Сценарій "Різдвяна історія"

Різдвяна історія

Сценарій різдвяного вертепу

 

Підготувала:

вчитель драматургії і театру

та керівник театрального гуртка

Вікарук Ліля

 

 

Дійові особи:

 

Мама

Михайлик

Хор ангелів

Ослик

Овечка

Верблюд

Пастух І

Пастух ІІ

Пастух ІІІ

Цар І

Цар ІІ

Цар ІІІ

Ірод

Вояки

Смерть

Маленький українець

Маленька українка

 

Дія І

 

Події відбуваються у сільській хаті.  На фоні колядки «Свята ніч» мама з сином прибирають оселю до різдвяних свят. Мама дістає дерев’яну шопку і ставить її на стіл. Михайлик витягає з паперової коробки фігурки святих і розставляє їх на столі.

 

Мама:

Зараз я принесу сухого сіна, щоб постелити у нашій шопці, а тоді ми поставимо фігурки святих.

 

Мама приносить сіно і кладе його на стіл під шопку. Михайлик дістає коробку з дерев’яними фігурками

 

Михайлик:

Мамусю, а можна я сам положу маленького Ісусика до яселець?

Мама:

Авжеж, синочку! Тримай.

 

Подає фігурки синові. Він ставить їх у шопку.

 

Михайлик (сумно):

 Ось і  готовий наш вертеп…

Мама:

Це ще не все. Маю для тебе подарунок!

 

Простягає дитині ще одну паперову скриньку. Хлопчик відкриває її.

 

Михайлик:

Це ті тваринки, які першими побачили маленького Ісуса: ослик (показує фігурку) допоміг Йосипу і Марії дістатись до Вифлиєма, овечка (ставить у шопку) з пастухами слухала янголів-віщунів.

Мама:

А верблюд мандрував до Новонародженого із волхвами.

Михайлик: 

А, де ж це Ви взяли їх, мамо?

Мама:

Ці фігурки змайстрував дідусь. Дивись, як майстерно. От і ти підростеш ще трохи і будеш вчитися у дідуся столярувати.

Михайлик:

Які ж вони красиві! Я їх тут поставив у шопці.

Мама:

Ой, хтось до нас йде. Це напевно колядники завітали. Відчиню їм двері.

 

Дзвонять дзвіночки, заходять маленькі колядники

 

Колядник І:

Ми малі колядники,

Колядуєм залюбки.

До кожної хати

Йдем колядувати.

Колядник ІІ:

Із Різдвом вітаємо

І усім бажаємо

Миру і добра

На благі літа.

Колядник ІІІ:

Зичимо здоров’я всім,

Закликаєм радість в дім.

Хай біда щезає,

Щастя прибуває!

Колядник І:

І ви з нами прославляйте

Царя світу і співайте:

«Слава Господу святому

І Різдву Його чудному!»

Колядник ІІ:

Ясна зірка запалала,

Всьому світу розказала

Про народження Месії

Від Пречистої Марії.

Колядник ІІ:

Радість з неба нам явилась,

Дитя Боже народилось.

Ми Ісусика вітаєм

І для Нього заспіваєм.

 

Співають сл. і муз. Л. Вікарук «Маленький Ангелик»

 

Маленький Ангелик у небі летів

І звістку веселу для нас сповістив,

Що Діва Пречиста, Господня невіста

Синочка для нас зродила.

 

Неначе ліхтарик, маленьку зорю

Ангелик узяв у долоньку свою,

Щоб шлях освітити і всім сповістити,

Що Господь прийшов у наш світ.

 

А та зоря ясна барвисто палає,

Проміннячком шлях до Христа осіває

І ми поспішаєм, Його прославляєм

І славу співаєм Йому.

 

Радіє Марія Дитятку святому,

Дарує любов свого серденька Йому.

І ми поклонімося, Христу помолімося,

Бо Він наш Господь і наш Цар.

 

Співають на небі, співає Земля,

Вітають Месію, вітають Христа,

Маленьке дитятко, що у рученятках

Тримає увесь білий світ.

 

Колядник І:

А за нашу коляду

Дайте щось у торбу цю.

Колядник ІІ:

Сипте яблучка, горішки

Нам для доброї потішки.

Колядник ІІІ:

Можна пряників медових,

Чи льодяників чудових.

Колядник І:

Чи балабушків смачних,

Пиріжечків запашних.

Колядник ІІ:

Якщо добрий куш візьмем,

На наступний рік прийдем.

Колядник ІІІ:

Прощавайте добрі люди,

Хай вам завше добре буде!

Коляднк І:

Живіть в мирі і любові

І завжди будьте здорові!

 

Мама:

Дякую вам, діти за таку коляду чудову і віншування такі щирі. Вгощайтеся, любі. (Вгощає колядників ласощами. Колядники залишають оселю з колядкою)

 

Співають сл. і муз. Л. Вікарук «Прощавайте, добрі люди!»

 

Прощавайте, добрі люди,

Ми мандруєм далі!

Хай любов між вами буде,

Зникнуть всі печалі.

 

Приспів:

Христос Господь народився,

В людське тіло воплотився.

Веселімся всі

В ці святочні дні!

 

Ми йдемо від хати в хату,

Бога прославляєм.

Український славний нарід

Співом звеселяєм.

 

Мама:

Синочку, тобі вже час спатки (гладить хлопчика по голівці і відправляє в іншу кімнату) . Та й мені вже час відпочити (сходить із сцени).

 

Дія ІІ

 

За сценою дзвенять дзвіночки. Виходить ангельський хор з колядкою сл. і муз. Л. Вікарук «Пізня година».

 

Пізня година

 

Пізня година, нічка настала,

Зіронька ясна вже засіяла.

В біднім вертепі, в малій яскині

Боже Дитятко лежить на сіні.

 

Там Його Мати, Марія Діва,

Сина малого пестить, леліє.

Йосип старенький Їй помагає,

А хор ангельський Царя витає.

 

Йдуть до вертепу царі зі Сходу,

Несуть Месії дари з любов’ю.

Ладан і миро, золото нині

Дарують в мирі Божій Дитині.

 

Пастирі вбогі йдуть подивитись

І рожденному Царю вклонитись.

В шані й покорі Бога витають,

Святее Дитятко всі вихваляють.

 

І ми Ісусу поклін віддаймо,

Піснь Йому хвально всі заспіваймо.

Христос родився! Славіте люди!

Хай Його ласка із нами буде.

 

Ангел І:

Ой ангели, ангелята,

Я вас рада привітати,

Бо святі слова збулися –

Божий Син нам народився!

Ангел ІІ:

Я скоріш цю звістку знала,

Пастушкам вже розказала,

Щоб поклін вони всі нині

Віддали Божій Дитині.

Ангел ІІІ:

І вони пішли до міста,

Де Марія, Діва Чиста,

Свого Сина породила

І у ясла положила.

Ангел І:

Так, бо вбого у яскині

Спочива Ісус на сіні,

Не у царських пишних шатах,

Не в розкішних тих палатах.

Ангел ІІ:

Об’явився Він нам нині

У малій бідній Дитині,

Слави тут Спас не шукає,

Бо Він Царство Боже має.

Ангел ІІІ:

Він прийшов у світ цей грішний,

Знахабнілий і нечистий,

Щоб гріхи людські омити

І народ Свій освятити.

 

Ангели починають сходити зі сцени, але один з них зупиняється біля шопки і запитує:

 

 

Ангел І:

Ой ангели, постривайте,

На цю скриньку лиш погляньте:

Йосип тут, Свята Марія

На руках Синочка гріє,

А ще ослик і верблюд

Зачаїлися ось тут.

Он ягничка у сінці

Спочива либонь собі.

Що таке це? Я не знаю.

То, можливо, запитаю?

Ангел ІІ:

Шопка це така маленька,

То Михасикова ненька

Щиро в Бога вона вірить

І на спомин Його чинить.

Тут – Марія, Чиста Діва,

Сина Божого леліє.

Йосип старенький біленьку сорочку

Тулить до себе і гріє Синочку.

Ангел ІІІ:

Овечка скрутилась клубочком у сіні ,

Місце тепленьким робить Дитині.

Ослик з верблюдом на це поглядають

І у стаєнці усіх зігрівають.

 

В цю мить біля шопки «оживає» фігурка ослика.

 

Ослик:

Правду, ангелику, ти повідаєш,

Був я в вертепі тім, добре, бо знаєш.

Але я з початку усе розповім

Для вас, мої любі, і друзям своїм (показує на овечку і верблюда)

Господар мій запріг мене,

Зібрав майно дрібне своє,

Бурдюк з водою почепив,

А дім свій добре зачинив.

З подвір’я вийшла господиня,

Вона в руках несла торбину.

Невже Вона піде із нами?

Це небезпечні будуть мандри.

Марія, так звуть господиню,

Чекає на Святу Дитину.

…Але Вона таки пішла.

Дорога дальньою була...

В Єрусалим ми путь тримали,

В Єлисавети ночували,

Це гарна родичка Марії.

Я б гостював ще там до нині,

Таким сінцем там частував,

Що вже давно не коштував.

Почув я, що до Вифлиєму

Мандрівку ми свою ведемо,

Бо імператор, треба знати,

Хотів народ порахувати.

Туди надвечір ми прийшли,

Нічліг шукати почали.

Та місць для нас вже не знайшлось,

Тоді усе і почалось…

Ангел І:

Я розповім, що було далі.

У поле ви пішли, до стайні.

І там Пречистая Марія

Зродила світові Месію.

Овечка:

Та ні, облиш-но ті слова,

У стайні тій була ще й я.

Та почалося все не так,

Тож розповім, що було й як.

Ми довго не вертали до кошари,

На пасовиську завжди ночували.

Напаслися, наїлись до схочу.

Тоді зійшлись до купи, у юрбу.

Старенький Яків, наш пастух,

Глядів вогню, щоб не потух,

Його сини овець доїли

І між собою говорили

Про того римського царя,

Що зводить нарід до ярма.

«Якби ж пророцтва всі збулись

І наш Месія народивсь»! –

Сказав зітхнувши старий дід,

Що поглядав синам у слід.

Аж раптом, в небі засіяло,

Зірниць у двічі більше стало ,

Зійшли ангели до землі:

«Не бійтеся, сини людські»!

Ангел І:

Це ж я до вас тоді зійшла

І про Месію повіла.

Овечка:

Так, так, тепер упізнаю

Та дайте до кінця скажу.

Ті пастухи дари зібрали –

Голівку сиру, вовну взяли.

Отару в полі залишили

Й до Вифлиєму поспішили.

 

На сцені з’являються три пастухи з дарами. Кладуть їх під шопку і кланяються.

 

Пастух І:

Слава Богу, добрі люди!

Хай між вами правда буде.

Ми прийшли віддати шану

Свому Господу і Пану.

Тій Дитині, що в яскині

Поклонитись хочем нині.

Пастух ІІ:

Дяка Богові! Здійснилось!

Дитя Боже народилось –

Наш Месія і Спаситель,

Всього світу Відкупитель!

Пастух ІІІ:

Ми є люди небагаті

І дарів не можем дати

Та схиляємось в покорі

З серцем сповненим любові.

Пастух ІІ (звертається до фігурки Діви Марії):

Не журись, Свята Маріє,

Подивись – зоря ясніє,

Хор ангельський вже співає,

Христа Бога вихваляє.

 

Ангели співають колядку сл. і муз. Л. Вікарук «До Вифлиєму міста». Пастухи сходять зі сцени.

 

До Вифлиєму міста

 

До Вифлиєму міста,

Де Матінка Пречиста Синочка зродила,

Три пастирі спішили,

До Божої Дитини. Йому слава й хвала!

 

В біднесенькій яскині

Тихесенько на сіні Дитятко спочива.

Над Ним Марія Діва,

Немов лелія біла, тяжесенько зітха.

 

А Йосип нахилився,

Всевишньому молився, радів Різдву Христа.

А з Ним і ангелята,

Пастирі і звірята й уся, уся земля.

 

І ми, в святочну днину,

Молім Божу Дитину  за наш коханий край,

Щоб ми жили у мирі,

Раділи кожній хвилі і на землі був Рай.

 

Ангел І:

А за тими пастирями

Караван ішов з царями.

Верблюд:

Це вже я вам розповім,

Бо також ішов із ним.

Мій господар – мудрий цар

І великий господар!

Він товсті книжки читає,

Різні мови сам вивчає,

Знає все про всі рослини,

Де живуть дивні тварини,

По зірках він долю знає,

Як по буквах прочитає.

Та якось нова зоря

Освітила небеса

І цареві сповістила,

Що з’явилася Дитина.

Це Дитятко – Божий Син,

Який змінить людства плин.

То ж, зібравши караван,

Мандрувати взявсь мій пан.

Там з двома ми ще зустрілись

І уже не розлучились:

Мандрували разом всі

У великому гурті.

Йшли поспішною ходою

За зорею пре ясною.

Як прийшли в Єрусалим,

То гляділи Спаса в нім.

Стали Ірода питати,

Де Спасителя шукати.

 

З’являються три царі, Ірод і два воїни.

 

Цар І:

Прийми шану, славний царю

Всемогутній володарю!

Ми – царі, йдемо зі Сходу

За тією, он, звіздою,

Поклонитися Дитині,

Що на світ з’явилась нині.

Не підкажеш, де шукати

Нам Месію й привітати?

Ірод:

Що? Месія народився?

Бог у тілі об’явився?

Ні! Таких вістей не маю,

Про прихід його не знаю.

Цар ІІ:

Що ж, підемо мандрувати

І самі Христа шукати.

Ірод:

Як дитя ви те знайдете

І поклін йому складете,

То й мені скажіть дорогу,

Що і я вклонився богу.

Цар ІІІ:

Добре, царю, прощавай

І вістей від нас чекай!

 

Царі сходять зі сцени

 

Ірод:

Ну ж бо, воїни мої,

Чую вісті я лихі.

Кажуть, цар новий з’явився,

Що народу полюбився.

Швидше ви його знайдіть

І безжально погубіть.

Я цар світу, Ірод цар!

Я могутній володар.

Смерть:

Що ти, Іроде лукавий?

Вже прийшов твій час нежданий.

Я давно собі бажала,

Щоб душа твоя сконала.

Аж тепер прийшла пора

І настала смерть твоя.

 

Смерть стинає голову Іроду і виводить зі сцени.

 

Будеш в пеклі тепер нити

І чортам смолу носити…

 

Звучить колядка сл. і муз. Л. Вікарук «Зникло зло…»

 

Зникло зло …

 

Зникло зло з очей земних,

У вогні палає.

Страх розвіється у всіх,

Ненависть щезає.

Приспів:

Прославляйте Бога, люди,

Він завжди із нами буде.

Ласка Божа нас спасе,

Край і нарід піднесе.

 

Ірода уже нема.

Бог його карає,

Час новий нам для життя

З неба посилає.

Приспів:

 

Верблюд:

Ну, а ми знайшли місцину,

Де послав Господь Дитину.

Всі царі Йому вклонились

І сердечно помолились.

Цар І:

Прошу Тебе, Божий Сину,

У цю пору, у цю днину

Дар від мене цей прийняти

І як Цар владарювати.

 

Простягає золото.

 

Цар ІІ:

Ще прийми пахуче миро,

В дар Тобі приніс я щиро.

Цар ІІІ:

А я ладан взяв Тобі,

Бо Ти Бог наш на землі.

 

Звучить колядка сл. і муз. Л. Вікарук «В місті Вифлиємі сталася новина». Царі сходять зі сцени.

 

В місті Вифлиємі Сталася новина

 

В місті Вифлиємі сталася новина:

Пречистая Діва породила Сина.

Приспів:

В небі зорі засіяли,

В небі ангели заграли.

Радість сповіщають,

Спаса вихваляють.

 

Пресвята Марія, Дитя сповиває,

А старенький Йосип Їй допомагає.

Приспів:

Віл та ослик підступились

І ягнятка покотились,

Дишуть на Малятко,

Гріють рученятка.

 

Пастушкам  у полі Янгол об’явився,

Сповістив їм звістку, що Бог народився.

Приспів:

Ті побігли до кошари,

Узяли Месії дари,

Пішли подивитись

Й Спасу поклонитись.

 

Три царі зі Сходу ішли за звіздою,

Щоб віддати шану Царю родженому.

Приспів:

Ірода стали питати,

Де Месію їм шукати,

Але той злякався,

За себе боявся.

 

Наказав, проклятий, всіх дітей вбивати,

Навіть свого сина казав не лишати.

Приспів:

Кровця лилася невинна.

В чому ж винна та дитина,

Що лише родилась,

На світ появилась?

 

Та Отець небесний все то добре знає

І Марію з Сином Він охороняє.

Приспів:

Спить Маля Господнє нині

У ясенках тут на сіні.

Ми Його вітаєм,

Співом прославляєм.

 

Даруй Боже щастя нам в оцій годині,

Щоб жили щасливо ми на Україні.

Приспів:

Щоб Різдво Твоє славили,

Тебе, Господа любили,

Церкву шанували,

Віру в церквах мали.

 

Овечка:

При відході царів тих,

Принесло дітей малих.

Віл:

Вони йшли аж з України

До Господньої Дитини.

 

Виходять маленький українець і маленька українка.

 

Українка:

Малесеньку сорочечку

Ісусику несу.

З матусею ми вишили

Цей скромний дар Йому.

 

Нехай в неї зодягнеться –

Тепліше стане вмить.

В стаєнці дуже холодно,

Там пічка не горить.

 

Прийми, милий Ісусику,

Сорочечку ось цю.

Я вклала у ту вишивку

Усю любов свою.(Кладе вишиту сорочечку біля шопки)

 

Українець:

О Ісусику маленький,

Божий Сину дорогенький,

Ми прибули з України,

З величезної родини,

Щоб Тобі поклін зложити

І про ласку попросити.

Українка:

Поможи нам Україну

Воскресити із руїни,

Спокій, мир, Ти, їй пошли,

Від розрухи захисти.

Українець:

Поможи з гріха повстати,

Нечисть світу всю прогнати.

Лиш Тебе завжди любити,

Одному Тобі служити.

 

Звучить колядка «Бог Предвічний»

 

Мама:

Із Різдвом сердечно ми вас всі вітаєм!

Щастя і здоров’я, радості бажаєм.

Нехай зірка вифлиємська над вами палає

І теплом своїм небесним душі зігріває.

Живіть в злагоді і мирі

І завжди будьте щасливі!

Українка:

Хай Ісус новорожденний,

Що прийшов у світ нужденний,

Вселить віру вам в серця

І надію без кінця.

Українець:

Колядуймо ж всі, співаймо,

Царя світу прославляймо.

Христос родився! Славіте люди!

Хай Його ласка із нами буде.

 

Звучить колядка сл. і муз. Л. Вікарук «Син Божий народився»

 

Син Божий народився

 

Вже Різдвяні свята на поріг прийшли,

З Вифлиєма звістку до нас принесли:

Приспів:

Син Божий народився,

В людське тіло воплотився.

Колядуймо всі

Разом на землі!

 

Біжать до вертепу бідні пастирі,

Слідом йдуть зі Сході три славні царі.

Приспів:

Ангели на небі в труби виграють,

Українські діти Богу співають.

Приспів:

Колядує нині з нами вся земля.

Лине попід хмари наша коляда.

Приспів: