Сценарій випускного вечора в початковій школі
Пропоную Вашій увазі сценарій свята прощання з початковою школою. У ньому є і жарти, і до сліз зворушливі моменти. Не обійдеться свято і без директора школи, який вітає дітей з закінченням I щаблі загальноосвітньої школи, нагороджує дипломами, грамотами та похвальними листами.
Мета: створити святкову атмосферу.
Завдання: розвивати дитячу комунікабельність; виховувати доброту, взаємодопомогу, шанобливе ставлення до батькам, педагогам і своїм однокласникам, показати (по можливості) здібності кожної дитини.
1
Сценарій свята «Прощавай, початкова школо!»
Звучать позивні, за ними – весела мелодія. Виходять ведучі.
1 ведуча:
Слухайте! Слухайте!
2 ведучий:
І не кажіть, що не чули!
1 ведуча:
І не кажіть,що не бачили!
2 ведучий:
Сьогодні у нас свято!
Ведуча1:
Весна буяє різнобарвним цвітом, Весела й благодатна ця пора. І, поспішаючи на зустріч з літом Прощається із класом дітвора
Ведучий 2:
Ні-ні, це зовсім не маленькі діти, Це вже сміливі впевнені пташки, Вони вже можуть далеченько полетіти. Сказано ж: вони – випускники.
Ведучий1 :
То ж ми запрошуємо їх на свято У цей святковий урочистий час. Ми оплесками будемо стрічати. Вітаймо їх: іде четвертий клас!
Під мелодію і оплески заходять четвертокласники
Ведуча1
Отже, знайомтесь!
Ведуча2
Якщо , ви, звичайно, не знайомі
Ведучий1:
Веселий!
Ведуча2:
Дружний!
Ведуча1:
Пустотливий!
Ведучий2:
Трішечки галасливий!
Всі разом :
4 клас!
Випускник:
Погляньте – випускний наш дружний клас,
Задумано і радісно всі дивляться на нас
Дівчатка, хлопці – стримані й балакуни,
Тепер вже не малята, тепер – випускники!
Випускник:
Ось сильна половина класу –
Лиш подивіться, що за козаки.
Сильні, спритні – видно це одразу,
Ростуть надійні нам захисники.
Випускник:
А ось – дівчатка – милі, ніжні, працьовиті
Росою із пелюсточок умиті.
Розумниці, красуні вони нині
Майбутні українські берегині.
Випускник:
Добрий день, шановні гості!
Раді вас вітати!
Всім бажаємо здоров’я
Й щастя повну хату.
Випускник:
Дорогі мами, тата, дідусі і бабусі!
Ми сьогодні зустрілися в тісному крузі
На радісне свято – веселе чудове
Ваші діти закінчили початкову школу
Випускник:
Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає!
У кожного радісна усмішка сяє
Всі дружні, веселі, радійте за нас.
Всі разом :
Ми переходимо в 5 клас!
- А я чула, що сьогодні у нас був останній урок...
- Як то останній?!
- Ми прощаємося з початковою школою.
- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...
- А що ж далі?
- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!
- Щось мені вже не хочеться туди...
- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!
- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...
Виконуються сценки
Сценка1
Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!
Учень: Чесно?
Учитель: Чесно-пречесно!
Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...
Сценка2
Учитель: Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся?
Учень: А я вже вітався!
Учитель: Щось я не чула...
Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"
Сценка3
Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?
Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.
Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?
Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!
Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?
Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..
Сценка4
Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!
Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...
Сценка5
Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?
Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)
Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..
Всі разом:
Вчитись в школі не проблема,
Всюди вихід ми знайдемо.
МІНІАТЮРА «У ЛІКАРЯ»
На сцені стоїть стіл, два стільці. До столу прикріплено напис «Кабінет лікаря». До краю сцени виходить Сергійко з портфелем, хапається за голову.
Сергійко. Що робити? Зараз буде контрольна робота з математики, а я нічогісінько не знаю, домашнього завдання не зробив. Як би мені уникнути того математичного, лиха у вигляді контрольної? Вигадав! Піду до лікаря. Нехай він мені звільнення дасть.
Сергійко знімає з шиї шарф, обмотує ним голову. Потім проходить по сцені в один бік, потім в другий. Тим часом до столу сідає лікар у білому халаті. Сергійко підходить до столу.
Сергійко. Добрий день! Лікарю, можна до Вас?
Лікар. Добрий день! Будь ласка. Проходь, сідай. На що скаржимося, друже?
Сергійко На контрольну. Ой! Тобто, я дуже погано почуваю себе.
Лікар Де болить?
Сергійко У грудях. Серце колотиться, як скажене. Мабуть, тиск високий, як у. моєї бабусі. Погано чую та нічого не пам'ятаю, як мій дідусь.
Лікар Температура є?
Сергійко Є! Висока! Тредцять вісім і вісім.
Лікар. Ну, то не така вже й висока!
Сергійко. Ой! Піднімається! Все вища та вища. Вже сорок чотири та чотири!
Лікар Дійсно, кепські справи.
Сергійко. Ось і я так гадаю, не можна мені на урок. На контрольну з математики.
Лікар Чому?
Сергійко. Я нічого не пам'ятаю. Мені тільки довідочка потрібна. Про звільнення.
Лікар Кому ж я її дам?
Сергійко Та я ж хворий! Ви що, забули?
Лікар Назви хоча б своє ім.’я.
Сергійко. Забув. Я ж Вам кажу, що дуже-дуже хворий.
Лікар Ну, добре. Відкрий рота. Скажи: «А-а-арифметика!»
Сергійко витріщає очі та з кислим перекривленим, як від лимону, обличчям, відповідає лікареві.
Сергійко А-а-
Лікар. Все зрозуміло. Тяжкий випадок. Доведеться два тижні вдома просидіти.
Сергійко (зраділо) Вдома?
Лікар Так. З усіх ознак маємо унікальний випадок -- перевтомлення наукою. Треба частіше бувати На свіжому повітрі, гуляти. Можна відпочивати із книгою на дивані, дивитися телевізор. Але жодних уроків! Забороняю! А насамперед з математики.
Сергійко. А з англійської можна?
Лікар (замахав руками) Ні!
Сергійко. А з природознавства?
Лікар. У жодному випадку!
Сергійко А з української?
Лікар (категорично). Жодної вправи!
Сергійко (розмотує зі своєї голови шарф). А на комп'ютері погратися?
Лікар. А хіба я не сказав? Обов'язково! Два рази на день: три години іранку та по обіді ще три години, якщо на вулиці дощ й у футбола ніде поганяти, то тоді я увечері ще три години.
Сергійко (зраділо підскакує зі стільця). Дуже дякую, лікаре!
Лікар. Нема за що. Бувай здоровий, Сергійко Колокручень Можеш іти.
Сергійко. Як іти? А довідка?
Лікар. Яка?
Сергійко. Звільнення від школи.
Лікар. А як же я можу й тобі дати? На чиє ім'я я її випишу, якщо ти своє ім'я забув?
Сергійко (знову сідає). Ой! Здається, починаю пригадувати. Мене звуть Сергійко. Прізвище Колокручень.
Лікар. Дуже добре. Тепер пригадай, у якому класі ти вчишся. У першому?
Сергійко. Що Ви, лікарю! Хіба ж я малий? Я в четвертому «А» вчуся,
Лікар. Це у тому четвертому «А», у якому зараз контрольна з математики буде?
Сергійко. Точнісінько! Звідкіля Ви знаєте?
Лікар. Розклад уроків на стіні біля кабінету висить. Тим більше, що в 4-А почалася епідемія на запалення хитрощів.
Сергійко. Яке запалення?
Лікар. Не лякайся, з віком минеться. Але як згадуватимеш, довго сміятися будеш. А зараз, якщо пам'ять до тебе повернулася, прямуй до класу. Ось-ось дзвінок буде.
Виконується пісня-танець « Країна дитинства »(Н.Май)
1.В нашій школі все любе і миле Й дитячому серцю таке дороге: Вчителька перша, що поглядом гріла В рідному класі тебе і мене.
2.Та ось прийшла прощатися пора З учителькою і найпершим своїм класом. А на очах – непрохана сльоза, І сум, і радість переплелись разом.
3.Так-так, сьогодні ніби свято в нас, А на душі так сумно, як ніколи. І, хоч ми прийдемо іще до школи Та вже не зайдемо в улюблений наш клас.
4.І наша вчителька вже вчитиме не нас, У неї буде інший перший клас, У неї будуть інші свої діти, А ми вже підросли, і цього ніде діти.
5.Нам все в нашому класі знайоме, І добре так, неначе вдома. Тут перша парта, перші друзі, І двійка, що отримав по заслузі.
6.А скільки раз у цьому класі пустували І одне одному носи порозбивали, І сіпали дівчаток за косички, Аж червоніли від обурення їх личка.
7.Було немало за чотири роки Були перерви, і були уроки. І проминуло все, неначе в сні, І все це дороге тобі й мені.
- Давайте пригадаємо як все було……
Перегляд фільму «Наші 4 роки в початковій школі»
Перша вчителька! Добра, терпляча, Наче мама була нам, малим, А любов її щира, гаряча, Зігрівала й світила усім.
Сьогодні ми прощаємося з Вами
І більше Ви не будете нас вчить
І в клас до нас прийде вже інша мама,(чи тато?)
Щоб за неправильнії вчинки посварить.
Та ми ніяк не можем уявити,
Що двері в клас відкриєте не ви,
Що вже не скажете «Добридень, діти,
О, як за літо всі ви підросли!»
Та все в житті коли-небудь минає.
Прийшла і нам прощатися пора.
З надійного гніздечка відлітає
Дзвінкоголоса спритна дітвора.
Ми закінчили 4-й наш клас,
Й інше життя вже чекає на нас
Але в сьогоднішнє прекрасне свято
Велике спасибі повинні сказати
Всім вчителям в урочистий цей час
За те, що навчали ви добре всіх нас.
Спасибі керівництву школи
За те, що школа – дім наш рідний.
Не підведем її ніколи,
Її ми слави будем гідні!
Шановні вчителі: Наталя Олександрівна, Ірина Володимирівна, Ольга Володимирівна!
Наших друзів молодших ви у школі навчаєте.
Але байдужими і до нас не буваєте.
За спільні перерви, життєві уроки,
За те, що ви мали немало мороки,
Берегли й пильнували, хвилювались за нас,
За все дуже вдячний четвертий наш клас.
Спасибі усім, хто працює у школі!
За ласку, увагу, турботу, старання!
Всім, хто чотири роки був з нами!
Шлемо найпалкіші вітання!
Сьогодні хочемо подякувати щиро,
За ваш нелегкий і почесний труд.
Бажаємо добра, здоров’я, миру,
Хай все найкраще ваші учні в світ несуть.
Хай будуть світлі ранки й зірчасті ночі,
Хай вас оточують любов і доброта,
Щоб не згасали в горі ваші очі,
Щоб радість була в будні і свята.
Виконується пісня «Вчителям»(Н.Май)
Діти дарують подяки і пряники
- Учитель
Дорогі діти! Ми щойно пригадали як 4 роки піднімались з вами в країну знань нелегкими сходинками науки. Слова подяки ми адресуєм нашим мамам, татам, бабусям, дідусям. Спільними зусиллями ми подорожували по шкільній країні. Сьогодні , підводячи підсумки зробленого, хочу сказати, що зі своїм завданням ми справились. Всі учні успішно закінчили 4-й клас, початкову школу і перейшли у 5-й клас. Якщо мені і вдалось досягти хороших успіхів у навчанні та вихованні дітей, то це тільки завдяки Вашій допомозі. З особливим теплом хочеться звернутись до мам. Вони раділи і переживали за вас! Вони гордилися вами, а якщо ображалися, то лише на хвилинку. Усі довгі чотири роки поряд із вами були ваші матусі – допомагали навчатися, вибачали всі ваші шкоди, малювали, клеїли, писали, вивчали з вами вірші, розв’язували складні задачі. Наші мами - найкращі, найдобріші, найлагідніші.
1.Учень
Матусю, матусю рідненька
Життя дарувала мені,
І сонечко в синьому небі,
І росяні ранки ясні.
Ночами, рідненька, не спала,
Коли я бувало хворів,
Любов’ю мене лікувала
Ще краще від тих лікарів.
2.учениця
Як падала я – ти підіймала,
Втирала сльозинки рясні,
І пестила, і обіймала.
Минали і болі, й жалі.
Хай щастя тобі усміхнеться .
Хай все удається в житті.
Хай квіти для тебе лиш квітнуть .
Хай ранки цвітуть золоті!
3 учень.
В мене лиш хороше ти бачиш,
Але , коли шкоду зроблю,
Усе зрозумієш , пробачиш.
Тебе над усе я люблю!
Матусю рідна, ненечко кохана.
Якби ж ти знала, як тебе люблю!
За тебе, рідна, найдорожча в світі,
Щодень, хороша, Господа молю.
Щоб дав тобі він здоров'я і сили,
Щоб не зів'янути твоїй красі,
Подарував би я тобі і сонце й зорі,
Найкращі квіти , скупані в росі
4 учениця
Матусю рідненька, найкраща, єдина ,
Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.
І сонце, і зорі , і даль журавлину
Твої діти дарують тобі.
І в осінь, і взимку, весною і влітку,
Щоб щастя й здоров'я у тебе було.
Уклін тобі, рідна матусю-лебідко.
За молодість нашу, за ласку й тепло!
Ведучий. - Тато – голова сімї, сила й гордість. Сильні та надійні руки тата все вміють, усе можуть. Носять на руках своїх синів та донечок, підставляють свої сильні плечі, коли в нас біда. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози. Його усмішка, уважність, спритність, авторитет необхідні для кожної щасливої родини.
5. В житті у нас є дві людини
Нема й не буде їм заміни.
Бо це вони…Це мама й тато.
Для них сьогодні також свято.
6.Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,
Він уміє, напевно, все в світі робить!
Я люблю свого таточка рідного дуже!
Ну та як же мені його не любить?!
Тато завжди зі мною, мені він читає,
Водить в поле ранкове стрічати зорю.
І в футбол разом з нашими хлопцями грає.
І, звичайно, за все це я тата люблю.
7.Тату мій милий, матусю рідненька,
Вдячна Вам любі, що я не саменька,
За те, що у мене є рідні такі
Даровані небом від Бога Батьки!
Для мене найкращі, все знають вони,
І хочуть сховати мене від журби,
Здоров’я прохаю і щастя для них,
Щоб місця не було для будь-яких лих!
Ведучий. Але сьогодні ми не можемо не згадати й наших бабусь, адже на їх плечі, крім усіх домашніх турбот, випадає і виховання онуків.
Бабусі кохані, найкращі у світі!
Безмежно вам вдячні усі ваші діти:
– За те, що всі пустощі нам пробачали,
– За те, що ніколи на нас не кричали,
– За те, що ви каші й борщі нам варили,
– За те, що ніколи ви нас не сварили,
– За те, що навчали нас господарювати,
– За тишу і спокій у затишній хаті.
– За те, що ви є на цім білім світі
– Дай Бог Вам як довше в житті не старіти!
Виконується пісня «Мої батьки». Діти дарують подяки і квіти.
1.Розвивайся, звеселяйся, моя рідно мово.
У барвінки зодягайся, моє щире слово!
2.Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!
3.Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.
Хоч на ріст ми не великі та душа завзята!
4.Бо козацького ми роду, славних предків діти.
В школі ми вчилися рідний край любити.
5.Ми усі у школі друзі. Ми одна родина.
А найбільша наша мати – рідна Україна.
Виконується флешмоб «Україно»
Слово директорові школи, вручення дипломів випускникам
Знову мелодія лине, Всіх полонила вона…. Вічна, велика і ніжна, Наче красуня – весна.
Ну от і все. Іще два – три акорди, І – школо початкова, прощавай!
Ми стоїмо тут радісні і горді! Чекаєм на команду «Вирушай!»
Давайте ми, за звичаєм прадавнім, Присядем на доріжку хоч на мить,
А там з дверей махнемо на прощання У добру путь! І хай нам всім щастить!
Виконується заключна пісня «Рідна школа»(Н.Май)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку