Сценарій вистави для шкільного театру ляльок "Рисеня-страхопуд"

Про матеріал
Пропонований сценарій допоможе вчителям курсу "Драматургія і театр", а також керівникам театральних гуртків у залученні учнів до творчих занять та публічних виступів.
Перегляд файлу

Сценарій вистави для театру ляльок

«Рисеня-страхопуд»

(Вікарук Ліля)

Дійові особи:

Рисеня

Єдиноріжка

Метелик

 

Метелик:

Привіт-привіт, друзі! Як гарно, що вас стільки зібралося послухати мою пригоду! А розповім її вам я – Метелик Сонцевик. Бачите, які барвисті у мене крильця? А як вони на сонечку виблискують! Ой, та що це я? насправді я дуже скромний метелик. Одного літнього дня я кружляв собі над квіточкою на лісовій галявині, як раптом на мене вистрибнуло таке!.. Ой-ой-ой!  (Ховається)

З’являється Рисеня

Рисеня:

Куди ж ти, метелику? І цей утік… Чому зі мною ніхто не хоче гратися? Я ж нікого не ображаю, не дряпаю, не кусаю… Чому усі довкола від мене відвертаються і миттю зникають?

 З’являється Єдиноріжка

Єдиноріка:

Привіт! Ти хто і чому плачеш?

Рисеня:

Привіт! Ти теж зараз утечеш!

Єдиноріжка:

Утечу? Чому?

Рисеня:

Тому що від мені усі утікають.

Єдиноріжка:

Дивно… Чого від тебе утікати? Ти таке маленьке, таке пухкеньке і маєш такі симпатичні плямки на спинці, от би мені такі!

Рисеня:

Ти так думаєш?

Єдиноріжка:

Авжеж! Глянь на себе, зазирни у калюжу. Бачиш?

Рисеня:

Бачу… Справді цяточки гарненькі. І я зовсім не страшний… але всі від мене тікають і ти тікай!

Єдиноріжка:

Чого це я маю тікати? Ти мені подобаєшся. Я – Єдиноріжка, а ти?

Рисеня:

А я – Рисеня-страхопуд… (Плаче)

Єдиноріжка:

Не плач, Рисенятку. Кажу ж тобі: ти дуже милий!

Рисеня:

Тоді чому зі мною ніхто не грається? Я що погано пахну? (Плаче)

Єдиноріжка:

(Нюхає Рисенятко) Та ні, пахнеш гарно… сосною…мелісою…

Рисеня (перебиває Єдиноріжку):

А від мене все одно всі втікають! (плаче)

Єдиноріжка:

Гадаю, тут проблема в іншому…

Раптом прилітає Метелик, Рисеня вискакує на нього і притискає до землі.

Рисеня:

Ага! Попався?

Єдиноріжка:

Ось чому від тебе усі тікають. Вони бояться, що тих з’їси.

Рисеня відпускає метелика. Метелик тікає.

Рисеня:

Та я тільки погратися з ним хотів.

Єдиноріжка:

От бачиш, а він цього не знав, тому й утік.

Рисеня:

Що ж мені тепер робити?..

Єдиноріжка:

Для початку – не вистрибуй так зненацька, а спробуй заговорити з тим, з ким хочеш познайомитися і пограти.

Рисеня:

Зрозумів. Спершу слід поговорити. Дякую тобі, Єдиноріжко!

Єдиноріжка:

Єх ти, страхопуде! (Усі сміються)

Метелик:

Ось така пригода зі мною трапилася. З Рисеням та Єдиноріжкою ми й досі дружимо. А як ви, дітки, знаходите нових друзів?