Виступ екологічної агітбригади мета якого формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості, формуванні потреби свідомого дотримання екологічних, моральних і правових принципів природокористування, в пропаганді екологічних знань.
Сценарій виступу екологічної агітбригади
«Земля – наш дім!»
Тема виступу «Збережемо тварин занесених до Червоної книги»
Природу бережи і пам’ятай
Планета допомоги потребує
Про рідкісних тварин не забувай
Їх наше людство знищує, плюндрує.
Журавля у небі крик ми не почуєм,
Аполон крильми не помаха,
Знищуєм і зовсім не жалкуєм,
Що бабак весну не зустріча.
Чомусь так хочеться сказати людству:
«Зупиніться!»
Природа – це частиночка твоя
Подумайте про вчинки, схаменіться!
Не знищуйте планету!
Це ганьба!
На сцену з піснею вибігає Маша
«Песня про следы»
Звіря по слідам любого
Впізнавати вмію я!
І жирафу, і корову,
І жука, і горобця!
Чиї то сліди петляють
Біля лісових доріг?
А, це по лісі гуляють
Нісобраз і дикоріг!
Маша: Ой, що трапилась біда!
Борсука ніде нема,
Лиска у капкан попала,
У зайців зайча пропало,
Ой, біда, біда, біда
Чути дим іще здаля
Через ліс я побіжу
Все ведмедю розкажу.
Ведмідь: Що за галас, ти зняла,
Чути крик твій ще здаля!
Маша: Мішка, мішка досить спати
Треба звірів рятувати!
Птахи співати перестали
Ніби всі кудись пропали!
Ведмідь: Врятувати, допомогти!
Не під силу це мені!
Скільки років намагаюсь
Все дарма, дарма стараюсь!
Маша: Мішка, Мішка не дарма
Треба нам разом подбати,
Щоб птахи могли співати
І зайці в ліску стрибати
Білку, лиску, борсука
Вовка, зайця, бабака
Неодмінно повернути,
Про біду оцю забути!
Ведмідь: Розумію Машо, твої хвилювання,
Але даремно всі ці сподівання
Коли люди в ліс приходять
То природі лише шкодять
Великі багаття вони розкладають,
Вбивають тварин і гнізда збивають.
Маша: Мішка, мішка обіцяю
Про природу я подбаю
Діду й бабі розкажу,
Помагати попрошу.
«Песня про варенье»
В лісі звірів в нас багато
Це я точно вам скажу
Всім їм треба помагати
Як же я їм поможу?
Що на грядці уродило,
Що на дереві росло,
Все для діла пригодилось
І я звірям це несу.
Чуєш Мішка хтось крокує,
Може він з нами тварин порятує?
Ведмідь: Тихіше, Машо, не шуми, щоб не трапилось біди,
За деревами сховайся
На галявину не пхайся!
Браконєр.
От недаром вийшов з дому
Хоч і відчував я втому
Думав: де мені цю здобич взяти
А тут стільки зайченяток?
Зараз стрельну раз чи два
А ж хмеліє голова.
Фауна. (падає перед ним на коліна)
Не стріляйте, не вбивайте,
Я благаю вас, благаю.
З кожним днем моє все царство
Гине й просто вимирає.
Браконьєр.
Звідки ти, красуню мила?
Чому так заголосила?
Фауна. (піднімається)
Я – Фауна, донька Природи
Тварин і птахів захищаю,
Коли їм весело – сміюся
А гірко сльози проливаю.
Наказ мені матуся цей дала
Щоб їх усіх я захищала
Але як можу захистити,
Коли всі будуть так чинити.
Браконьєр.
То що, тобі, цих зайців шкода,
Яка ж тобі від них нагода?
Фауна.
Усі ці мешканці – то діти.
То як мені без них радіти?
Коли б у вас дитя забрали
Чи не було б для вас утрати?
Подумайте, бо ви ж – людина,
Де совість й розум воєдині.
І що загубиш у житті
Ніколи не повернеш, ні!
Браконьєр.
Коли ти так, красуню, просиш
Не можу я відмовить, ні
Нехай ростуть зайці вухаті
І тішать нас всіх на Землі.
Виходять Маша і Міша
Фауна:
У природі рівновага
Всім приділена увага
Заєць має довгі ноги.
Має цап копита й роги.
Сокіл в лапах має силу.
Стриж в польоті швидкокрилий.
Черепаха не втікає.
Бо надійний панцир має.
Ведмідь:
В їжачка колюча шуба.
їжака і вовк не скуба.
Не вмирали ще від спеки
Ні ворони, ні лелеки.
Бо в природі є водиця,
Полети – скупайсь, напийся.
Фауна:
Сніг мете – мороз лютує:
Лис у хутрі не бідує.
Все навколо замерзає
Цап про чоботи не дбає.
Ні сорока, ні синиці
Не вдягають рукавиці.
Маша:
І птахи, і звірі, й квіти
У природи вільні діти.
Всіх природа не забула.
Всіх до себе привернула.
Ведмідь:
Сонце світить, сонце сяє,
Пестить землю зігріває
Землю щедру і багату,
Велетенську нашу хату.
Разом:
Все візьмемо до уваги –
Не порушим рівноваги!
Ведмідь: Кожну мурашку,
Кожну рослинку,
Кожну лисичку,
кожну травинку.
Мусим ми оберігати
І багато про них знати,
А щоб знати, розрізняти
Треба нам книжки читати.
Виходять всі учасники
Як матері, а не царівні,
Природі треба догожать,
Родинно й на державнім рівні
Червону Книгу поважать.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний.
Що поступово вимирає.
Та порятунку в нас благає.
Червона, книго, чом твій біль червоний?
Чому взялись багрянцем сторінки?
У вік наш атомний та електронний
Розпачливо кричать твої рядки.
Бо книжці дошкуляє певно сором
За розумом обділених людей,
Хто гріє руки на чужому горі,
Той красу у дня майбутнього краде!
Кожна рослина, дерево, пташина –
то все чудова наша Україна.
Наше завдання – зберегти природу,
Для мене, тебе , всього народу.
учень
Хай завжди буде ...
Всі ЛІС!
учень.
Хай завжди будуть ...
Всі ЗВІРІ!
учень
Хай вода буде в..
Всі МОРІ!
учень А в пустелі – верблюд!
учень Хай завжди будуть люди!
учень Хай завжди будуть діти.
учень Хай завжди в чистім небі..
Всі Буде сонце світить!
(Піднімають малюнок сонця)
Пісня фінальна
Ой палає зірками нічка і звучать слова,
і звучать слова, ой звучать слова.
Це уранці Земля – домівка до нас промовля ,
до нас промовля, до нас промовля.
Так нестримно, недовподоби сповідь її сумна ,
сповідь її сумна, сповідь її сумна.
Не руйнуйте планети вроду, діяти пора,
Діяти пора
П-в
Наша домівка – рідна Земля,
Планета красива – єдина вона,
ЇЇ рятувати приходить пора
На захист планети, виходь дітвора…
В небі місяць неначе човен, човен без весла,
Човен без весла, човен без весла.
Так планета без природи мертва , нежива,
Мертва , нежива, мертва , нежива.
І благає вона щоранку , спокою не зна,
спокою не зна, спокою не зна.
Збережіть мої світанки до нас промовля,
До нас промовля.
П-в
Наша домівка – рідна Земля,
Планета красива – єдина вона,
ЇЇ рятувати приходить пора
На захист планети, виходь дітвора…
1