Сценарій жартівливої міні-вистави до Дня учителя "Хіба можна вижити без знань?"

Сценарій жартівливої міні-вистави

до Дня учителя

ХІБА МОЖНА ВИЖИТИ БЕЗ ЗНАНЬ?

Автор Сьогодні‚ в цей святковий день ми покажемо вам одну історію. Вона могла б трапитись із кожним‚ хто недооцінює важливість знань і вчительської праці

Заходять  2 учні - справжні бешкетники. Сорочки розстебнуті‚ непричесані‚ портфель тягнуть по підлозі під пісню «с огромной двойкой в рюкзаке»

Учень 1  сьогодні‚ кажуть‚ свято? День вчителя? Так от я вирішив зробити подарунок вчителям: нехай сьогодні відпочинуть від мене

 

Учень 2  Дивні ці свята. А як тобі подобається свято 1-го вересня? Вітати учня з Днем знань – це все одно‚ що вітати коня з початком весняно-польових робіт.

Учень 1 кажуть‚ що від знань ще ніхто не вмирав. Але скелет в кабінеті біології насторожує…

 

Учень 2 А за що ти сьогодні схопив двійку?

Учень 1 Спитала мене вчителька про слово з префіксом «пре». Ну я і сказав: поїзд пре. Що їй не сподобалось?

Учень 2 А я сьогодні визначав число слова «штани». Кажу: зверху однина‚ а знизу – множина. Де я сказав неправду?

Учень 1Та кому взагалі потрібна ця школа?  (дивлячись у зал) Зі шкільними предметами ми не дружимо‚ зате у нас чудова подруга – наша Лінивість

Заходить‚ підтанцьовуючи‚ яскраво вдягнена дівчинка з чупа-чупсом і у навушниках під пісню «Бей баклуши» Вітаються‚ як кореші

Лінивість Ви зі школи повертаєтесь?

Учень 1 Так‚ але не збираюсь  більше туди ходити

Лінивість  чому?

Учень1 Бо там треба читати й писати‚ а я не вмію. А от розмовляти я вмію‚ так на уроках не дозволяють!

Лінивість  дай п’ять! (хлопають руками. Звертається до іншого)

А що ти сьогодні казав‚ коли запитували домашнє завдання?

Учень 2 Все‚ як ти учила: На мене напали озброєні розбійники і викрали домашку

Лінивість Молодчага! А який урок ваш найулюбленіший?

Учень 1 і Учень 2 разом Останній!!!

Лінивість Ви такі молодці! В честь того‚ що ви  - мої найвірніші послідовники‚ я вирішила зробити вам чарівний подарунок:  можете загадати 5 бажань і сховатися від школи у будь-яку точку Землі. Скористайся мішком-телепортом.(дає яскравий мішок) Па-па (виходить)

Учень 1А це ідея! Хочемо перенестись туди‚ де і близько немає школи з учителями і їхніми уроками (надягають мішок на голову) Шелест хвиль

 на сцену виносять макет корабля і айсбергів (символізують Північний Льодовитий океан) Хлопці знімають мішок

Учень 2 Ти куди нас відправив? Тут же холодно. Ми серед моря на кораблі?

Учень 1 Спокуха, братуха. Глянь, ось капітан іде. Розберемось.

Під пісню «Капитан-капитан» виходить Капітан у фуражці з біноклем

Учень 1 Добрий день, пане Капітане!.

Капітан  Добридень, хлопці! Як ви сюди потрапили? 

Учень 1 Ми тут випадково щойно з’явилися.

Учень 2  Але вже встигли добряче замерзнути.

Капітан То ви просто не звикли до полярного холоду (мрійливо)

Учень 1 А Вам‚ що тут подобається?

Капітан Я з дитинства мріяв ходити в холодних морях. І навіть готувався до цього

Учень 2 Як саме?

Капітан Я щодня їв морозиво‚ щоб звикнути до холоду. Хлопці‚ а чому це ви не в школі?

Учень 2  Не хочемо ми туди! Це несправедливо:вчителі вимагають від нас знання багатьох предметів‚ а самі знають лише по одному.

Капітан  Я теж колись учився в школі. От мене колись запитали: чому лелеки відлітають на південь? А я їм кажу: Це щоб у негрів теж з’являлись діти

Учень 2 Зачекайте, зачекайте. А тут негрів зовсім нема?

Капітан Ні.

Учень 1 Так що ж це виходить: якщо тут нема негрів, то ми зараз на півночі?

Капітан  Так, це Арктика

Учень 1 Я зрозумів! Щоб зігрітись‚ треба перенестись на південь.

Учень 2 Тепер я загадаю бажання! Хочу все навпаки: перенестись із Арктики в Анти-Арктику. Мабуть‚ там не так‚ як тут – не холодно‚ а навпаки тепло. До побачення, пане капітан!(знову вдягають мішок)

забирають корабель Виходять пінгвіни (Антарктида)танцюють під пісню                       Учні знімають  мішок‚ Пінгвіни тікають. Учень 2 робить здивоване обличчя в зал) Шум вітру

Учень 2 Нічого не розумію! Знову холодно?

Учень 1 Так  це ж Антарктида! А ще пригадую : колись в молодості‚ класі в сьомому‚ ми вчили про жарку пустелю.

Учень 2 Там ще на верблюдах їздять‚ щоб пісок у черевики не потрапляв

Учень1  Ні, пустеля нам не підходить, бо там же нічого не росте. А я хочу бананів і кокосів. Хочу потрапити туди‚ де тепло‚ немає школи‚ але є люди!

(знову вдягають мішок)виносять все‚ заносять пальми

діти в чорних водолазках і колготах , в яскравих спідничках оточують учнів, що зняли з голови мішок,  і танцюють навколо під «Мадагаскар»

Виходить Вождь з пір’їнами на голові і списом. Всі кланяються

Учень 2 Нареші тепло! І банани тут є! 

Вождь Ви хто такі? (відривисто‚ ніби з акцентом)

Учень 1 (гордовито) Ми прибули із розвиненої цивілізації‚ де є автомобілі‚ висотні будинки і телефони.

Вождь То ви там усі дуже розумні в своїй цивілізації?

Учень1 Аякже. Особисто я розробив екологічний метод боротьби з комахами!

Вождь І який же?

Учень 1Тапком‚ тапком (показує)

Вождь  Якщо доведете, що ви розумні‚ то ми залишимо вам життя

Учень2 запросто! Давайте питання

Вождь  (до 2го учня) перелічи послідовно цифри‚ які знаєш

Учень 2 Вісім дев’ять десять валет дама король

Вождь  Це ‚напевно‚ вже якісь цивілізовані цифри‚ ми про такі тут не знали.(звертається до 1го учня) У тебе є 6 бананів. Якщо ти віддаси половину мені‚ то скільки у тебе залишиться?

Учень1 П’ять з половиною

Вождь То ти хитрий! Тримай хитру задачу: а як розділити ті 5 кокосів‚ що лежать у кошику між 5 дівчатками‚ щоб кожна отримала по 1 і 1 ще залишився?

Учень1 Вбити кошиком 1 дівчинку!

Вождь То ви зовсім не розумні! Значить‚ ми вас з’їмо!

Учень 2 Ну що ви! Ми до того ж і  не смачні…Тривожна музика

Піднімають галас туземці і намагаються його схопити

Учні тікають. Всі вибігають за куліси‚ повертаються (бігом) тільки Учні‚ мостять мішок на голову

Учень1 Ми хочемо потрапити в культурне‚ цивілізоване місто‚ де нас не з’їдять! (знову вдягають мішок)

Виносять стіл, 2 стільчики, вивіску  «Cafe   Welkom too USA» Гімн США

Учень 2: О! То ми в Америку потрапили!

Учень 1: Круто! Тепер заживемо. Спочатку поїмо , а потім заживемо.

Учень 2: Ати англійською мовою говориш?

Учень 1: Ще б пак!

Ідуть сідають до столика. Підходить офіціант

Офіціант: Ні! What would you like?

Учень 2: Що вона спитала?

Учень 1: Вона побажала, щоб ми отримували багато лайків

Учень 2: Такі тут доброзичливі люди. Їсти замовляй

Учень 1: Чай енд булочка. (показує)

Офіціант:  oh! Croissant. Good choice! Can I let you know  how much it costs?

Учень 1: Ні, ми не збираємося дивитись матч. Ми хочемо ЇСТИ!!!

Офіціант ( не розуміючи відвідувачів, перепитує): Listern? What music would you like listern ?

Учень 2: Ми не збираємося жувати листя. От тобі і привітні люди!

Учень 1: Ідемо звідси. А то тут не нагодують

Виходять  задумані і сумні

Учень 2 Тяжко в світі жити‚ якщо нічого не знаєш. Скрізь потрібні знання.

Учень 1 Я навіть засумував за вчителями. От вони нам якраз би допомогли. Ні‚ треба повертатися до школи і вчитися‚ бо знання‚ які вчителі дають‚ потрібні в житті.

Учень 2 Я раптом зрозумів‚ скільки сил і таланту вчителі вкладають у свою працю! А я був таким невдячним! 

Учень1 А давай останнє бажання  загадаємо‚ щоб повернутися до школи і сказати «Вибачте» своїм учителям. Тепер я обіцяю вчитися!

Разом 1 і 2  (звертаючись до залу) Шановні вчителі, Ваша праця потрібна скрізь! Хочемо повернутися до рідної школи, щоб про все-все від вас  дізнатися!