Урок "Україна - моя рідна земля"

Про матеріал

Перший урок про Україну для 3 класу розроблений у вигляді усного журналу, де діти систематизують відомий матеріал та засвоюють новий. Для кращого засвоєння потрібно використовувати наочні матеріали або відеоролики чи презентацію.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Перший урок

 

Україна – моя рідна земля

 


Мета: узагальнювати та розширювати знання учнів про Україну, її символи та столицю; розвивати спосте­режливість, пам'ять, логічне мислення; виховувати лю­бов до Батьківщини, бажання зробити її кращою.

Обладнання: ілюстрації; карта; усний журнал «Моя Україна».

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 Сьогодні ми поговоримо про нашу рідну землю, землю, на якій ми народилися та живемо. Вона велика і прекрасна. Спробуйте уявити: ла­скаво світить сонечко, від його тепла розцвітають квіти, наливаються соком яблука, вітерець грай­ливо пестить ніжні коси плакучої верби, в бла­китному небі пропливають легенькі хмари.

 А як же зветься ця земля?

Робота над епіграфом на дошці

У всьому світі, кожен зна:

 Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина —

Це наша славна Україна!

 

II. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

 Сьогодні ми побуваємо у різних куточках України і навіть потрапимо у минулі часи. Допо­може нам у цьому усний журнал «Моя Україна».

І сторінка «Україна — незалежна держава»

 Україна — одна з найбільших держав у Європі. В енциклопедії сказано: «Україна — держава у Східній Європі, територія якої про­стягається із заходу на схід на 1316 км. На її території проживає 48 млн людей». Наша Укра­їна — незалежна держава. Як ви розумієте слово незалежна?

Східну Україну називають степовою Укра­їною, адже вона розлягається великим степом, що доходить до самого Чорного моря. Цей степ має таку велику красу, що багато письменників і по­етів його описували в різні пори року!

Навесні степ постає в пишному вбранні квітів і трав, жайворонки заливаються веселим співом, лунають голосні крики диких гусей, лебедів, жу­равлів.

На заході України розкинулися гори Карпати. Саме там можна побачити полонини, швидкі гір­ські річки та зелені ліси, що дуже гарні як взим­ку, так і влітку.

Середню частину України часто звуть Над­дніпрянщиною, бо вона розляглася понад правим і лівим берегом Дніпра. Дніпро — найбільша річ­ка України, що несе свої води до Чорного моря. Багато поетів зверталися до нього. («Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий» Т. Шевченко)

II сторінка «Київ — столиця України»

  • Яке велике місто розташовано на берегах Дніпра?
  • Як називають центральну вулицю Києва? (Відповіді дітей.)
  • Київ названо одним із найзеленіших міст нашої країни. Особливо гарні його вулиці навесні.

 Як ви вважаєте, чому саме навесні?

 Яке дерево є символом міста і його листок зображено на гербі Києва?

 Як виник Київ?

(Діти розповідають легенду про заснування Києва.)

 1982 року Київ святкував своє 1500-річчя від заснування.

 III сторінка «Сторінки історії»

Історія нашої Батьківщини сягає глибинних віків. Але сьогодні ми заглянемо не так дале­ко: у часи Київської Русі — могутньої та слав­ної держави. З літописних джерел відомі імена її правителів: князя Олега, Ярослава Мудрого,Володимира Мономаха. Усі вони дуже багато зро­били для того, щоб держава стала ще міцнішою, кращою. Він залишив для своїх дітей «Повчан­ня», у якому зазначав, як потрібно жити, працю­вати, поводитися поміж людей.

Згадуючи історію, хіба можна забути про коза­ків. Слово козак означає вільна людина. Хто такі козаки? На долю козаків випала велика і тяжка праця обороняти рідну землю від турків та татар. Вони звільняли бранців, зазнавали перших уда­рів ворогів.

 ІV сторінка –«Державні символи України»

Колись давно жила жінка, мала троє синів. Росли вони чесними, сміливими. Подорослішав­ши, вирішили піти у світ.

Старшому синові мати дала на згадку про рід­ну домівку золоту корону з трьома промінцями, щоб і в далекому краї вона його зігрівала. Минув час, і завдяки своєму розуму старший син став ве­ликим князем, адже корона, яку дала мати, зігрі­вала людей і вела їх уперед. Дали йому ім'я Герб, а знак, що дала мати, назвали Тризубом.

Герб — ключ до історії держави. Герби зобра­жують на знаменах, медалях, монетах, печатках. Золотий тризуб на блакитному тлі — символ вла­ди. Він зустрічається ще з часів Київської Русі. А чому саме тризуб — ви скажете мені самі.

  • Пригадайте народні казки. Яке число зав­жди вважають чарівним? (Відповіді дітей.)
  • Повернімося до середнього сина. Йому мати дала в дорогу синьо-жовтий плащ.. Своїми гарни­ми справами прославив він свою матір, отримав ім'я Прапор.

Жовтий колір на прапорі — це колір жовтога­рячого сонця, колір пшеничної ниви, хліба, зер­на. Це символ достатку.

Синій колір — це колір води, колір ясного, чи­стого неба. Це символ миру.

V давні часи прапороносцями прапор падав, зникав з очей під час бою, то це означало поразку.

А що ж третій молодший брат? Там, де він був, завжди лунала пісня. Адже мати подарувала йому чарівний голос. Третій син отримав ім'я Гімн.

З давніх-давен люди в урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом почали на­зивати гімнами.

Національний гімн це урочиста пісня, сим­вол нашої держави, яку понад 100 років тому на­писали поет Павло Чубинський та композитор Михайло, Вербицький.

  • Де ми можемо почути Державний Гімн? (Спортивні змагання; урочисті події; початок дня на радіо о 6:00)
  • Державний Гімн слухають стоячи. (Зву­чить Гімн.)
  • Про які символи України ми щойно гово­рили?

Їх називають державними, тому що вони за­кріплені в головному законі України Консти­туції. А саме у ст. 20, де зазначено, що... «Дер­жавними символами України є...

Державний (ПРАПОР) України;

Державний (ГЕРБ) України;

Державний (ГІМН) України».

V сторінка «Народні символи українців»

 Кожен народ має свої святині, свої симво­ли рослини, тварини, без яких не можна уяви­ти цю державу. Але, на відміну від державних, народні символи не записано у Конституції, вони живуть у серці та пам'яті народу. Наприклад, Японію не можна уявити без квітучої гілочки ви­шні; Росію — без білої берізки під вікном. Є такі символи і в Україні.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

 Що ви знаєте про калину?

Не було раніше такої хати, біля якої вона не росла б. Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі кетяги розвішували попід стрі­хами. У народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує».

Калина символ рідної землі, батьківської хати. її дбайливо охороняли та доглядали. Дітям казали: «Не ламайте калину, адже накличете мо­роз». На думку наших пращурів, якщо хтось ви­корчує калину на своєму подвір'ї, то не побачить щастя в житті. Багато  поетів зверталося до калини у своїх вір­шах. Наприклад, Т. Шевченко робив це у своїх творах 365 разів. Пригадайте деякі з них. («За­цвіла у лузі...», «Тече вода з-під явора...»)

Діти розповідають легенди про калину.

 Ще одним символом України є верба. Важ­ко уявити землю без верби. Росте вона понад річ­ками, озерами, ставками, біля криниць та озер.

Перебуваючи далеко від рідної землі, Т. Шев­ченко посадив у пустелі вербову гілку. Поливав і доглядав її. Росте Шевченкова верба і досі.

 У народі верба уособлює жіночу долю, задуму, смуток.

 Кажуть люди: «Без верби і калини нема України». Як ви розумієте це прислів'я?

Фізкультхвилинка

(зобразити тополю, вербу, калину)

VI сторінка «Літературна»

 Я хочу прочитати вам вірш Анатолія Бакая «Солов'їна пісня». Чи можна забувати про Бать­ківщину? Що трапиться з тим, хто все ж таки за­буде про неї?

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

її підхопили поля і гаї,

її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

Одна Батьківщина і більш не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 Чому людина, яка забула Батьківщину, не знайде щастя і долі? Де б ви не опинилися, зав­жди пам'ятайте про свою Батьківщину.

 Які вірші про Україну пам'ятаєте ви?

 Зараз я пропоную вам самим скласти вірш про Україну .

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

 Моя Україна — найкраща у... (світі)!

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця).

 Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні.

Великі будови і наші…(сучасні).

Сади чарівні, мальовничії села.

Моя Україна — це пісня... (весела).

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна... (чудова).

Її обереги — верба і калина.

Найкраща у світі моя... (Україна).

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

 То як же нам, дітям, її не... (кохати)!

Моя Україна козацька слава!

Така волелюбна і мирна... (держава).

 Вона дорога нам, і рідна, і мила.

 Бо світ перед нами великий... (відкрила).

 Вітчизно свята, дорога Україно,

 Для кожного з нас ти у світі... (єдина).

 У всіх віршах, які ми читали, ідеться про любов до рідного краю, Батьківщини. Ця любов починається з першої пісні, що чує дитина,— ма­миної пісні. У ній світ добра, краси і справед­ливості. Україна така співуча, що не тільки кожне село, але й кожна вулиця мала свої пісні. «Скіль­ки зірок на небі, скільки квітів на землі, стільки й пісень в Україні»,говорить народна мудрість.

 Існує легенда про те, чому українці та­кий співучий народ. Переказала її для нас Леся Українка.

Якось Бог вирішив наділити дітей усього світу талантами. Французи вибрали елегантність і кра­су, німці — дисципліну й порядок, діти Росії — владність, поляки — здатність до торгівлі, італій­ці — хист до музики.

Обдарувавши всіх, підвівся Бог, але раптом побачив у куточку одну дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, коса переплетена стрічкою, а на голові вінок. (Учитель показує ляльку.)

  • Хто ти і чому плачеш? запитав її Бог.
  •         Я Україна, а плачу, бо страждає земля моя, вороги знущаються з людей.
  •         Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я вже всі таланти роздав.

Хотіла дівчина йти, а Бог зупинив її:

 Є у мене неоціненний дар, що уславить тебе на цілий світ. Маю на увазі пісню. Буде твоя кра­їна щасливою, але для цього необхідно здолати значні випробування війнами і холодом, голодом і хворобами, стихіями, усілякими негараздами. Але мине час, і наповниться життя щастям і спо­коєм.

І з того часу, які б негаразди не траплялися, завжди лунає в Україні пісня: то весела і жартів­лива, то сумна, невесела, то протяжна, як дорога безкінечним степом, то швидка та стрімка, наче гірська річка.

 А що ви можете зробити задля щастя Укра­їни?

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Бесіда за віршем на останній сторінці усного журналу.
 

Красивий, щедрий рідний край

 І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

 

 

doc
Додано
15 липня 2018
Переглядів
558
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку