Сценарій вечора зустрічі випускників
«Не забувається таке ніколи …»
В.2.: Вашим подругам і друзям.
В.1.Вашим Вчителям і учням.
В.2.: Всім, хто розділяє з нами турботи, тривоги і радості шкільного життя.
В.1.: Присвячується наш святковий вечір.
В.2.: Вітаю, дорогі друзі!
В.1.: Ми раді бачити знайомі обличчя в цьому святковому залі!
В.2.: Так знайомі! У вас же на обличчях написано – свої! Відразу видно! Тому що всі ви закінчили нашу Щитинську загальноосвітню школу!
В.1.: І як же чудово, що всі ви тут сьогодні зібралися!
В.2.: Згадати друзів і перше кохання, вчителів і свою парту, згадати хвилюючий дзвін шкільного дзвоника…
В.1.: Адже кожен з вас чекав його колись.
В.2.: Правда здебільшого з уроку, і дуже рідко на урок!
В.1.:: Ми теж чекаємо сьогодні цього дзвінка, він дасть старт нашого свята!
(дзвенить дзвоник)
В.2.: Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну, єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи! Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі... Та ви вже не ті. За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі... Як посивіли ваші вчителі……. Ніхто не в силах зупинити час.
В.1.: Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії. То ж бажаємо вам приємної мандрівки в шкільні роки!
В.2.: «Пісня випускників»
В.2.: Ідуть роки. Час змінює землю, суспільство, людей. І тільки школа залишається незмінною частиною життя кожної людини. Змінюється й сама школа, вчителі, директори, учні…
В.1.: Сьогоднішня зустріч – це мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 20 - 30 чи 40 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.
В.2.: Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише раз. І скільки б не шукали цю країну на карті – не знайдете.
В.1.: Лише приємні і щасливі спогади, мрії мають чарівну здатність повертати нас у дитинство.
В.2.: Щороку настає тиждень,
Коли ви, навіть якщо вам не по дорозі,
Відпросившись з дому, з навчання, з роботи,
До нас на зустріч поспішаєте прийти
В.1.: У море зустрічей, пізнання, посмішок,
Зустріч з дитинством сьогодні вас чекає.
Тут ніхто не пригадає вам давніх помилок,
І нічим не образить і не дорікне.
В.2.: У весняний вечір,
Вас з хвилюванням чекають педагоги,
Твердо знаючи – прийдете сюди.
В.1.: Але перш, ніж свято, друзі, ми почнемо,
Зараз перекличку ми тут проведемо.
В.2.: Увага! До переклички поколінь приготуватися! Просимо випускників відгукнутися на рік випуску словом «тут»! 19791989, 1999 рр.
(випускники називають свої роки випуску)
В.2.: Всі ви були хороші!
Всі кричали від душі!
І в нагороду вам від нас
Таночок буде виконаний в час!
В.1.: Зустрічайте танець «Чарівні україночки»
(виконується танець)
В.2.: Втрачений десь щоденник
В.1.: Батьківські нотації
В.2.: Перша закоханість
В.1.: Перше розчарування
В.2.: А як здорово лунав шкільний дзвоник з останнього уроку! Ура! Уроки скінчилися!
В.1.: А на шкільному дворі скидають листя берізки… Розгулюють осінні вітри… А за вітром навздогін біжать шкільні роки… Все це відбувалося тут в стінах нашої школи. І школа пам’ятає вас – випускників.
В.2.: Є у школі одна людина, яка переймається за всю школу: учнів, вчителів, всіх працівників, а також за випускників, як склалося їх життя? Чи досягли своїх мрій? Ця людина – директор школи. До вітального слова запрошується нинішній директор ___________________.
(виступ директора)
В.1.: Шановні випускники, по-різному склалося життя кожного з вас. Десь там, за межами сьогоднішнього вечора, вирує складне життя. А тут усе залишилося незмінним, простим і зрозумілим. Ось чому попри всі негаразди, пам’ять береже чарівну теплу мить, коли живе і вічне – велике шкільне братство. На жаль, життя таке непередбачуване і від нас йдуть випускники та вчителі, стають білими журавлями в небі, які оберігають своїх рідних від незгод. Вшануємо тих, кого з нами вже нема хвилиною мовчання.
(лунає метроном – 2-3 рази)
В.2.: На початку, ми пропонуємо дізнатися з якими думками прийшли випускники і вчителі на зустріч.
В.1.: У нас є чарівний капелюшок, який вміє читати думки.
В.2.: Тож починаємо зчитувати інформацію.
(ведуча виходить у зал із капелюшком - лунає музика)
Оплески нашим випускникам.
В.1.: А тепер дозвольте представити наші ювілейні випуски.
В.2.: У 1999 році 12 дев’ятикласників молодих, завзятих, енергійних і трішки сумних, через прощання з рідною школою, 12 хлопців та дівчат пішли в самостійне, доросле життя.
В.1.: Випуск – 1999 рік
(ведучі по черзі зачитують прізвища)
В.2.: Перша вчителька – ________________.
В.1.: Класний керівник – ___________________.
В.2.: Вітаємо оплесками 20-річний випуск!
В.1.: Слово надається першій вчительці – ____________________.
В.2.: Привітати хоче своїх випускників і класний тато – ________________.
В.1.: У шкільне дитинство! Повернемося всі разом
Всього лише на мить в золоті дні…
Як добра казка, як світла пісня,
Живуть у вашому серці і в школі вони.
Згадайте ваші золоті шкільні дні.
В.2: Кожен по черзі доповніть розповідь кількома словами: «Пам’ятаю, в один із звичайних навчальних днів…»
(випускники доповнюють розповідь)
В.2.: В дарунок для вас звучить пісня «Школа»
В.1.: Цікаве і насичене шкільне життя було у наших випускників. Але останній дзвоник 30 років назад відпустив вас у доросле життя! Вітаємо оплесками випускників 1989 р.!
(лунає вальсова мелодія)
В.2.: Зустріч з дитинством, шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників. Це довгождане свято для випускників які закінчили школу 30 років тому.
В.1.: Вітальне слово надається ___________________!
В.2.: ______________, а що скажете ви своїм випускникам?
Тоді спробуйте згадати наступне: Який урок був найулюбленішим?
Який найвеселішим?
Який учитель був найсуворішим?
Яка була найбільша мрія? Вона здійснилася?
Скажіть по одному слову вашим учителям
(виступи випускників)
В.1.: За добрі слова дякуємо вам! Концертний номер – всім випускникам! зустрічайте!
(танець Донечка Вкраїни)
В.1.: Згідно списку у класному журналі вас було – 2_. Перша вчителька - _________________. Тож надаємо їй слово.
В.2.: Минуло 40 років від вашої останньої шкільної зустрічі. Всім присутнім в залі буде приємно почути, якою була наша школа 40 років тому. Чи встигли ви скучили один за одним? Ми запрошуємо до слова вас.
СЛОВО ВИПУСКНИКАМ 1979 РОКУ
В.2.: Для всіх звучить пісня «Друзі єднаймося»
В.2.: Ми постаралися перегорнути сторінки вашого дитинства, адже переступивши поріг школи, ви відразу поринули в лавину спогадів, таких різних, і таких теплих. У стінах цієї школи стільки всього з вами сталося, що забути це неможливо.
В.1.: Одні повертаються в дитинство, інші – впадають в дитинство, і це печально.
В.2.: А є категорія людей, які ніколи країну дитинства не залишають, вона є їхнім життям. Ці люди – вчителі.
В.1.:Учитель… Одна з найважливіших професій. Вона – для обраних. Вчитель щодня стоїть перед прицілом сотень допитливих дитячих оченят, палить, як хмиз, нерви, і все ж веде дітвору на вищі сходинки пізнання.
Сценка «Вчитель літератури проводить урок фізкультури»
В.2.: Нічка на землю сонну спустилась.
Хто в цю хвилину працює, не спить?
Над столиком вчителька наша схилилась,
На столику зошит учнівський лежить.
В.1.:
Схилившись над книжкою, лагідна, мила
Ти думкою линеш до учнів своїх.
А кров, мов струмочок, пульсує у жилах,
Бо ж вчителька й мати в єдино злились.
В.2.: Саме такими – люблячими, терпеливими, добрими і справедливими,
закоханими у свою справу є вчителі нашої школи, а саме перші вчителі та класні керівники, які залишають незабутній слід у душі кожного випускника.
В.1.: Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік щоденно віддавати його учням, і якою має бути любов, до дітей у його добрій, терпеливій нестаріючій душі.
В.2.: До вчителя йдуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє.
Танець «Вишивана Україна»
В.1.: Летять роки, і, як завжди
Ми всіх вас в школі збираємо
Та з вами років не помічаємо.
В.2.: А ви, хто 20, хто 30-40 років
Уже воюєте з долею,
І поразок і перемог
Уже чимало за спиною.
В.1.: І колишній нарис дитячих осіб
У вас ледь вже помітний,
А з фотографій дивляться ті,
Кого вже і немає на світі.
В.2 : Шановні педагоги!
Спасибі вам за пекельне терпіння,
Вибачте за жахливі муки,
Дякую за надійну опору.
В.1. Шановні випускники, ми дуже раді, що ви сьогодні з нами в стінах рідної школи. Ми з великим задоволенням готувалися до нашої з Вами зустрічі.
Ми бажаємо Вам здоров'я, щастя, удачі, благополуччя, вірних друзів та подруг, справжньою і чистої любові.
В.2.: Ми бажаємо вам, друзі, успіхів у навчанні і праці! Будьте добрими, енергійними, сильними духом. Пам'ятайте, що ваші успіхи, ваша радість - це і наші успіхи, і наша радість. Не забувайте рідної школи і частіше приходьте сюди, тут пам'ятають про вас, люблять і чекають вас.
Пісня «Дякую тобі, рідна школо»
В.1. Шановні випускники ! Урочиста частина нашого вечора завершена.
В.2 : Вас чекають відчинені двері школи і довгі розмови в колі своїх однокласників. Сьогодні - ваш вечір, ми бажаємо, щоб він лишив тільки найкращі спогади. Запрошуємо вас, колишні випускники, пройтися по тихих шкільних коридорах і зазирнути в дитинство, у кожний клас, пригадати все до найменших дрібниць, щоб залишилось у пам'яті у нас і у вас.
Ведуча:І пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. До нових зустрічей.
Пісня «Ось і все»
Сценка
Ведучий. Уявіть, вчитель української літератури заміняє урок фізкультури.
Вчитель. Доброго дня, дітки.
Всі. Героям Слава!
Вчитель. Молодці! На Шевченка – Франка розрахуйсь.
1 юнак. Шевченко!
2 дівчина. Франко!
3 юнак. Шевченко!
4 дівчина. Франко!
5 дівчина. Шевченко!
6 юнак. Котляревський. Розрахунок закінчено.
Вчитель. Молодці! Шевченки зробили крок уперед, повернулися Рильським до Рильського і повторюємо за мною: Зажурилися – повстали, зажурилися – повстали, зажурилися – повстали. Закінчили вправу, повернулися Мина Мазайлами до залу… Так, а що це ми стали, як лінія означення? А-ну, швидко в підмет!
(3 юнак стоїть на місці)
Вчитель. Загребельного мені в Лісову пісню! Ти що, Нечуй-Левицький? Я тобі Лесею Українкою сказала: в підмет! Так, а зараз будемо здавати норматив «перекоти-поле».
5 юнак. А як ми будемо здавати «перекотиполе» без матів?
Вчитель. Без чого?
5 юнак. Без матів.
Вчитель. Без чого?
5 юнак. Як ми будемо здавати «перекотиполе» без Леся Подерев’янського?
(1-й юнак піднімає руку)
Вчитель. Що?
1-й юнак. Можна вийти?
Вчитель. Обставина?
1 юнак. Ясла повні.
Вчитель. Що?
1 юнак. Ясла повні.
Вчитель. Повне речення!
1 юнак. Ревуть воли як ясла повні!
Вчитель. Шуруй звідси. На цьому урок закінчено. На наступному будемо здавати стрибки у Довженка. І спробує хтось принести довідку, що він кріпак, я вам таку Кайдашеву сім’ю влаштую…
СУВЕНІР ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ «ЛОЖКА РАДОСТІ»
(кожному вручаєтьсля ложечка з цукеркою та листівкою з поданим написом)
Ложка радості (інструкція з використання)
Якщо Вам стало сумно, то організму потрібно підкріпитись. Чим? Звичайно радістю. Нехай ця ложка принесе вам:
Що не день — веселих свят,
Задоволень, відпочинку,
Вдачі кожную хвилинку,
Перемог, чудових прагнень,
Нових радісних досягнень!
Ложка радості (інструкція з використання)
Якщо Вам стало сумно, то організму потрібно підкріпитись. Чим? Звичайно радістю. Нехай ця ложка принесе вам:
Що не день — веселих свят,
Задоволень, відпочинку,
Вдачі кожную хвилинку,
Перемог, чудових прагнень,
Нових радісних досягнень!
Ложка радості (інструкція з використання)
Якщо Вам стало сумно, то організму потрібно підкріпитись. Чим? Звичайно радістю. Нехай ця ложка принесе вам:
Що не день — веселих свят,
Задоволень, відпочинку,
Вдачі кожную хвилинку,
Перемог, чудових прагнень,
Нових радісних досягнень!
1