Сценарій випускного вечора "Попереду доросле жде життя"

Випускний вечір

 

В1. День сьогодні чарівний,

Радісний він і сумний.

Легенько паличка злетить,

Зупинить музику на мить,

У залі кожен усміхнеться –

І свято юності почнеться!

 

В2. Цього свята немає в жодному календарі, але про нього всі знають, його завжди чекають. На ньому зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум прощання і радість зустрічі з майбутнім. Все має свій початок і своє закінчення.  На жаль, спливає і шкільна юність. А сьогоднішній день проводить межу між дитинством і самостійним життям випускників  2018 року.

 

В1. Для них останній дзвоник пролунав завзято,

Державна атестація здана.

Випускників запрошуєм на свято

Хай пролунають гордо їхні імена!

 

В2. До залу запрошуються випускники 2018 року!

В1. Андрійчук Катерина

В2. Басун Максим

В1. Генелюк Олександр

В2. Герасюк Дмитро

В1. Губарик Юрій

В2. Кошелюк Владислав

В1. Перетятко Станіслав

В2. Римарчук Юрій

В1. Сасовець Олександр

В2. Толстинюк Сергій

В1. Ющук Валентин

 

В2. Стелися, стежино, осяяна сонцем,

Зігріта любов’ю батьків і землі.

Нехай з рушниками стрічають вас мами,

Що в їхніх руках мов крила журавлів.

 

В1. Летіть, журавлята, вам шлях осяває

Їх щира молитва, сердець їх тепло,

Схвильовані й радісні в вечір врочистий

Згадаєте все, що у школі було.

 

Козацький марш

Музика, вихід випускників

 

В2. Урочистий вечір, присвячений врученню свідоцтв про базову загальну середню освіту випускникам 2018 року оголошується відкритим.

(Гімн України)

 

В1. Безперечно, красива наша земля, і, без сумніву, тільки щедра, багата, красива земля народжує красивих талановитих дітей. Ось вони –діти України,  бентежні й зашарілі, горді й схвильовані, сором'язливі і впевнені.

В2. Своєю легкою ходою вони сьогодні прокладають шлях у майбутнє, невідоме, зоряне, світле.

(«Діти України»)

 

В1. Ось і настав цей день - день прощання зі школою. Попереду - незвідана даль. Позаду - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці.

В2. Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, бути завжди людиною - що є святішого і дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой "солодкий, коханий дим" рідного краю, рідної школи завжди буде поряд з вами.

В1. Червневий вечір, синь безкрая.

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам вручають

Всім свідоцтва. В добру путь!

 

В2. Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 15 літ.

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

 

В1. До привітального слова запрошуємо директора школи Михайловську Ярославу Володимирівну.

(Виступ директора. Вручення свідоцтв.)

 

В2. Слово для привітання надається гостям свята.

(Вручення грамот, подяк.)

 

Аня Власюк. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!

А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.

Я - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.

Іван Римарчук. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши свідоцтва, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.

Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.

Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями.

Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати.

Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.

Xлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини.

Xлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс.

Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:

-гордо нести звання учня рідної школи;

Хлопчик. -бути такими ж доброзичливими, як Сергійко і Валік;

Дівчинка. -любити спорт, як Дмитрик і Юрчик;

Хлопчик. -коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, як Юрко і Влад;

Дівчинка. -малювати не тільки правою, а й лівою, як Сашко і Катя;

Хлопчик. -не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як Генелюк Сашко і Стас;

Дівчинка.- бути такими відповідальними, як Максимко.

Хлопчик. Запам’ятайте себе такими, як на цих пам’ятних фотографіях.

Разом. Ми вас не підведемо.

(Діти роздають фотоальбоми)

 

Юра Г. А пам’ятаєш, друже, як 9 років тому ми ставали навшпиньки, щоб здаватись вищими?

Діма. Так, пам’ятаю. А ще, як ми щиро заглядали в очі нашій першій вчительці.

Юра Г. Дорога наша Оксано Богданівно, а ви пам’ятаєте нас маленькими? Поділіться з нами своїми спогадами.

(Виступ першої вчительки)

 

Саша Г. Вчителько перша, вклоняюсь тобі

За очі натруджені , й тривожнії дні

За батьківську ласку й материнське тепло

Що перші чотири роки нас по школі вело.

 

Катя. Перша вчителько! Рідна і мила,

Ми - проміннячко ніжне твоє,

Ти нам крила любові зростила,

І в серцях наших завжди ти є.

 

(Пісня -  Влад Кошелюк)

Юра Р. Владе, ось і ми переступили шкільний поріг, йдемо в самостійне життя. Тобі не лячно?

Влад. Ще й як. Але в мені все ще живе отой маленький безтурботний хлопчик, який нічого не боїться і сміливо дивиться в майбутнє. Ось послухай:

 

Денис.

Як мені усе набридло!

І язик вам не болить?

І кому яке з вас діло

Як я далі буду жить?

 

Ось отримаю свідоцтво,

І освіта в мене є.

Вивчив букви, аж дві ноти,

Досить. Знаю я своє.

 

Розум щоб не розтрусити,

Сяду нишком на печі.

Буду спати, аж хропіти,

Буду їсти калачі.

 

А як сили наберуся,

Відпочину від цих слів,

Може, зразу оженюся,

Бо ще зараз не дозрів.

 

І візьму собі дружину,

Щоб варила борщ-супи.

Не дурний я гнути спину,

Владислав – не для сапи.

 

Юра Р. А хіба не в кожному з нас живе оцей малий бешкетник?

(Музика-полька)

 

В1. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця.

В2.  Саме таким учителем стала для випускників класний керівник, Тетяна Макарівна, яка протягом 5 років, починаючи з 5 класу, впевнено вела їх шляхами добра, любові, надії та віри.

 

Сценка

Класний керівник: Ага, попалися? А де це ви були вчора на контрольній з географії? Ну, я чекаю: адреси, явки, шифри, позивні!
    Максим: Спокійно, Тетяно Макарівно, у нас на все є довідки...
    Стас: ...і пояснювальні! (Показує купу папірців.)

 

Класний керівник:

Що ж на вас таке оце найшло:

На урок півкласу не прийшло,

В школу не з'явився ні один!

Всі: А у нас на це є сто причин!

Катя. Перша ця причина — це мороз,

Ну а друга — вухо, горло, нос.

Влад. Третя причина — я не винуват,

Відправляють нас в воєнкомат! (марширують)

Юра Г. Четверта тут причина — це весна,

Не пускає в школу нас вона.

Діма.  П'ята тут причина — апендицит,

Ну а шоста — просто зуб болить.

Валік. Сьома, також восьма — це упадок сил,

Ніхто мене нічим не накормив.

Саша С. Дев'ята тут причина — це склероз,

Десята тут причина — авітаміноз!

Одинадцята....

Класний керівник: Стоп-стоп-стоп, ви що, думаєте, я всі ваші сто причин вислуховувати буду? Значить, так, з кожної причини кожний пише мені твір на 15 сторінках у трьох екземплярах. Останній строк здачі через 15 хвилин! 
В1:Через 15 хвилин 
Класний керівник: Принесли? 
Усі: Принесли.
Класний керівник: По 15 сторінок? 
Усі: По 15 сторінок!
Класний керівник: Щось ви швидко впоралися! 
Максим: Так у нас у всіх твір складається з одного тільки слова:
Усі: Прогуляв, прогуляв, прогуляв!
Класний керівник: Кримінал, кримінал, кримінал! Усіх викликаю на педраду!
Лікар (входить): Почекайте, діти не винуваті, у них небезпечне вірусне захворювання!
Усі: Урокофобія й прогуломанія!
Лікар: Їх треба терміново всіх ізолювати! У палату № 6!
Лікар: Запишіть домашнє завдання: кефір, клізма, пурген, касторка, 3 рази в день - кожному!
Стас: Ой, а ми вже всі повиздоровлювали! 
Максим: І в нас зворотний процес пішов! 
Класний керівник: Який ще зворотний процес? 
Усі: Урокоманія й прогулофобія! (Ідуть.)

Музика полька

 

Катя. Можливо, так розпочинався колись наш другий тиждень навчання у 5-му класі.

(Виступ класного керівника, пісня «Моя прекрасна мрія»)

 

 

В2. Без сонця райдуг не буває,

Школи не бува без вчителів,

І тільки той, хто сам палає,

Створити райдугу зумів!

 

В1. Така вже доля, вчителю, твоя:

Зустрітись, аби знову попрощатись,

Із серця в серце перелить добро

Й Учителем навіки залишитись.

 

Сергій. Ми б пам’ятник поставили для вас, учителі!

З червоного нетлінного граніту.

Велике серце на високому шпилі,

Щоб було видно людям всього світу!

     Чому у формі серця?

Бо воно завжди для нас

У ваших грудях б’ється.

Чи дощ, чи сніг, чи вітер за вікном,

Нам затишно в великім вашім серці!

(Квіти вчителям, музика)

 

Катя. Сергію, а ти пам’ятаєш, хто постійно називав нас «вічно голодними дітьми»? А потім неодмінно додавала: «Досить мене вже сніданками годувати»?

Сергій. Постійні загрози: «Викличу батьків...» змінювалися ласкавим: «Значить так, мої дорогенькі...»

Катя.  Цього ми, чомусь, боялися найбільше!

Сергій. Хто у метушні шкільних днів завжди знаходив для нас хвилинку, щоб розібратися з нашими проблемами, хто виховував і навчав нас протягом багатьох років?

Катя. Звичайно, це - наші неповторні класні мами Оксана Богданівна і Тетяна Макарівна. Ми просимо Вас вийти на  сцену.

(Виходять класні мами)

 

Сергій. Покладіть, будь ласка, ваші праві руки на класний журнал. (Класні керівники кладуть праву руку на журнал, який тримає ведуча-випускниця)Увага, увага! Чи обіцяєте ви, що будете пам'ятати про нас завжди?

Класні керівники. Обіцяємо!

Катя. Обіцяєте побувати на весіллі у кожного з нас?

Класні керівники. Обіцяємо!

Сергій. Обіцяєте бути присутнім на всіх зустрічах випускників?

Класні керівники. Обіцяємо!

Катя. Обіцяєте, що будете вчити наших дітей?

Класні керівники. Обіцяємо!

Стас. А ми в свою чергу обіцяємо любити Вас всім серцем і не забувати про  Вас НІ-КО-ЛИ! (Звертається до зали) Випускники, говоримо всі разом: Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!

В2. Усі шкільні роки з нами були ваші найближчі люди, ваші батьки, які готували вас до дорослого життя, а тепер разом із вчителями вивели на цей шлях.

В1. Ви покидаєте рідне гніздо, але залишається та дорогу, яку вони проклали до ваших сердець.

        В2. Дорогі діти, прийміть привітання від найдорожчих батьків.

(Привітання батьків, пісня «Виростеш ти, сину»)

 

Валік.

Молюсь за Вас до Бога, мила Мамо,

Молитва ця і радісна, й сумна.

В моїй душі, немов у Божім храмі

Вночі і вдень із ніжністю вона.

 

Саша Г.

Молюся Вам і кланяюся в ноги,

Схиляю до землі своє чоло.

За Ваші всі чекання і тривоги,

Благословіння, віру і тепло.

 

Юра Г.

Молюся Вашій мудрості, татусю,

Ясного слова чистій простоті.

До нього я душею притулюся,

До скарбу найдорожчого в житті.

(Пісня для батьків)

 

В1. І ось уже відлітає ваше дитинство.

В2. Воно йде тихо і непомітно. З коротенькими платтячками та іграшками, зі шкільними дзвінками, з голосом улюбленої вчительки, з першим коханням.

В1. І нарешті настає той день, коли дорослі принци і принцеси залишають чарівне королівство, бо на них чекає уже Юність.

(Пісня «Все буде добре»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІСНЯ НА МЕЛОДІЮ «ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ»

ГРУПИ «ОКЕАН ЕЛЬЗИ»

 

1. Ми пам’ятаєм день, як вперше в школу ми прийшли,

Яким був несміливим кожен з нас,

Ми виросли, змінилися, освіту здобули,

Як швидко вже прийшов прощання час.

 

Приспів:

 

І все буде добре у кожного з нас,

І все буде добре – настане наш час!

 

2. За всі знання і вміння , що у школі здобули,

Ми будем щиро вдячні вчителям,

У школі ми здружилися, навіки, назавжди,

То ж на прощання заспіваєм вам:

 

Приспів.

 

3. Сьогодні ми йдемо в дорослий світ, у майбуття,

Та школу ми згадаєм ще не раз,

Цікаве і незвідане попереду життя,

Та зараз ми співаємо для вас:

 

Приспів.

 

 

Влад.

Хороших про нас слів сказали ви немало.

Ще більше добрих справ зробили ви для нас.

Ви нам свою любов подарували,

А ми даруєм Вам прощальний вальс.

(Прощальний вальс)