Сценарій "Гаррі Поттер в 6-Б"

Гаррі Поттер у 6-Б

Сценарій вистави для шкільного театру

Підготувала:

вчитель драматургії і театру

та керівник театрального гуртка

Вікарук Ліля

 

Дійові особи:

Ведуча

Гаррі Поттер

Герміона

Рон

Матвій

Юля

Катруся

Дія І

Звучить музика з кінофільму про Гаррі Поттера

Ведуча:

Мої вітання, шановні глядачі! Сьогодні ми вам пропонуємо вирушити разом із нами  у дивовижну мандрівку – в паралельний світ. Напевне, кожен здогадується, що ми не єдині жителі у Всесвіті, і десь, можливо зовсім поруч, є інші цивілізації. А поки що, знайомимося з нашими героями – учнями 6-Б.

Звучить шкільний дзвінок, дитячий гамір

З’являються Матвій, Юля та Катя

Матвій:

Географія –  звичайно цікавий урок, але стільки читати я бажання не маю!

Катя:

Що ти? З історії параграфи значно довші.

Юля:

Та не переживайте так. Хочете, я вам допоможу? Зустрінемось після уроків у кімнаті для самопідготовки? Я захоплю атлас і все вам поясню, це  легко!

Матвій:

Згода! Після шостого уроку буду.

Катя:

І я. Добре, що в нас є така подруга.

Матвій, Катя,  Юля виходять. З’являються Гаррі Поттер, Рон та Герміона

Рон:

Дивись, Гаррі, що я знайшов! (Показує книгу Гарі. Герміона спостерігає збоку)

Гаррі:

Ніколи раніше не спостерігав за тобою любові до читання книг. Ти не захворів, Роне? (Сміється)

Рон:

Не смішно. Дивись, що тут написано!

Гаррі:

«Мандрівки у задзеркалля»?

Герміона:

Що, хлопці, хочете гайнути у невідомість, щоб не готуватись до іспиту  в професора Флитвіка з невербальних заклинань?

Гаррі:

Герміоно, ти чого? Просто цікава книга. Де ти її взяв, Роне?

Рон:

Містер Скотт загубив, коли виходив з бібліотеки. Я просто підійняв…

Герміона:

Ага!

Рон:

Друзі, спробуймо разок подивитись, як воно – побувати у задзеркаллі…

Гаррі:

Може іншим разом, Роне? Сьогодні потрібно підготуватися до іспиту.

Герміона:

Тобі теж не завадить потренуватися!

Рон (розчаровано):

Добре, іншим разом. Хай це поки побуде у тебе, Гаррі. (Віддає книгу Гаррі)

Герміона і Рон виходять. Гаррі залишається з книгою.

Гаррі:

Ну коли ще випаде така нагода? Іншого разу може і не бути. Коли містер Скотт почне шукати свою згубу, я більше цієї книги не побачу.   (Розгортає книгу і читає вголос) «Бамбара, крум дрізлі парпрум!»

Звучать звуки битого скла. Зявл’яється  дим і Гаррі зникає.

Ведуча:

Як бачимо, друзі, жага пізнати щось нове і невідоме взяла гору над спокійним, поміркованим і врівноваженим емоційним станом Гаррі. Він таки вимовив заклинання і потрапив  у задзеркалля. А що з ним трапилося далі ми зараз побачимо.

Звучить шкільний дзвінок, дитячий гамір.

З’являються Катя, Юля і Гаррі

Юля:

Привіт! Ти новенький? Як тебе звати?

Катя:

Юху! Ти звідки до нас?

Гаррі (розгублено):

Привіт! Мене звати Гаррі? А вас?

Катя:

Я – Катя. Дуже приємно!

Гаррі:

І мені дуже приємно познайомитися! (Простягає руку)

Юля:

Мене звати Юля! Теж приємно познайомитися. То звідки ти?

Гаррі:

Я … я з Гогварда.

Катя:

Звідки? Гогвадра? Це де?

Гаррі:

Ну …це далеко звідси…

Лунає дзвінок.

Юля:

Ой, ходімо на урок, пізніше усе розповіси. У нас запізнюватися не можна!

Усі троє виходять. Звучить химерна музика. З’являється Матвій, поруч лежить дзеркало.

Матвій:

Мамо рідна! Де я? Що діється? Я сплю? (потирає очі) Ні, не сплю. Що ж зі мною трапилося? Дзеркало… Пригадую, як прийшов у кімнату для самопідготовки, дівчат ще не було. На парті лежало це дзеркало і я вирішив попускати сонячних зайчиків. А далі не пам’ятаю.

Звучить лячний сміх.

Матвій:

Що це за жахіття? Де я? де я?(Крутиться і зникає)

Ведуча:

Бідолашний Матвій! Він зовсім не розуміє, що трапилося. А трапилося ось що: він узяв дзеркало і заглянув у нього якраз у той самий момент, коли Гаррі, знаходячись у Гогворді, прочитав заклинання із книги «Мандрівка у задзеркалля». Хлопці помінялися місцями і кожен потрапив у паралельний світ. Гаррі починає розуміти, що йому поталанило опинитися у школі, де навчаються його ровесники, дружелюбні й відкриті, а от Матвію пощастило менше. Він потрапив у пастку -  кімнату з химерами. Щоб вибратися із неї йому потрібно буде розкрити загадкові замки. Подивимось, чи вдасться це йому.

Виходять Катя, Юля та Гаррі. Стають зліва всі троє.

Катя:

Цікаво, де Матвій запропастився? Отримає він за прогул.

Юля:

Може в кімнаті для самопідготовки? Ми ж там домовилися зустрітися. Гаррі, ходи із нами, познайомимо тебе із ще одним  однокласником.

Переміщаються на правий бік сцени.

Катя:

Дивно, його й тут нема.

Юля:

Куди він зник?

Гаррі:

А коли саме зник ваш друг?Чи не у цей самий час, коли ми зустрілися з вами на коридорі?

Юля:

Це було якраз перед уроком літератури… Так, десь у цей час.

Гаррі:

Ой, тоді я знаю де він!

Катя і Юля разом:

Де? Де Матвій?

Гаррі:

Швидше за все, ми з ним помінялися місцями. Слухайте, дівчата, я не усе вам розповів. Гогвард – школа чарівників. Це не звичайна школа для звичайних дітей. Розумієте? Там навчаються чарівники і маги. Розумію, що звучить це недуже переконливо, але це правда. Я прочитав одне заклинання, щоб спробувати потрапити у інший світ і…

Юля:

Потрапив?

Гаррі:

Потрапив…

Катя:

То де, ти кажеш, Матвій зараз?

Гаррі:

У Гогварді. Гадаю, якщо я ще раз прочитаю заклинання, а Матвій в цей час дивитиметься у дзеркало, ми зможемо повернутися кожен у свій світ.

Катя:

Нічого собі! Це було б непогано. То чого чекаємо? Читай!

Юля:

І ти зникнеш?

Гаррі:

Так, але інакше ми не повернемо Матвія.

Юля:

Добре. Читай! Шкода, звісно, що ми так мало часу провели разом, але…

Гаррі:

«Бамбара, крум дрізлі парпрум!»

Звучить страхітливий сміх. І голос Матвія з-за ширми:

Матвій :

Допоможіть! Допоможіть, людоньки!

Гарі:

Це його голос?

Катя:

Так, Матвію, Матвію, ти де?

Матвій (тільки голос):

Катю, я в якійсь кімнаті. Випустіть мене! Рятуйте!Рятуйте!

Юля:

Матвію, біля тебе ще хтось є?

Матвій:

Я нікого не бачу, тільки  чую страшний регіт і мені до смерті лячно.

Гаррі:

Здається, ваш друг у пастці. Допоможемо йому звідти вийти. (Тепер звертається до Матвія). Матвію, мене звати Гаррі. Ми помінялися з тобою реальністю, тому я опинився у вашій школі, а ти у кімнаті страхів. Не бійся нічого і не панікуй! Ми тобі допоможемо. Роззирнись довкола і знайди двері. На них буде три загадкових замки. Тобі потрібно буде відгадати загадки, зложити правильні відповіді на замках і вони відімкнуться. Потім, ти подивишся у дзеркало, коли я промовлятиму заклинання і ми кожен повернемося у свій світ. Зрозумів?

Матвій (тільки голос):

Так!

Юля:

Шукай двері із замками! Знайшов?

Матвій:

Знайшов!

Катя:

Читай загадки!

Матвій (голос):

Тут темно, але я спробую. «Відмикай  мене обачно! Одночасно любо й лячно». Де це?

Гаррі:

Слід подумати, дівчата. Що це може бути?

Юля:

Хто не будь, поможіть! Де може бути  і любо, і лячно?

Катя:

Може, у сні? Наснитися може що завгодно: щось радісне може перетворитися на жахіття і навпаки.

Гаррі:

Матвію! Склади із літер слово «Сон». Це відповідь на загадку.

Чути звуки клацання замка

Матвій (голос):

Вийшло! Вийшло! Відімкнувся  перший замок. Читаю другу загадку: «Забирає спокій, муляє і гложе, як засяде в голові – правда лиш поможе» Що це?

Юля:

Нічого собі загадки! Муляє, гложе, сидить в голові…

Катя:

Це вже важче.(Чухає потилицю)

Гаррі:

Матвію, спробуй написати «обман»!

Катя:

Думаєш, «обман»?

Гаррі:

Не знаю…Ти коли-небудь казала неправду? Це відчуття, коли когось обманув, засідає в голові і мучить до тих пір, поки не признаєшся.

Катя:

Варто спробувати.

Юля:

Точно!

Матвій( голос):

Вийшло! Другий замок відімкнувся! Читаю третю загадку: «Крик почує кожен, шепіт – почує найближчий, справжній – почує, навіть, коли мовчиш» Хто це? Мамочкоооо! Я не знаю!(Плаче)

Юля:

Матвію, заспокойся! Щось придумаємо…

Катя:

Чи не придумаємо…

Гаррі (до глядачів):

Усі, усі подумаймо, хто це може бути? «Крик почує кожен, шепіт – найближчий, тишу – справжній»

Юля:

Дивна загадка.

Лунає звук замка.

Матвій (голос):

Вдалося! Друзі, вдалося!

Гаррі:

Він відімкнув замок?

Юля:

Що ти написав, Матвію? Яка ж відповідь?

Матвій (голос):

Справджуй друг! Друг! Дякую, вам, ви мої справжні друзі!

Гаррі:

Зачекай, Матвію. Зараз спробуємо переміститися назад. Бери дзеркало. Воно має бути десь поруч. Я читатиму заклинання. Дівчата, радий був з вами познайомитися.  Ви класні! Може, ще зустрінемося! Дякую, що повірили мені!

«Бамбара, крум дрізлі парпрум!»

Лунає музика, одночасно на сцені з’являється Матвій, а Гаррі зі сцени зникає.

Катя:

Матвію! Ти тут!

Юля:

Нарешті! (Oбіймає Матвія)

Матвій:

Дякую, вам дівчати! Ви справжні подруги! Навіть не знаю, що  зі мною було б, якби не ви.

Катя:

Ну, проїхали. Зате вражень – море у нас усіх!

Матвій:

Це точно!(Сміються)

Юля:

Так, ніколи б не подумала, що можемо втрапити в таку халепу. Тобі було дуже страшно?

Матвій:

Краще не питай.

Катя:

Чого так? Твоє виправдання за прогул надзвичайно б сподобалося вчителю. (Сміються)

Ведуча:

Ось так закінчилася мандрівка у світ задзеркалля. Зате, тепер ми усі знатимемо, що означають слова: «Почує, навіть, коли мовчиш». Справжній друг ніколи не зрадить, а прийде на допомогу, коли й не кликатимеш. Справжній друг сам відчуває, що тобі   погано й поспішить тебе розрадити.

Дорогі глядачі, подякуйте нашим артистам, які сьогодні виступали для вас. Цінуйте дружбу і до нових зустрічей!