Українська мова Урок-свято "Зустрічаємо Миколая "

Святкуємо  Миколая

Мета. Ознайомити  дітей  зі  святом  Миколая  та  звичаями й обрядами українського  народу; розвивати  уміння дітей  декламувати  вірші, співати пісні, виховувати  інтерес   та  бажання  наслідувати  звичаї та  традиції  свого  народу.

* Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай.

Це святий наш… Миколай!

Діточок він всіх згадає,

їм дарунки посилає,

Він вже близько, вже іде.

Наша пісня хай гуде…

 

* Добрий день, шановні гості, 
Добрий день, малята. 
Закінчилась швидко осінь, 
Лине зимнє свято. 
Свято світле і барвисте, 
Гостя, що із Раю – 
Завітав в село і місто 
Свято Миколая.

* Свято лине Миколая –
Серденько радіє. 
Йде святий до нас із раю 
Принесе надію.

 Подарує віру в чудо
І любов велику. 
Поклоніться, добрі люди, 
Цьому чоловіку.

Поклоніться і радійте
За його щедроти. 
Як і він, прожить зумійте 
В просвіті турботи.

Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято. 
Бо усмішка для святого 
Коштує багато.

Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку, 
Хай у погляді заграє 
Втіха й Божа ласка.

 

* Влаштувати бал для Миколая!  Але ж він дуже зайнятий: ходить по садочках, квартирах – роздає малечі подарунки, як же Миколай побачить наш бал? Встановимо з ним супутниковий зв'язок і камерою будемо транслювати наше свято йому на телефон. Починаймо!

 

Фея:

Я – фея-чарівниця. 
На мене подивіться: 
Я можу так зробити, 
Щоб стали в казці діти. 
Лиш музика заграє – 
На ляльок обертаю 
Дівчаток-щебетушок,
Своїх малих подружок.

* Гра на скрипці *(лунає музика, Фея чарівною паличкою торкається по черзі дівчаток, вони підводяться)

1. Я – малесенька актриса, 
Звати лялечку Аліса. 
Можу пісеньки співати, 
Можу в піжмурки пограти.

2. А я – Лєра, ляля неньки,
Дуже добра і гарненька, 
І весела, і сумлінна, 
Ще й хазяєчка відмінна.

3. Я – маленька всеумійка, 
Звати лялечку Софійка. 
Хоч роками я маленька – 
Помічниця гарна неньки.

4. Чути сміх веселий зранку
Це – прокинулась Тетянка. 
Знає геть уся рідня: 
Ляля Танечка це – я!

5. Ось мене назвала мама
Дуже сонячно – Мар’яна, 
Я для нені – ляля-сонце, 
Що заглянуло в віконце.

6. А я – лялечка-панянка,
Маю ім’ячко – Улянка. 
І прийшла до вас на свято, 
Щоб гарненько танцювати.

7. Я – Надієчка-дівиця,
Дуже вправна танцівниця. 
Нумо, лялі, не вагайтесь – 
У таночок мій збирайтесь.

 

* Танець « Серебристые снежинки» *

 

Фея:

Так, звичайно, дуже просто. 
Будьте пильні, наші гості, 
Буду зараз чаклувати, 
Білосніжку викликати.

(лунає музика, з’являється Білосніжка)

 

Білосніжка: Білосніжку викликали? У вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили!

 

* Невідома гномам втома.

Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.

Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.

Гноми мають власне братство, 
Вірність – гномиків багатство.

Знають гноми добру казку, 
Бо відома гномам ласка.

Гноми щедрі та сміливі, 
Дуже милі та грайливі.

В гномів радості багато, 
Гноми люблять танцювати.

 

* Пісня-танок «7 гномів» *

 

* Я – козак-молодчина,
Дуже видний я мужчина. 
Ось навколо озирнуся, 
Й до обіду оженюся. 
Буду їсти борщ, пампушки, 
І вареники, й галушки. 
Ну, кажіть мені, дівчата, 
Хто вже вміє готувати?

 

2. Хоч мені ще десять років…
Козаченко я !
Підростаю на відмінно, 
Стану гетьманом Вкраїни.

Дівчата! Ви на мене поглядайте…
Президента упізнайте.!
Я прийду до влади швидко 
Буде щастя нашим діткам!

 

* Розповідь  про  Святого  Миколая.

. В  народі  кажуть,  що  взимку   скільки  днів, стільки  й  свят. Одним  із  головних   зимових  свят є свято  Миколая, яке  святкують  19  грудня.

Миколай – угодник — один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов’язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепроходці бачи­ли у святому Миколаєві свого охоронця та заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровите­лем війська Запорізького.

* Ми давно його чекаєм, бо із дідом Миколаєм

Ми по колу дружно йшли,

Коляду із ним вели.

Станьмо разом в коло дружно знов,

Поки він ще не прийшов,

Миколаю заспіваймо,

В гості Діда закликаймо!

(Пісня «Ой, хто-хто…»).

 

Давайте  пограємо  гру «Продовж   вірш»

*Сорока, яку   вчора   я   зустріла,

роз­повіла мені, як вміла.

Про жадану нині вість,

Що до нас в дорозі… гість.

 

*Добрий, лагідний, м’який,

Справедливий, не лихий.

Корона в нього отака,

Ще сива довга… борода.

 

*Він дарунки нам   …. несе

А в торбині є…усе

Є там іграшки, цукерки,

і є печиво… смачненьке.

 

* Є і яблука мочені,

є там книжечки… учені,

Олівці лежать в торбині:

червоні, жовті, білі, сині,

 

* Є і з маком калачі,

кольорові… м’ячі.

Лежать в торбі мармеладки

й ще свіжі… шоколадки.

 

*Санчата є для дітвори

І ковзани кататися… з гори.

На гостя всі чекаймо

Й Миколая… зустрічаймо!...

Темноти я не боюся! 

Мами слухаюсь всі дні! 

Миколаю, мій дідусю, 

Що за це даси мені? 

Щось смачненьке, солоденьке 

У своїм мішку знайди, 

Уночі прийди тихенько 

Й під подушку поклади! 

 *****

Щоби в будні та у свята
Читали віршики малята
Лиш про тебе. А для тебе
Просили милості у неба.

Щоб уклін тобі віддали,
Не лише дарів чекали.
Щоб все дітки розуміли
Й вірить в чудеса хотіли.

Чудотворний Миколаю!
Люблять всі тебе і знають.
Тож дозволь їм привітати
Тебе, любий, з твоїм святом.

Ірина Цельняк

 *****

День подарунків

Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.

Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.

Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, ні вітер
Не спинять їх санок.

А на санках — подарки!
Ах, як багато їх!
Для Слави, для Одарки,
Для всіх! Для всіх! Для всіх!

А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам’ятку поставить
Гнучкий з лозини… прут.

 *****

 

 

Слухає Петрик, слухає Оля,
Чи не гуркоче літак з-понад поля,
Чи над їх домом не пролітає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
«Петрику, чуєш? Петрику, цить!
Ніби гуркоче… ніби летить…
О, коло нашого дому затих…
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!.

Слухає Лесик, слуха Ігорчик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Зі святим гостем, із Миколаєм.
«Лесику, чуєш? Лесику, цить!
Там, за дверима, щось шелестить!
Може, по сходах ангел іде…
Може, на клямку руку кладе…»

Діти чекають — і срібнії мрії
Тихо лягають на соннії вії.
Діти поснули — не чує Ігорчик,
Що залунали здалеку дзвіночки.
Діти не чують, діти вже сплять,
Тихо над ними зірки мерехтять.
З неба гостинці на ліжечка край
Тихо складає святий Миколай.

Михайло Маморський

 *****

Добрий святий Миколай

Прийшла в гості нічка-чарунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку.

Знаю тебе, добре знаю,
Щедрий Святий Микалаю.
Чекає тебе зимова пора,
Жде з нетерпінням уся дітвора.

Приніс ти цукерки в торбинці
Та іграшки дуже гарненькі.
Я вдячний тобі за гостинці.
Для мене ти, ніби рідненький.

Володимир Кленц

 *****

В РУКАВИЧКУ 

Ходить тихою ходою 

Миколай із бородою. 

У віконце заглядає. 

– Дітки є у вас? – питає. 

Має дід цей дивну звичку 

Щось покласти в рукавичку! 

 *****

 

ПРЕКРАСНЕ СВЯТО 

В український наш край 

Йшов Святий Миколай, 

Через поле і ліс 

Миколайчики ніс. 

Сняться діткам вві сні 

Ті дарунки смачні, 

Що лишив у кутку 

В золотім чобітку. 

  *****

 

ЧАРІВНА ТОРБИНКА 

Чи ви чули дивину? 

В ніч ласкаву чарівну 

Миколай до нас прийшов, 

В чарівній своїй торбинці 

Він приніс смачні гостинці! 

Залишив і десь пішов… 

  
 

Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!

Віра Паронова

 *****

Молитва до Миколая

 

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

Надія Гуменюк

 *****

І зайчик чекає на святого Миколая

Нарікає бідний зайчик:
— Під кущем я змок,
І коли то землю вкриє
Сніжний килимок?

Вітрюган свистун-шумило
Вже нехай би змовк:
Я за шумом не почую,
Як підійде вовк.

Слава Богу! Два дні падав
Білий пух-сніжок.
Буде йти святий Микола
В місто до діток.

Він побачить попід лісом
Мій малий слідок,
То й мені морквину кине
І смачний листок.

Галина Чорнобицька

  *****

ВІД МИКОЛАЯ 

Встану швидко в час раненький, 

Всю кімнату обійду, 

І, звичайно, солоденький 

Подаруночок знайду! 

Ось він! Ось! Найкращий в світі! 

Миколай його лишив. 

Лиш забув мене збудити, 

Бо до когось ще спішив. 

 *****

Миколай

Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в’ється борода.

 

 

 

 

 *****

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

Віра Паронова  

 *****

Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним — мишки!

Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий… (Миколай)

І. Бевз

 *****

 

Миколаю, Миколаю!

Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам’ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.

Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!

Ірина Цельняк

 

 *****

Перед святом Миколая

Цього року Миколая
Я таки підстережу!
Мама хай про це не знає,
Їй нічого не скажу.

Чемно в ліжечко лягаю,
Ніби закриваю очі…
Й виглядаю Миколая.
Спати я цілком не хочу!

Коли буде під подушку
Класти цукерки й горішки
То я гляну на Святого,
Хоч одненьким очком, трішки…

Батько й мати полягали,
Стихло вже усе у хаті.
Стиха вже почав дрімати
І ведмедик волохатий…

Ой! Які довгі хвидини…
І ніщо не помагає,
Що я часто на годинник
Біля ліжка поглядаю.

Ось до лідка, від вікна,
Місяць простелив стежину.
По ній постать осяйна
Просто так до мене й лине…

Погляд синій — наче небо,
І борода срібно-сніжна.
Усміхається до мене
Й мою руку гладить ніжно.

Ранком я засумнівалась…
Був Святий тут чи не був?
Але ж хто тоді так ніжно
Мою руку доторкнув?