Сценарій випускного вечора «Сторінками шкільного альбому»

                                Сценарій випускного вечора 

                           «Сторінками шкільного альбому»

Фасад школи декоровано  у вигляді сторінки фотоальбому: портретні рамки,збільшені чорно-білі фото, напис: «Випуск 20 __року». У центральній частині розміщено мультимедійний екран.

Звучить  л і р и ч н а   м е л о д і я .

Ведучий. Хай гомонять, що час лікує,

Що днів не роз′єднати коло,

Та наступає тихий вечір –

І змінюється все навколо.

Ведучий. Серпанок з тишею в полоні

                 Гойдає тепле літечко.

                 І падає тобі в долоні

                  Найяскравіша  зірочка.

Ведучий. А між минулим і прийдешнім,

                  Мрією й дитинством гомінким –

                 Хиткий місточок перевесла…

                 Сьогодні вечір випускний.

Ведучий. Всі одинадцять літ  річками

                  Злились у літопис буття.

                  І школою прожите з нами                

                  Іще одне стрімке життя.

Ведучий. Хто знає – світлом, а чи тінню

                  Лишаєм в ньому кожну мить?

                  Ми – долі шкільної миттєвості,

                  Та час -  він зітканий із них. 

Ведучий. Не має в житті людини більш хвилюючої миті, як ота, коли ти в останній раз стоїш біля порогу школи як учень, а полишиш її самостійною дорослою людиною.

Ведучий. Та все, що трапиться на твоєму шляху, буде завтра, а сьогодні – чудове свято молодості і краси, дружби і вірності, любові і надії.

Ведучий. Увага! На свій останній вечір в стінах школи і перше побачення з юністю запрошуються випускники 2013 року!

Ведучий. Виходять у світ вихованці … (Прізвище кл. керівника)!

Звучить  у р о ч и с т а   м е л о д і я .  В и п у с к н и к и  з класним керівником на чолі    з порогу школи  с т у п а ю т ь  на шкільне подвір′я. Обходячи родинне коло, шикуються на почесному місці.

Ведучий. Ми запросили сюди найдорожчих і найрідніших - батьків випускників!

                  Вітаймо їх!

Ведучий. Гідних поваги і любові вчителів! Ваші оплески!

 

Ведучий. Цю хвилюючу подію прийшли розділити з нами поважні гості: (представляє    

                   гостей)

Ведучий. Традиційне право відкриття урочистостей та першого вітання належить батькові усієї шкільної родини, директору школи (прізвище директора закладу).                                           Директор школи. Дорогі друзі, перед вами новий випуск Токарівської школи. Вони успішно пройшли курс наук, склали державну підсумкову атестацію і поправу вважаються випускниками. Пропоную пов′язати їм пам′ятні стрічки з написом

«Випускник-20___».

Під звуки фанфар випускникам пов′язують пам′ятні с т р і ч к и .

Директор. В пам′ять про тих, хто прямо з випускного вечора зробив крок у безсмертя,

                       випускники покладають гірлянду Слави до пам’ятника загиблим у роки

                          війни з фашизмом.

Звучить ж а л о б н а   м е л о д і я . Випускники вирушають до прам′ятника.                                                                                                                                    Ведучий. Немає правди у війни,як милосердя в ній немає,

                 Та смерть в життя перетікає в апофеозі чорних жнив.

                 Там досі тіні батальйонів на вічній лінії вогню,

                  Й сльозою падає в стерню печаль солдатських медальйонів.

Ведучий. Там долі всіх переплелись, і не болять ночами рани,

                  Там не старіють ветерани, бо час назавжди зупинивсь.

                  Там і благання,  і прокляття, і плач останньої молитви,

                  Там всі, хто йшов по лезу бритви поміж безсмертям і буттям.

Ведучий. Вже стільки літ і скільки зим, як відгримів той бій кривавий,

                  Вони ж ще там, на полі слави,уклін їм, мертвим і живим!

Ведучий. Не довелось пройти доріг, все обірвалось на півслові,

                  Недоцілованій любові усипав коси ранній сніг…

Ведучий. Спасибі вам, сивоголові Вітчизни-матері сини!

                  Немає правди у війни, вона лиш в мирі та любові!

Звучать ф а н ф а р и .

Директор. Урочистий вечір з нагоди вручення випускникам документів про повну загальну середню освіту оголошую відкритим!

Звучить Державний  г і м н  України. Піднімається Державний  п р а п о р  України. Директор. Шановні випускники, батьки, гості, односельці! Подія, що зібрала нас, спонукає до теплих слів, щирих зізнань, душевних спогадів, адже наші найстарші учні стоять на порозі нового життя. Їхня подорож країною знань завершена. Сьогодні вони отримають перший офіційний документ, зароблений власним розумом і наполегливою працею. Всім нам і суспільству в цілому небайдужі переконання, культурний рівень молодих людей, що завтра підніматимуть нашу економіку, культуру, медицину. Та успіху в житті досягає той, хто поставив перед собою мету і впевнено прямує до неї, випробовуючи себе.

        Дорогі випускники, для вас розпочинається довгий і цікавий шлях до мети. Знайдіть своє покликання, оберіть професію, яка б відповідала вашим нахилам, інтелекту, особистим якостям. Та ким би ви не були, не заплямуйте честі рідної школи, шануйте і зберігайте її традиції. Не лякайтеся труднощів. Нехай чудова літня пора додасть вам сил для нових здобутків у навчанні. А щоб старт у самостійне життя був щасливим, будьте щедрими на тепло, любов і повагу.

          Дорогі друзі,  настала найурочистіша хвилина нашого вечора. За мить ви отримаєте документ про закінчення школи. Для цього я зарошую до мікрофону заступника з навчально- виховної роботи заступника (прізвище).

З а с т у п н и к  зачитує наказ по школі про випуск учнів одинадцятого аласу зі школи. Відбувається церемонія в р у ч е н н я   д о к у м е н т і в  про середню освіту,

Вихід випускників супроводжується к о м е н т а р е м   в е д у ч и х ,  вітаннями батьків. На мультимедійному екрані демонструються ф о т о   в и п у с к н и к і в .

   Директор запрошує до слова гостей.

Заступник. Дорогі випускники! Щиро вітаю вас з цією важливою у вашому житті подією. Ви одержали атестати. Та разом з атестатом школа дала вам уміння і бажання мислити, співчувати, радіти успіхам товаришів. Якщо комусь поталанить  дістати зірку  з неба, поділіться з іншими хоча б її теплом. Не забувайте рідну школу, де вас завжди чекають. Вона багата на традиції. Одна з них – вручення листів-подяк батькам  випускників. Земний уклін вам, шановні батьки, за терпіння, розуміння й допомогу школі. І дай вам, Боже, доров′я, сили і наснаги, вдячності від дітей та людей, з якими їм жити і працювати.

З а ч и т у є  Лист - п о д я к у  і  в р у ч а є  батькам .

Звучить  п і с н я   А . М а т в і й ч у к а  «Зніми, фотограф, нас…» у виконанні випускників.

Ведучий. Багатьом речам притаманна дивна властивість – повертати людям пам′ять про минуле, дарувати радість пережитого, яке вже ніколи не повторити.

Ведучий. А коли ми оглядаємося на пройдене, коли шукаємо підтримку і опору, ми відкриваємо випускний альбом.

Ведучий. Його п е р ш а   с т о р і н к а  присвячена людям, без яких неможливо уявити будь-який фотоальбом. Це їм ми завдячуємо своїм життям, своїми успіхами і досягненнями.

Ведучий. Звичайно, це батьки… Завдяки їм сьогодні наші випускники впевнено ступають назустріч долі.

 Звучить музична тема « П і с н і   п р о   р у ш н и к »  Г Майбороди.

Ведучий. Традиції і звичаї народу…

                  У них – життя, характер і душа,

                  Тож короваєм починається дорога,

                  Коли дитя батьківський дім лиша.

Ведучий. І зараз від батьків прийміть це диво –

                  Наш український пишний коровай.

                  І батько й мамо, і уся родино

                  Діточок своїх благословляй!

Мати.    Благословляємо вас хлібом,

                 Щоб лихо не зачепило…

                 Благословляємо хлібом

                 На вдачу і на добро…

Батько. Прийміть цей святий хліб і наше батьківське благословення у самостійне життя.

Батьки в р у ч а ю т ь  дітям х л і б – с і л ь   на рушникові.

Діти, цілуючи, п е р е д а ю т ь  його  з   р у к   у   р у к и .

У виконанні випускниць звучить п і с н я  Ірини Федишин  « Б а т ь к и  м о ї ».

Юнаки з випускного класу з а п р о ш у ю т ь   м а т е р і в  до  танцю.

Ведучий. Шкільний альбом продовжують спогади про той незабутній день, коли тодішні малюки,   міцно стискаючи мамину руку, переступили поріг нашої школи.

Ведучий. !вересня 200… року. Вівторок.

(На екрані - фрагменти в і д е о з а п и с у  Свята першого дзвоника 200 _року).

До мікрофону виходять випускники з квітами.

Випускники: Запам′ятали ми назавжди перший клас,

                        Перед очима – далечінь прозора…

                        Вже стільки років злинуло, а вас

                        Вітаю, вчителько,так, ніби вчора.

                           Як вам подякувать за все тепер,

                           За двійку навіть – усього бувало!

                           Любов до вас у серці пронесем,

                           І вдячність - у словах, та слів нам мало.

 

 

                           Букети ці, як в той далекий ранок,

                           Ми хочемо подарувати вам…

                     І стати мовчки на далекий ганок,

                     Та серцю вірять більше, ніж словам.

Випускники дарують к в і т и   п е р ш и м   у ч и т е л я м .

Ведучий. Останній штрих у цій альбомній сторінці зроблять ті, хто цього року увійшов у бурхливу річку шкільного життя.

Звучить весела мелодія. До мікрофону крокують першокласники з повітряними кульками.

Першокаласники:

- Ми на свято завітали, аби нас запам′ятали.

- Скоро пробіжать роки -  будемо випускники!

- Тому нам найцікавіше - на найстарших подивитись.

- Бальні сукні оцінити ми, звичайно, зможемо…

- Їх портрет намалювати ми вам допоможемо.

- Незвичайні всі вони.

-  Стати б на них схожими!

- Щоб учитись й не лінитись, як Віта і Тоня.

- Щоб, як Юля, танцювати, я й вночі не буду спати!

- Я би гордим й сильним став, от як Куркін Владислав!

-  За комп′ютером я перший, як Саша Безверхий!

- Я спокійна й дуже класна, як Безверхий Саша.

- А яка струнка й спортивна випускниця Антоніна!

(Разом) - Їй привіт шлемо …

- І квіти… (разом) випускницям: Юлі й Віті!

 - Ми пишаємося вами!

- Ви, як тата наші й мами!

- Хай же вам щастить усюди.

- Хай завжди шанують люди!

- Хай вас доля береже.

(Разом) - Хай вас ангел стереже!

Діти залишають майданчик, вручаючи випускникам повітряні кульки. Звучить

 п і с н я  «Куда уходит детство?» у виконанні у ч е н и ц і   п о ч а т к о в о ї  ш к о л и.

Ведучий. Особливе місце у нашій  фотоповісті займає світлина жінки, яка впродовж багатьох років була для випускників  мамою і подругою, щирою порадницею і наставницею ( на екрані - фото ).

Ведучий. Незмінний класний керівник випускного класу, Оксана Олексіївна Божко, цього  вечора востаннє звертається до своїх дорослих дітей!                                                                                    В и с т у п   к л а с н о г о   к е р і в н и к а .

Випускники:

                      -  Врочисту тишу збурює краса.

                         Віршованим віншуємо вас словом.

                         Хай ясночоло сяють небеса

                          Для Вас, учителько від Бога!

                       -  І кожне слово вами мовлене,

                          Звучить нам маминою піснею,

                          І кожне слово болем сповнене

                          Навік в серцях наших записане.

                      -   Хай вам щоразу всміхається доля:

                          В науці, у праці, в сім′ї.

                          Зичимо сили й наснаги  доволі

                           Ваші назавжди –

                                                            Випускники.

Ведучий. Наш випускний альманах зберігає епізоди шкільного життя – захоплюючі події й пригоди,  радості і невдачі, схоплені фотоспалахом, хвилюючі миті спілкування з друзями, однокласниками, вчителями. Кожному з них хочеться присвятити хоча б кілька кадрів, але ж де знайти фотоплівку, яка змогла б їх умістити?

Ведучий. Не ображайтеся на випускників за те, що вони обрали для свого фотоальбому жанр колективного портрета - адже в ньому ви побачите і їх, і себе такими, якими ви бачили один одного всі ці роки.

Ведучий. Отож, приготуйтеся! Не робіть, будь-ласка, суворих облич, не надавайте значення дефектам фотоплівки і недосконалій майстерності наших фотохудожників. Посміхніться разом з нами. Увага – знімаємо!

Випускники.

1 Слайд.

- Перший знімок на учительській сторінці – груповий портрет з російськими письменниками. Ось Олександр Сергійович Пушкін по-дружньому обіймає Достоєвського.

- Ось Лев Миколайович Толстой лоскоче бородою лисину Некрасова. Ось Белінський водить за ніс Гоголя… . Ось Чехов лупцює Чернишевського – а «что делать?» Почекайте, а хто ж ото в центрі кадру?

- Та звичайно ж (ім’я вчительки)– своя серед своїх .

2 Слайд.

- На наступній сторінці нашого альбому не одна, а відразу кілька фотографій – Париж, Лос-Анджелес, Земля Франса-Йосифа, Антарктида…

- Як ви вже здогадалися, на цих фото зображено глобус – вид спереду, ззаду, зверху й знизу.

- Та на будь-якій фотографії, пов′язаній з географією, незримо присутній Олександр Олександрович, і кожна  має величезну історичну цінність.

- Відомо, що жодна історія в школі не обходиться без нього

- Краще сказати: жоден учитель в школі не обходиться без історії.

- Особливо, якщо цей учитель (ім’я вчителя).

3 Слайд.

- Підпис до наступного слайду важко розібрати .

- Закінчуючи школу ми  виявили дивну закономірність. Іноземну мову ми вивчали кілька років, і майже всі були непоганими учнями.

- Але сьогодні, коли хочеться сказати слова подяки (ім’я вчителя).Слів все одно не вистачає.

4 Слайд.

- Наступний знімок – цифровий, удосконалений за допомогою новітніх комп′ютерних технологій.

- Якщо колись комусь із нас  в житті стане важко, він підійде до свого персонального комп′ютера, натисне кнопку F 10…

- І тоді станеться диво – на екрані дисплея з′явиться ((ім’я вчителя) і знайомим до болі голосом скаже: «Ну що, двієчники, догралися! Інформатику треба було вивчати!»

-  Скажу вам по секрету, поряд висить знімок, заборонений військовою цензурою.

- Іноземні розвідки вже давно намагаються дістати новітні методики нашої фізичної військової підготовки. Тому прохання до всіх іноземних шпигунів - негайно залишити свято!

5 Слайд.

- Вчительці біології, котра зробила для нас природу живішою за все живе, присвячується!

- Коли ми прийшли до школи, то були маленькими, пухленькими і нетямущими.

- Тепер ми великі, підтягнуті і знаємо більше, ніж треба.

- То як це називається?

- Ну, що виросло – те виросло…

- І тільки, поглянувши на наступний знімок, ми згадаємо, що це називається «еволюція».

6 Слайд.

-А це фотомонтаж, виконаний технічними засобами. Та жоден подібний засіб неможливо уявити без математики й управління. На знімку: медаль «За взяття Інтеграла» вручає Лідії Павлівні, своєму заступнику,  директор школи (ім’я).

- Вона у нього така квадратична… Ну, тобто симпатична.

7 Слайд.

- На жаль, багато хто залишився за кадром (знімки вчителів), але ж  випускний альбом не закрито . Новими фотографіями поповнять його наші діти, котрі колись прийдуть до школи і сядуть за наші парти.

- І нам хотілося, щоб їх навчали  не такі ж чудові вчителі, як  ви, а саме ви – наші вчителі!

Випускники вручають  к в і т и   в ч и т е л я м .

П і с н ю  О. Шака  « Ш к о л ь н ы й   в а л ь с »  виконує колишній випускник школи.

В е д у ч і  т а н ц ю ю т ь   в а л ь с .

Ведучий.  Усе було за одинадцять років в школі:

                   Веселі жарти, спогади сумні.

                   Усе спливло… І нині в дружнім колі

                   Згадаймо ще раз ті щасливі дивні дні…

Демонструються с л а й д и  з фотографіями зі шкільного життя випускників.

Звучить пісня «Загляните в семейный альбом».

Ведучий. Ось і перегорнуто останню сторінку шкільного альбому. Завтра розпочнеться нова, невідома, але не менш захоплююча сторінка твоєї життєвої повісті, випускнику 2013 року.

Ведучий. І все ж у круговерті буднів, в годину радості і печалі  відкрий альбом зі старими фотографіями, згадай шкільні роки. Не забувай своїх однокашників, учителів. А школа тебе не забуде ніколи!.

Випускники виконують п і с н ю   Кузьми Скрябіна  «С т а р і   ф о т о г р а ф і ї »

Випускники: Остання перегорнута глава…

                         Тепер, відклавши книги старовинні,

                          Ми скажемо ті головні слова,

                          Що іх саме життя диктує нині.

                               До тих світів, де все прожите - тлін,

                               А перший досвід вже не грає ролі,

                               Нас пожене вітрами змін, -

                               Але дитинство ми лишили в школі.

                          У школі цій, де, як чудовий сон,

                          Роки навчання пролетіли звично,

                          Ми часом перевірили закон:

                          Життя коротке, а освіта вічна!

                            І ми іще відчуємо не раз

                            Минулого непереборний потяг,

                            Бо світ, що залишився тут без нас,

                            Покличе знов із пожовтілих фото.

                                 І врешті-решт у свій знайомий клас

                                 Нас приведе дорога пересічна,

                                 Щоб повторити  (за яки це разом?):

                                 Життя – мінливе, наша школа – вічна!

Випускники виконують п і с н ю  Н. Май «П р о щ а в а й , рідна ш к о л а моя» ,

 в і д п у с к а ю т ь  у вечірнє небо рожеві паперові л і х т а р и к и .

Ведучий. Палають у небі зірочки-ліхтарики юнацької долі.  Ми хочемо,щоб вогник, запалений у школі, розгорівся з новою силою і ніколи не згасав. Щоб  у Країні Самостійного життя, куди ви вирушаєте на світанку, він осявав ваш життєвий шлях і зігрівав ваші юні душі.

Ведучий. Нехай Талан і Щастя будуть вашими вірними супутниками у далекій дорозі, а чарівна музика дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.

              Випускники виконують останній  шкільний  в а л ь с .

 Ведучий. На цьому свято випускників завершується.

Ведучий. Але випуск випускників 20… року не прощається з нами.

Ведучий. Не поспішайте проявляти фотоплівку – на ній ще багато не відзнятих кадрів…                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Випускник. Ми залишаємо ці рідні стіни, взявши з собою часточку вашої душі, дорогі вчителі! Ці кольорові к у л ь к и  дитячих мрій ми  в і д п у с к а є м о   у вечірнє небо. Це наше майбутнє, воно виграє всіма барвами веселки.

 

Ведучий. І нехай у ваших серцях спалахне ще одна зіронька –нова, але така знайома –зірка кораблика дитинства з рожевими вітрилами, наповненими вітром віри, надії, любові.

Ведучий. Наступна сторінка нашої фотоповісті присвячена шкільним друзям.

Старшокласники.

             Зі святом, друзі! З Фінішем! Зі стартом!

             Бо кожен фініш – це, по суті, старт.

             І не відбутись вам якимось жартом,

             Бо жити вам всерйоз – який тут жарт?

                    Що ж вас чекає?

                    Вуз? Сім′я? Робота?

                    Книжкові стоси?

                    Діток ціла рота?

              Портфель міністра? Кухарський ковпак?

              Ми на прощання дещо вам порадим,

              І якщо ви послухаєтесь ради,

              То все в житті вам збудеться лиш так!

-  Дослухавшись до наших порад, ви зможете швидко розв′язати всі життєві проблеми.

- Ми теж завжди швидко розв′язуємо проблеми. Правда, потім довго чухаємо потилицю.

- Ну, чому так невесело? Адже вони грамотні й умілі. Вони готові хоч сьогодні служити своєму народові.

- О, щоб служити народові, знаєш скільки потрібно мати слуг!

- Я хотіла сказати, що вони можуть робити щось корисне. Завтра перед ними відкриються всі шляхи!

- Ага, поки перед ними відкриються шляхи, то у них онуки повиростають!

- Хлопці, ви неможливі сьогодні. Виступайте самі, а ми прокоментуємо. Чого мовчите? Он сидять випускники, чекають. Звертайтесь до них з напутнім словом.

- Дорогі друзі! От і прийшов час самостійно здобувати життєвий досвід…

- Життєвий досвід здобувають тоді, коли не здобувають того, чого хочуть.

- Скоро хлопці почнуть одружуватися, дівчата виходити заміж…

- Якщо в хаті є пес, який гавкає, папуга, який вештається десь ночами, то заміж виходити не обов′язково.

- Так! Годі! Здаємося! Командуйте далі самі. Що там у вас?

- Поради.

- Ох, якби ми користувалися порадами,  що даємо іншим!

- Ви знову за своє?

- Ні-ні, читайте вже свої поради.

- Найголовніша порада всім на всі випадки життя: сподівайся на гірше і ніколи не розчаруєшся.

- А раптом усі ваші неприємні сподівання обернуться приємними несподіванками.

- Умійте завжди посміятися з себе.

- Але не дуже злісно, щоб самому на себе не образитися.

- Порада тим, хто відразу піде працювати: не бійтеся роботи! Робота – не вовк!

- То тільки дехто на неї дивиться вовком.

- Якщо ви вирішили зберегти свій талант, то закопайте його у землю…

- Але не забудьте, де закопали.

- Хто мріє зустріти справжнього друга, нехай пам′ятає: щоб пізнати людину, треба з′їсти разом пуд солі.

- А от і ні. Якщо друг справжній,то він той пуд солі з′їсть сам.

- Порада тим, хто планує втратити розум і закохатися. Закохуйтесь без вагань! Пам′ятайте: втратити розум від любові може тільки розумна людина.

- Порада тим, хто вирішив плюнути на все і берегти здоров′я.

Не гайте на це занадто багато часу: хоч би яким було здоров′я, його вистачить до самого кінця життя.

- Це все, звичайно, жарти. А якщо серйозно, то …

- Ми кожному з вас щиро зичимо щастя.

  Хай кожного зірка горить і не згасне!

- Хай кожен зуміє на білім коні

 Проскочити всі несприятливі дні.

- Хай все вам усім «на всі сто» удається!

  Хай ворог підступний із вас не сміється!

- Хай справи завжди ідуть так, як і треба.

  А мрії й бажання злітають до неба!