоб і хліб, і пісня обнялися,

Дарували радісні літа.

Ти рости, рости, травице.

Наливайсь солодким соком.

Піднімайся наді мною Стиглим колосом високим.

Діти з колосками присідають і танцюють "Пшеничний лан."

Колосочки - любчики Нахиляють чубчики Поля наше золотять,

В один голос шелестять:

Всі: "Ой, приходьте, косарі,

Рано - вранці на зорі."

Виходять два косарі з косами, Омелько - з серпом.

Косар. Од зорі до зорі Та, Боже, нам поможи,

Недалеко край.

Боже, помагай.

Косарі косять нивку ("підкошують" кожну дитину ззаду, та присідає). А Омелько - 2-3 дитини і лягає позаду. Косарі виводять дітей на півколо. Посередині лежить Омелько. (Під музику "Вийшли в поле косарі")

А це що за лежебока Посеред поля мне бока?

Така гаряча пора,

А він бач, що витворя!

Та це ж наш. Омелько ледачий,

Нехай його усі побачать!

"Чи не той-то Омелько"

Осінь. Де не глянь - у місті і в селі Ходжу я по нашій землі.

В мене листям заквітчані коси.

А в руці завжди кошика ношу.

Не порожній, а повний до краю - Є всього тут з нового вражаю:

Хліб, пампушки, грушки соковиті,

Сливи, яблука сонцем налиті.

Осінь щедра, осінь мила,

Добре, що до нас прийшла.

Ми тебе спитати хочем:

Що в дарунок принесла?

Осінь. Принесла пшениці - будуть паляниці. Принесла вам гречки, діти - Кому будемо варити.

І городинки для вас - буде суп і борщу нас Стилі груші запашні - заготуємо суші А ще яблука, як жар - на вареники Меду повні глечики - буде вам до печива

Пісня Грицю

Ведуча. Осінь - справжня трудівниця.

Як роботящий народ український.

З любов'ю Землі обробляє, вирощує хліб, а вже гострий на язик.

Ведучий. Недарма кажуть:

"Народ скаже - зав'яже."

У кожному слові - народна мудрість і великий життєвий досвіт. Послухайте прислів'я та приказки про працю.

•                  Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
•                  Роби не язиком, а руками.
•                  При роботі швидко час минає.
•                 Хто діло робить, а хто гав ловить.
•                  Поспішиш - людей насмішиш.
•                  Що посіяв - то й пожнеш.
•                  Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце в полі.
•                   Розпочалися жнива - закочуй рукава.
•                  У нероби завжди неврожай.
•                   Наївся, напився і набік повалився.
•                  Лінь - гірше хвороби.
•                  Зроблений сухар кращий від краденого бублик.
•                   Кожна робота легка, коли охоче її робили.

 

14 ЖОВТНЯ - СВЯТО ПОКРОВИ, СВЯТО УКР КОЗАЦТВА ПІСНЯ "КОЗАЦЬКОМУ РОДУ"

 

Ведуча. 31 жовтня - день осіннього Луки. Це був час коли зерно звезено в комори, зроблено осінній засів. Вінець хліборобського року настане тоді, коли скошено хліб, а коли він був перевезений на подвір'я. Не той хліб, що в полі, і не той що в коморі.

Ведучий. 21 листопада - свято Михайла. Це свято з давніх - давен вважалося всеукраїнським. В народній уяві Михайло - це мужній лицар, який перемагає всі темні сили на землі. Під цю пору зима чим раз більше нагадувала про себе, оскільки Михайло має приїхати на білому коні.

•      Якщо на цей день випадає хоч невеличка пороша - то це на ворожай і здоров'я.
•      Як на Михайла ніч ясна, то буде довга, холодна і сніжна зима.
•      Із Михайла зима морози кує

 

«Веселі чобітки»

 

Осінь. Тепер спокійна я,

Свої турботи залишу на потім.

Уже скінчилася моя робота І дням моїм також скінчився лік.

І я прощаюсь з вами усіма.'

Уже у білій шубі іде до нас зима!

 

Під музику заходять Зима, кружляючи, розсипає сніжинки, співає.

 

Пісня зими

Я - метелиця - зима, скриню відчинила,

Рукавички одягла, мов пушинки білі.

Ой-ля-ля, ой-ля-ля, мов пушинки білі (2р.)

 

 

Задягнулась в кожушок, щей підперезалась,

В білу шапку із смушок гарно так прибралась.

Сніг тримаю у руці, сію я пороші,

Щоб родили пшениці і жита хороші.

 

Я Зимонька сніжно - біла,

В мене досить взимку діла:

Снігом поле засіваю

Для майбутнього врожаю.

Ой, ти, зимонько-зима,

В тебе жалощів нема.

Снігом вкрила наш садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде, шумить.

За вікном мороз тріщить.

А та віхола не раз

Заганяла в хату нас.

 

Зимо. Не лякайтесь.любі діти,

Буду я вас веселити.

Принесла я вам, малята,

Сніг біленький і лапатий,

Лижі, ковзани і санки

Для Івасика й Оксанки.

Це зима по нашім краї

На санчатах роз'їжджає,

Сніжок сипе без зупину

- Вкрила ковдрою Вкраїну.

Де не гляну я - надворі

Всюди бачу білий колір!

Сніг січе без перестанку

- Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому вітер помагає.

 

Колисково «Котику старенький»

Щоб не змерзнути нам взимку,

Ти зроби таку розминку:

Швидко скажи скоромовку,

Щоб зима не збила з толку.

Нам морози не страшні,

Скоромовки мовим всі.

 

Діти розповідають скоромовки

•         Зимо, зимонько, зима, а що ще ти принесла
•          Принесла вам Новий рік та Різдвяні свята Щоб ходили залюбки ви колядувати, Щедрувати, засівати,

Нашу землю прославляти.

Під Новий рік і в зимній час Зібралось так багато нас.

Зустрінем разом Новий рік;

Що вже ступає на поріг.

Хай радість дім наш наповнить,

А в двір достаток загонить,

Здоров'я й щастя зичим вам.

Усій родині й діточкам.

 

А принесе

Різдвяний вальс

Дівчата тримають свічки-ліхтарики

 

Весно, весно, весняночка,

Прийди до нас, подоляночка,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясний!

 

Зеленая весняночка пишно йде,

Пташечок із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт

Під тим небом синім, як блакить

 

Весно, весно, весняночка,

Прийди до нас, подоляночка,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясний!

 

Зелекная весняночка пишно йде,

Пташечок із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт Під тим

Під небом синім, як блакить.

 

 Зеленая весняночка - добрий час!

Ластівки щебечуть раз у раз,

Бджілоньки літають по садах,

Медок збирають по квітках.

 

Заходить Весна, під музику кружляє

 

• Хто ти така ,красуне дивна?

Весна. А я-весна ,весна-царьівна!

Куди я ступлю ,сон це сяє.

Міста і села оживають І землю-матір прославляють.

• А що ти нам ,Веснонько ,принесла?

На дерева -цвіту,

А на поле -жита,

На травичку -росу,

На дівчаток -красу,

А на хлопчиків -сили,

Щоб росли і міцніли.

Ой, виходьте, дівчатонька,

Та швидше на вулицю.

Весну - красну стрічати,

Весну - красну вітати.

Хлопчики - молодчики,

Годі вам спати,

Ходіть до нас,

Прийди, прийди.

Як іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить - з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю

- Зеленіє скрізь травиця,

Як лівицю підведе

- Всюди листя молоде.

На березку гляне зблизька

- У сережках вся берізка.

До верби підійде - ба!

- В білих котиках верба.

А як здійме руки вгору

До блакитного простору

- З кожним помахом руки

- Линуть з вирію пташки.

Весно, наша Весно,

А що ще ти нам принесла?

 

Весна. Принесла ще вам, малята,

Великодні свята.

 

Хлопчик з пучечком верби:

Верба - цвітна неділенька,

Вербою пахала,

Що за тиждень вже Великдень Всім нам нагадала.

Ану ж бо, діти, не зіваймо І в гру «Вербич» усі пограймо!

 

Гро «Вербич»

Великодні файні свята,

Бо бавляться всі дівчата.

У неділю - з пасочками,

В понеділок-з писанками,

А в вівторок на гаївку

Кожен хлопець веде дівку.

Ой, виходьте, хлопчики,

На високу гіроньку,

Вибирайте, хлопчики,

Що найкращу дівоньку.

Нас багато, нас багато

Позбиралося на свято.

Будем всі ми залюбки

Виводити гаївки.

 

«Чорно гречка»

 

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною літо йде!

Вже літо, вже літо

Вітає нас красне,

І світить, і гріє

Нам сонечко ясне.

Тепле літо йде лужком,

Постьогує батіжкам.

По травичці побрело

- Сніг ромашок розцвіло.

 

Виходить літо

диск пісня Літо

 

Бджілки золотисті в квітах літають.

Роси перлисті з трав опадають.

З золота зіткане сяєво ллється,

Ліс в нім купається, листям сміється.

В квітах барвистих дівчина сяє.

В оченятах чистих сонечко грає.

З тих оченяток сяєво ллється.

Дівчина Літом веселим зоветься.

Літо, літо, літо,

Ти таке барвисте,

Що, скажи, нам принесло,

Літо променисте?

 

Літо. Я принесло вам гостинців

Із полів, садів та грядок.

Ну а щоб не сумували

- Повний козубок загадок.

Теплий, довгий - довгий день,

Повна миска черешень,

Достигає жовтий колос,

Демонструє коник голос,

І суничка дозріває

 - То ж коли це все буває?

 

Діти відгадують: влітку

 

Літо. А чи вміють наші батьки відгадували загадки? Отож, слухайте уважно.

 

- Над лісами, над рікою Кольоровий міст дугою. (Вилка)

- Крил не має, скрізь літає,

Та ще й куряву здіймає. (Вітер)

- Торох - торох, розсипався горох,

Почало світати - нема що збирати. (Роса)

- Не дід, а сивий,

Не спить, а стелиться.

Вкриває землю й океан,

А зовуть його... (Туман)

- Його не сіють, а воно кожного дня сходить. (Сонце)

 

А наш бубон - весельчак, веселіший з ним гопак Кому бубон попаде, танцювати з ним піде.

 

Гра «Веселий бубон»

 

А наш бубон - весельчак, веселіший з ним гопак,

Кому бубон попаде - танцювати з ним піде.

Діти передають бубон, на кому зупиняється музика той танцює.

 

Українська пісня - давня й молода,

Ллється рідна пісня, як жива вода.

Звідки вона взялась-діло не просте...

В душу засівалась, із душі росте.

Хай злітає рідна пісня,

Наче чайка в небеса.

В ній - ясна душа народу,

В ній - надія і краса.

Усі народи мову мають,

Усі своїх песень співають,

Бо хто має пісню рідну,

Той багатий, а не бідний.

Є багато пісень розмаїтих:

Веселих і сумувитих,

І тужливих, і журливих,

Насмішливих, жартівливих.

Пісня в праці помагає,

Пісня в горі нас вітає,

Пісня радість нам приносить,

Наше серце пісні просить, *

В народі кажуть:

«Пісня - пісенька - Веселощів невістонька.»

Заспіваємо?

Всі: Заспіваємо!