Сценарій "Все буде Україна!"

Кліп «Привіт, світе, я – Україна!»

https://youtu.be/kC2hyiMR1Qg

 

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

й чарівна пісня солов’я.

 

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине.

Мій сонячний дім – це моя Україна!

 

Я – українка! Горджуся й радію,
Що рідною мовою я володію,
Шевченковим словом умію писати
Слова мелодійні і вірші складати.

Я – українка! Живу в Україні,
На вільній, єдиній моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: ліси і садки.
Озера й річки, і глибокі ставки,

Лани неосяжні, і гори, й долини,
Цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка,
Бо я з України, бо я – українка!

 

Я - українка. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я - українка. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, -

Синів і дочок, гідних України.

Я - українка. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я - українка. Була нею, є, і буду.

 

Дякую мамі, що народила.

Дякую татові, що маю сили.

Дякую Боже, тобі, за Вкраїну

Милу і рідну мою Батьківщину.

Матері ласкаві очі і долоні рідні-рідні
вперше я побачив, друже, тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині, сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше я побачив, друже, теж у нашій Україні.

І стежина прибережна, шлях широкий, друзі вірні –
все мені відкрилось вперше тут, у нашій Україні.
І тому, як рідну матір, дорогу мою, єдину,
як весну, пісні крилаті – так люблю я  Україну.

 

 

Ось небо блакитне і сонце в зеніті,

Моя Україна – найкраща у світі.

 

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

 

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

 

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня весела.

 

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата така, мелодійна, чудова.

 

Її обереги – верба і калина,

Найкраща у світі – моя Україна.

 

Україна – то не звук і не просто слово.

Україна – серця стук, солов’їна мова.

 

Україна – то земля, вкрита стиглими житами,

Що так сонячно цвіте під голубими небесами.

 

Україна – то сади, їх рясні щедроти,

То настояні меди у духмяних сотах.

 

Україна – то стіжки, мов церковні дзвони,

Україна – то стежки наших родоводів.

 

Україна – то Дніпро повен грай-водою,

Україна – то добро, створене тобою.

 

Україна – то отця мудрі настанови,

Україна – то серця, сповнені любов’ю.

 

Україна – то дитя на руках у мами,

То одвічні відкриття брам у світлі храми.

 

 

Україна – це і ти, це і я, і всі ми

Осявані з висоти Божими очима.

 

Жили собі люди. Жили собі в мирі.

Хтось в свому будинку, хтось в своїй квартирі.

Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,

А хтось у селі від тих міст недалечко...

 

 

Хтось хліб випікав. Хтось дітьми опікався.

Хтось дім будував. Одружитись збирався.

Хтось мріяв про море, про подорож літом,

А хтось для окраси висаджував квіти...

 

Хтось вчився ходити, а хтось на вітрини

Свої виставляв кольорові картини.

Хтось сіяв, а хтось за порядком дивився.

Хтось щастя шукав, а хтось щастям ділився.

 

Хтось щось купував й віддавав безкоштовно.

Хтось справи вирішував всі полюбовно.

Хтось бачив себе у маленьких онуках,

А хтось тамувався в сердечних розлуках.

 

Хтось мчав на авто у незвідані далі,

А хтось залюбки напирав на педалі

Стежками рідненькими рідного краю

І тішився:« Кращого в світі немає...»

 

І все обірвалось... За мить. За хвилину.

Насунула чорна війна на країну.

То ворог, піднявши себе величаво,

Собі щось надумав, що має він право

На долі людські, на людські почуття.

На землі чужі. На безцінне життя...

 

Кліп про війну (будь-яке на ваш розсуд).

 

 

Небо синє, пшениця в полі...

Раптом залпи і в полум’ї все.

Та ні кроку назад, бо назавжди

Україна – понад усе!

 

 

Не зламати мужніх героїв,

Захистить нас надійне плече.

Тих, хто нині в бою і для кого

Україна – понад усе!

 

Хто з війною прийшов, той загине,

Ну, а хто непомітно втече.

Буде знати : для всіх українців

Україна – понад усе!

Тривожні й радісні ідуть новини,
Лунають безперервно із екрана,
З надією слідкує Україна
За тим, що діється, із вечора до рана.

 

Жовто-блакитний український стяг
Крилом укрив від ворога країну,
А той лютує! Села і міста
Перетворити хоче на руїну.

 

Не вдався план загарбницький йому:
Не ждав такого спротиву народу!
Хай буде світло! Знищимо пітьму –
Ми  захищаєм  волю і свободу!

 

Як гордо майорить вкраїнський стяг
Над краєм рідним здавна і донині!
Звитяга наша житиме в віках!
Ми переможем! Слава Україні!

 

Як перед тобою, Боже плакати,

Як з тобою, рідний мій, балакати.

Як же, Господи, просити?

Я ще тільки починаю жити,

Ще не вмію добре я молитись.

Але, Боже, хто, крім Тебе допоможе?

Чорні хмари гублять свої тіні.

Зупини війну на Україні.

З поля бою всіх солдат чекаєм

І чим можем, їм  допомагаєм.

Але, Боже, ця молитва в тому,

Щоб живі вернулися додому.

Щоб усі: і сиві, і безвусі

Дочекались щоб синів матусі.

Страшно, Боже, ти і сам це знаєш,

Бо не раз від болю завмираєш.

Так зроби, щоби усе скінчилось,

Щоби сонце миру засвітило.

Ти пробач, мій Боже, що тривожу,

Я бійцям молитвою поможу.

Не відмов в проханні, мій Спаситель,

Україна теж твоя обитель.

І на всіх любові твої досить,

 Як дитина з вірою попросить.

Дай же, Боже, щоб війна скінчилась,

Україна не занапастилась.

Щоб жили у мирі і багато,

Щоб у всіх дітей живим був тато.

 

Прийде перемога і згине навіки

Ворожий народ. Безіменний, безликий.

Гонимий він світом буде звідусюди.

І з часом, такого народу не буде.

Бо хто йде з війною на вільну країну

Від зброї цієї той сам і загине..!

 

Я маю в серці мрію щиру:

Хай тихо стане в нас від миру,

І буде тихе щастя скрізь

Без криків, пострілів і сліз.

 

Країни рідної сини,

Хоч різні в нас думки і сни.

І різні сльози й різний сміх,

Та мрія є одна на всіх.

 

Хоч різні ми, але так схожі,

Бо кожен, кожен з нас не може

Без миру в Україні жити,

Де мирне небо й мирне жито.

 

Без мирних справ і мирних слів,

Чи то є Харків, чи то Львів;

Чи захід то, чи то є схід –

У мирі нам всім жити слід!

 

За все дорожча й важливіша

В країні рідній мирна тиша,

Тому я мрію палко й щиро:

Хай стане тихо в нас від миру!

 

 

Ворога здолати зможем,

В єдності ми переможем,

Принесем мир Україні,

За який боремось нині.

 

 

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі.

 

Ми за мир в усьому світі, мирно жити мріють діти!

Кожну ніч спокійно спати, обіймати маму й тата.

Споглядати мирне небо, нам нічого більш не треба,

Чути пісню солов’їну, бачити вербу й калину!

 

 

Ми за мир, за перемогу щиро милимося Богу.

В нас мета одна єдина – мирна й вільна Україна!

Щоб у мирі всім нам жити, може кожен щось зробити.

 

Хтось у ЗСУ воює, хтось підтримку їм дарує,

Дба про воїнів здоров’я, пише пісню хтось з любов’ю,

Що летить під небокраєм й наших хлопців зігріває.

 

 Буде мир обов’язково, бо дали ми собі слово

Й помолились щиро Богу, всі чекаєм перемогу!

Будем ми у мирі жити, край найкращий свій любити.

Нова буде Україна, Незалежна і єдина!

 

Мир! Про це з нас кожен мріє, і живе в серцях надія,

Добро зло лихе здолає, й соловейко заспіває!

Нашу пісню переможну, радісну, а не тривожну!

Б’ються всі серця в єдине, буде в нас: все – Україна!

 

Бо ми мирна є держава й пролуна : «Героям слава!»

Край свій рідний боронили, крилами нас всіх закрили.

Всій планеті, в кожен дім принесемо мир усім.

Голуб миру в небі лине, квітни, мирна Україно!

 

Пісня про Україну (на ваш розсуд).