Сценарій виховного заходу "Україна - європейська країна" для учнів старших класів

Тема: УКРАЇНА – ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА.             Слайд 1

Мета та завдання:

• поглиблення знань учнів про Європейський Союз;
• формування в учнів європейських цінностей, розуміння основних принципів толерантності, міжкультурного діалогу, демократичних перетворень та поваги до верховенства права;
• виховання поваги до національних, культурних надбань та української ідентичності в родині європейських народів;
• розвиток громадянської позиції та причетності до європейських цінностей.

Обладнання: Державний Прапор України, Державний Герб України, Прапор Євросоюзу; карта Європи та України; музичні записи Державного Гімну України та Євросоюзу; аркуші паперу, маркери.

Хід уроку

Вчитель:

Дорогі діти! Шановні батьки, гості нашого свята! Я рада вітати нас усіх з початком нового навчального року!

Наш святковий урок, як і належить, присвячений Україні – нашій єдиній Батьківщині, яка Богом нам дана. Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося і радіємо, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії народних пісень, вбираємо в себе життєдайне повітря Батьківщини. Час невпинно іде вперед, впевнено формуючи нові сторінки історії. Ми з вами є свідками і, безумовно, учасниками цього утворення. Бо від любові, розуміння і діяльності кожного з нас буде залежати майбутнє України.

                       Слайд 2

30 травня 2017 року остання країна-член ЄС ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Чи важливо це для нашої Батьківщини, для нас? Давайте разом визначимо, поглибивши знання про Європейський Союз та зміцнюючи повагу до національних, культурних надбань та української ідентичності в родині європейських народів.

Євроінтеграція України – це інтеграція в європейські організаційні структури.

• Які? (Європейський Союз, Шенгенська угода, Рада Європи тощо).

Сьогодні ми все частіше чуємо складні іншомовні слова. Що вони означають?

• Що таке «ратифікація»? (затвердження міжнародного договору)
• Асоціація – об’єднання, організація, створені для здійснення спільної мети.
• Інтеграція – об’єднання чого-небудь в єдине ціле; процес розширення економічного і виробничого співробітництва, об’єднання національних господарств двох і більше держав.

Слайд 3

Сучасний світ є полем розмаїття культур, міжнаціональних інтересів, співдружності народів у багатоетнічному суспільстві. Важливо, щоб у сучасному світі відбувався міжкультурний діалог, рівноправним учасником якого є Україна. Одним із таких шляхів є знання традицій, культури, історії інших країн.

Діалог учителя з учнями:

Усім знайомий вислів: «Учітесь, читайте! І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», що є епіграфом до нашого уроку.

• Хто є автором цих відомих рядків? (Т.Г. Шевченко).            Слайд 4
• Як ви розумієте цей вислів?

Слайд 5

(Для успішного розвитку України, її процвітання необхідно сумлінно працювати, любити Батьківщину, знати та поважати історико-культурні особливості держав-сусідів; вивчати досвід розбудови громадянського суспільства; український народ з його культурною спадщиною, гуманістичною ментальністю достойний зайняти гідне місце в Європі).

Вчитель.

• Чому саме в Європі? Яка вона, Європа?               Слайд 6

Зараз Україна – одна з найбільших держав Європи з площею 603,7 тис. квадратних кілометрів, населенням близько 42 млн. чоловік. Вона межує з сімома країнами світу. Наша Вітчизна – географічний центр Європи.

Протягом багатьох століть поспіль Європа утримувала історичне лідерство. Звідси почалися Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм, відбулася перша революція. Європа – це і територія, на якій відбувалися події двох світових воїн, і приклад об'єднання багатьох держав для спільного вирішення злободенних проблем, це і спільні гроші – євро, це і спільний дім для десятків різних націй та народів, взаємопроникнення культур. У Європі знаходиться 45 незалежних держав. Загальна площа Європи понад 10 млн. кв. км, населення – більш 700 млн. чол.

Звичайно, всі ці держави не завжди мирно співіснували: були війни, етнічні непорозуміння, поділ території. Але з часом стало зрозуміло, щоб держава стала сильнішою, економічно розвиненою, необхідно вміти домовлятися з сусідами, об’єднуватися.             

Історія європейської інтеграції

         Слайд 7

Початком європейської інтеграції вважається 9 травня 1950 року – підписання Декларації Роберта Шумана, яка пропонувала створити організацію, що контролюватиме видобування вугілля та виробництво сталі у ФРН та Франції.

План Шумана та Моне був реалізований 18 квітня 1951 року підписанням Паризького Договору про створення Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі. Членами нової організації стали Франція, ФРН, Італія, Голландія, Бельгія та Люксембург.

На початку 70-х років розпочався процес розширення Європейського Співтовариства: з 1 січня 1973 р. до його складу ввійшли Велика Британія, Данія, Ірландія, з 1 січня 1981 р.– Греція, з 1 січня 1986 р. – Іспанія та Португалія.

7 лютого 1992 року у м. Маастрихті (Нідерланди) було підписано Договір про Європейський Союз, який набув чинності 1 листопада 1993 року.

До складу Євросоюзу продовжували долучатись країни Європи: з 1 січня 1995 р. – Фінляндія, Австрія та Швеція; з 1 травня 2004 р. – Польща, Угорщина, Чеська Республіка, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта, Естонія, Литва, Латвія; з 1 січня 2007 р. – Болгарія і Румунія; з 1 липня 2013 р. – Хорватія.

             Слайд 8

Завдання для учнів: отримавши 2 набори карток – один з назвами країн, інший – з столицями, необхідно розкласти картки у відповідності один з одним – країна та її столиця. На географічній карті показати країни – члени Євросоюзу та їхні столиці.

Вчитель.                    Слайд 9

Європейський Союз звичайно має свої символи: прапор зі своєрідною емблемою та гімн.                                                                     

     СИМВОЛИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ          Слайд 10

Історія створення прапору починається у 1955 році. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існувала окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та збереження європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему.

Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й символом єдності.

Так народився європейський прапор, який представляє ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом років, незважаючи на розширення ЄС.

Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.

Європейський прапор – це єдина емблема Європейської Комісії, виконавчого органу ЄС. Інші європейські установи та органи додають до прапора свою власну емблему.

                   Слайд 11

Гімн. У широкому значенні – це гімн не лише ЄС, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику слова «Оди радості», написаної у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен.

Перегляд відеозапису Гімну Європейського Союзу           Слайд 12

У 1972 році Рада Європи (та сама організація, яка роз робила дизайн європейського прапора) схвалила бетховенську тему «Оди радості» як свій гімн. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.

У 1985 році гімн було схвалено як офіційний гімн ЄС. Втім він не має на меті замінити існуючі національні гімни європейських країн. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.

Вчитель:

Запитання до учнів:

• Процес євроінтеграції України вже закінчився? Ні, це довготривалий процес. Чом ж він триває так довго?

Для вступу до складу Європейського Союзу необхідний досить високий рівень економічного розвитку і здійснення правової реформи. Потрібно привести внутрішнє законодавство держави-кандидата у відповідність з нормами права Європейського Союзу. Але при цьому ні в якому разі не можна забувати про інтереси й потреби нашої держави, нашого народу.

Зрозуміло, щоб стати повноправним і шанованим членом об’єднання, потрібно дуже багато працювати над розбудовою своєї держави.

Давайте розглянемо поняття «європейські цінності».           Слайд 13

Запитання до учнів:

•         Які це – європейські цінності?

Європейські цінності – це загальнолюдські принципи і норми життєдіяльності людини, суспільства й держави. Важливо, що в європейському житті існує повага й прагнення до повного дотримання цих цінностей.

Основними нормами й принципами функціонування європейської спільноти є:

 Демократія – це такий спосіб управління державою, коли населення має можливість вільно обирати тих, хто ними управляє і піклується про добробут й гарне життя всіх громадян в однаковій мірі. Це свобода слова й вибору, але не вседозволеність. Свобода здійснюється в рамках закону, перед яким всі рівні.

 Верховенство права – вся діяльність в державі базується на законах, які всі мають виконувати. Суперечності й спори вирішуються також на основі норм і принципів, що містяться в законах, мирним шляхом.

 Рівні умови для всіх, це коли створені умови для всіх, хто бажає, незалежно від статі, віку, національності та віросповідання, вільно навчатися, працювати. Це повага до прав людини – право на життя, здоров’я, освіту, право обирати релігію й мову спілкування.

 Побудова суспільства турботи й справедливості – це суспільство, в якому всі піклуються один про одного і поважають один одного. Податки спрямовуються на виплату пенсій, заходи з охорони здоров’я, на допомогу безробітним, забезпечення недієздатних осіб (інвалідів). Цей процес називається «побудова системи соціального захисту», яка має захищати уразливих членів суспільства.

 Повага до себе й інших складається з таких цінностей як терпимість, повага та взаєморозуміння.

 Повага до етнічних і культурних особливостей є важливим здобутком ЄС.

 Мир. ЄС докладає зусиль для забезпечення миру й стабільності як в середині об’єднання, так і за його межами. Іноді в родині європейських народів трапляються непорозуміння, як в усіх родинах. Але лідери європейських країн вирішують їх мирним шляхом і мирно співпрацюють один з одним заради спільного розвитку. ЄС допомагає підтримувати мир і в сусідніх країнах.

До цього прагнемо і ми, українці. Чине так?

Вже починаючи з літа 2017 року без візи можна відвідати практично будь-яку країну ЄС. Виняток – Великобританія та Ірландія, які є членом Євросоюзу, але не входять до складу Шенгенської зони.

Але без «штампу» в паспорті можна буде відвідати інші країни, які не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію, Швейцарію.

Тим, хто захоче потрапити в Європу без візи, потрібно пам'ятати про обмеження, які накладають європейці на спрощену систему перетину кордону ЄС для українців.                                                                                                                                                   Слайд 14

 По-перше, без візи до Євросоюзу можна потрапити тільки з біометричним паспортом.

 По-друге, віза не потрібна виключно при короткострокових поїздках – до 90 днів за півроку. Якщо ви пробудете довше, то вам узагалі можуть заборонити в'їзд на територію ЄС.

 По-третє, безвізова поїздка виключає можливість працевлаштування в Європі. Якщо ви хочете поїхати до ЄС, щоб знайти роботу, отримати візу таки доведеться.

 По-четверте, ви можете їхати на навчання до Євросоюзу без візи, тільки якщо навчання триває не довше 90 днів. Інакше знову ж таки потрібна віза.

Біометричний паспорт завжди має чіп. Про те, що документ є біометричним, свідчить спеціальний логотип. Якщо ваш паспорт не має такого логотипу, ви не зможете перетинати кордон з ЄС без візи.

Щоб потрапити до ЄС без візи, вам може вистачити лише біометричного паспорта. Але на практиці на кордоні у вас мають право попросити документи, які підтверджують вашу платоспроможність та належні умови перебування. Також вас можуть запитати про мету поїздки. Термін перебування в країнах ЄС без візи обмежений. Ви можете лишатися в Євросоюзі 90 днів протягом 180-денного терміну.

При цьому кількість перетинів кордону України з ЄС не обмежується. Ви можете хоч щодня їздити до ЄС і назад. Головне – не перевищувати обмеження: 90 днів на півроку.

Лишитися в Європі довше, ніж 90 днів, без візи неможливо. Якщо вам бракує безвізового ліміту, доведеться таки отримувати «штамп» у паспорті наприклад, навчальну або робочу візу.

                      Слайд 15

Вчитель:

Важливо також усвідомлювати, що без знання законів, традицій та мови країни, в яку потрапляєш (хоча б англійської) можна потрапити у неприємну ситуацію. Знати та розуміти закони нам потрібно для того, щоб дотримуватись порядку в суспільстві та не порушувати загальноприйняті норми.

   Слайд 16

Є навіть спеціальні ресурси які підкажуть, як діяти, щоб уникнути проблем, що мати з собою. Наприклад, ресурс громадської організації "Європа без бар'єрів" – називається "Подорожуй відповідально". Там є правила перетину кордону Слайд 17 і що з собою взяти, і навіть якщо ви хотіли б працевлаштуватися чи навчатися, там є спеціально розроблені путівники для цього. І є навіть карта Європи, на якій зазначено, скільки з собою коштів потрібно мати на один день перебування в кожній країні Шенгенської зони. Є також ресурс – "Відкрий Європу". Слайд 18 Там дуже багато відповідей на запитання.

Подорожуючи чи відпочиваючи за кордонам дуже зручно мати можливість самому спілкуватися і у магазині, і у ресторані, на зупинці чи на вокзалі, звичайно мова жестів інколи рятує, але в деяких країнах наші звичні жести можуть призвести до курйозів, навіть штрафів. Базові знання іноземної мови є необхідною передумовою навчання в країні, мову якої вивчаєте. Ви згоді?

Давайте перевіримо, чи добре ви виконаєте завдання.           Слайд 19

Завдання для команд: Необхідно визначити, що це за слова та до якої мови вони належать. Можете скористатися своїми ґаджетами.

Вчитель:                 Слайд 20

Підводячи підсумок, скажіть:

• Чи цікавим був для вас цей урок?
• Ви дізналися для себе щось нове, потрібне? Щось запам’ятали?
• Назвіть рік початку євроінтеграції? (1950)
• А коли був створений саме Євросоюз? (1992 – 1993)
• Що таке Європейський Союз? (Європейський Союз – економічний та політичний союз держав-членів Європейських Спільнот)
• Яким є прапор Європейського Союзу? Що він означає? Чому зірок на ньому дванадцять? (на ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та об’єднання народів Європи)
• Хто написав музику, що символізує гімн ЄС? (Людвіг ван Бетховен, Дев’ята симфонія)
• Слова (Фрідріха фон Шиллера, «Ода к радости»)
• Що виражає цей гімн? (ідеали свободи, миру та солідарності, утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей)
• Скільки держав зараз об’єднує ЄС? (28)
• Яка єдина грошова одиниця введена в Європейському Союзі? (Євро)
• Назвіть столицю ЄС? (Брюссель)
• Як ви розумієте поняття «європейські цінності»? (загальнолюдські принципи і норми життєдіяльності людини, суспільства й держави)
• Ці поняття стосуються тільки Європи та України? (будь-яке суспільство повинно прагнути миру, справедливості, поваги, рівних умов для всіх)
• Що таке віза? («штамп» у паспорті, документально завірений дозвіл на перебування за кордоном)
• Чи у будь-яку країну ви можете поїхати без візи? (тільки до країн, що водять до Шенгенської зони)
• На який період ви можете в’їхати без візи? (90 днів на півроку)
• Які ще умови потрапляння за кордон без візи? (біометричний паспорт, документи, які підтверджують платоспроможність та належні умови перебування)
• Ви виїжджаєте за кордон на навчання, яке триватиме три роки. Чи потрібна віза? Яка саме? (так, потрібна навчальна віза)
• Чи обов’язково знати іноземну мову? Закони країни, в якій перебуваєш? (не обов’язково, але для власної безпеки та комфортного перебування, так)
• Чи корисним для нашої країни є підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?
• А чи не забули ви державні символи України? (прапор, герб, гімн)
• Скільки кольорів має наш прапор? Які? (два, блакитний і жовтий)
• Яким є герб? (тризуб)
• Скільки куплетів має наш гімн? (один куплет і один приспів)
• Хто є авторами гімну України? (слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького)

 Слайд 21

Повернемося до нашого епіграфа. Золоті слова Шевченка через роки не втрачають своєї значущості. «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Ніколи не втрачайте можливість вчитися, мислити, зважувати. Трудіться, відпочивайте, подорожуйте, пізнавайте світ. Народна мудрість говорить: «Не бувши на чужині, не оціниш по-справжньому рідної землі». Любіть свою землю, залишайтеся людьми. Майбутнє залежить від кожного з нас!

Продовжуючи традиції працьовитого і гостинного українського народу запрошуємо вас спробувати коровай.

Слайд 22