Сценарій вистави для театру ляльок
«Рисеня-страхопуд»
(Вікарук Ліля)
Дійові особи:
Рисеня
Єдиноріжка
Метелик
Метелик:
Привіт-привіт, друзі! Як гарно, що вас стільки зібралося послухати мою пригоду! А розповім її вам я – Метелик Сонцевик. Бачите, які барвисті у мене крильця? А як вони на сонечку виблискують! Ой, та що це я? насправді я дуже скромний метелик. Одного літнього дня я кружляв собі над квіточкою на лісовій галявині, як раптом на мене вистрибнуло таке!.. Ой-ой-ой! (Ховається)
З’являється Рисеня
Рисеня:
Куди ж ти, метелику? І цей утік… Чому зі мною ніхто не хоче гратися? Я ж нікого не ображаю, не дряпаю, не кусаю… Чому усі довкола від мене відвертаються і миттю зникають?
З’являється Єдиноріжка
Єдиноріка:
Привіт! Ти хто і чому плачеш?
Рисеня:
Привіт! Ти теж зараз утечеш!
Єдиноріжка:
Утечу? Чому?
Рисеня:
Тому що від мені усі утікають.
Єдиноріжка:
Дивно… Чого від тебе утікати? Ти таке маленьке, таке пухкеньке і маєш такі симпатичні плямки на спинці, от би мені такі!
Рисеня:
Ти так думаєш?
Єдиноріжка:
Авжеж! Глянь на себе, зазирни у калюжу. Бачиш?
Рисеня:
Бачу… Справді цяточки гарненькі. І я зовсім не страшний… але всі від мене тікають і ти тікай!
Єдиноріжка:
Чого це я маю тікати? Ти мені подобаєшся. Я – Єдиноріжка, а ти?
Рисеня:
А я – Рисеня-страхопуд… (Плаче)
Єдиноріжка:
Не плач, Рисенятку. Кажу ж тобі: ти дуже милий!
Рисеня:
Тоді чому зі мною ніхто не грається? Я що погано пахну? (Плаче)
Єдиноріжка:
(Нюхає Рисенятко) Та ні, пахнеш гарно… сосною…мелісою…
Рисеня (перебиває Єдиноріжку):
А від мене все одно всі втікають! (плаче)
Єдиноріжка:
Гадаю, тут проблема в іншому…
Раптом прилітає Метелик, Рисеня вискакує на нього і притискає до землі.
Рисеня:
Ага! Попався?
Єдиноріжка:
Ось чому від тебе усі тікають. Вони бояться, що тих з’їси.
Рисеня відпускає метелика. Метелик тікає.
Рисеня:
Та я тільки погратися з ним хотів.
Єдиноріжка:
От бачиш, а він цього не знав, тому й утік.
Рисеня:
Що ж мені тепер робити?..
Єдиноріжка:
Для початку – не вистрибуй так зненацька, а спробуй заговорити з тим, з ким хочеш познайомитися і пограти.
Рисеня:
Зрозумів. Спершу слід поговорити. Дякую тобі, Єдиноріжко!
Єдиноріжка:
Єх ти, страхопуде! (Усі сміються)
Метелик:
Ось така пригода зі мною трапилася. З Рисеням та Єдиноріжкою ми й досі дружимо. А як ви, дітки, знаходите нових друзів?