Матеріали до години спілкування "Вплив емоцій на життя людини"

Година спілкування «Вплив емоцій на здоров'я людини».

Емоції – це суб’єктивне і суто індивідуальне ставлення людини до того, що відбувається. Тому одні й ті ж емоції у різних людей можуть виникати в абсолютно різноманітних ситуаціях. Але будь яка емоція (наприклад, страх) однаково впливає на людський організм незалежно від ситуації, в якій людина відчуває цю емоцію.

Життя людини без емоцій неможливе. Людина не тільки сприймає навколишній світ, але й впливає на нього. До всіх предметів та явищ у неї є певне ставлення, яке виявляється у емоціях. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись із друзями, люди переживають радість, сум, піднесення, засмученість. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини, то в неї виникають позитивні емоції (щастя, радість, впевненість, захоплення, задоволення тощо), які спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату. Позитивні емоції зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температуру тіла, розумової та фізичної працездатності.

Вчені з Каліфорнійського університету Ріверсайд (США) стверджують, що ключ до успіху – це щастя. Щасливі люди частіше пробують щось нове і кидають виклик долі, краще справляються зі стресом, у них міцніше здоров’я, вони довше живуть. Відчуття щастя дозволяє людям бути більш товариськими і щедрими, досягати успіхів у навчанні, заробляти більше грошей, мати сильнішу імунну систему.

У сучасній круговерті людині важко стримувати свої емоції. Досвідчені психологи свідчать, що процес пригнічення власних емоцій виснажує психічну енергію, знижує життєстійкість особистості, здатність бути щасливим. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції «…збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії». Саме позитивні емоції спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.

Негативні емоції (страх, злість, смуток, жах, незадоволення, недовірливість, розпач, зневіра тощо) не кращим чином впливають не тільки на відносини з оточуючими і власний настрій, а й на здоров’я людини. Вони виникають при дефіциті інформації та невдачах. В організмі людини все взаємопов’язано: чим більше негативних емоцій, тим більше проблем зі здоров’ям. Хвороба розвивається на основі незадоволеності людини своїми вчинками, діями та активізує у свідомості негативні психічні процеси. Дуже часто погіршення здоров’я активізує у свідомості негативні психічні процеси. Дуже часто погіршення здоров’я настає через поганий настрій, спричинений негативними емоціями, як наслідок, настає депресія.

Депресія (від лат. Depression – пригнічення) – психічний розлад, що зазвичай виникає після негативних подій у житті людини, але часто розвивається без будь-якої причини. За наявності депресії спостерігається: пригнічений настрій упродовж тривалого періоду, що не залежить від обставин, спостерігається втрата задоволення від раніше приємної діяльності, песимізм, занижена самооцінка, порушення сну, швидка втомлюваність, почуття провини. Депресія погіршує якість життя людини, негативно впливає на взаємини з близькими людьми, колегами, знижує ефективність навчання та працездатність людини. У цей час необхідно уникати самотності, більше спілкуватися з приємними людьми, займатися фізичними вправами, спортом. Наукою доведено, що фізичні вправи утворюють гормон радості. Найкращим способом відновлення психічних і духовних сил є відпочинок на природі. Спілкування з природою надає людині сил та повертає втрачену гармонію.

Психологи вважають. Що душевне здоров’я людини залежить не стільки від подій, що відбуваються у нашому житті, скільки від реакції на них. Саме тому кожному з нас необхідно навчитись керувати власним емоційним станом. Лише позитивний підхід до вирішення життєвих проблем, уміння виявити свої відчуття, дбайливе відношення до всіх, хто нас оточує – рецепт гарного самопочуття.

Те, що позитивні емоції добре впливають на здоров’я – це науково доведений факт. Вони підживлюють наш організм, сприяють покращенню здоров’я. У той же час люди, які страждають від депресії, постійно переживають почуття тривоги (тобто, ті, які переживають сильні негативні емоції), більше схильні до різних захворювань. Яким же чином емоції впливають на наш організм?

Ви помічали, що, коли ми перелякані, то можемо бігти набагато швидше? А те, що наше серце починає битися сильніше і частіше, коли ми виступаємо перед великою аудиторією або складаємо іспит? Це відбувається тому, що відповідна емоція готує наше тіло до певних дій: якщо ми перелякані, то тіло мобілізується до втечі; якщо ми сповнені гніву, то тіло готується до нападу. В організмі відбуваються відповідні процеси для того, щоб підготувати нас до дій в конкретній ситуації. Так, наприклад, під час небезпеки підвищується здатність згущування крові і відбувається її відтік від поверхні тіла, що зменшить втрату крові в разі поранення.

Як показують проведені дослідження, коли людина відчуває радість, позитивні емоції, в організмі вивільняються катехоламіни – гормони, що перешкоджають запальним процесам. У цей же час відбувається викид ендорфінів, які здатні зменшити больові відчуття.

Найбільший вплив емоції чинять на серцево-судинну систему. Сильний гнів і тривале роздратування сприяють порушенню роботи серця і розвитку такого захворювання, як гіпертонія. Кровообіг багато в чому залежить від емоцій: змінюються пульс, тиск, тонус кровоносних судин. Позитивні емоції викликають прилив крові до шкіри, а також покращують склад крові. Емоції змінюють ритм дихання: від сильного тиску людина може задихатися.

Люди, які постійно відчувають стрес, частіше страждають інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів. А у людей, які відчувають позитивні емоції, дихання стає легшим.

Фахівці довели, що песимістично налаштовані люди із заниженою самооцінкою часто відчувають тривогу і страх, в зв’язку з чим більше інших страждають від головного болю, хвороб шлунку і хребта. І, навпаки, оптимісти не настільки схильні до застудних захворювань. Крім того, люди, які часто відчувають позитивні емоції, легше засинають і міцніше сплять, а це дуже серйозно впливає на самопочуття.

Ішемічна хвороба серця – результат невпевненості у собі та неможливості адекватно відреагувати на події, щось змінити, відстояти свої принципи і переконання, або навпаки завищена самооцінка, і тоді людина набирає на себе занадто багато обов’язків. Звідси – постійне хвилювання, напруга, стрес. Виділяється адреналін, судини спазмуються, що і призводить до ішемії. Тому для досягнення тривалої і стійкої ремісії при ішемічній хворобі серця необхідно проводити комплексне лікування – кардіологічне та психотерапевтичне.

Частий головний біль – наслідок неусвідомленого страху. Дуже часто соматичні захворювання спричиняють страхи комунікації із друзями, рідними, колегами на роботі. Сильними є також страх та невпевненість у собі, своєму майбутньому, що можуть бути пов’язані і з нестабільною ситуацією у державі. Вони провокують постійне напруження, тривогу, а це негативно відображається на соматичному здоров’ї.

Захворювання нирок, видільної системи – на них часто страждають люди, котрі не вміють прощати образи, висловлювати невдоволення.

Алкоголізм – може виникнути у тих, кого турбує відчуття власної нікчемності, непотрібності. Зазвичай це добродушні щирі люди, котрі прагнуть справедливості, однак не вміють адекватно адаптуватися до реальності.

Ангіна та інші хвороби горла – якщо в людини часто проблеми з горлом, отже розхитано місток між розумом та емоціями. Вона часто не вміє виражати свої переживання, незадоволення, гнів, бажання і прагнення.

Артрит і хвороби суглобів – страждає опорно-руховий апарат, а отже впевненість у собі, відчуття підтримки оточення та власної внутрішньої сили, за які він відповідає. Проблеми із суглобами можуть спіткати також тих, хто сумлінно працює, однак його не цінують, не помічають на роботі, або ж людей, що зробили блискучу кар’єру, проте близькі цього не цінують, не вважають досягнення важливими.

Алергія – хвороба тих, хто не вміє казати “ні”, та надто відповідальних людей, котрі часто роблять, те, що потрібно, а не те, чого хочуть чи вважають правильним. У “групі ризику” також особи, котрі прагнуть усім догодити, а тому не дозволяють собі проявляти негативні емоції, намагаються не злитися, не висловлювати своє невдоволення чи агресивно відстоювати власне бачення того чи іншого питання. Алергія у дітей – бунт організму проти численних батьківських заборон, нав’язування своїх цінностей.

Бронхіт та респіраторні захворювання – також пов’язані із невмінням виражати емоції та накопиченням неусвідомленого страху. Результат нервозної атмосфери у сім’ї, постійних криків і суперечок.

Отит – якщо організм виводить з ладу вуха, отже їм доводиться чути забагато неприємного, або ж надходить велика кількість інформації, яку мозок відмовляється сприймати

Хвороби очей – багато брехні навколо, люди не хочуть бачити цього, але стають заручниками обставин. При цьому астигматизм свідчить про неприйняття власного “я”, страх побачити себе у правдивому світлі; короткозорість – страх майбутнього; далекозорість – людину мучить відчуття, що вона не від світу цього; глаукома – вперте небажання пробачити, тиснуть застарілі образи.

Грип – реакція на негативний настрій оточення, страх, віра у статистику. Наслідок нерозуміння того, що відбувається у суспільстві, та пов’язаних із цим переживань.

Хвороби шлунка – гастрит, печія, виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки – свідчення того, що часто доводиться мати справу із неприємними людьми та ковтати образи

Хвороби зубів – невміння відстоювати свої права, тривала нерішучість, нездатність розпізнавати ідеї для їхнього подальшого аналізу і прийняття рішень.

Нежить – прохання про допомогу, внутрішній плач.

Облисіння – страх і напруга, прагнення все контролювати, недовіра до життя.

Ожиріння – від невміння відслідковувати і реалізовувати ті емоції, які відчуваємо.

Хвороби спини – від надміру проблем і відповідальності. Нижня частина спини страждає від страху через гроші, відсутності фінансової підтримки, середня – від почуття провини, коли увага прикута до всього того, що у минулому, верхня – через відсутність моральної підтримки, відчуття, що тебе не люблять.

Численні дослідження впливу емоцій на розумову діяльність людини говорять про те, що під дією позитивних емоцій працездатність підвищується на 30-40%, стимулюється розумово-пізнавальна активність, життя стає повноцінним та цікавим.

Психосоматичні захворювання виникають через неправильно пережиті емоції, або ж невміння із ними справлятися. Є 5 основних емоцій – гнів, страх, злість, тривога, радість. Більшість із них нас іще з дитинства вчать стримувати, тамувати, приховувати (згадайте хоча б фразу “хлопчики не плачуть”). Однак усі емоції необхідні, бо, скажімо, тривога – захисний механізм, а гнів часто є конструктивним, він змушує людей мобілізувати сили та діяти. Тож вміння розуміти, що саме і чому ми відчуваємо, є дуже важливим. Аби досягти психологічного комфорту і гармонії із собою, треба не лише віддавати енергію, а й звідкись її черпати. Такими ресурсами є заняття, від яких людина отримує задоволення, – хобі, сім’я та приємне дозвілля, спілкування з друзями, заняття спортом. І навіть під час надзвичайно напруженого робочого дня корисно радувати себе чимось приємним – горнятком кави, улюбленою шоколадкою, розмовою з рідними тощо.