Сценарій "Збережемо життя на планеті Земля"

   Збережемо  життя  на  планеті  Земля   

 

Коли на Прип’яті люд мирно спав,

Й ніщо не натякало на тривогу

Нечистий лиха людству зажадав –

На вічну смерть прирік живу природу.

 

Жахливий звук, удар аж до небес!

Земля, мов розкололася на двоє!

Четвертий блок – Чорнобильська АЕС,

Біда прийшла і косить нас по двоє.

 

Радіаційна хмара змела все –

Квітучий сад і, навіть, силу духу,

А «Рудий ліс», мов пам’ятка про це,

Вселяє страх у кожну живу душу.

 

Викид потужністю у 300 Хіросім

Розбив життя не одного народу.

Приніс лиш смерть в наш український дім,

Укравши радість щастя із порога.

 

Були даремні наші сподівання,

На жаль, не сталось чуда із чудес.

На зміну горю лиш прийшло мовчання.

Четвертий блок – Чорнобильська АЕС.

 

Мовчать слова, як квіти обеліскам!

Хвилиною мовчання вшанувать

Зосталось мертвих рідних, близьких.

Чорнобильського болю не пізнать.

 

Не пахнуть навіть встелені гвоздики

Ті квіти болю, сліз й журби

І світла пам`ять лишиться на віки

Безсмертним душам спільної біди.

 

Мовчать слова, як квіти обеліскам,

Радіаційна зона не зника.

Живих вшануймо і вклонімось низько

Сльозина болю по щоці стіка.       ( Хвилина мовчання)

Учень 1.

Моя земля чарі́вна, наче казка!

Тут є усе: ліси, степи, поля,

Моря, озера, сонечкова ласка...

Зелені гори — дорога земля.

Учень 2.

Найкраща в світі, світла, найрідніша,

Уся в барвінках, наче у вінку.

Заквітчана, красива, наймиліша

І чути всюди пісеньку дзвінку.

Учень 3.

Це Україна — наша рідна ненька,

Де над ставками верби в ряд ростуть.

В садочку квітне вишенька біленька,

А журавлі з криниці воду п’ють.

Учень 4.

А ввечері тумани над рікою,

Мов білі лебеді, що тільки піднялись.

Пісні чарівні з радістю й журбою

У вічне небо стрімко понеслись.

Учень 5.

Моя земля! Напоєна красою

І звуками, що в серденьку живуть.

Навіки ми пов’язані з тобою.

Одна у нас з тобою довга путь.

 

Учень6.

У цім краю домівка наша рідна!

Коріння наше і уся рідня.

І землю цю нам берегти потрібно,

Про неї турбуватися щодня.

Учень7.

Щоб квітнув сад, родила добре нива,

Й земля була одягнена в ліси.

І щоб людина тут завжди була щаслива,

А на землі побільшало краси.

Пісня.

Учень7.

Чудова планета існує – Земля!

На ній є гори, ліси і поля.

Планета Земля – це великий наш дім

І люди господарі мешкають в нім.        (На екрані слайди квітучої землі.)

Учень8.

З дитинства ми знаємо,

Чого нам треба:

Чистого дощику, синього неба,

Треба і чути, і бачити літом,

Як залишається жайвір над житом.

Учень9.

Природа нам – як рідний дім,

Вона – як мати,

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

 

 

Учень10.

Набираю у груди повітря

І кричу, щоб почули усі.

На землі цій, в природі – ми діти

Ми без неї ніщо в цім житті.

Учень11.

На красивій планеті

Буде радісно дітям

Милуватись на ліс і поля.

Збережемо для себе

Для друзів , для мами

Будинок, що ми називаємо Земля.

Учень12.

 Жива планета двадцять першого століття

Чи збережемо, чи врятуємо її?!

Чи ми залишимо у спадок поколінням.

Зелений світ –  сади, поля, гаї?

Учень13.

Ми всі господарі природи.

Тож збережемо її вроду.

Учень14.

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне й синє небо.

Птахи і звірі, гори й ріки –

Нехай так буде завжди, навіки.

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

 Пісня

 

Зꞌявляється Королева Сміття.

Я – Королева Сміття!

Я сію зло. Я хочу знищити добро.

Хочу, щоб усюди було усе сіреньке,

Щоб сміття й відходи ніжили серденько!

Щоб ріки зміліли, пташки, щоб не співали,

Гори з пластику все вище зростали…

Ось зберу я військо, брудне та не вмите,

Щоб навчило малих діток планету бруднити.

Гей, військо моє вірне, військо моє славне – справа є

У нас одна: щоб сірою та сумною стала планета Земля.

 Забігають забіяки.  (Танець забіяк музика Є.Ентіна)

 Забіяка 1.

Воду пластиком я забрудню.

Засмічу ним всі джерела.

Щоб лишилось лише дно,

Буде тут йому житло.                    (тримає пластикову бутилу )

 Забіяка 2.

Ці целофанові пакети легко в повітрі кружляють

Усі дерева собою прикрашають.            (тримає пакет)

 Забіяка 3.

Ось найкращий посуд в світі

Його не треба зовсім мити

На пікнік його беруть,

І  додому не несуть.               (тримає тарілку)

 Забіяка 4

Всі цукерки полюбляють,

А обгортки розкидають.                 (тримає обгортку)

 

Забіяка 5      А бляшанки відкривають,

                      Про безпеку забувають.            (тримає бляшанку)

 (На екрані слайди забрудненої землі)

Учень15.

Сіро стало на планеті,

Стало боляче Землі….

Ось прийшла біда,

Де поділася краса?

Пісня.

 Інсценізація казки «Ми приїхали за місто»

Учень16.

Ми приїхали за місто

День недільний  провести.

Тільки місце, щоб присісти,

Біля річки не знайшли.

Учень17.

Ми по берегу пішли

Місце зрештою знайшли.

Та на сонячній поляні:

Банки, блискають бляшані.

І неначе нам на зло –

Під ногами бите скло.

Учень18.

Ми по берегу пішли,

Місце зрештою знайшли.

Тільки тут до нас сиділи.

Під кущем вогонь палили –

Знову їли і пили,

Насмітили і пішли.

Учень19.

Ми по берегу пішли.

Місце зрештою знайшли.

Ми купались, загорали,

Ще багаття  розвели!

Квас  пили , консерви  їли ; веселились , як  уміли ,

Відпочили  та  й  пішли!

Учень20.

Де  у  нас  кипіла  гра  ,

Дві  розбиті  нами  склянки ,

Та  об’їдки , та  бляшанки .—

Словом , мотлоху  гора!

 Учень21.

Ми приїхали на річку

Вільний час свій провести

Тільки  де  вже  місце  чисте

Коло  річки  нам  знайти?         (Слайд. Плаче природа.)

Учень22.

Наше звернення до людей,

До дорослих і дітей.

Погляньте, де ми живемо

Що із землею ми творимо?

Чом плаче матінка-природа?

Куди зникає її врода?

Чом ріки наші обміліли?

Ліси на звіра обідніли?

Будуєм все, руйнуєм нащо?

Цього й самі не знає ми.

Невже ми всі такі ледачі,

Ніщо не здатні зберегти?

Давайте всі разом візьмемось,

Поки не пізно схаменемось.

Хто ж нам допоможе?

Давайте покличемо Фею Добра і Чистоти.

Приходить Фея Добра.

–         Я Фея Добра і Чистоти. Я люблю чисту воду, свіжий запах повітря. Я захищаю довкілля.

В очі дивиться нове століття,

Час спинитись, хоча б на хвилину.

І замислитись, як в цім страхітті

Будуть жити нащадки людини.

Нам не можна так більше жити.

Нам треба щось із цим робити.

 Чути плач.

Фея. Чуєте. Хтось плаче?

(Появляється Рибка.)

Фея. Ти хто?

Рибка.   Я – Рибка.

              Ой, біда!

               Люди, що це за вода?

               Може вам і добре пити,

               А мені в ній важко жити:

               Хімікати в ній усі –

               І на дні, і на воді!

              А була ж колись вода

              І прозора, і смачна…

               Люди трохи совість майте.

               Бідну річечку спасайте.

Фея.

Тож, щоб чистими води у річках зостались.

Подолайте байдужість. Користь і недбалість.

Потрібно, щоб рибки малі і великі.

Жили в чистих-пречистих озерах і ріках.

Потрібно, виходить, не так і багато….

Діти, чи можемо про все це подбати?              Діти. Так. 

Учень23.

Природа -  рідна наша втіха.

Тож хай вона не знає лиха!

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний.

Що поступово вимирає.

Давно рятунку нас благає.

Учень24.

У світі цім людина ти

Тому запам’ятай.

Ніколи у довкіллі не сміти.

А рідний край свій заквітчай.

Фея. (бере в руки велику земну кулю)

Зупиніться! Подивіться!

Що принесла сюди я:

Це ж бо наша найрідніша

Найгарнішая Земля.

Учень25.

Поки жити планета ця буде,

Поки світ цей в полоні краси.

Бережіть же красу її. Люди.

Сонцем сяє хай крапля роси.

Учень26.

Бережіть природу, любі діти,

Бо хто байдуже ставиться до неї,

Той у грудях серденька не має.

Учень27.

А якщо його нема у грудях,

До природи він байдужим буде.

Пам’ятаймо про це і я, і ти -

Маймо в серці зерна доброти.

Учень28.

Ці зернятка будуть проростати.

Спів почуєте душі своєї.

Про природу станете ви дбати.

Вірним другом станете для неї.

Пісня.

Учень29.

Щоб до життя нам повернути річку;

Трудитись треба всім чимало.

Не лити бруд їдкий в водичку

І не кидати, що попало.

Розчистити дзвінкі джерельця,

Навкруг дерева посадити.

Прийняти біль ріки до серця

І все це треба вже робити!

Учень30.

А в ліс прийшов, то не сміти.

У лісі не господар ти,

А лише гість. Поводься чемно,

І не кричи, як звір, даремно.

А лиш тихенько говори,

Пляшки, кульки ти прибери.

Тваринам все це не потрібно,

Людині ж має бути стидно.

Учень31.

Не рви квіток, нехай цвітуть.

Маленькі бджілки там живуть,

Жучки і оси п’ють нектар,

Бо ж квітка — це природи дар!

Бо квітка — це жива краса,

На ній збирається роса.

Вона і радує, й дивує...

А зло хай квітку не марнує.

Учень32.

А вогнище — велике лихо.

Тому з вогнем поводься тихо.

І не пали у лісі, в полі.

З вогнем не грайся! Вже доволі!

Все спалахне від нього вмить.

Звір, пташка, ліс — усе згорить!

Загине все в вогні страшному,

Людина теж загине в ньому.

Учень33.

Метелики, неначе квіти,

Але не треба їх ловити.

І хоч вони тваринки дрібні,

Та квітам просто необхідні.

Ще й радість та красу дають.

Нехай живуть, нехай живуть!

Не треба їх тобі ловити.

Усе приходить в світ, щоб жити!

Учень34.

Пташки щебечуть і літають,

Чому ж у клітці не співають?

Тому співають, що літають,

Щебечуть, бо свободу мають.

А в клітці що? Немає волі,

Ні вітерцю, як в чистім полі.

Ні неба, ні дощу немає.

У клітці пташечка вмирає...

Учень35.

Легені Землі — це зелені ліси!

Без них ні повітря нема, ні краси.

Тому про планету хай кожен подбає,

Не нищить ніхто хай дерев, не ламає.

Всім людям потрібно дерева садити,

Щоб дихати свіжим повітрям, щоб жити.

Тож висадіть всюди деревця малі.

Учіться творити добро на Землі!

Учень36.

Повітря забруднюють дим і заводи,

І це завдає всім великої шкоди.

Бо гинуть дерева, травичка і квіти,

Хворіють частенько дорослі і діти.

Та й листя, й гілляччя не треба палити,

Завісу із диму не треба робити.

Бо цим ви природі наносите шкоду,

Ще шкода від диму легеням народу.

Учень37.

Людина жива, як і дерево, й квітка,

Як білка, їжак і маленька чечітка.

Вона без повітря не може прожити,

Їй хочеться спати і їсти, і пити...

Людина — це витвір живої природи,

Як пташці, солодкий їй запах свободи.

І щоб у довкіллі здоровому жити,

Людині потрібно природу любити.

Учень38.

Духовне здоров’я — це те, що людина

У серці своєму носити повинна.

Це радість і світло, любов і тепло,

Щоб добре навколо всім людям було.

Це добрість і ласка, любов, співчуття.

Без світла такого — немає життя.

Нікому ніколи ви зла не бажайте,

А сонце любові у серці тримайте!

Учень39.

Я скажу вам, діти, по секрету:

Треба берегти свою Планету.

Бо Земля у цілім космосі — одна!

І найкраща, і жива вона.

Не забруднюйте її, бо це наш дім.

Нам і жити, й працювати в нім.

Нам її потрібно захищати,

Ріки і озера очищати.

Щоб було повітря свіже й чисті води.

Ми усі залежим від природи!

Учень40.

Людина — не цар, а частина природи.

Природа повітря нам, воду дає.

І їжу, й красу — їй нічого не шкода.

І ділиться всім, що в ній доброго є.

Учень41.

Земля — це найбільше у Космосі диво!

Планета красива, жива, чарівна.

Усі хай живуть на Планеті щасливо,

Тим більше — Земля для людей всіх одна.

Учень42.

І дітям потрібно завжди пам’ятати:

Земля — це наш дім і космічне житло.

Тому про довкілля нам треба подбати,

Щоб затишно всім в цьому домі було.

 

Пісня.