Кожен вчитель з великим нетерпінням і тривогою завжди чекає на своїх майбутніх вихованців. Хто прийде до нього знову у клас, як сприйматимуть його, як вчитимуться, чи стане для дітей школа другим домом? З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у її житті. З малюка, якого всі опікують, вона повинна стати самостійним школярем з новими обов'язками в новому оточенні.
Свято “Зустріч з майбутніми першокласниками”
Зійшлись батьки і діти.
До школи нашої, до нас,
Де скоро будуть вчитись.
І швидко в нас дорослішають діти.
І незабаром вже наступить час,
Коли вони підуть у перший клас.
В житті освіта – справа не остання.
Тож вирішити треба неодмінно:
Де саме буде вчитися дитина?
“Другою” школою, друзі, зоветься.
Хоч білий світ весь обійдіть,
Хоч глобус швидко покрутіть.
Не знайдете ніде й нізащо
Країну красивішу й кращу.
Куди дитину вчитися віддати.
Звичайно, школи в місті є на кожний смак,
Та школа в нас найкраща, і це факт!
Чому? Отож послухайте, будь ласка,
Як вас переконає в цьому казка.
Внести парту
(На сцені Буратіно і Мальвіна, яка намагається бути йому за вчительку)
Мальвіна. Так, Буратіно, ти сьогодні - учень.
Розкрий швиденько свій шкільний підручник!
На парті іграшки? Сховай усе негайно!
До речі, ой, який ти неохайний!
Буратіно. Мальвіно, як ти можеш це казати?
Дивись, яка сорочечка строката.
Хіба, що є на капелюсі плями.
Та все це не заваджує програмі!
Зате, дивись, які штанці сучасні!
Це – бриджі. Ну, погоджуйся, прекрасні?
Мальвіна. Для спорту, для мандрівки…
Буратіно. Ну, отож!
Мальвіна. Але для учня зовсім ти не схожий.
Чому? Тут таємниця є одна:
Повинна в тебе форма буть шкільна!
Буратіно. Ну годі вже! Що треба написати?
Мальвіна. Пиши: “Я гарним учнем хочу стати”
Буратіно. Не можу я!
Мальвіна. Що зараз заважає?
Буратіно. Я мови української не знаю.
Мій тато Карло мав багато справ
Й до школи мене так і не віддав,
Де ми б вивчали українську мову.
Мальвіна. Чекай! Бо чую я чиюсь розмову… (повернула голову, прислухається. Буратіно тікає). Буратіно, куди ж ти? А урок? (йде його шукати)
Виходять Червона Шапочка і Вовк
Червона Шапочка. Я іду до своєї бабусі в гості. Ще кілька днів і зовсім часу у мене не буде!
Вовк. О! Червона Шапочка йде. Зараз я нею поласую. Доброго дня тобі, мила дівчинко! Куди це ти так поспішаєш?
Червона Шапочка. Ой вовче, а ти ніби не знаєш куди я поспішаю! Звичайно, до своєї бабусі. Я їй несу… У мене для неї дуже хороша новина.
Вовк. Звичайно, ти їй пиріжки несеш.
Червона Шапочка. От і не вгадав. Я їй несу дуже хорошу новину і ти ніколи не відгадаєш, яку!
Вовк. Мабуть, мама купила тобі нову шапочку або нову ляльку.
Червона Шапочка. А от і не вгадав! Мені мама купила портфель.
Вовк. Портфель? А з чим його їдять? Він дуже смачний? Дай попробувати Я такий голодний!
Червона Шапочка. Ох і відсталий ти, вовче! Як можна не знати, що таке портфель. Думай, вовче, думай!
Вовк (думає). Може це…
Червона Шапочка. Діти, допоможіть вовкові.
Вовк. А для чого він тобі?
Червона Шапочка. Я до школи вже йду.
Вовк. Чого до тієї школи ходити?
Червона Шапочка. Як чого? Уміти вчитися! Хіба ти все, вовче, знаєш? Хочу вміти я писати, рахувати й малювати, і читати, й вирізати, казочки фантазувати. Хочу вчитися співати, в баскетбол навчитись грати, м’яч в корзину закидати.
Вовк. Я теж дуже хочу піти в перший клас! Візьмеш мене з собою?
Червона Шапочка. Звичайно візьму! Але пам’ятай, що в школі навчаються лише виховані та слухняні діти!
Виходить Мальвіна і плаче.
Мальвіна. Буратіно! Буратіно! Де ти, Буратіно? Уже час починати урок! Мабуть, його знову лисиця Аліса та кіт Базиліо обдурили. (плаче)
Червона Шапочка. Шановна Мальвіно! Дозвольте запитати, чому, як дощ капають ваші сльози?
Вовк. Люба Мальвіно, не плачте! Якщо ми вже опинилися тут, то можливо з нашими дітьми проведете урок?
Мальвіна. Справді? А вони у вас розумні?
Червона Шапочка. Ось ми зараз і перевіримо. Давай разом із нашими дітками відгадаємо загадки і спробуємо дізнатися, що нам потрібно зібрати в портфель. І взагалі, що нас чекає в школі.
Мальвіна. Тож приготувалися відгадувати загадки? Тоді починаємо. (Казкові герої загадують загадки).
Мальвіна. Я захоплююся цими майбутніми учнями, але мені потрібно йти на пошуки Буратіно.
Вовк. А нам до бабусі…
Пісня “Україна, матуся моя”
Кращі люди на землі.
Вчителів у нас багато,
З ними кожен день – як свято!
І не тільки по знання.
Тут танцюєм і співаєм,
І таланти розвиваєм.
Вабить дитину завжди все нове.
Ми ж вас зустрінемо радо, з любов’ю,
Дружба нехай поміж нами живе.
Адже минає тут найкращий час.
А зараз пісня радісна хай ллється,
Шановні друзі, і вона – для вас!
Пісня “В школу як на свято”
Не бува ніяких меж.
Тут навчишся малювати,
У змаганнях участь брати,
Як артист на сцені грати
Й ритми танцю відчувати.
Танець світлий, дійсно щирий.
Танець, в котрім ти і я
Відчуваєм звук життя.
Танець
Голосніше аплодуйте!
Може й ви так само зможете,
Тільки сили не шкодуйте!
Приєднайтесь до родини
Танцюристів заповзятих.
Хореографи найкращі
Будуть з вами танцювати.
Це ваше завзяття й воля.
Хтось здійснить своє бажання,
А для когось – навіть доля.
Не соромтесь і приходьте –
Все розкажуть і пояснять.
І одного дня чудового
Танцюватимете класно!
Виходить Нулик і Сімка
Нулик. Ой, а де ми? Як тут гарно! Весело!
Сімка. Це ми у школі №2, тут сьогодні зустріч з майбутніми першокласниками. Подивись, скільки гостей зібралося!
Нулик. Ось, нарешті я знайшов найкраще місце на землі. Я хочу навчатись, нового дізнаватись, знайти багато гарних друзів. Тут так затишно! Я хочу залишитись тут.
Сімка. Нулику, ми повинні повертатись додому, в мультик. А діток ми запрошуємо до навчання в цю затишну школу.
Нулик. Але ми обов’язково будемо навідувати вас та спостерігати за вами з мультику. А на згадку про свято хочемо вручити усім першокласникам від нас ось такі пам’ятні медальки “Майбутній школяр”
Восени у шкільний перший клас.
Будьте ж, друзі, цікаві й завзяті,
Як прийдете у школу до нас.
Добігає вже кінця.
Нехай пісня ця прощальна
Зігріває вам серця!
Пісня “Неба вам”