Сценарій випускного вечора "Остання крапка у шкільному романі"

 

Сценарій випускного вечора 11 клас

«Остання крапка у шкільному романі»

  Мета: створити атмосферу свята; сприяти  формуванню ціннісного ставлення  до традицій навчального закладу; виховувати почуття поваги до вчителів; підсумувати події, які відбулися з випускниками за роки навчання; вручити свідоцтва про повну загальну середню освіту, вручення грамот за відмінні успіхи у навчанні, нагородження окремих учнів статуетками «Учень року – 2019».

Оформлення сцени: гелійові повітряні кульки; корзини з ромашками, квіти з фоамірану, букети живих квітів.

Музичне оформлення: велика акустична апаратура, ноутбук, радіомікрофони, відеопроектор та екран, аудіо записи та відеопрезентації: позивні «фанфари»;  фонограми пісень.

 

Звучить урочиста мелодія

(Під ліричну мелодію  голос за кулісами)

Ведуча 1.

Надворі літо…

Справжнє тепле літо…

У зелені втопилися сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти,

Аж серце завмирає від краси.

Надворі літо…

Наше щедре літо…

Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі

Танцює з вами перший ніжний вальс.

Ведуча 2.

Надворі літо…

Наше тепле літо…

В якому радість й смуток водночас.

Ось-ось здійсниться заповітна мрія,

Світ невідомий кличе в далеч вас!

Випускники – гарні, щасливі, не схожі,

Сповнені мрій, надій і чудес.

Давайте підтримаєм і допоможем

Зустріти їх, як принців і принцес.

 

Позивні

 

На червону доріжку запрошується сім’я Бабиних: батько Сергій, мати Тетяна та їхній син Дмитро! – добрий, щирий і привітний, надійний друг, харизматичний блондин, який завжди прийде на допомогу!

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Шпатар: батько Олександр, мати Валентина та їхній самостійний, дружелюбний, відважний син Олександр – життєрадісний, вродливий, талановитий, вміє грати на гітарі.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Паламарчук: батько Михайло, бабуся Галина та їхня надія і опора, улюбленець усієї родини Олександр – відповідальний, старанний, мужній та відвертий, спортивний, красень, що подобається майже всім дівчатам нашої школи.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Маруги: батько Олександр, мати Лідія та їхній син Олександр – артистичний, відповідальний, спортивний, дотепний підкорювач сердець дівочих, не відводять з нього очей.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Нігруци: мати Раїса Василівна та її улюблений син Роман – веселий, товариський, непосидючий, щирий, душа будь-якої компанії, природжений гуморист класу.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Волянських: батько Михайло, мати Анастасія та їхній син Роман – непередбачуваний, працьовитий, самостійний, безтурботний хлопець.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Кирсти: батько Юрій, мати Зінаїда та їхній син Владислав – мудрий, виважений, наполегливий, неповторний та надійний друг і товариш.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Ткач: бабуся Наталя Григорівна та її онук Євген – мрійливий, сором’язливий, відповідальний, відвертий, старанний та надійний товариш.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Гаврилюк: батько Сергій, мати Ірина та їхній син Андрій – врівноважений, спокійний, тактовний, добрий та старанний хлопець.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Заяць: батько Василь, мати Любов та їхній син Віталій – добрий, працьовитий, веселий, відвертий та щирий юнак.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Кушнір: батько Олександр, мати Любов та їхній син Євген – спокійний, тихий і добрий юнак,

завжди допоможе, коли щось не так.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Біріних: мати Любов Георгіївна та її дорогий син Дмитро – веселий хлопець, трішки впертий, зате він щирий і відвертий.

Дефіле хлопців

На червону доріжку запрошується сім’я Карауш: батько Олег, мати Анжела та їхня донечка Маргарита – добра в школі учениця,

Ну і мамі помічниця, і розумна, і красива, хай життя буде щасливим.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Яковчишиних: батько Валерій, мати Оксана та їхня донька Вікторія – приваблива, серйозна, відповідальна, здібна до навчання

Музика

На червону доріжку запрошується сім’я Кражнюк: батько Петро, мати Анжела та їхня донечка Лілія – елегантна, вишукана, дружелюбна, «Дюймовочка» класу.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Притули: батько Олександр, мати Лариса та їхня донечка Вікторія – дуже гарну вроду має, всіх навколо підкоряє, ні на мить не засумує, ще й усіх сфотографує.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Баюш: батько Валерій, мати Наталя та їхня донька Діана – врівноважена, спокійна,

і вродлива, і надійна, гарно вчиться, все встигає, і батькам допомагає.

музика

На червону доріжку запрошується сім’я Масних: батько Микола, мати Оксана та їхня донечка Катерина – наче зірочка яскрава,

випускниця чарівна, загадкова і привітна, ще й красива як весна,

ти сьогодні чарівна.

Дефіле дівчат

На червону доріжку запрошується класний керівник – Масна Оксана Анатоліївна!

музика

 

Класний керівник

Насправді унікальний клас –

Призери, переможці, активісти!

Спортсмени, силачі і футболісти!!!

Прості, земні, вродливі, ясноокі -

ВИПУСКНИКИ 2019 року!

Звучать позивні

Я за майбутнє України не хвилююсь.

Воно щасливим бачиться мені!

Державу нашу розбудують

Її найкращі доньки  і сини.

Віншуємо випускників –

Майбутнє України, її славу!

Увага всім! Увага всім!

Звучить славетний гімн держави!

Звучить гімн України

В.1. Право покласти квіти до пам’ятника загиблим воїнам ВВВ та Меморіальних дошок учасників АТО надається випускникам школи _________________________________________________

1.  Вітаємо всіх вас на нашім святі,

     Воно і смутком, й радістю дзвенить.

     Це свято зрілості і свято розставання,

     І майбуття прекрасна світла мить!

2. Позаду залишилися уроки,

     Щоденники, екзамени, дзвінки,

     Ми були разом цілих 11 років!

     Усе скінчилось. Ми – випускники.  

3.  Здавалось, 11 літ – це так багато,

     Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

     Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

      Хоча би тиждень в школі ще побуть

4. В далеку путь сьогодні вирушаєм,

    В минуле вже не буде вороття.

    З широкими крильми на нас чекає

    Літак під назвою «Щасливе майбуття».

5. О мить прекрасна, зупинись,

    Годиннику, не йди так швидко,

    Бо зараз вручать атестат, –

     І що ж тоді?

     Прощай, дитинство!

В. 2. Так чомусь сумно… і тривожно. Як складеться наше життя?

В.3. У школі все простіше – уроки, екзамени і заповітна мрія – атестат.

В.1. А до речі, атестат нам іще не вручили, так що заповітна мрія ще не здійснилася.

6. А час летить від вечора до рання –

   В минуле вже немає вороття.

   Літак наш мчить із острова «Навчання»

   На острови «Дорослого життя».

7.   А щоб нам на шляху не червоніти,

      І мати для проїзду документ,

      Ми просим атестати нам вручити –

      Найголовніший проїзний білет.

8.   В присутності і мами, й тата

      Вручіть нам наші атестати,

      Нехай вони їх потримають,

      Нехай відчують, і хай знають,

      Що вже дітей дорослих мають!

В.2. Для вручення атестатів на сцену запрошуються директор ОНЗ Васалатій М.Г. та заступник директора з навчальної роботи Подолян Н.І.

Вручення атестатів

Подолян Н.І.

У номінації «Гордість школи - 2019» за відмінні успіхи в навчанні, багаторазову участь в шкільних, районних та обласних етапах предметних олімпіад, переможець загальношкільного конкурсу «Учень року» у номінації «Прометей науки» та активну участь в житті класу та школи нагороджується пам’ятною статуеткою випускниця 11 класу Баюш Діана Валеріївна

 

У номінації «Гордість школи - 2019» за багаторазову участь в шкільних, районних та обласних етапах предметних олімпіад, переможець загальношкільного конкурсу «Учень року» у номінації «Творчий злет», переможець обласного конкурсу «Зіркова мрія» та активну участь в житті класу та школи нагороджується пам’ятною статуеткою випускниця 11 класу Масна Катерина Миколаївна

Вручення грамот та медалей кращим спортсменам

В.3. Очікуванням кожне серце б’ється

        Надії вогник у очах не згас.

        Директорові слово надається,

        Нехай він першим привітає нас.

 

В.1. Слово для привітання надається директору школи

 Васалатію М.Г.___________________________________

 

Представлення гостей

В.2. Слово для вітання надається Настоятелю Церкви Успіння-Пресвятої Богородиці Марузі Олександру ___________________

Художній номер (пісня про школу)

В.1. Дорогі гості сьогоднішнього свята, ми запрошуємо вас разом із нами поринути у наше минуле і відправитись у цікаву мандрівку незвіданий, неймовірний, казковий політ під назвою «Остання крапка у шкільному романі»

В.2. І розпочнемо ми її саме зараз з аеропорту «Прощання з дитинством» відправляються почесні випускники – одинадцятикласники та всі присутні.

В.3. Отож, шановні пасажири, прохання пристебнути паси безпеки, ми відправляємось із злітної смуги Студенянська школа, зустрічайте тих хто готовий до польоту у незвідані далі!

Звук літака

Художній номер, танець

Ведучий 1: Кажуть, що життя – це вічний вокзал, де розлучаються,

зустрічаються, плачуть і радіють. Як правило, тут збираються лише

найдорожчі, найрідніші.

Ведучий 2: Ти знаєш, у багатьох народів існує повір'я, що з народженням людини на небі запалюється нова зірка? Мабуть тому життя людей так схоже на життя зірок: одні тьмяно мерехтять, інші рівно горять, треті яскраво вирізняються на небосхилі.

Ведучий 3: Так, звісно. Я вважаю, що головне, не загубитися в цьому небесному просторі. Хоча, відкрию тобі таємницю, жодна зірка не засяє без допомоги. Нам –  випускникам допомогли відкрити Всесвіт і яскраво засяяти, всі присутні в залі.

Звук літака

Стюардеса. Шановні пасажири, ми раді вітати вас на борту корабля «Випускник – 2019» , температура за бортом 25 градусів вище нуля. Просимо вас послабити ремені і сісти зручніше.

В.1. Під час польоту забороняється:

 Спати і нудьгувати, катапультуватися з літака до його приземлення, відмовлятися від можливості співати і веселитися; говорити оточуючим що-небудь, крім компліментів і похвал.

В.2. Під час польоту дозволяється:

Вітати один одного з успішним закінченням школи; поширювати вірус гарного настрою на оточуючих; співати пісні, веселитись, жартувати та зізнаватись в коханні педагогам, батькам і один одному.

В.3. Шановні пасажири! Прохання налаштуватися на хвилю спогадів,  наш літак приземлився на острові «Дитинства» і саме зараз ми хочемо подякувати тим, хто зустрічав нас на порозі дитячого садка, хто витирав нам сльози, хто вкладав нас спати та водив на прогулянки – це, звичайно, наші вихователі Зеленько Світлана Василівна та Мазурик Лілія Федорівна. Ви назавжди залишитесь у наших серцях.

Учень 9.

 Країна дитинства – країна казкова,

 І часто дорослих вона вабить знову…

 І часто дорослі літають у мріях,

 Вернутись в дитинство – живе в них надія…

Учень 10.

Дитинство синьооке, мов волошки

Його завжди буває зовсім трошки

Воно веселе і дзвінкоголосе

Розпустить коси і блукає босе.

Учень 11.

Дитинство різнобарвне і щасливе,

Яскраве, простодушне, галасливе

Воно ще поряд, зовсім недалеко

Та вже летить у вирій, мов лелека.

Учень 12.

Дитинство пахне мамою і хлібом

І навіть спогадом сумує ніби

Та завжди в пам’яті моїй просторе

Безмежно синє волошкове поле.

Художній номер

В.1. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

В.2. Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз в житті. Згодом стежина до тієї країни заростає дорослими турботами та проблемами.

В.3. І скільки б не шукали ви цю країну на карті – даремно, бо не знайдете. Лише приємні щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути вас у дитинство.

Художній номер

 

 Стюардеса. Шановні пасажири, літак наш мчить із острова «Дитинства» до острова «Перша вчителька». Тут повно таємниць та дитячих спогадів. Багато людей ще пам’ятає нас маленькими, а дехто й  досі вважає нас такими.

В.1: Але ми вважаємо, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на нас богатирів і красунь, що ми колись були маленькими?

В.2. Але ж були. І сьогодні ми хочемо згадати наші перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і хоч на мить повернутись у Дитинство.

В 3: Саме вони, наші перші вчителі – Слободянюк О.І. та Мазур Т.М. відкривали нам світ і дарували свою любов та душевне тепло. В.1. Це вони заспокоювали нас: комусь витирали сльози, комусь поправляли бантик, але серед усіх саме мене взяла за руку і повела до класу.

В.2. - Ти все плутаєш! За руку вона взяла мене!

В.3. - Та що ви! Це ж була я! Саме мене вона взяла за руку.

Разом: Вона взяла нас за руку і повела в клас.

В.1. - А скільки було у неї рук?

В.2. - Не знаю!

В.3. Але встигала вона все: пожаліти, й посварити і гачки писать навчити.

Учень 13.

Беззахисні, розгублені, маленькі

Колись уперше ми прийшли до школи

Ви нас зустріли, наче рідна ненька,

І ми Вас не забудемо ніколи!

Учень 14.

Ви стільки діточок добром зігріли

Пораду дали, вислухавши вчасно

Від бід, нещасть зуміли захистити,

Забувши про турботи власні.

Учень 15.

Ви нас навчали грамоти, науки,

Як стати чесною, порядною людиною

І шанувати власную родину,

Любити край свій, рідну Батьківщину!

Учень 16.

Моя учителько, привітна, мила, щира,

Турботлива, уважна, принципова,

Великодушна, лагідна та справедлива

Вас називають – вчителька від Бога!

Художній номер

Стюардеса. Наш політ триває. І саме в цю хвилину ми пролітаємо над островом «Професіонали» Від щирого серця дякуємо вам, шановні вчителі, за ваш професіоналізм, за вашу працю, за терпіння, за знання і за уміння.

В.1. Дорогі вчителі, нехай учительські нелегкі будні приносять вам лише радість і будуть плідними.

В.2. Нехай учні будуть старанними, якими можна пишатися.

В. 3. А в ваших родинах панує лише щастя і затишок. Здоров’я, любові, достатку і всіх життєвих благ!

Художній номер, квіти вчителям

 

Учень 17

Пролітають швидко роки,

В школі перші свої кроки

Згадую ледь не щодня,

Мало що не вся рідня

Привели мене до школи

Учнями - стояли в колі,

В школі не хотів навчатись,

Й до порядку приучатись!

Учень 18.

Люблю довго я поспати,

У м’яча  щодня пограти,

Люблю смачно попоїсти,

І на дерево залізти,

Люблю фільми я дивитись

Та не люблю зовсім вчитись!

Учень 1.

Всупереч моєї волі

Опинився я у школі

І на довгі-довгі роки

Зникли в школі тиша й спокій

Усім нерви я псував

Таке в школі витворяв

Що за вчинки ті дурні

Й досі соромно мені

Учень 2.

 Хтозна до чого я б ще звик,

Якби не класний керівник,

Скільки ж сили треба мати

Щоб з нами скільки працювати?

Треба бути силачем

Бо декого до школи

Не заманити й калачем!

Учень 3.

Годі вихвалятись, краще послухайте мене!

Звучить магічна мелодія

О, святкова мить чарівна!

Зупинись і почекай!

Передбачити майбутнє змогу дай

Бачу я щасливі очі

Юнаків, дівчат, батьків

І слова мої пророчі

Хай лунають звідусіль!

Мрії кожного здійсняться,

Якщо будеш працювати

Оракул мій промінням сяє

Майбутнє школи провіщає…

І цю таємницю вмить розгадаю,

Бо надзвичайний дар я маю

Станете професорами, а дехто-магістрами

Бізнесменами, керівниками і навіть міністрами

Генералами і адміралами,

Банкірами та економістами

Відомими співаками та супер артистами

Всесвітній простір будете підкоряти

і успіх великий серед людей мати

І на останок всім вам бажаю

Міцного здоров’я і щастя безкраю

Успіху і наполегливості, виправдання надій

А також здійснення усіх ваших мрій!

В.1. Дякуємо вам за чудове передбачення, будемо надіятись, що вони здійсняться.

А зараз, вашій увазі ми пропонуємо перегляд відеоролика під назвою «Один день шкільного життя». Увага на екран.

Відеоролик,

Художній номер

Стюардеса. Наступна наша зупинка острів «Кохання», думаю усім цікаво що тут відбувається.

Усе було за одинадцять років в школі:

Кохання, жарти, спогади сумні.

Усе спливло…І нині в дружнім колі

Згадаємо щасливі наші дні.

В.2. Кохання ...Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що це таке. Це велика загадка життя...

В.3. Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам’янистому грунті, - стверджує індійська народна мудрість. І , можливо, тому кожне нове покоління намагається розкрити вічну таємницю кохання.

В.1. Майже кожна доросла людина знає що таке кохання, а у нас ще все попереду. Дорослі кажуть, що коли  з’являється це почуття – завмирає серце, тріпотить душа, і кожному закоханому хочеться писати вірші й співати пісні про любов.

Художній номер

В.2. Хтось загадково посміхається у  цьому залі.

В.3. Так, неначе знає про нас щось особливе,  знає всі таємниці наших випускників!

В.1. Можливо, але у кожного з нас у серці є своя таємниця про перше шкільне кохання.

В.2.

Зазвичай, у нашому класі між хлопцями та дівчатами завжди відбувалось своєрідне протистояння – хто розумніший, хто сильніший, хто талановитіший та хто більш артистичніший.

В.3. І саме сьогодні, ми приготувалися до своєрідного батлу, а як це буде ви зараз усі дізнаєтесь.

Художній номер (пісенний батл)

Стюардеса. Шановні пасажири, наш літак приземлився на острові «Наші помічники». Ми хочемо подякувати нашим дорогим техпрацівницям, кухарам, секретарю, бібліотекару та медичній сестрі.

В.1.Протягом 11 років ви нам допомагали зростати і мужніти, ставати добрішими і розумнішими:

В.2. А ще сприяли нашому розвитку та ерудиції.

В.3. Сприяли забезпеченню всім необхідним для школи.

В.1 Годували нас смачними стравами.

В.2.Слідкували за порядком та чистотою у школі.

Всі. Ми дякуємо вам!

Художній номер

Стюардеса. Наш політ триває і прямо зараз ми пролітаємо над островом « Життя». Ми дякуємо нашим дорогим батькам.

В.1.

Провчилися з нами і мами, і тата,

Разом переходячи з класу у клас.

Їм правила всі довелося згадати

І навіть уроки робити за нас.

В.2.

На батьківські збори ходили матусі,

Хоч, правда, і тато був раз, може два.

А що було після – сказать не беруся,

Не можу дібрати культурні слова.

В.3.

Були в нас «проколи». Ну що ж тут робити?

Щоденнику, друже, ми винні – прости!

Не раз довелося тебе нам губити –

Ми вас шкодували, шановні батьки!

В.1. А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні, наші дорогі мами і тата, за все те, що ми маємо, уміємо і знаємо, за кожен день, що був, є і буде.

Художній номер (квіти батькам)

У.1. Якщо син у справах всюди перший

       Зірки з неба запросто хапає...

       Це усе батьків залізні нерви

       Небеса до нього присувають.

У.2. Як дочка росте усім на радість

        І розумниця, й спортсменка і артистка —

        Це матуся люба постаралась,

        І наставником була і другом близьким.

У.3. Ось вони — ненагляднії чада:

        Юнаки ваші і ваші дівчата...

       Діточки ваші, кровиночки ваші.

       Ми любимо вас, бо ви в нас найкращі!

У.4. Скільки безсонних ночей і деньочків

       Віддано вами для дочок, синочків.

       Скільки нелегких і довгих років

       Ви віддали для дочок й синів.

У.5. Хто дітей ростив, кохав,

        Ніченьки не досипав

        За прокази хто сердився,

        Навіть часом сторожився

        Дякуєм сьогодні вам,

        Любим, дорогим батькам!

Художній номер

В.1. Протягом 11 шкільних років поруч із нами були наші батьки та голова батьківського комітету Баюш Наталя Василівна

В.2. Сьогодні ми хочемо подякувати вам за терпіння, розуміння і підтримку.

В. 3. Та сьогодні, наші батьки приготували для нас невеличкий відео сюрприз. Отже, запрошуємо усіх випускників на сцену.

 Увага на екран.

Відеопривітання від батьків

Художній номер від батьків

У.6.

Попереду ціле життя переліт,

Будуть шторми і спрага в дорозі.

Якщо стомишся й очі щипатиме піт,

Якщо ти засумуєш, затужиш в тривозі,

Згадайте гніздо, де ти ріс і мужнів,

Згадай наш ставок, і поле, і трави,

І вічну тривогу своїх матерів,

І школу, і друзів своїх нелукавих.

У.7.

Немає у минуле вороття,

Та для матусі й тата ми ще діти.

Із ними разом сходинки життя

Долати легше, двері скрізь відкриті.

Художній номер, танець доньок та матусь

Стюардеса. Наш політ триває і прямо зараз ми пролітаємо над островом « Сама класна»

В.1. Для нас – випускників, це дуже особлива людина. Вона знає кожного з нас, як рідну дитину, любить нас і допомагає в усьому. В.2. Інколи сварить, але тільки заслужено. І сьогодні, наша класна мама – Оксана Анатоліївна так само, як і наші батьки проводжає нас, у далеку дорогу.

В.3. Тож давайте  надамо їй слово.

Виступ класного керівника, відеосюрприз «Найкращі миті шкільного життя»

Ведучий 1: Хтось загадково посміхається у  цьому залі, в аеропорту «Прощання з дитинством» .Так, неначе знає щось особливе,  знає всі таємниці наших випускників! Абсолютно всі!  Закоханість, переживання, успішність, хобі, захоплення, вміння – ну нічого для неї не таємниця!  Здогадались про кого мова?  Завжди  рука її підхоплювала там, де учень втрачав рівновагу. І допомагала йти далі.  Завжди могла дати добру пораду. Так-так, мова про класну маму, про класного керівника, про Ніну Ярославівну Яцуляк! Запрошуємо вас до слова, шановна Ніно Ярославівно!

 

 

 

 

    Ми любимо тебе, рідна школо, ми любимо вас, дорогі наші вчителі, і сьогодні востаннє хочемо повести всіх із собою в наше казкове дитинство!

 

В далекі 1995- 1996 роки зявилися на світ маленькі принци і принцеси. В пологовому будинку зазвучали дзвінки

 

( На екрані демонстрація фото маленьких Випускників)

 

Алло, це пологовий будинок? Скажіть Волос народила? – Хвилиночку, так, у вас хлопчик. Дуже весело перебирає ніжками, мабуть буде футболістом.

 

Алло, слухаю. Коротя? У вас дівчинка.у неї дивовижний голос. Довелося ставити подвійні рами, бо від її крику шибки повилітали.

 

Алло,  Алєксєєнко? Так у вас хлопчик. Вимагає Конституцію, і дотримання Конвенції про права дитини.

 

- Малахова? У вас донька, вона вже усіх організувала, вишикувала і говорить, що буде старостою

 

Русинко? У вас син. В даний момент захищає перед головним лікарем теорію сосання соски.

 

Волос? У вас чарівний хлопчик, уже перевірив у медсестер пульс, та  строє ім. свої блакитні оченята.

 

 Ось такі вони наші дорослі діти.

 

І ось уже відлітає їх дитинство. Воно йде тихо і непомітно. З коротенькими платтячками та іграшками, зі шкільними дзвінками, з голосом улюбленої вчительки, з першим коханням.. І нарешті настає той день, коли дорослі принци і принцеси залишають чарівне королівство, бо на них чекає уже Юність.

 

 

 

 

Дит. : Наш політ триває і прямо зараз ми пролітаємо над островом Дружби.

 

Дит. Жили в садку ми дружно,

 

Але прощатися все ж потрібно

 

І в прощальний цю годину.

 

Ми заспіваємо для вас зараз!

 

Діти виходять в півколо.

 

 

Вед. : Увага, ув. пасажири, наш політ завершується. Прошу вас залишатися на своїх місцях. Від імені всього екіпажу ми вітаємо вас з успішним закінченням нашого польоту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дівчинка-дитинство.

Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?

Згадайте, як в школі зі мною ви грали,

Як били коліна й в дитячі роки

У піжмурки гралися ви залюбки.

Усі дні народження, торт і свічки,

І як одягали у сукні ляльки,

Як мамині туфлі тихцем узували,

Як кішку варенням самі годували,

Малюнки в альбомі і квітів розмай ...

Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.

А кожен в житті достаток хай має

І школу як спонсор завжди виручає.

Щасти й прощавай, 11 клас.

Роки не спинити ніколи

І тільки у снах повернусь я до вас.

Я ваше дитинство зі школи.

Ці повітряні кульки на прощання дарую,

Як символ дитинства, надії.

Нехай вонив небо ясне полетять

І здійсняться всі ваші мрії.

 

 

 

 

 

У цю урочисту святкову мить

 

Привітання гостей для вас прозвучить!

 

Шановні гості прийшли сьогодні вас вітати

 

Із вересневим добрим, щирим святом!

 

( Виступ гостей)

 

 

 

Попереду ціле життя переліт,

 

Будуть шторми і спрага в дорозі.

 

Якщо стомишся й очі щипатиме піт,

 

Якщо ти засумуєш, затужиш в тривозі,

 

Згадайте гніздо, де ти ріс і мужнів,

 

Згадай наше море, і поле, і трави,

 

І вічну тривогу своїх матерів,

 

І школу, і друзів Своїх нелукавих.

 

 

 

Діалог доньки і мами «Скажи мені мамо»

 

 

Син: Розкажи мені, мамо, про квіти.

Вони завжди і всюди цвітуть?

Мати: Воно так. Та морози невтішні

Часом цвіт їх прекрасний зведуть.

Син: Розкажи мені, мамо, про юність

Вона ж вічна в душі. Чи не так?

Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість.

Роки ж зупинити не зможеш ніяк.

Син: Розкажи мені, мамо, про друзів.

Їм можна в житті довіряти?

Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі.

Будь розумним і вмій їм прощати.

Син: Розкажи мені, мамо, про долю.

Чи людині підвладна вона?

Мати: Наша доля, мій сину, як море.

Той пливе лиш, хто має човна.

Син: Розкажи мені, мамо, про серце.

Чом страдає найбільше від слів?

Мати: У житті все пізнати прийдеться.

Головне, щоб любити умів.

Син: Розкажи мені, мамо, про роки.

Для батьків чом не вічні вони?

Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки

Матерів пам’ятають сини.

Ведуча

 

Немає у минуле вороття,

 

Та для матусі й тата ви ще діти.

 

Із ними разом сходинки життя

 

Долати легше, двері всім відкриті.

«Рідна душа

 

Ведуча. Наступає ваш час! Візьміться  міцніше за руки. Запам’ятайте стук ваших сердець, і тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. А це вже ніколи не повториться! Не готуйтеся до життя, а вже живіть,  просто зараз…

 

Ведучий.                                                                                                                      Сьогодні – останній листок із розкладом,

За вікном – пройшов бузковий травень.

Школі ви говорите: «До побачення»,

З учителями у вас – останнє побачення.

 

Ведуча.

 

Коли людина вируша в дорогу,

 

І настає прощання мить,    

 

Недарма на порозі кажуть:

 

«Хай Бог тебе благословить».

 

Ось день весни останній  пролунав

Він про закінчення вам знову  нагадав,

Шелест крил почувся раптом угорі,

Голуби прощання у шкільнім дворі.

Провести дитинство, разом з вами хочуть,

І вам всім в дорогу, лагідно воркочуть,

То вони вам щастя, кличуть у дорогу,

Відганяють горе, біди і тривоги.

Відлітають голуби, відлітайте й ви

Вас чекають миті радості й весни,

Не зітруться  спогади з пам'яті ніколи,

І колись повернетесь  ви у рідну школу!

 ( Злітають голуби)