Сценарій випускного вечора

Сценарій випускного вечора 2018р.

І вечір цей для вічності – лиш мить

 

Ведуча: Сідає сонце, вечір настає,

Природа ритм на ніч свій повертає,

Та час біжить, пливе життя моє,

Воно невтомно ниву засіває.

 

Ведучий: А зараз, ніби птахи з піднебесся,

Дух юності пливе на наше плесо.

Краса, порив, тривога розставання.

Випускники ідуть на бал прощальний!

 

Ведуча: Ми під гучні оплески вітаємо сьогодні тих, хто стоїть на межі дитинства й зрілості, на кордоні безтурботності й відповідальності!

 

Ведучий: Вітаємо 11-А ліцейний клас біолого-хімічного профілю і їхнього класного керівника – Сороку Марину Миронівну! Яскраві, артистичні, здібні й патріотичні. Привітаймо їх гучними оплесками!

 

Ведуча: А ми продовжуємо вітати випускників і зараз аплодуємо 11-Б ліцейному класу математичного профілю і їхньому класному керівникові – Констанкевич Оксані Михайлівній! Дружні, розумні, талановиті, людяні й прості!

 

Ведучий: За час навчання наші ліцеїсти здобули не тільки знання з базових дисциплін, але й навчилися бути високоморальними, людяними, добрими й милосердними! А це – непосильна праця як класного керівника, так і всіх педагогів, які співпрацювали з класом!

 

Ведуча: Саме такі, як наші випускники-ліцеїсти, в майбутньому стають політиками, дипломатами, керівниками та людьми, які ставлять перед собою мету і обов’язково її досягають!

 

Ведучий: Такими ми бачимо наших юних випускників і такими вони залишаються у ваших очах на все життя, дорогі педагоги, адже сьогодні востаннє проведуть із вами час – час випускного вечора!

 

Ведуча: Ось і настав цей незвичайний день. Ми усі думали, що він так далеко і до нього так довго. І як би нам не хотілося цей день віддалити, та через швидкоплинність і невблаганність часу ми повинні сприймати його як чергову яскраву сторінку нашого життя, як останню сторінку шкільного літопису і першу сторінку літопису дорослості й самостійності!

 

Ведучий: День святковий, радісний та незвичайний! День розтавання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими педагогами. Скільки всього багато можна сьогодні згадувати!

 

Ведуча: Все це – позаду! А попереду – самостійне доросле життя.

 

Ведучий: Хоча складання розкладу – не мед,

Бо від програм не відійти ні кроку.

Це Вам казали «дякую» насамперед,

Коли не мали восьмого уроку!

 

Ведуча: Слово для оголошення наказу «Про випуск учнів 11-го класу» надається заступнику директора _____________________.

 

(наказ, вручення атестатів)

Слова про кожного випускника

 

Ведуча: Пані директоре, уся родина в зборі,

Благословіть, щоб помогли нам зорі,

Зробили цей прощальний вечір святом,

На добрі спогади багатим.

(виступ директора)

Ведучий: Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося? Одного вересневого ранку, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Нас зустріла усміхнена й красива перша вчителька. Це вона взяла наші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань – такий складний і незвіданий.

Ведуча: Це на неї, таку добру і лагідну, ми дивилися з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне слово її, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, чуйним і добрим має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з нас. Це перша людина, яку ми тут зустріли і яка радісно впустила нас у своє серце.

Ведучий: До вітального слова запрошується перша вчителька 11-Б класу Шевчук Любов Леонідівна.

 (виступ)

 

Ведуча: Дякуємо вам, наша перша вчителько, за теплі слова й привітання. А ось першої вчительки 11-А класу немає разом із нами, зараз вона спостерігає за своїми дорослими уже випускниками із небес. Згадаймо її у хвилині мовчання.

(хвилина мовчання

Руслана Лижичко)

 

Ведучий: Повернімося у минуле. 4018 днів тому до лав школи вступило нове покоління. Жорстоку боротьбу виграно. Місце під ліцейним сонцем виборено. Свавільний вітер перегорнув ще одну сторінку історії. І вона почалася.

 

Ведуча: І вони йшли, побачивши великий храм науки. Вони сказали: Veni. Vidi. Vici. Правда, до перемоги їм, малим, було ще далеко.

(ролики спогадів випускників)

 

Ведуча:  А я впевнена, що не пройде багато часу, як стіни рідного закладу нас знову покличуть у свої обійми. Ми усі із величезним задоволенням захочемо зустрітися, щоб поділитися своєю особистою радістю, досягненнями.

 

Ведучий: Ми просто захочемо побачити один одного і подякувати вкотре їй – нашому класному керівникові, за опіку, допомогу і підтримку. А сьогодні, дорогі друзі, давайте востаннє спробуймо вслухатися та запам’ятати напутні слова наших класних керівників.

____________________________________________________________________

 (виступ)

 

Ведучий: На очі навертаються сльози, коли бачимо, з якою радістю і водночас сумом вони дивляться на нас. Дякуємо за 11 років опіки, навчання, настанов та любові. Дорогі наші мами, не ті, що нас народили, виховали, а ті, що навчали і зігрівали любов’ю й теплом сердець.

Ведуча: Наші класні мами, вам слово. Благословіть нас востаннє на довгий і щасливий шлях життя.

 

Кл.Кер 11-А: (посіває пшеницею)Любі діти, хай ваша дорога буде широкою, щасливою і багатою! Багатою, як наша українська земля. Щедрою на любов та достаток, як наші українські лани. Хай назавжди вам запам’ятається усе найкраще із нашого спільного 11-річного життя! Любові, миру й теплоти!

 Кл.Кер 11-Б: (посіває пшеницею) Дорогі мої! Хай доля буде вам доброю опікункою і щедро посилає на ваші життєві стежки любов, щастя, добрих людей і вірних друзів! Хай усі мрії здійснюються, а плани реалізуються! З Господнім благословенням та любов’ю!

 

 

 

Ведучий: В житті ще буде іспитів багато,

Ви їх складете, буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

 

 

Ведуча: Рідна матусю, в далеку дорогу

Діти твої вирушають сьогодні.

Дай їм на щастя свою настанову,

Усмішки сяйво і теплі долоні.

Слово для привітання надається батькам наших випускників –

 

_______________________________________________________________

(виступ)

 

Ведуча: Чимало слів, побажань та привітань було сказано. Сьогодні ми це увіковічнимо на листках книги випускників. Отож, до запису в книзі випускників запрошуємо наших ліцеїстів, які нагороджені почесним значком нашого ліцею «Я – Українець» Богдану Чабан – випускницю 11-А класу та Ірину Шелемей – випускницю 11-Б класу.

 

 (зачитують побажання, роблять запис в книзі)

Діалог випускників, нагороджених значком «Я Українець»

• Ось і все. Навіть запис зробили, тепер ці рідні стіни уже не кликатимуть нас на уроки, а ми не поспішатимемо сюди.
• Усьому є початок і є кінець. Але скільки теплоти, скільки доброти й любові тут. На жаль, відчувати це починаєш надто пізно, коли приходить пора прощання.
• А пам’ятаєш перший урок, першу оцінку і першу літеру? Здавалося, що від того часу і до сьогодні – ціла вічність!
• Вічність чекань, мрій, сподівань. А пам’ятаєш перше кохання? Це також було тут. А що далі?
• А далі – інший корабель, в який пересядемо і попливемо дорогою життя.
• Чи будуть на тому кораблі штурмани, капітани?
• Ні, головними капітанами свого життя є ми самі. Досі дороговказами ставали вчителі. Вони вели наш корабель, а ми й не турбувалися про те, куди пливемо, як це відбувається і куди припливаємо. Цим всім опікувалися вони.
• Дорогі вчителі, капітани нашого корабля життя, будьте певні, що ми достойні перейняти його керування.
• Дорогі наставники, дякуємо за безтурботність, спокій і вічне терпіння. Уклін вам низький!

 

Ведучий: Дорогі випускники, 11 років вас вів по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалося і тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.

 

Ведуча: І це продовжується вічно, поки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої учительської любові до вас.

 

Ведучий: Хай завершальним акордом нашої урочистої частини випускного вечора стане слово випускника!

 

Ведуча: До оголошення клятви випускника просимо випускників піднятися, взяти клятви і після кожної фрази повторювати слово «Присягаюся!».

Клятва

Ми, випускники 2018 року, на порозі самостійного життя, перед обличчям своїх друзів, вчителів та батьків урочисто присягаємо:

• Завжди пам’ятати тих, з ким ми навчалися і хто нас навчав – ПРИСЯГАЄМО!
• Бути чесними та принциповими, гуманними та справедливими, такими, якими нас навчали бути у школі –

ПРИСЯГАЄМО!

• Йти до поставленої мети чесним шляхом, досягати всього у житті тільки своєю працею –

ПРИСЯГАЄМО!

• Не зупинятися на досягнених успіхах! Не варто зупинятися на одній перемозі, потрібно перемагати щодня!

ПРИСЯГАЄМО!

• Шанувати батьків, дослухатися до їхніх порад, радувати їх добрими вчинками, успіхами!

ПРИСЯГАЄМО!

• Високо нести знамено рідного ліцею, берегти його честь!

ПРИСЯГАЄМО!

 

Дякуємо! Просимо сідати! Клятви візьміть собі на згадку про цей вечір!

 

Ведуча: Нехай спогади про рідну школу світять навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися.

Ведучий: Не забуваймо, що навчалися ми для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуймо імені свого роду, честі свого ліцею, котрий дав путівку в життя!

Ведуча: Ти знаєш, рідна школо, насправді наша подяка до тебе ще надходитиме з часом: нашим навчанням, перемогами, здобутками, професійним зростом.

Ведучий: Але сьогодні давайте востаннє запросимо наших вчителів і батьків до випускного вальсу.                     (танець випускників)