Сценарій зустрічі з випускниками "Зустріч шкільних друзів 2018"

Зустріч шкільних друзів 2018

Вед. І

Не за синіми високими горами,

Не за дальніми глибокими морями,

А в селі казковім, мальовничім

Нас до себе рідна школа кличе.

Ми до неї поспішаєм радо,

Вчить вона нас розуму і правди,

І в сумні серця несе розраду,

А стурбованим дає пораду.

 Ведуча ІІ

 Сьогодні в нашій школі зустріч.

У книзі життя – наступний лист.

Дім наш знову усмішок повен,

Ви – його невмирущий зміст.

Вед І 

 Як ми раді у світлу днину

Друзів знову своїх зустріть.

Рідна школо – шкільна родино!

Українського роду віть.

 Ведуча ІІ

Добрий вечір,  дорогі наші друзі!

Добрий вечір!  Правда , чудова ця фраза?

Вона нас зближує одразу.

Сьогодні доречно і навіть вчасно

Повинен у всіх буть чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба вам не варто

Зустрітися з піснею, хорошим жартом.

 Вед І

 Зустріч з дитинством,

зі шкільними роками – це приємні спогади,

це для кожного із вас довгожданне свято.

Тож, приємної вам зустрічі.

Щиро вітаємо вас у цій залі.

(пісня «Зустріч шкільних друзів»)

Вед І :

             Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи! Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі... Та ви вже не ті. За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі... Ніхто не в силах зупинити час.

 

Ведуча ІІ: Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії. То ж бажаємо вам приємної мандрівки в шкільні роки!

      Пісня «Дякую, школо»

 

Ведуча ІІ : На  нашому  вечорі  присутні  випускники, які залишив стіни рідної школи 50,40 та 20 років тому!

Вед І:   Літа, літа, чом ви не журавлі?

                   Чом вас не можна з вирію вернути?

                    Чом юності щасливі, добрі дні

                    Ніяк не можна з вами ми забути.

 

Ведуча ІІ:   Ваші аплодисменти ювілярам!

 

Вед І:  Раді  бачити  випускників  2010  року,  наймолодших  учасників    сьогоднішньої  зустрічі, для яких  8 років тому продзвенів шкільний  дзвінок. Бурхливі оплески!

 

Ведуча ІІ:       Роки пролітають, як мить, блискавично.

                         Здається, недавно плив лебедем вальс.

                         І дзвоник останній лунав символічно,

                         Тривожним прощанням освячував вас

 

Вед І: Дякуємо, що  ви не забуваєте свою школу і прийшли сюди, щоб зустрітися зі шкільними друзями і вчителями.  

Ведуча ІІ.  Опановувати світ науки вам допомагали вчителі , які є серед нас і яких вже немає, які тепер працюють в інших школах і які вже на заслуженому відпочинку. Завжди з теплотою в серці будемо згадувати вчителів: добрих, терплячих, неспокійних, завжди з іскорками любові в очах. Давайте привітаємо учителів, присутніх на нашому святі.  То ж привітаємо всіх їх бурхливими, вдячними   оплесками і музичним вітанням. 

пісня «Українська родина»       

Вед І. Вечори зустрічі - це гарна традиція, яка щороку збирає учителів та випускників. Але доля вносить свої зміни в людське життя. Немає поряд з вами  вчителів, які відійшли у вічність. Cвітла та вічна пам'ять  вашом однокласникам:Процику Івану Петровичу, Заяцю Богдану Івановичу, Паламару Володимиру Івановичу, Локтю Ярославу Олексійовичу, . Не змогли прийти на вечір зустрічі  у школи України і ті однокласники, вчителі, які віддали своє життя за нашу Україну відстоюючи права народу на Майдані, загинули під час антитерористичної операції, захищаючи нас від російського агресора.  Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

                                                    хвилина мовчання

 

Ведуча ІІ: Шановні  гості,  зі  словом-привітаннм  до  вас  звертається  господар школи, директор -  Козловський Андрій Петрович.

                                    (виступ директора)

Вед І: Школа – зосередження добрих почуттів, витончених переживань, веселкових спогадів про золоте дитинство, вічне вогнище краси. І якщо в кого зі школою пов’язані певні прикрощі, - відкиньте їх геть. Згадайте, як вперше ви прийшли до школи; згадайте запах квітів на святі Першого дзвоника; задайте, як трепетно ви переживали перші успіхи і перші невдачі; згадайте мить прощання зі школою… А сьогодні ви знову завітали в гості до своєї школи. Дякуємо вам!

Пісня «Дитинство»

Поезія Рій Тадей
Ведуча ІІ: Життя, наче потяг, зупинка під назвою  “Школа”.  А далі  - у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі й тривоги,  радощі  й успіхи,  та в усіх вас була спільна зупинка,  і хоча немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою  «Школа» завжди вам раді.

Поезія Марія Беркита

Вед І:  В шкільні роки було всього вдосталь. І успіхи і перемоги і витівки і жарти, а чи крали у вас шкільний журнал? Ні? Отож до вашої уваги мініатюра «Журнал вкрали».

Звучать фанфари. Починає режисер:
- Добрий день, пані та панове! Я режисер з Голівуду! До вашої уваги кінокомпанія (назва вашого населеного пункту) Пікчерз.

Представляю вам зйомки блокбастера «Журнал украли!» Ви побачите, як ми будемо знімати цей фільм! Він має дуже напружений, детективний сюжет. Ви тільки уявіть собі, у найкращій світі (назва) школі закінчився останній урок і учні найпрекраснішого  у школі __ класу вже в думках збиралися йти додому, вже відчували запах домашнього борщу… і тут двоє спостережливих учнів Тоня та Настя виявили, що журналу нема, його цинічно і нахабно вкрали, то ж в цій напруженій ситуації вони радяться і приймають єдине правильне рішення розказати все  . Прошу акторів зайняти робочі місця. Розпочинаємо зйомки фільму! 
Режисер сідає на стілець, двоє «вчителів» сідають навпроти за парту (учительська)
Режисер:
- Асистентка, розпочинаємо!
Вибігає асистентка, стукає над головою ложкою по каструлі:
- Фільм «Журнал украли». 
Дубль один! 
 Режисер: 
- Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає оператор з камерою, починає картинно знімати наступний сюжет – виходять Настя і Тоня. Вони розпочинають діалог:
- Привіт, Настю! 
- Привіт, Тоню! 
- Щось сталося? 
- Звичайно! В нас журнал украли! 
- Ой, що ж ми будемо робити?
- Давай розкажемо все Ользі Федорівній!
 - Давай! 
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
- Заходьте! 
- Добрий день! 
- Добрий день! Знаєте, що сталося? 
- В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
- Ой, біда-а-а….
 

Режисер:
- Стоп! Стоп! Стоп, камера! Стоп, мікрофон! Всі стоп!  Ви що, подуріли? Що це з гра?! Немає ніяких емоцій, ви що, хочете цілий місяць фільм знімати?? Я в бюджет не влізу! Швидше давайте! Зрозуміли?
Актори хором:
- Так!
Режисер: 
- Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистент, грюкає ложкою в каструлю:
- Фільм «Журнал украли». Дубль 2!
Та ж сцена з Настею та Тонею, швидко, деякі слова важко розібрати.
- Привіт, Настю! 
- Привіт, Тоню! 
- Щось сталося? 
- Звичайно! В нас журнал украли! 
- Ой, що ж ми будемо робити?
- Давай розкажемо все Ользі Федорівній!
 - Давай! 
Побігли. Прибігли до столу. Стукають.
- Заходьте! 
- Добрий день! 
- Добрий день! Знаєте, що сталося? 
- В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
- Ой, біда-а-а….
Режисер:
- Ст-о-о-оп!!!!! Дуже швидко!! Камера, стоо-о-оп!!!! Куди ви гоните поперед батька в пекло?! Я ж сказав – трішечки швидше! Трішечки! А ви? Та це ж фільм дуже глибокого змісту! Це сумна історія, трагічна подія, бо вкрали журнал. Зрозуміло? 
Актори:
- Так!..
Режисер:
- Я в вас вірю! Давайте ще раз! Камера, мотор! Поїхали! 
Вибігає асистент, грюкає ложкою в каструлю:
- Фільм «Журнал украли». Дубль 3!
Той же діалог, тільки з плачем та риданнями, вчителі за партою теж плачуть.
- Привіт, Настю! 
- Привіт, Тоню! 
- Щось сталося? 
- Звичайно! В нас журнал украли! 
- Ой, що ж ми будемо робити?
- Давай розкажемо все Ользі Федорівній!
 - Давай! 
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
- Заходьте! 
- Добрий день! 
- Добрий день! Знаєте, що сталося? 
- В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
- Ой, біда-а-а….
Режисер:
- Не так! Все не так! Ви що, хочете мене на той світ відправити? Я на вас потратив купу грошей, все до гривні витрусив, а ви?? Не хочете втілити моїх надій!!! Ви ж маєте якось підбадьорити глядача, обнадіяти, а у вас одні сльози!  Глядач прагне позитиву! Ну типу хоч так – журнал украли! Це ще не кінець світу! Треба в усьому шукати позитив! Діалог зіграйте хоч трошечки веселіше, зрозуміли? Молодці!
Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистент, грюкає ложкою в каструлю:
- Фільм «Журнал украли». Дубль 4!
Та ж сцена з Настею і Тонею, тільки вже весело:
- Привіт, Настю! 
- Привіт, Тоню! 
- Щось сталося? 
- Звичайно! В нас журнал украли! 
- Ой, що ж ми будемо робити?
- Давай розкажемо все Ользі Федорівній!
 - Давай! 
Пішли. Підходять до столу. Стукають.
- Заходьте! 
- Добрий день! 
- Добрий день! Знаєте, що сталося? 
- В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
- Ой, біда-а-а….
Режисер:
- Та стоп же! Стоп! Та скільки можна?? Ви що, комедію зібралися показувати? Агов! Це ж детектив! Де-тек-тив! Ну як же вам пояснити? Я ж до вас українською мовою звертаюся! Ви коли-небудь були в театрі? А балет бачили хоча б раз? Чи оперу? А це дж кіно! А воно ж теж мистецтво! Як і все інше! Драматичніше давайте, драматичніше!
Молодці!
Камера, мотор! Поїхали!
Вибігає асистент, грюкає ложкою в каструлю:
- Фільм «Журнал украли». Дубль 5!
Та ж сцена з Настею і Тонею, тільки з люб’язними реверансами, поклонами, паданнями на коліна:
- Привіт, Настю! 
- Привіт, Тоню! 
- Щось сталося? 
- Звичайно! В нас журнал украли! 
- Ой, що ж ми будемо робити?
- Давай розкажемо все Ользі Федорівній!
 - Давай! 
Пішли. Підходять до столу в танці лебедят з балету «Лускунчик». Стукають.
- Заходьте! 
- Добрий день! 
- Добрий день! Знаєте, що сталося? 
- В нас журнал украли! Що ж тепер буде….
- Ой, біда-а-а….
Режисер:
- Знову не те! Знову не так! Як бачите, зняти фільм справа не легка! Треба дублів багато зняти, щоб успіху дістати! Тож бажаємо вам удачі, великого натхнення і хай у вас ніколи не крадуть класних журналів!

 

Пісня «Перепілочка»

Вед І:  Перший вчитель, як дбайливий садівник

Що прихиляється до гілки,

Перекладає мудрість книг

В дитячі маленькі голівки

Ведуча ІІ:    Та ще й настроює серця

                      На щирість, вроду яснооку

                      На все життя аж до кінця –

            Продовження його уроку.

 

Вед І: Давайте пригадаємо перший клас, перший урок у школі, пригадаємо день, як із сльозами на очах ви йшли за своєю вчителькою, боязко оглядаючись, чи чекає вас мама.

 

Ведуча ІІ   І якими зажуреними можна було побачити в перший день навчання в першому класі хлопчиків, яких посадили з дівчатками. Та страх швидко залишав, бо лагідні очі і добра, чуйна усмішка вчительки підбадьорювали вас. І ви, як могли, розказували, що вмієте читати віршики, рахувати, розповідати казки.

 

Вед І  Йшли роки… Збігали, мов весняні струмочки… Кожний день приносив нове пізнання світу, нові успіхи і радість. І перша важка книга Буквар, і Читанка, і перші малюнки, і перші ноти – все це ви засвоїли з допомогою вашої першої вчительки.

Ведуча ІІ: А першими вчителями, першими промінчиками добра,любові та затишку у стінах школи були: Михальчишин Люба Василівна, Олійник Людмила Миколаївна, Романів Ольга Петрівна.

Вед І : Дорогі випускники 1998 року вам пощастило почути яскраві спогади своєї шкільної мами Олійник Людмили Миколаївни.

Ведуча ІІ :   Шановна Людмило Миколаївно,запрошуємо вас до вітального слова.

Вед І : Любі наші перші вчителі спасибі вам, що засіваєте зерна мудрості, доброти і любові у серцях своїх вихованців. Для вас музичне вітання.

Пісня «Спасибі вчителю» 

Ведуча ІІ.  Школа… Скільки спогадів навіює вам це слово.  

Вед І:   50 років тому на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді, завзяті, енергійні і трішки сумні через прощання з рідною школою, хлопці і дівчата. Сьогодні вони знову зібрались разом, щоб пригадати шкільну стежину та різні пригоди які траплялись на ній.

Ведуча ІІ: Шановні випускники 1968 року, просимо Вас поділитися спогадами про чудові роки свого шкільного дитинства.

Вед І: 40 років промайнуло непомітно для випускників 1978 року, які сьогодні зібрались веселою, дружньою шкільною родиною. Вони згадують своє безтурботне дитинство і веселі роки, проведені за шкільною партою.

 Ведуча ІІ: Запрошуємо вас до слова, наші дорогі випускники.

Ми дякуємо вам за ваші щирі слова та спогади. Прийміть музичний дарунок

Пісня «Років золотих не забувай»

Вед І: Цікаві і незабутні моменти пов’язані зі школою, згадують випускники 1998  року. Про щирих та веселих хлопців і дівчат знає дуже багато їх класний керівник Григус Надія Миколаївна. Шановна Надія Миколаївна, запрошуємо вас до вітального слова.

 

Ведуча ІІ: Дорогі випускники 1998 року запрошуємо і вас  до  спогадів  про  цікаве,  шкільне  життя.

Вед І:     Вісім  років – це ж  не  так  багато.

           А скільки  в школі в вас було  подій?

            Приємно  всім  сьогодні  пригадати

            І розгорнути спогадів сувій

 

Ведуча ІІ : Отож, розгорнути сувій спогадів ми запрошуємо вашого класного керівника Паньків Наталю любомирівну.

Вед І: Після таких хороших слів нам цікаво почути і вашу розповідь про            

                  шкільне  безтурботне  минуле та про ваше  сьогодення.                 

 

Ведуча ІІ : Спасибі за цікаву розповідь.  Прийміть музичний дарунок

 

Пісня «По білому снігу»

Вед І: Згадуючи дитинство, ми згадуємо людей які дали нам життя, які крокували з нами по стежині, оберігаючи нас від від всього на світі, захищали, оберігали, жаліли і втирали сльози, раділи нашим успіхам, і підтримали у важкі хвилини, були завжди поруч, навіть коли ви були далеко.Отож, нашим найкращим і найдорожчим батькам присвячується наступна музична композиція.

Пісня «Батьки мої»

Вед  І: Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, водіями і столярами. А чи є серед вас музиканти і співаки? Ні? Зараз ми це виправимо.

Ведуча ІІ: Ви отримаєте ударні народні інструменти  (каструлі, ложки, ….) і будете співати українську народну пісню «Несе Галя воду».

Вед І : Як добре що ви такі голосисті та талановиті. Музиканти з вас хороші. Та будучи дітьми мабуть були серед вас і ті які мріяли стати лікарями, якщо так то до вашої уваги наступний номер.

Сценка «Лікаря викликали»

— Лікаря викликали?
— Добрий день, лікарю, проходьте, будь-ласка.
— Де хворий?

— Я…
— Ой, як добре!
— Що-о?
— Прикмета! Якщо перший хворий чоловік — це на щастя!
— Так я ваш перший…
— Ага! Я така рада!
— Я також…
— Так. На що скаржитесь?
— Щось мене в боку болить. В правому, ось тут.
— Серце.
— Серце ж зліва!
— Що? Так-так… Ми проходили. Серце з того боку, де годинник… Температуру міряли?
— Температури нема.
— Як нема? Що — нуль?
— Чому? Тридцять шість і шість!
— Ось! Вище нуля. Підвищена!
— А я завжди думав, що нормальна.
— Що ви з лікарем сперечаєтесь?.. І потім, якщо все в нормі, навіщо викликали?
— То в боці ж болить.
— В боці… Погано. Можливо, вас хтось укусив?
— Хто?!
— А клопів у вас нема? У нас на старій квартирі були, так, знаєте…
— Нікого у мене немає! І потім — болить же всередині…
— Всередині? Цікаво, що у вас там є.
— Можливо, ви мене послухаєте?
— Звичайно. Я вас уважно слухаю.
— Ні, я маю на увазі фонендоскоп. Знаєте, така штука, з трубочками?
— З трубочками? А! Звичайно, це ми проходили! Он він, в сумці…Давайте …Ой! Стукає щось… Тук-тук, тук-тук… Як цікаво! Чарівно!..
— Чарівно чи не чарівно, але в боці болить.
— Болить — це погано… Що ж у нас там болить?
— Можливо, печінка?
— А що, а цілком можливо!
— Та, кажуть, при печінці білки очей жовтіють…
— Так? Даваймо, покажіть очі…О-о-о! Так у вас вони не те що жовті, прямо коричневі вже! Типова жовтуха!
— Лікарю, у мене з дитинства очі карі…
— Значить, жовтуха вроджена!
— Ні, лікарю, все-таки я думаю, що не печінка…
— Ну, не хочете — не треба… я хотіла якнайкраще. А якщо не печінка, тоді що? В принципі, можливо було б припустити, що у вас приступ апендициту!
— Лікарю, я боюсь, що…
— Не треба боятися, виріжемо під наркозом!.. Раз — і все! Ми проходили!
— Я боюсь, що це — не те. Справа в тому, що апендицит у мене вже вирізали.
— Так? Давайте, відкрийте рот!..
— А-а…
— Ширше!
— А-а-а-а!!!
— Ви що, знущаєтесь! Де ж вирізали, коли я їх бачу?
— Кого?!
— Апендицит!
— Лікарю, ви нічого не плутаєте?
— З чим?
— Ну, з гландами?
— Гланди? А де ж тоді апендицит?
— Він нижче, звідси не видно.
— Ну ладно… До речі, давайте виріжемо гланди!
— Навіщо?! У мене не гланди болять — у мене в боці болить.
— В боці, в боці… Цей ваш бік мене вже дістав. Що у вас там?
— Ви не думаєте, що там — локальний запальний процес?
— Чому не думаю?.. А як це?
— Його можна знайти аналітичним шляхом…
— На що ви натякаєте? Кажіть прямо — я ж лікар!
— Я маю на увазі аналізи. Знаєте, кров, шлунковий сік…
— Всі соки корисні! Це ми точно проходили, а не як-небудь.
— Молодці… Пишіть направлення на аналізи. Писати вмієте?
— Хворий, а ще жартувати надумали!.. Напишемо!..
— Так. Тепер, напевно, мені потрібно притримуватися дієти. Нічого жирного, гострого, солоного…
— Чому це? Я кільку люблю!
— Та ні… Це ви мені дієту призначаєте.
— А-а. А я кільку люблю — жах як люблю! До зарізу!
— Не треба мене різати! Ви бюлетень не забудьте. Вмієте заповнювати?
— Хворий, а смішечки вам, Що-що, а бюлетень вміємо!..
— Оце молодець. Пишіть діагноз.
— Так? А який?
— А ви різні знаєте?
— Навіщо різні? ГРЗ!
— Ну, то його і пишіть… Записали? Все. Дякую…
— Значить, я піду?
— Звичайно. У вас же ще, напевно, багато викликів?
— Жах, ячк багато!!
— І всім ви повинні допомогти… Так… Ну, дай вам Бог!
— Знову ви зі своїми жартами, хворий. Бога ж нема!
— Ви це проходили?
— Та вже як-небудь!
— Ну тоді точно. Видно, таки з вами Бога нема…

 

Пісня

Вед: Милі, улюблені наші пані, для нас чоловіків ви завжди чарівні, але, думаю, ми навіть не уявляємо скільки праці та  коштів необхідно витратити, щоб підтримувати себе у чудовій формі. Тому секретами жіночої краси з вами поділяться ваші колеги - дівчата.

Сценка «Краса»

 

Виходять дві дівчини у білих халатах.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Здравствуйте. Я - завідуюча лабораторією в Інституті краси. А це наш провідний співробітник. У нашому інституті ми регулярно проводимо моніторинг всіх новинок косметологічного ринку. І ось до якого висновку ми прийшли ... Всі ці засоби для краси не досягають заявленого ефекту.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Коротше, «розвід» це все дівчата. Нас кидають!

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Катерина Андріївна, ви ж професор!

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Ні, ну а, що каталоги ці гортаєш, купу тюбиків купуєш. Та я б вже могла собі три шуби купити на гроші які я на ці бульбашки витратила.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Спокійно. Ми такі не одні.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Загалом, нами розроблено комплекс дієвих засобів для підтримки жіночої краси. Без всяких хімікатів!

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: І так, почнемо. Що б уникнути випадання волосся, змішайте шампунь і клей. Завдяки такому шампуню, ваша голова буде завжди чистою, а волосся закріплені на віки вічні.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Що б ваші очі здавалися більше, носите окуляри лінзами у зворотний бік. Завдяки цьому ви зможете "строить глазкти" на відстань до 100 метрів.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Якщо вам здається, що чоловіки не звертають уваги на ваши груди, при нагоді, починайте махати рукою немов вад душно - увага Вам забезпечена.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Якщо ви раптово виявили, що у Вас з восьми кубиків преса помітні тільки чотири, не турбуйтеся, раніше у вас і двох не було.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Щоб манікюр вийшов дійсно французьким, робіть його на фоні плаката з Ейфелевою вежею і неодмінно в стані коли руки трясуться, а очам це непомітно.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Раніше епіляція приносила неприємні відчуття, тепер це в минулому, просто треба постояти поруч з багаттям. 

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Що б позбавиться від зайвої ваги, зовсім не обов'язково обмежувати себе в їжі, попросіть начальника обмежити Вас в зарплаті і у вас буде осина талія.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Якщо Ви не встигаєте ходити в солярій, гуляйте з нездорово-блідою людиною і колір вашої шкіри заграє по-новому.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Набридло, що Вас постійно дражнять «рудою»? Дізнайтесь скільки коштує двокімнатна квартира в центрі і сивина поставить в глухий кут Ваших кривдників.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Якщо Вам говорять що у Вас некрасиве волосся, відповідайте, що зате у них глибокий внутрішній світ.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Позбутися від зморшок допоможе косметичний салон «Сусанін». Косметичний салон «Сусанін» - від нас ще ніхто не повертався ... з зморшками.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Скинути 60 кг за один місяць Вам допоможе «Активія» в упаковці по 20 кг. Носіть «Активію» з собою і диво відбудеться.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Якщо у Вас ламкі нігті і тендітні зуби - Вам допоможе відвар з кальцію.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Якщо у Вас суха шкіра, то замовте собі напівсолодкі губи.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: Приховати Ваш вік допоможе гарна брехня.

СПІВРОБІТНИЦЯ 2: Таким чином, даний комплекс засобів допоможе вам завжди бути на висоті.

СПІВРОБІТНИЦЯ 1: А якщо ні, то скористайтеся своєю інтуїцією, яка вам і так підкаже, що ви – завжди неперевершені.

Ведуча. Шановні чоловіки, ви часто нервуєте коли ваші дружини збираються в гості. Спочатку ви дивитесь на годинник, потім запитуєте «Ти ще довго»? Потім починаєте ходити по кімнаті і бурчати. Невже ви думаєте, що жінки не вміють швидко одягатися? Звичайно вміють, але вони прагнуть бути красивими і незрівняними.

Отож, щоб довести вам, що краса потребує часу і старань, ми проведемо наступний конкурс.  Запрошуємо до нас по одному чоловікові з 1998 і 2010 років випуску. Перед вами пакети а в них є те, що потрібно для жінки, щоб виглядати чарівно. Вам необхідно красиво одягнуся в вечірні наряди, припудрити носика, підвести очі та брови, ну і звичайно підмалювати губи. Ну, що ви готові, тоді час пішов.

Вед І: Молодці! Ми вам щиро вдячні можете трішки покрасуватись перед друзями і просимо вас присідати.

Ведуча ІІ: Любі наші випускники, а чи всі ви пам’ятаєте свої запальні танці та дискотеки. Якщо ні ми трішки вам нагадаємо.

Пісня «Таночки»

 

Всі ми родом з дитинства. І всі з посмішкою згадуємо ті роки, коли бігали, гралися, голосно і безтурботно реготали. Сьогодні дитинство навіює зовсім інші асоціації про веселощі. Проте є те,що завжди буде символом радості – це повітряна кулька. Адже кожна вона дарує сміх, веселощі і… сюрприз, от і в нас є для вас такий чудовий кольоровий сюрприз. Запрошуємо до нас по одній парі з кожного випуску. Перед вами повітряні кульки, в середині яких заховано завдання-сюрприз. Вам необхідно їх роздушити прижимаючи тілом до свого однокласника чи однокласниці. Коли кулька лопне – дістаньте з неї завдання і озвучте його. В кожній кульці по 2 сюрпризи, отож всі отримають завдання. Ну, що ж починаємо.

Молодці ви всі чудово впорались із завданнями наступна музична композиція звучить для вас.

Пісня 100%

Заключна частина

 Ведуча ІІ:  Не сумуй, випускник, на прощання,

                      Посміхнися скоріше, давай,

Вед І: Побажай виконання бажання,

                   Нових зустрічей всім побажай.

 Ведуча ІІ: Шановні випускники!

Добра і радості бажаєм,

 Здоров’я вам на всі літа.

 Вед І: Хай сонце весело сіяє,

          Хай Україна процвітає.

Ведуча ІІ:  Хай щастя панує у вашому домі,

                    Хай успіх крокує із вами завжди.

Вед І:  Та Матінка Божа вас міцно боронить

            Від зла та недуги, від горя й біди.

Ведуча ІІ: Тож дай вам , Боже, у мирі жити,

                Щоб завжди руки мали ремесло,

Вед І:  Щоб працювали в нашій Україні,

            Щоб легко і щасливо вам було!!!

Ведуча ІІ: Дякуємо за увагу!

Разом: До нових зустрічей, до щирих спілкувань!

 (пісня «Ми бажаєм вам усім»)