Сценарій випускного вечора "Прощавай Початкова школо"

Сценарій випуского вечора 4 класу

Хід заходу

Вед:

Роки, роки!

Невпинні, невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам не має вороття,

Та пам'ять – джерело життя й безсмертя,

Вихоплює із глибини років,

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не заблудиться в гущавині віків.

Вед:

Сьогодні свято -  це для вас,

Лунає музика – для вас,

В садах бузок зацвів – для вас,

І сонця промінь – теж для вас.

Мої малята, дружній клас,

Ми всі чекаємо на вас!!!!!

(Лунає музика «Фон». Діти заходять)

•              Доброго дня, дорогі наші батьки та  гості! Ми всі раді вас вітати у цій залі.  Сьогодні у нас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити й жити. А найсумніший – бо ми прощаємося з нашим затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали й сміялися всі чотири роки.  Але сьогодні свято, і давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а згадаємо всі чотири роки нашого навчання так, щоб вони залишились у пам′яті ...

Уч.1. Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всі бажаємо здоров’я

Й щастя повну хату.  

Уч.2 Дорогі мами, тата, дідусі й бабусі!

Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім             

крузі

На радісне свято – веселе, чудове, -

Ваші діти закінчили початкову школу!

 

Уч.3. Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає!

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі, радійте за нас.

 Уч.4. Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут в останній раз,

Щоб нам удачі побажали

Перевели в 5 клас.

 

Уч. 5. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде 5 клас.

Вед.  4 роки навчання в початковій школі вже позаду. За цей короткий час ви, діти, і ви батьки, здружилися, провели спільно багато цікавих заходів. Діти наші підросли, змужніли, по мудрішали, всі стали активними і творчими. І сьогодні ми з вами  в цьому переконаємось.

1.Розвивайся, звеселяйся, моя рідно мово.

У барвінки зодягайся, моє щире слово!

 

  2.Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!

 

  3.Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.

Хоч на ріст ми не великі та душа завзята!

 

  4.Бо козацького ми роду, славних предків діти.

В школі ми вчилися рідний край любити.

 

5.Ми усі у школі  друзі. Ми одна родина.

А найбільша наша мати – рідна Україна.

 

Пісня про Україну «Це моя Україна»

Уч. 1 Хоч сьогоднi в нас i свято,

Тiльки є одна печаль:

Вчителька не йде у п’ятий,

Розлучатися так жаль!

Уч2. Ой, Ми першу вчительку свою вітаємо,

Здоров’я щиро вам бажаємо!

Ви перші на початку навчання

Подарували нам свої знання.

Уч.3  Прощавай, наша вчителько перша,

Ми сьогодні від тебе ідем.

Та сюди ще не раз повернемось,

Свою радість тобі принесем.

У. 4 Ми любим свій дім і добру, рідну школу,

Учительку – за щирість, теплоту.

Для нас ти будеш завжди молодою,

І ми нізащо не забудемо тебе.

 

Уч. 5 Перша вчителька! Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

Уч. 6. Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх!

В ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога серцях.

Уч.7 Ви ж, як фея, і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро ви всіх нас любили!

Як нас завжди хвалили батькам!

Уч. 8 Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з вами.

І просимо у вас пробачення.

Ми найщирішими словами

Уч. 9За те, що колись хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання не виконав в строк..

А хтось одержував знову двійку,

Встрявав з товаришем у бійку,

Базікав часто безупинно ..

 

 

Пісня «Перша вчителька»

Вед. Були часи, коли діти ще не ходили до школи. Яким же було тоді життя? Давайте з вами пригадаємо.

Сценка 1

(Батько сидить, читає газету. Заходить дочка).

Син: Тату, а чому іде дощ?

Батько:  Підеш до школи, дізнаєшся.

Син: Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати?

Син: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Син: Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

Батько: Не знаю, я його не запитував.

Син: Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

Батько: Що ти, моя дитино? Як можна?Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш. (Заходить мати, за нею — син).

Син: Тато , наші всі будуть на затемнення сонця дивитися. Можна і я піду з ними?

Батько: Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюче. Хоч би швидше його до школи відправити.   

• Ну що ж, буває і таке. Та ось коли вже навчаємось у школі, виникая ще одна проблема – домашнє завдання і часом дуже складно дізнатись як же ж учень робив його.

Сценка 2

Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!

Учень: Чесно?

Учитель: Чесно-пречесно!

Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...

• Вітатися з вчителями у учнів не завжди виходить, тому вони викручуються як тільки можуть.        

       Сценка3

Учитель: Чому це ти,  Петрику,  з учителями  не вітаєшся?

Учень: А я вже вітався!

Учитель: Щось я не чула...

Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"

• Наші учні такі креативні,  що можуть  вигадати будь-яке виправдання з будь-якої ситуації    

       Сценка 4

Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?

Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.

Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?

Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!

Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?

Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..

• Про те, що відбувається в школі завжди знають вдома…

             Сценка 5

Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!

Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...

• Не завжди учні хочуть навчаться, тому батьки вигадують різні способи заохочення до навчання

              Сценка 6

Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?

Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)

Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..

Всі разом:

Вчитись в школі не проблема,

Всюди вихід ми знайдемо.

Танцювальний номер «Незнайко»

Вед. А зараз розпочинаємо  найурочистішу частину нашого свята, а саме вручення дипломів про закінчення початкової школи. Зараз ми повинні дати клятву «П'ятикласника». Всіх майбутніх п'ятикласників прошу встати.
КЛЯТВА УЧНІВ

Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

• Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

• Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

• Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до  60  км/год  при  пересуванні  шкільними коридорами.                                                                                                                                                                                                                                    

• Витягувати   із   учителів   не   жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

• Плавати тільки на «добре»  і «відмінно» у морі знань, пірнаючи  самих глибин.

• Бути   гідними   своєї   першої вчительки.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

• Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

• Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

• Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів.

• Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!!!

Музикальний номер (Скрипка)

Вед. Від першого до четвертого класу ви завжди були з нами - ласкаві, привітні, терплячі, дорогі батьки. Ви разом з дітьми вчили літери і здавали техніку читання, ремонтували парти і брали участь у святах. Ви найголовніші в сім'ї - наша сила і гордість. Саме в батьківському домі, коли діти  були маленькими, ділили з ними перші радощі дитинства, там пролунали перші їх слова. Саме цей дім відчував несміливі кроки, коли ви вчилися ходити, і свої дитячі перемоги і поразки ви теж несли в родину. Тож ці слова вдячносні присвячуються саме вам, дорогі батьки

Уч. 1Прийміть наш букет

Із пошани й любові

Вклоняємось низько і дякуєм щиро

За ласку і ніжність,

За мудрість і віру.

 

Уч. 2 Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

без батьківської строгості і жарту,

і без свого родинного тепла.

Уч.3 Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

 

Уч. 4 Чотири роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

Із вами ми уроки вчили,

І малювали. і лічили.

Уч. 5 Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.

Уч. 6 Нести домашнії турботи,

ходити на свою роботу,

і залишитися на диво

красивими і молодими!

 

Уч. 7 Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Флешмоб «Сонце нам сяє»

Вручення букетів з оригамі батькам

Подолавши першу ступінь шкільного життя, ми вже винесли для себе декілька порад:

1. На уроках відповідайте голосно і впевнено – не зупиняйтеся. Коли буде потрібно – тебе зупинять.

 

2. Якщо вчитель киває головою, можеш повторити те, що уже сказав раніше, ще раз, тільки виразніше і впевненіше.
3. Коли відповідаєш, завжди посміхайся. Це додасть тобі впевненості і введе в оману вчителя.
4. Ніколи не жартуй з учителем – це небезпечно. Він може не зрозуміти жарту і теж пожартувати у відповідь. А жартують вчителі серйозно.
5. Коли відчуваєш, що не можеш відповісти на запитання – не поспішай повідомляти про це. Нехай вчителька сама здогадається.

 

Уч. 1. Кінчається свято,

прощається свято,

Прощатись нам слід.

Усім нашим гостям

Наш теплий привіт!

Уч. 2 Школо наша початкова,

Прощавай і будь здорова!

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай!

Уч. 3 Ми прощаємось з четвертим класом

Та сумувати ми не станем,

Бо золотим осіннім днем

Ми знову в школу всі прийдем.

Уч. 4 Багато доброго, цікавого і нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п'ятий клас.

Уч.5. Дорога середня школа

В ці хвилини свят,

Ти прийми до себе

Хлопців і дівчат

Уч. 6. Нас навчи дружити

Подаруй знання,

Хай не зникне радість вчитись

Від оцього дня

Уч. 7 Скінчилося навчання,

Прийшов веселий час

 Мандрівки і купання!

Веселе сонце ясне

Нам світить повсякчас.

 

Разом

До осені, до осені

Чекай нас, п'ятий клас!

 

• Дорогі мої діти! Ми не на завжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою чи кивком голови. Але більше ніколи я, як господиня, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми, а коли мене про вас запитають я відповім, що наш клас хоч і невеликий, але НАЙКРАЩИЙ ДРУЖНІЙ КЛАС!!!

Остання пісня «Дружний клас»(всі разом)