Сценарій Випускного вечора

Сценарій Випускного вечора

(Звучить музика, вихід ведучої)

Ведуча: Доброго  вечора,  дорогі  друзі,  шановні  гості,  батьки!  Сьогодні  наші  випускники  прощаються  зі  школою. Ось  і  настав  останній  шкільний  вечір.  Нехай  він  буде  вечором  вдячності,  вечором  бажаного,  довгожданого  єднання учнів,  вчителів  та  батьків.  Як  довго  ми  всі  йшли  до  сьогоднішнього  дня,  цілих  9 років.  І  всі  ці  роки  нас  об’єднувала  школа.

З давніх – давен люди піднімали голову, спрямовуючи  свій погляд  на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас вогненним хвостом.

А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще. В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки. Так – так, саме народження дитини віщують зорі!

П’ятнадцять років тому в родинах щасливих з’явились маленькі хлопчики та дівчатка. Батьки довго радились:  «Яке ім’я подарувати своїм зірочкам?» Маленькі зірочки перетворились у яскраві і прекрасні зорі, які за хвилину з’являться на сцені.

Зустрічайте, випуск 2017 року!

(Звучать фанфари, виходять випускники)

В:

Богдан в роботі хлопець вправний

І техніку він знає гарно.

Сьогодні зі школи піде.

Він буде трудитись,

Майстерності вчитись

І долю щасливу знайде.

Хай щастить тобі завжди і всюди

В розв’язанні життєвих задач,

Хай завжди твоїм прикладом буде

Сила волі, надії й удач.

 

В:

Погляньте ви на Настю, братці,

Куди вже тій Мадонні браться.

Струнка, чудової краси,

І талія, як у оси.

Ми Насті хочем побажати –

Колись фотомоделлю стати,

А потім вже заволодіти

Чудовим титулом – «Місс світу».

 

В:

Колись прийшла сюди маленька

Дівчина гарна, чепурненька,

Два величезні банти білі

До кісок дівчинці вчепились.

Бажаєм, щоб збулися твої мрії

І всі найпотаємніші надії

І щоб завжди, куди б ти не дісталась,

До рідного порогу поверталась.

 

В:

Анастасія – добра, мила,

Наведе у класі лад.

Струнка, весела та вродлива,

До танців в неї є талант.

Ми всі тобі бажаєм щиро

Кохання, успіху і миру,

Хай щастя ллється через край,

Та школу ти не забувай.

 

В:

Павло у нас хлопчина гарний

І роботи він управний.

Не відмовить всім і всюди

Хай шанують тебе люди.

Хай щастить тобі в житті,

У твоєму майбутті.

Хай здійсняться твої мрії,

Прийде успіх і надія.

 

В:

Вона інтелігентна, ніжна

Неначе та троянда свіжа.

Це Сотникова наша Настя,

В очах у неї сяє щастя.

Бажаємо тобі ми, Настю,

Не знати труднощів і бід,

Хай доля щастям наділяє,

Господь дає хай довгих літ.

 

 

В:

В класі чуть веселий сміх,

То Василь смішить усіх.

Скаже  слово, стрельне оком

 І беруться всі за боки

Має добру щиру душу,

Любить жарти він і сміх,

Допоможе всім в роботі,

Вірний друг і помічник.

 

Ведуча: Дорогі випускники! Ми щиро вітаємо вас в цей не­звичайний день!

День, що є кроком до самостійності.

Сьогодні ви ще учні, а завтра вам розгорне свої обійми блакить неосяжного дорослого життя

Сміливо стукайте до нього з чистим серцем, висо­кими думками

Сміливо зустрічайте майбутнє!

Сьогодні цей зал знову у сяйві квітів, святково прибраний. Ми зібрались на свято випускного. Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості  і смутку, світлої печалі. Тільки вчора пролунав останній дзвінок, а ось сьогодні випускний бал, до якого дев’ять років, як по східцях довелося підніматися нашим випускникам. І перше слово привітання надається людині, яка усі ці роки йшла з вами пліч-о-пліч, вашому класному керівникові…

(виступ класного керівника)

 

Ведуча: Дорогі випускники! У вашому житті – нині дата

І це сьогодні вже незаперечний факт

І цей чарівний вечір Вам вручають

На зрілість перший, власний атестат.

 

Ведуча: Слово для привітання та вручення свідоцтв про освіту надається директору школи…

 

(Виступ директора, вручення атестатів) 

 

Хлопчик: От везе випускникам,
Добре, що й казати!
Вже не будуть їх за двійку дома лупцювати.
Їм не треба за спиною портфелі носити,
Щовечора три години уроки учити,
Не примусить їх ніхто писати реферати,
Безтурботно будуть жити до обіду спати.
Ну , а в нас що за життя - справжнісінькі муки,
Стер я зуби вже давно об граніт науки.
Дівчинка: В них роботи після школи - не початий край,
Тож своє дитинство друже, ти не підганяй,
Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,
Дівчатам встигнуть заміж вийти,
Хлопцям оженитись
І про дім, і про зарплату треба ще подбати,
Як народиться дитина ¬– ночами не спати .
Потім виросте маленьке, будуть батько й мати
Думу думати – де грошей на навчання взяти.
Хлопець: Ти мене так не лякай ! Це ж складні завдання !
Краще буду вже ходить в школу на навчання.

Ведуча: Шановні випускники! Прийміть цей музичний подарунок від своїх молодших товаришів!

(Музичний подарунок від початківців випускникам)

 

Ведуча: А зараз час нашим випускникам сказати слова подяки тим, хто відкрив для них широкий світ пізнання – їхнім вчителям. Шановні вчителі! Ви не дали їм загубитися у бурхливому шкільному морі, підтримували, були завжди поряд. І ми знаємо, ще довго їхня подальша доля буде вас хвилювати.

Дев’ять років ви віддавали м свої знання, свою душу, намагалися знаходити в кожному з них тільки хороше, всіляко заохочували до науки.

Кожен з вас – це особистість, кожен заслуговує на найкращі слова.

Випускники:

1.  В нашій школі працює 9 вчителів і всі вони справжні майстри своєї справи.
2. Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трішки більше забутої радості.
3. Одного разу вони обов’язково зрозуміють, що кращих за нас немає.
4. У них є принципи. Вони розумні й можуть не помічати шпаргалок.
5. Вони прощають нас навіть тоді коли ми не прощаємо.
6. Вони думають, що є речі яких ми не розуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
7. Вони хочуть мати наші фотокартки.
8. Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми про себе.
9. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці, хоча коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.
10. Вони не помічають наших нафарбованих губ і коротких спідниць.
11. Вони роблять вигляд, що їм подобається Свято першого дзвоника.
12. Вони думають не тільки про школу і в глибині душі кожен з них з задоволенням прогуляв би урок
13. Вони краще за нас знають, рано чи пізно, навіть з інших планет ми до них повернемось.
14. Вони дуже хороші. Дорогі наші вчителі, шлем вам земний уклін.

Випускник:
Перша вчителька!Добра, терпляча

Наче мама була нам, малим,

А любов ваша щира, гаряча

Зігрівала серденька усім.

Дуже  різна  у  всіх  у  нас  вдача,

Та  усмішка  усім  до  лиця.

Тож  любов  ваша  щира,  гаряча

Буде  гріти  нам  завжди  серця.

Дорога наша Надія Іванівна! Дякуємо Вам за те, що провели нас маленьких крізь лабіринти наших перших знань.

 

Випускник:

Шановна Людмила Анатоліївна!

Сказати хочу слово щире —

Нагоди більше не знайду.

І побажати щастя, миру

Я класному керівнику.

Ви непомітно вчили нас

Добру, порядку кожен раз

І, скільки вистачало сили,

Людей порядних з нас ліпили.

За ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали,

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике!

(музичний номер)

Випускник:

Наш директор схвильована дуже,

Бо вона до всіх нас не байдужа.

І на протязі довгих років

Піклувалась про нас, школярів.

Ви нам для навчання умови створили,

Ремонт у школі щороку робили.

Завжди Ви звертали велику увагу

На наші екскурсії, свята, розваги.

За те, що йшли на зустріч нам

Ми вдячні, Валентино Василівно, Вам!

 

Випускник:

Завуч наш милий,
Завуч чудовий
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми,
Важко нести їй
Влади тягар на собі.
Вам співчуваєм,
Щастя бажаєм
На довгі-предовгі роки;
Сили, наснаги, здоров'я й відваги 
Зичимо вам залюбки.

Шановна Ірино Валеріївно! Дякуємо Вам за вашу мудрість і любов!

 

Ведуча: А зараз наші випускники пропонують згадати, як зовсім нещодавно вони здавали екзамени.
(сценка «ДПА»)

Випускник:

Нас в школі вчителі любили 
І мови рідної навчили, 
Щоб ми в свої п’ятнадцять літ 
Йшли українцями у світ. 
І рід козачий добре знали, 
Та батька-матір поважали, 
Через віки несли звичай 
Й любили щиро рідний край. 
Й любов цю в серці зберегли, 
Де б ми у світі не були. 
То ж дуже вдячні вам за мову: 
Ліричну, милу, світанкову. 
Ми понесемо мову в світ. 
А вчителям — палкий привіт! 

Шановна Раїсо Іванівно! Дякуємо Вам за знання!

 

Випускник:

Наша речь — как наш портрет.

И серьезно или нет

Надо нас воспринимать —

Можно все по ней узнать.

Грамоте вы нас учили,

Мы уроки не забыли.

Вас за все благодарим

И поздравить вас хотим.

Шановна Софіє Микитівно! Щиро дякуємо Вам за мудрість та знання, які ви нам відкрили!

 

Випускник:

Нас математиці навчали, 
Щоб ми усе прорахували: 
Що множити, а що ділити 
І як в складному світі жити. 
Любов нам множити потрібно, 
Ділити радість принагідно, 
От щирість й щедрість — додавати, 
А зло від серця віднімати. 
І як почнемо так робити, 
То правильно ми будем жити: 

Шановна Катерино Іванівно! Дякуємо Вам!

 

(музичний номер)

Випускник:

Ми іноземну мову теж вивчали, 
Щоб в розмаїтті світу не пропали. 
Бо ж іноземну мову треба знати, 
Щоб добре слово другові сказати, 
Який живе за сотні довгих миль, 
І мова в нього інша, інший стиль… 

То ж так важливо знати різні мови, 
Тоді життя приємне і чудове,
Учителю, ми вдячні Вам безмежно, 
Прийміть подяку і любов сердечну. 

Шановна Наталя Миколаївна! Дякуємо Вам!

 

Випускник:

 Фізкультура  забирала

 Сили наші без останку,

 Бо Ви вчили на уроці

 Всіх стрибати через планку.

 Всі ми стали дуже сильні,

 І осанку ми придбали.

 Ми б за всі ваші зусилля

 Вас по черзі цілували.

 Ви, як батько, настанови

 Нам щодня давали.

 Ми поради ваші добрі

 Всі запам’ятали.

 Шановний Олександре Івановичу! Щиро дякуємо!

 

(музичний номер)

 

Ведуча

Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама і батько. І батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ви ходили.

Уже зміцніли ваші крила, щоб літати,

Та не забудьте про рідних маму й тата.

І встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

А зараз, шановні випускники, ви маєте змогу звернутися до ваших батьків.

 

1.У кожної людини на Землі
Є найдорожчі, найрідніші люди.
За все, за все, що було у житті,
Завдячуєм батькам ми любим.

2.Матусю рідна, я молюсь за тебе,
Твоя любов мене обігріва.
Мені в житті нічого більш не треба,
Лиш ти була б здорова і жива.

3.Спасибі, татку дорогий,
За те, що всі п’ятнадцять років
Ти вів мене за руку в світ,
Такий незнаний і широкий

4. За те, що душу віддавав,
Допомагав в тяжку хвилину,
Усі образи ти прощав
І захищав свою дитину.

 

5.Спасибі вам, наші батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім'ї

І за турботу щогодинну.

 

6.За вашу відданість святу

Своїм, уже дорослим дітям.

За людяність і доброту, —

Ми вдячні вам за все на світі!

 

7. Ми вам вклоняємось доземно,

 За те, що нам життя дали.

І виховали, і зростили

І в майбуття нас провели!

 

Ведуча: Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для наших випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними слід у слід п’ятнадцять років життя. Це до них прихиляють голови у хвилини відчаю і невдач, їх   чекає щастя бути  невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Нема нічого святішого за батьків, нічого важливішого за батьківське благословення.

Тож слово від батьків надається ________________________________

(пісня «Помолимся за родителей»)

Ведуча: Романтична легенда стверджує, що у кожної людини є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства. І саме з цієї країни сьогодні на ваше свято завітали гості.

Дівчинка. Добрий вечір. Ми завітали з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя. 
Хлопчик. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.

Наприклад, ви маєте право вчитися далі, працювати. 
Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем. 
Xлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок. 
Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини. 
Xлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла... 
Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам гордо нести звання учня рідної школи;

Хлопчик-бути такими ж доброзичливими, як Павло;

Дівчинка-любити спорт, як Василь;

Хлопчик-коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, як Настя;

Дівчинка-малювати не тільки правою, а й лівою, як Дарина;

Хлопчик-не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як Настя;

Дівчинка- бути такими ж щирими та чуйними, як Богдан;

Хлопчик- бути такими ж веселими і усміхненими, як Настя.

 

1 -ий випускник.

 У серці моєму зараз не страх,

 В ньому смуток терпкий оселився.

 Кришталева сльоза забриніла в очах,

 Бо прощаюся з тими, з ким ріс і учився.

 

2 -ий випускник.

Дорослі стали ми, вчорашні діти.

Дзвінок уже востаннє продзвенів.

І можна з цього й справді порадіти,

Але чомусь сумними стали ми.

 

3 -ій випускник.

Останній раз сідали ми за парти.

І більше не прийдем сюди дітьми.

Відразу стало якось не до жартів.

Враз подорослішали й просвітліли ми.

 

4 -ий випускник.

Дитинство й юність в школі пролетіли.

Ми вчились тут, співали і жили.

Дорослими всі стати так хотіли

Й сьогодні ми до цього підійшли.

 

5 -ий випускник.

І ось поріг. За ним нові дороги.

Розлетимось по них, немов пташки.

А в серці сумніви, непевність і тривоги,

Й мереживом — незвідані стежки.

 

6 -ий випускник.

Нас не покличе дзвоник в рідні класи

Й лінійка вереснева буде не для нас.

Ще свіжі спогади. Й задумаєшся часом,

Як швидко у житті спливає час.

 

7 -ий випускник.

Ми віримо, що буде все, як треба,

Щасливі зорі усміхнуться нам.

Нас кличе до польоту синє небо.

Ми летимо назустріч всім вітрам!

 

Випускники
1. Збулися мрії – ось вона свобода!
Так близько лиш на відстані руки!
2. Чому ж ми зупинилися й не виходим?
Чому на серці смуток цей терпкий?
3. Позаду все: перерви і дзвінки,
І атестацій щедро сівозміна,
4. І прийдуть інші нам усім на зміну,
А ми тепер уже випускники!
5. Позаду все, і все іще попереду:
Бал випускний – це лиш межа тонка,
6. І щоб не загубити свого берега
Підтримай, друже, де твоя рука?
7. Я вийду в світ закриє школа двері,
Цю першу втрату я з тобою розділю.
Нехай лунає вальс

 Візьміться всі за руки, і стане менше смутку і жалю.
 

(випускний вальс)

 

Ведуча. Ну от і все. В цей день червневий ясний
Стоять три юнаки і четверо дівчат прекрасних.
Стоять зажурено із поглядом сумним -
Сьогодні з школою пора прощатись їм.

Нехай вас всі незгоди обминають.
Нехай серця палким вогнем палають.
Хай доля усміхається вам щиро
І дні проходять в злагоді і мирі.

Не забувайте у житті ніколи
Своїх учителів, своєї школи.
Товаришів і односельців поважайте,
Молодших  і слабких не ображайте.

Пильнуйте дружбу, бережіть кохання,
На майбуття плекайте сподівання.
Ніколи не згубіть на чужині
Своєї мови звуки чарівні.

Любіть життя, цінуйте кожну днину.
В краях далеких славте Україну.
Що б не траплялося, ніколи не забудьте,
Що ви її теперішнє майбутнє.

Повинні ви  постійно пам'ятати,
Що вас в селі чекають батько й мати.
Де б не блукали ви незнаними світами -
Любов батьківська завжди буде з вами.

І на останок хочу вам сказати:
Ми будемо вас завжди пам'ятати!
Ділами вашими пишатись будем ми,
То ж будьте, друзі, справжніми людьми!

Ще будуть сьогодні танці, сміх, радість, передчуття чогось незвичайного. А наш вечір підійшов до завершення. Проводимо оплесками наших випускників. У добру путь! До побачення.