Сценарй виховного заходу "Подорож машиною часу"

Ведуча: Доброго вечора всім, кого сюди стежина привела

• Ми раді всім у нашій школі : до нас на свято змогли завітати гості поважні  і односельці
• Хтось з великих сказав: «Якщо в календарі немає нічого, а на душі негаразди, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його»
• Тож запрошуємо вас на наше маленьке шкільне свято

(звучить музика)

• Якщо зірки засвічують — (вибігає Юра, починає смикати)
• Юрко, це не репетиція! Поглянь скільки  у нас гостей! Як тобі не соромно!

Юра: Ой, вибачте Ольга Вікторівна! Добрий вечір всім!

(з полегшенням вчитель видихає, думає що учень піде. А він стоїть і не йде, думає, що вчителька зараз попрощається й піде)

Ведуча:Якщо зірки засвічують —  виходить — це комусь треба? 

Виходить — хтось хоче, щоб вони були? 

(Косить на хлопчика,  а він і не думає йти)

• Юрко, у нас такий пустун!!!!
• Ти  ще не пішов????

Юра: Куди? Я ж Вас чекаю!!! Ольга Вікторівна, та швидше вже. Часу нема!!! Тут відкриття всесвітнього масштабу!!!!!!

Ведуча: (до глядачів говорить) Вибачте, будь ласка, у нас… тут …  (до хлопця):

• Юра, ти розумієш на яку небезпеку зараз себе наражаєш????

Юра:Ну чесно! Це дуже важливо! Я інопланетну машину знайшов!!! Мені допомога ваша треба!!!

Ведуча: (Пробує лоб рукою)Температури немає! (сама до себе) Юра тобі не моя допомога треба, ти зараз сходи у медпункт до Ольги Петрівни, вона тобі й допоможе!

(Засмучений , розлючений хлопець йде)

Ведуча:Якщо зірки засвічують — виходить — це комусь треба? Виходить — хтось хоче, щоб вони були?   (Голосно знову виходить Юрко, і несе щось важке.)

Юра:Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори. Ну що ж, шановні гості, вам дуже пощастило, Ви станете свідками  надзвичайної події!!!

Ведуча:Ви не звертайте уваги, Юрко просто… любить увагу…

(до хлопчика)

• Юра винесе оце з моїх  очей, (Смикає за одну з антенок)
•  у нас концерт, ти хоч розумієш? (У залі гасне світло, грає незвична музика)
• І що це таке????

Юра:Я вам казав, що це якась інопланетна машина!!! А ви її мабуть увімкнули!

Глос Не якась , і не інопланетна, а машина часу

Юра:Ольга Вікторівна, у вас так голос змінився!!!!

Ведуча:Та це не я говорила

Юра:Мені страшно!!!!!!

Ведуча:Не смій боятися! Я і сама боюсь! (Загорається монітор)

Юра:Ой, що це

Ведуча:Мабуть це те що з нами говорило!

Юра:Цікаво, якщо це машина часу, то куди ми потрапили?

Ведуча:Якщо навколо нас чорна пустота, то мабуть ми у міжчасовому просторі!

(На моніторі з’являється повідомлення «Що здійснити подорож у часі натисніть необхідну кнопку»)

Ведуча:Ой, нічого не видно, що ж натискати?

Юра:А давайте навмання, гірше все одно не буде!

Ведуча:  (На моніторі з’являється повідомлення  «Здйснюю з’єднання з магпростофоном» Зявляєть зображеннязломаного телевізора «Ласкаво прошу у подорож історією села Ганнівка» Вмикається світло)

Юра:Отож, ми потрапили у 1923 рік

Ведуча Дивись уважно, все запам’ятовуй, щоб потім всім розказати!

(Починається презентація про школу, село)

Ведуча:До вашої уваги виступ вихованців дитячого садка  «Журавлик»

Ведуча:Це все звичайно добре, надзвичайно цікаво, але якось додому хочеться!Не хочу залишатися у XX столітті, хочу назад у XXІ!

Юра:Є лише один вихід із цієї ситуації – натиснути ще раз кнопку.

Ведуча:І надіятися, що ми потрапимо додому! Ну, що, може в тебе рука щасливіша – натискай! (Хлопчик тулиться до вчительки і натискаєУ залі гасне світло, грає незвична музика) (загорається монітор, відео про ярмарок)

Глашатай на ярмарку

• Завітали до нас на ярмарок, гості із Москви.

Зустрічайте мотрійки «Раз, два, три»

Танок «Матрьошки раз, два, три»

(Входять вчителька і учень, на сцені з’являється глашатай на стільцю)

Юра: Ну гаразд ярмарок, і що де ж він?

Паньків А. (Глашатай)

• Ну ви б ще приїхали у годин дев’ять і для вас би ярмарок відкрили. Чого так пізно, видно, що не з наших місць будете. Звідки ви? Одягнені

Юра:Ми з.. Ганнівки!

(Вчителька робить очі круглі)

Паньків А. (Глашатай)

• Звідки-звідки?

Ведуча:Ми, з далеку. З далеку… А ви хто будете?

Паньків А. (Глашатай)

• Я – глашатай на ярмарку

Юра:О!!! Те що нам треба! А в не могли б нам розказати щось про ярмарок, а то шкода, так з далеку летіли..

(Вчителька штурхає учня в бік ,перебиває його)

 

Ведуча:Летіли, на возові, мов на крилах – хотів сказати, Юрчик…

(Вчителька гладить хлопчика, а у нього -  очі круглі)

Паньків А. (Глашатай)

• Ну та що вам про ярмарок розповідати, вже мені набрид він.

А давайте, я вам краще, гуморески Павла Глазового  розкажу!

Хитра макітра

 На базарі молоко продавала тітка

І поставила рядком хлопця-малолітка.

— стій отут і ні на крок не відходь від мами.—

Підійшов до них дідок з довгими вусами.

Не торгуючись купив молока півлітра

І хлоп'яті підморгнув:

— в мене є макітра.

Виллю в неї молоко й кип'ятити стану.

Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.

— а навіщо доливать? — хлопченя спитало.

Мама й так води в бідон налила немало.

Допитливий син

— чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон? 
— відчепися, я не знаю,— каже филимон. 
— чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? 
— відчепися, я не знаю,— злиться филимон. 
Мати сердиться на хлопця: — ну чого ти пристаєш? 
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. 
— не кричи,— говорить батько.— я люблю балакать з ним. 
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

Пробний виїзд

Купив батько мотоцикла, хорошу машину! 
Умостився на сидінні. 
— сідай ззаду, сину! 
Доки,— каже,— навчимося як слід управляти, 
поїздимо потихеньку дома кругом хати. 
Мотор димом попихкує, пасажирів носить. 
— голова вже макітриться,— синок плаче.— досить! — 
бідний батько залізяки то цю, то ту смика. 
Як машину зупинити? От де заковика! 
— стрибай, синку, на солому та біжи до мами! 
Нехай мене з мотоцикла стягає граблями...

Юра:Ой як гарно! Цікаво ж ви живете!

Глашатай Ну дякую, дякую. Та мені вже час іти, ярмарок давно вже й розійшовся, і мені вже час іти!

Ведуча: От бачиш як гуморески треба розказувати!

Юра:Ой-ой, я як потрапимо додому, та як вивчу гумореску, та як розкажу…

Ведуча: Юро, та не лякай ти так мене, не хвалися, а то справді додому не потрапимо!

Юра:  А давайте ми спробуємо разом натиснути кнопку. Тільки не смикайте більше цю антенку!!! Будь ласка… (Натискають на кнопку разом, із заплющеними очима) (Загорається монітор)

Юра:Ну і де це ми? (На сцені парти  вбігає хлопчик, і біжить у зал)

Ведуча:Хлопчику, а куди ти так поспішаєш?

Коренда О.:Ай, у школу, вибачте але я дуже поспішаю!!! (хлопчик вибігає у зал)

Ведуча:Ну, що ходімо може ще когось зустрінемо, хоч дізнаємося де ми?

Юра:Ходімо!

Поезія «Чому я спізнився» Коренда О.

(Цей самий хлопчик  повертається на сцену. На моніторі з’являється повідомлення: Коренда Олександр вірш «Чому я спізнився?» В.Моруга)

Коренда О.:Знову запізнився?

Це я запізнився до вас на урок?
Та знаєте, скільки я звідав морок?!
А ви поміркуйте: уранці спросоння
будильник ударив мене по долоні.
Хотів я проснутись, та, бісова сплюха,
подушка мені приліпилась до вуха.
Почав я взуватись, а тут черевик
вчинив на всю хату і лемент, і крик:
- Куди ти від мене сховав мою ногу?
- Прийшлося бабусю гукать на підмогу.
- А вийшов – надворі попав у біду:
дід вишні обносив у нашім саду.
Так я того діда вже так налякав,
що сам на бігу розпанахав рукав.
А потім я довго втікав од кота:
бляшанку чіпляв він мені до хвоста.
Якого хвоста? Кіт же просто не знає
про те, що хвостів у дітей не буває.
А потім зненацька, ще й посеред шляху
накинулась річка на мене, невдаху.
Відкинув я річку подалі від книг,
а сам – то вже ледь роздягнутися встиг!
Ну й плавала річка у мене на спині – 
аж губи у неї зробилися сині!
А потім… А потім страшна, аж зелена,
копиця з розгону полізла на мене!
А потім… Ось бачьте, під оком – синець!
То в мене з рогатки вціляв горобець!
А потім… Та, врешті, хіба цього мало?
Коли б ви хоч трохи такого зазнали,
то ви б не питали нікого й ніколи,
чого це до хлопців спізняються школи…
(Хлопчик засмучено виходить зі сцени

входять вчителька і учень)

Ведуча:Ех, треба було хоч у того хлопчика спитати, в яку він школу поспішав. Можливо в Майорівську, чи Баратівську. Та ми вже десь близенько…

Юра:І ми б пішки.. швиденько…не довелось би знову цю машину вмикати!

Ведуча:Так!!!  Мріяти не шкідливо! Та діватися нікуди, треба знову вмикати. А може ми не ту кнопку натискали, може треба за цю антенку смикнути?

(Натискають на кнопку разом, із заплющеними очима)

(грає фінська полька і відео про Санта Клауса)

Юра:Не зрозумів? Де це ми? Санта Клаус, Фінська полька…

Ведуча То ж треба географію вчити. Де батьківщина діда мороза?

Юра:Ну у Лапландії… 

Ведуча Ну от а Лапландія де знаходиться? У Фінляндії звісно..

Юра:А до чого фінська полька

Ведуча Фінська полька прийшла до нас також із Фінляндії, А якщо Санта Клаус із Фінляндії, полька із Фінляндії. От Санта також цінує традиції свого народу.

Юра:А-а-а-а-а-а-а! Зрозуміло, ну от я польку чув часто, але жодного разу не бачив як її танцюють. А завжди хотів…

Ведуча Ну то твоє бажання майже виповнилось. Ми у Фінляндії, залишилося лише знайти ельфів Санта Клауса, які тобі покажуть справжню фінську польку...

(грає фінська полька)

Танок «Фінська полька»

Ведуча Ну і як враження від польки?

Юра Чудово! Мені дуже сподобалося! Але ще більше мені подобається натискати кнопочки на цій машині

(Швидко натискає кнопку)

Ведуча Який же ти все таки неслух!

Ведуча Дивись як  гарно, незвичайно, я б навіть сказала казково!!!

Алла І Ви б не помилилися. Це дійсно світ казки.

Юра А де ж ці ваші казкові герої, баба Яга, Змій Горинич, о, ні хочу золоту рибку побачити!!!!

Ведуча А біля розбитого крити на не хочеш опинитися!?

Алла Казковий світ великий,  і жителів у ньому багато. Ви потрапили на звичайну казкову галявину. А вона така… така…

Ведучі разомЯка?

Алла Ну, присядьте, а я вам розповім…

Пісня «Свято казки»

Ведуча Казка й справді надзвичайна, а розкажіть нам хто на цій галявині іще живе…

Алла Ви мене вибачте, та мені час, мій тато вітерець, мене кличе, я й так затрималася!

Юра шкода, в гостях у казки завжди добре!

Ведуча в гостях добре, а дома ще краще, що випробовуватимемо машину далі?

Юра От якби ми додому потрапили, я був би на сьомому небі від щастя!

(Натискають на кнопку разом, із заплющеними очима)

(Вмикається світло)

ВедучаНе знаю, Юро, чи це сьоме небо, але це небо точно

Юра Це що справжній ангел (Тягнеться пощупати)

Ведуча Юра, жити набридло?…Бачиш людина, ой, янгел зайнятий?

• Краще поспостерігаймо, не підходь одразу…

Гладишева Валентина

вірш «Крила» Ліна Костенко

(Хлопець мацає себе по спині)

Ведуча Що ти там шукаєш?

Юра Як, що ? Крила! Ви що не чули – у кожної людини вони є. От зараз свої розправлю орлині крила, і як полину…

(Випадково натискає кнопку на машин)…

Юра Вибачте Ольга Вікторівна я так більше не буду!!!

• Та вже й не треба!

Танок «Кадріль»

Ведуча Ти танцюєш??

Юра  Мабуть в машині відбувся збій!

Ведуча Я тобі скажу, що мені сподобалося, ти гарно танцював. Ух!

(Учень засоромився…)

Юра Ольга Вікторівна, а що ж робити, Ви бачте, скільки ми способів перепробували, а все одно, додому не можемо потрапити.

Ведуча Ми ще не натискали оці дві кнопочки, Яка тобі більше подобається?

Юра Мені оця, кольорова. Ну, було не було. Натискаю!

(Натискає на кнопку, На сцені нічого не міняється, лише між ведучими з’являється дівчинка)

Ведуча Ой, Привіт!

Настя  Добрий день!

Юра Дівчинко, а ти хто, що тут робиш?

Настя Мене звуть Настя, я тут віршик розказуватиму.

Ведуча Ой, ну не будемо заважати!

(Ведучі заходять, дівчинка розказує вірш, розказала, й зайшла)

Вірш Нікітіна Анастасія

«Іграшка для мами»

Ведуча Юро , а мені подобається подорожувати у часі, просторі. Скрізь так цікаво!

Юра  мені подобається, от якщо у нас є така нагода, я б ще хотів побувати …

Ведуча Де?

Юра А Ви сміятися не будете?

Ведуча Ну якщо це не смішно… Ну гаразд, гаразд не буду кажи вже!

Юра А Ви фільм «Величне століття. Роксолана» дивилися?

Ведуча Ну дивилася.

Юра Я б хотів побувати у … Стамбулі

Ведуча І що б ти хотів побачити

Юра Там такі гарні…квіточки, трояндочки, будівлі, фонтани…

Ведуча А-а-а-а-а!!! Ну якщо так хочеш, то давай разом зосередимося на Стамбулі, а раптом отримається.

(Зажмурюють очі,натискають кнопку на сцені східні подушки султан… )

Танок «Східний»

(Після танцю виходять ведучі, хлопчик співає )

Юра Якби я був султан…

Ведуча І що було б?? Мав би три жінки, і вони тобі танцювали б так само гарно? А не зарано одружуватись зібрався?

Юра Та навіщо вони мені треба оті танці. Ви хоч помітили, які в неї розумні очі?

Ведуча Звичайно…

Юра От вона б мені домашні завдання  робила, а я б так сидів, виноград їв би!

Ведуча Досить уже мріяти. У мене для тебе, дві новини, Одна хороша, а одна погана. З якої починати?

Юра Мабуть краще з хорошої

Ведуча У нас залишилася лише одна не нетиснута кнопка. А це значить, що подорож наша закінчується

Юра А яка погана

Ведуча Я не впевнена, що ми потрапимо додому…

Юра Ольга Вікторівна, якщо ми не потрапимо до дому, а до якихось динозаврів, і вони нас з’їдять, я хочу щоб Ви знали. Українська мова – мій улюблений предмет у школі

Ведуча Я сподіваюся, що у тебе буде шанс це довести.

(Натискають кнопку,потрапляють у рідну школу)

Ведуча Юра, можеш розплющувати очі, тут динозаврів немає.

Юра  Ура!!! Я ще ніколи не був такий радий поверненню у школу

Ведуча Юра, візьми себе в руки! Перед нами глядачі, гості… Сподіваюся, ми потрапили у той час, з якого почали нашу подорож!

Юра Сподіваюся. Тоді оголошуйте концертний номер.

Ведуча Зустрічайте Панків Алла та пісня у її виконанні «Цей край, де я родилась».

Панків Алла

«Край, де я родилась»

(На сцену виходять всі учасники концерту)

Юра Ольга Вікторівна, а що робити з цією машиною часу

Ведуча Пропоную, поповнити наш шкільний музей ще одним, незвичайним експонатом. Тетяна Іванівна, прийміть цю машину часу, на зберігання у шкільний музей

Ведуча Дякуємо всім, хто подорожував разом з нами. До нових зустрічей!

(Учасники заходять)