Сценарій "Випускний вечі! «За двома зайцями» по-новому!"

Про матеріал

Сценарій. Випускний вечір «За двома зайцями» по-новому!"

Мета заходу створити атмосферу свята по -новому; сприяти формуванню ціннісного ставлення до традицій навчального закладу; виховувати почуття поваги до вчителів; підсумувати події, які відбулися з випускниками за роки навчання; вручити атестати.

Перегляд файлу

Випускний вечір!

«За двома зайцями» по-новому!

Звучить музика. Виходять ведучі.

 

 Ведучий 1: Шановні батьки! Вчителі! Гості!

                       Ось і настав цей день –

                       День літній, прощальний.

                       Найпам’ятніший він

                        І трішечки печальний!

Ведучий 2:   Сьогодні у нас особливе свято, якого немає в жодному календарі, але про      нього всі знають, його завжди чекають. У цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання і радість зустрічі з майбутнім.

Ведучий 1:     Напевно, в цій залі сьогодні не знайдеться жодної дорослої людини, яка б не хвилювалася. І це зрозуміло, адже кожен із вас пережив такі хвилини прощання зі шкільним життям.

Ведучий 2:   Але перед тим маємо згадати невеличку історію, яка

                      сталася нещодавно – 2 роки тому по вул._____________

                       міста______________________________________

 Ведучий 1: Отже, ми здійснимо мандрівку у минуле!!!

 

Ведучий 2:   Нехай старики згадують, а молоді намотують на вуса!

 

Ведучий 1:  Дорога на вул. ______________ пролягає через базарчик на

                      П’ятачку, куди й направляється зі своїми друзями

                      Голохвостий –герой нашої історії.

( Під музику виходить Голохвостий і компанія, проходить по рядах до сцени.)

 

Ведучий 2:   Здрастуйте, Свириде Петровичу, а ми вас оце

                      згадували…

 

Голохвостий: (кланяється згорда).  Меня таки вездє споминають:

                         значить, моя парсона у шику! меня по всєх усюдах первим хвисоном принімають; а почому? Потому, што я умєю, как соблюсти свой тип, поблагородньому говорить понімаю! Бонджур, ліцею! Моє почтеньє всем вам!

 

Ведучий 1: А яке убрання на вас, Свириде Петровичу, — чудо! Певно, дороге!

 

Голохвастов: Конєшно, не копеєшне! Хвисонистої моди і загрянишного матеріалу, да і шив, можно сказать, первий магазин. От ви думаєтьо, што плаття — лиш би што, а плаття первоє дєло, потому што по платтю всякого стрічають.

 

Ведучий 2:   (до других).  А по уму виряджають!

 

Голохвастов: Уж больно завумні ви! Ну да ладно! Проні Прокопівни не зустрічали?! Дело до неї на півмільйона!!! Не бачу її! Йду шукать! Єто же очень і очень!!! (йде за сцену)

 

Ведучий 1: Ну що ж історія нам зрозуміла. Проня вчиться  у

                    Педагогічному ліцеї  і сьогодні разом з ліцеїстами

                    отримає найвідповідальніший документ у своєму

                    житті –атестат!

 

Ведучий 2:   Дорослими в же стали ваші діти,

              Їх повноліття час настав!

              Запросимо випускників востаннє

              Зайти у цей знайомий зал!

(під музику Проня заводить до зали випускників)

 

Ведучий 1: Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам ________ н. р. оголошено відкритим.

(Звучить Гімн України)

Ведучий 2: Так швидко минуло шкільне дитинство. Ми дивимося на своїх товаришів, що сидять у залі. Які ми дорослі. Мужні юнаки, чарівні дівчата.

Ведучий 1:  Сьогодні, дивлячись на нас, навіть важко уявити, що декілька років тому ми бігали на перервах по коридорах, смикали за коси дівчат, підкладали чорнильні бомби.

Ведучий 2: Яке було веселе життя, не треба було думати про іспити, вибір професії і вступ до університету.

(художній номер)

Ведучий 1:      Очікуванням кожне слово б’ється,

                Надії вогник у очах не згас...

                      Директорові слово надається,

               Директор ліцею привітає вас.

 

Ведучий 2:    Послухаємо  вітальну  промову  директора __________________ ліцею  ________________________________________!

 

(Виступ директора)

(в кінці промови виходить Проня і зашпортується за директора;

Або  директор викликає Проню  і починає вчити, як поводитися з учнями. Проня наступає на ногу директору, виникає сутичка)

 

Директор:  Тумба! Як можна бути такою неуважною!Кошенсаль!

Проня: Сама тумба! Теж мені «Міс Увага!»

Директор: Яке нахабство! І хто ж тебе тільки навчив так з дорослими розмовляти?! Забирайся геть! І щоб без батьків не поверталась!

(Проня,  погрожуючи йде зі сцени)

Ведучий 1: Досить часто нам доводилось звертатися за порадою батьків, які, можливо, червоніли за нас у кабінеті директора. А в деяких душа раділа від наших успіхів. І незалежно від обставин. Вони завжди нас ЛЮБИЛИ!

 

 

Ведучий 2:  В житті ще буде іспитів багато –

              Ми їх складемо, буде все гаразд!

              Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

              Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

               Це ми сьогодні розправляєм крила;

               Щоб полетіти у майбутній день.

               Ми стрінем там “червонії вітрила”

                І заспіваєм ще своїх пісень.

Ведучий 1: І ти за нас, татусю, не журися,

 На славу й честь благослови синів.

 Будь певний батько, весело всміхнися,

 Ми ще повернем славу козаків.

 Можна у світі чимало зробити,

 Перетворити зиму на літо,

 Можна моря й океани здолати,

 Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі...

 Тільки без мами не можна нізащо,

 Бо найдорожче стоїть за словами -

 “В світі усе починається з мами!”

Ведучий 2:   Рідна матусю! В далеку дорогу

Діти твої вирушають сьогодні.

Дай нам на щастя свою настанову,

Усмішки сяйво і теплі долоні!

Ведучий 1: Слово для привітання надається мамі ліцеїста 11_____класу ______________________________________________________________

                        (Виступ мами)

(художній номер)

Виходять на сцену Голохвостий й директор.

Голохвостий: Мадам,Анжело! Я так довго мріяв улаштуватися на роботу у ліцей учителем! Ведь учитель –єто не што есть кто – єто же ЧЕЛОВЕК!

 

Директор: Ну просто так вчителями не стають, хоча б треба вивчитися, пройти неабияку практику.

 

Голохвостий: У меня дельне прєдложениє: у меня в галавє завсегди такий водеволь, што только мерсі, потому — образованний чоловєк!  Ви ж знаєте Проньку!Треба сьогодня на нейо рішительно налягти. Здається, я єй пондравился… Ну, да кому я не пондравлюсь? А вот, штоби Проні не випустить з рук, то необходимо. Багата: який дом, сад! А лавка, а дєнєг по скринях! Одна надія на її придане – 94 атестата, які вам дуже потрібні!

 

Директор: А чи захоче вона вас?

 

Голохвостий: Захоче!

 

Директор: А чи сподобаєтесь ви їй?

 

Голохвостий: А кому ж я не сподобаюсь? Ось, дівіться! Честь імею рекомендовать себя- Свірід Петрович Голохвостий, собственной персоной. .Мамзель. Бонжур. Лякелесон Ашиприну Песиль три Пардон. Ну не рвіть моє серце. У моїх грудях – везувій, так і клекотить. Рішайте судьбу мою нещасною, прошу вас вашу руку і серце!

Повірте !94 атестата будуть ваші!

 

Директор: Клюгелє! МОЛОДЕЦЬ! Пиши вексель: атестати – за роботу, і щоб духу твого не було, поки не принесеш атестати, а тепер йди геть, бо сюди поспішають класні керівники!

(йдуть зі сцени)

 

Ведучий 2:  Кожен з нас до того звик,

               Що наш класний керівник

               Завжди поруч, завжди з нами

               Як без нього далі бути?

Ведучий 1:   Навіть важко всім збагнути.

               Хто похвалить, хто посварить,

                Хто заступиться, не зрадить?

Ведучий 2:   І в поїздці, і в поході,

              Чи в кіно, чи на природі

              Не розлучний завжди з нами,

              Наче з дочками й синами.

Ведучий 1: Вам слово, дорогі наші класні керівники!

(слово кл.керівників; виходить Проня проводить невеличкий конкурс з класними керівникам)

Випускник 1: Хороших слів сказали ви немало.

               Ще більше добрих справ зробили ви,

               Ви нам свою любов подарували,

               Ми стали вам мов рідними дітьми.

 

Випускник 2: А ми...  Ми вам нелегко діставались,

              Тікали із уроків, пустували,

               Що сили, що потратили на нас,

               Дозвольте зараз вам компенсувать.

(Виходять два учнів із горщиком каші).

Щоб себе ви з кожним днем

Почували краще,

В подарунок вам плаєм

У горщиках кашу.

З вами нам було не мед, -

Хто з дітей не ледар?

Тож до каші додаєм

Цілу ложку меду.

А щоб ви усе ж за нами

Сумували трохи,

Тож в кашу ми поклали

Ще й пів ложки дьогтю.

Щирим серцем в знак любові

Ще додати мушу:

Оці пряники медові

Засолодять душу.

(Вручають горщики з пряниками і квіти).

 

(художній номер)

Ведучий 2:   Поки триває наше свято Проня даремно свого часу не витрачала. Ніяких батьків до ліцею приводити не збиралась та і не сумувала: зі своїми друзями вирішила влаштувати прощальний вальс.

 

Ведучий 1: Вальсу музика ллється чудова,

І наповнився щастям зал –

Перший раз, як Наташа Ростова,

Ви сьогодні прийшли на цей бал.

Хай спаковані вже чемодани,

Хай вчувається поїзда стук:

Лунає вальс на вокзалі прощання –

Вальс надії і вальс розлук.

До вальсу запрошуються випускники – 20___!

 

(Проня танцює разом зі всіма, в кінці танцю підходить Голохвастов)

Голохвастов: Бонджур! Моє серце розпалилося, мов щипсі, поки я дожидав мамзелю!

Проня: Мерси, мусью!

Голохвастов: Рикомендуюсь вам: Свирид Петрович Галахвастов.

Проня: Мені здається, що ми десь стрічались

Голохвастов: Нічаво нєту вдивительного — міня знаєт увесь Тернопіль чисто.

Проня: Невже?

Голохвастов: Не вгодно лі, баришні, покурить папироски?

Проня: Што ви, я не куру!

Голохвастов: Чим же мінє баришню прекрасну поштувати? Позвольте канахветок! (Вийми з кишені у піджаці).

Проня: (бере манірно одну).  Мінє так солодке обридло! Кожинного дня у нас вдома ласощов етих разних, хоч свиней годуй! Я ще больше люблю пальцини, нанаси…

Голохвастов: . Сю минуту видно у вас, Проню Прокоповно, не простий, а образованний вкус!

Проня: Другим, можеть, необразованним што вгодно з губи плюнь, бо понятія нікоторого не імєють; а я в ліцеї все науки проізошла.

Голохвастов: Ех, Проню Прокоповно, розумні ви, — без мила голите.

 

Проня: Якби мінє модніща публика, то я б себя показала! А то з кєм тут зайтись — необразованність одна! От только з вами і маєш приятность!

Голохвастов: А гуляти любите?

Проня: удньом так я люблю гулять у ліцейному саду з книжкою безпременно, бо так приятно під дубом романа про любов читати.

Голохвастий: От тольки, Проню Прокоповно, про любов билучче самим рамана завить.

Проня: Конечно, занятніще, єжелі особливо кавалер душка…

Голохвостий: Пойдемте в ілюзіон! Там прекрасний фільм показують про випускників 20____!

(йдуть і сідають у зал)

Виходять випускники 20____ року, виступ.

Після того виходять на сцену Проня і Голохвостий.

Голохвастов: (кашлянув).  Проню Прокоповно! Дозвольте спросить, какоє такоє ви обо мне понятіє держите?

Проня (манірно).  Што ж ето ви допитуєтесь? Мінє соромно… Я баришня. Голохвостий. Што ж, што баришня, ето нічаво, ето чистиє пустяки!

Проня. Я і понятія у цім нікоторого не імію…

Голохвостий. Єйбогу, не безпокойтесь!

Проня. Ви мінє такого жару укидаєте, што я просто шарєю… Хіба не знаєте, як безневинній дівиці стидно…

Голохвостий. Коли без етого никак нельзя обойтиться: все равно прийдьоться…

Проня. Ах, не говоріть мінє про любов… А я до вас ужасть как… Только, будь ласка, не говоріть, пожалуста, про любов, потому ето шкандаль…

Голохвостий. Што ви? Я, значить, прошу вашу руку і серце і 94 атестата у придане.

Проня. Мерси! Только тут на сцене… так мінє моторошно цеє слухать, аж сердце тьопається… Ви завтра приходьте до нас предложеніє дєлать…

Голохвостий (цілує руку).  Я только боюсь родителів ваших, а то б давно зайшол…

Проня. Єжелі што я согласна, то вже небезпременно…

Голохвостий. Ви мінє как води цілющої на рани злили, моя зозулечко. (Цілує).

Проня. Ах, не можу! Тікать нужно! Приходьте ж завтра безпременно; я вас адрикамендую, а ви і предложеніє зробите…і тоді поговорім про 94 атестата.

Голохвостий. Прийду, прийду, моя канахветочко!

Проня. Душка! і біжить додверей).  Ламур! (Вибігає).

 

Голохвостий. Бонбон! (Підскакує).  Трамтарара, ура! Наша взяла! Поздравляєм вас, Свириде Петровичу! Виграли справу! Проня, значить, тут. (Показує кулак).  Старі, правда, не спротивляться, потому потурають дочке у всьом. Одержу атестати і моя мрія в кармані!

(Художній номер)

Сценка у Проні вдома.

Проня: Господи, чи все ж у мене на своїм місці?  Крісло сюди! Ні, сюди! Чи помодньому? Ой мамо моя, брансолета забула надіти! (Біжить до шухляди й надіває).  Чи шалю, чи мантилю? Не знаю, що мені більш до лиця?.. Або, може, й те й друге? Так! Нехай бачить! А книжки й нема! Коли треба, то як на злість! І, певно, знов занесла до кухні, щоб пироги на листках саджати! Ось, слава богу, знайшла якийсь кавалок… Все одно! Ху, господи, як у мене тіпається серце. Аж пукет по грудях скака!.. (Задумується, позираючи в дзеркало).  Як би його прийняти: чи ходячи, чи стоячи, чи сидячи? Ні, краще лежачи! (Бере книжку й лягає на підлогу).

Голохвастий: Честь імєю, за великоє щастя, одрикамендуватись у собственнім вашім дому!

 

Проня мовчить.

 

Нікого нєту! Ні, Проня Прокоповна тут! (Одкашлює).  Мой найнижчий поклон тому, хто в цьому дому, а перед усього вам, Проню Прокоповно! (До себе).  Що вона, чи не спить часом? (Одкашлює дужче).  Горю, палаю од щастя і такого разного, милая мамзеля, што виджу вас на собственнім полу…

Проня .  Ах, це ви? Бонджур! А я так зачиталась! Мерси, што прийшли…

 

Голохвастий: В грудє моєй — Визувій так і клекотить! Рішайте судьбу мою нещасную: прошу у вас руку й серце і 94 атестата в придачу!

 

Проня: Ой, мамо моя! Я так стривожена… так сталось несподьовано… я… я… вас, ви знаєте… чи ви мене не обманюєте, чи любите? Я ще молода… не знаюсь у цім ділі…

Голохвостий. Ви не вєритє? Так знайте ж, що я рєшітельно нікого не любив, не люблю і не любитиму, окромя вас! Без вас мінє не жити на свєтє.

 

Проня. Так дуже любите? (Схиляється до його).

Голохвостий. То єсть говорю вам — кип'яток!

Проня. Ой страшно!

Голохвостий. Не безпокойтесь… обхождєніє понімаю…

П р о н я. І я вас дуже люблю! Душка мой! Я согласна… буть вашою половиною. Ось тримайте атестати!

(Бере атестати й цілує руку, йдуть зі сцени).

Художній номер

Виходять Голохвостий і директор.

Голохвостий:(звертається до директора) Як бачите я не з пустими руками.  Я доказал,що я образованний человєк: хібаразвє можна рівняти до простоти? Нащот атестатів, доложу вам, так етот делікатний товар – у меня в руках! Прошу ісполніть мою просьбу –дайте мне роботу!

 

Директор: Ну, за цим ми не постоїмо! Зараз мені твоя допомога знадобиться! Можеш і Проньку покликати на допомогу!

 

Ведучий 2:   Ось і настає ця хвилююча мить.

                   Що спогад у серці хоче надовго лишить.

                   Випускникам атестати вручають,

                  На стежину життя проводжають.

 

В 1:                  В присутності і мами, й тата

                Вручіть нам наші атестати,

                Нехай вони їх потримають,

                Нехай відчують, і хай знають,

                Що вже дітей дорослих мають!

 

(вручення атестатів)

 

 

В 1: Ви вже дорослі, ви -  не діти ,

 І, склавши руки, не будете сидіти,

 Бо кожен з вас має мету,

 А в серці – мрію золоту.

Одні мріють про вищу освіту,

Розкривати таємниці світу.

Інші мріють спортсменами стати,

Майстра спорту в майбутньому мати.

А хтось мріє розпочати працювати,

Щоб своїм батькам допомагати.

Та головне не те,

Яку професію здобудете,

А те, якими у житті людьми ви будете.

 

В 2: Тож будьте завжди багатими на людяність, на мудрість, на добро.

 Силу духу черпайте в любові.

 Бережіть вірних друзів своїх.

 І вшановуйте батьківське слово.

Ведучий 1: Ось і наша історія підійшла до завершення. Щодо Проні, то вона вивчилась на вчительку і влаштувалась працювати завучем у Педагогічний ліцей! А Голохвостий поступив на фізико-математичне відділення і успішно гризе точні науки.

Ведучий 2:   А ким стали наші випускники?

Ведучий 1: А це вже інша історія, і я сподіваюсь, що зустрінемось знов, щоб її розповісти!

В2:                            Тож бажаєм вам іти в життя сміливо.

 

В 1:                         Бажаем щастя кожному знайти.

 

В2:                              Нехай здійсняться ваші мрії.

 

Разом:                    Усім вам, друзі, доброго путі!

 

 

                               (звучить фінальна музика «Випускний»).

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
847
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку