"Щедра осінь прийшла до нас"

Тема: Щедра осінь прийшла до нас

Мета: вчити дітей бачити красу рідного краю, милуватися її дарами. Розвивати в дітях спостережливість, творчі здібності. Виховувати любов до праці, повагу до традицій рідного краю.

Обладнання та матеріали: Пісня про осінь, малюнки на осінню тематику, костюм Осені, костюми Гороха, Буряка, Капусти, Огірка, Помідора, Редиски, Соняшника, Лікаря.

Хід виховного заходу

Ведуча: Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою. Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину. Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах  доспіли овочі і фрукти.  Осінь можна назвати чарівницею.

Осінь, осінь, осінь, медом пахнуть роси,
Журавлі курличуть в небі та вітри голосять.
Не дзвенять в садочку пташині голосочки,
Сняться зораному полю квіти й колосочки.
В лузі при долині плаче тополина,
Загорiлась над рікою червона калина.
Тьмяно сонце світить, а на голих вітах
В’яже осінь рукавички з бабиного літа.

Учень 1: Осінь наша, осінь, золота година, 
Неба ясна просінь, пісня журавлина, 
Бабиного літа довгі білі коси…
І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь.

Учень 2: Та не тільки славна за свою ти вроду – 
Урожай іздавна ти несеш народу.
Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами.

Учень 3: Осінь, осінь!
В гості тебе просим
З щедрими хлібами,
З високими снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем.
(Учні сідають, виходять Осінь та овочі).

Осінь: Добрий день! В добрий час!

Рада дуже бачить вас!

Я - Осінь чарівна й ясна.

Я - дивна, наче казочка сама.

Тримаю пензлик у руках,

Малюю я в садках, в гаях.

Малюю всюди - тут і там,

Щ об догодити, любі, вам.

Я не сама до вас прийшла

Трьох синів я привела,

Їх за описом впізнайте

Як їх звати? Відгадайте.

Знає всі стежки довкола,
що ведуть малят до школи.
Вчасно птахам нагадає,
хто у вирій відлітає? (Вересень). 

Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць…(Жовтень)

Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі…  (Листопад)

Ведуча: Діти,  давайте привітаємо нашу гостю гарною піснею.

(Діти співають пісні «Наша осінь щедра, наша осінь мила»).

Осінь: А розкажіть мої синочки дітям, хто чим займається. Тобі слово, Вересню!

Вересень: Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.

Жовтень: Ну, а я все, що лишилось довше достигати —
Це капуста головаста і гарбуз пузатий.
Моркву гарну, солоденьку, буряки цукрові,
Щоб були всі люди ситі та були здорові.

Листопад: Ну, а я зорю земельку, як пройду полями.
Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.
У городах та садочках приберу красиво,
Щоб цю зиму перебути на землі щасливо.

Ведуча : А тепер  подивимось, що там поробляють гарбузові родичі.

(Місяці сідають, виходять овочі).

Осінь: Одного разу на городі розмовляли овочі.
Й суперечку зав'язали гарбузові родичі.
Сперечались як могли, аж за боки брались,
Хто із них смачніший, хто найкорисніший
Визначить старались.
Вискочив горошок, він хвалько найбільший.

Горошок: Хто не знає, друзі, я найкорисніший.
Я зелений, запашний і в борщі такий смачний.
Осінь: Тут образу не стерпів червоний буряк.

Буряк: Ну, а борщ без буряка вам зварити як?
Буряк треба до борщу, і до венігрету,
Я найкращий з овочів, скажу по секрету.
Осінь: Але тут капуста втрутилася тлуста.

Капуста: Головата я, сріблиста, сорочок наділа триста
І тому я найсмачніша для дітей найкорисніша,
А свого качанчика подарую зайчику.
         Огірок: Я овальний і довгенький, дуже гарний зелененький,
Помідору рідний брат, дуже добрий на салат.
Літом свіжий та зелений, взимку добрий я солений,
Вмію я водить танок, бо найкращий огірок.

Помідор: Я красивий і кругленький,
Маю боки червоненькі,
І, звичайно, найсмачніший,
Для дітей найприємніший.
З мене сік томатний п'ють,
І до страви додають,
Найповажніший сеньйор,
А зовусь я Помідор.

Редиска: Я редиска червоненька, 
У салаті ще й смачненька,
На городі мене рвуть,
І до столу подають,
Я хвалитися не можу,
Мене знає з діток кожен.

Морква: А я пані морковиця, гарбузовая сестриця,
В земляній сиджу коморі, а коса моя - на дворі,
Маю щедрі вітаміни для дорослих і дітей,
Пригощу моркв’яним соком дорогих своїх гостей.

Соняшник: Я найвищий серед вас, вистачить сваритися,
Хто найголовніший добре подивіться,
В золотій стою короні, я, соняшник, як цар на троні.
Стукіт у двері.

Осінь: Хто це там гримить?

Лікар: Лікар, Айболить.

Осінь: Швидше двері відчиняйте, гостя любого пускайте.
       Лікар: Добрий день, любі друзі, суперечку чую в окрузі.
Досить, не свариться, зі мною поділиться.
       Ведуча: Добрий лікарю, і усіх вас розсудить.
Хто із вас є найсмачніший, хто із вас найкорисніший,
Для дітей найприємніший, а хто при хворобі,
Буде нам в потребі?
      Лікар: В кожнім овочі є свій неповторний смак.
Визначить, хто головний, не берусь ніяк.
Щоб здоровим і сильним стати,
Треба овочі всі знати, і без винятку усі і любити і вживати,
Овочі корисні всі - знають і дорослі і малі. 

Ведуча: Звичайно, всі овочі дуже корисні, смачні і однаково потрібні для вашого організму, пам'ятайте про це завжди.

(Овочі і лікар сідають, виходять учні).

Осінь: Мені казали, що учні Харківської школи № 142 добре знають осінні прикмети та свята. Розкажіть усе, що знаєте. Мені завжди було цікаво, чи правильно люди про мене думають чи ні.

Учені: Добре, ми розкажемо!

Учень 1: Восени є свято «Головосіка». Це свято Усічення голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана. У цей день не ріжуть нічого ножем, навіть хліб ламають, нічого не рубають сокирою і не ріжуть пилкою.

Учень 2: У вересні ще є велике свято Друга Пречиста — свято Різдва Пресвятої Богородиці. І прикмета в народі така: «Друга Пречиста дощем поливає».

Учень 3: У кінці вересня є свято «Здвиження» — Чесного і Животворного Хреста Господнього. Кажуть люди: «На Здвиження земля движеться ближче до зими». Від цього дня стає холодніше, і птиці летять у вирій. А 14 жовтня — Свята Покрова. На Запоріжжі козаки вважали Святу Покрову своєю заступницею.

(Учні сідають).

Ведуча:  Про осінь мову поведемо і слово в риму доберемо.

За літом, як завжди буває,
Чарівна осінь... (наступає).
Як тепле сонечко сміється,
То все ще літечком ... (здається).
Та все ж гніздечка опустіли —
Пташки у вирій ... (полетіли).
В теплі краї, як кажуть люди,
І до весни вже іх ... (не буде).
Не зазвучать пісні для втіхи,
В природі стало ... (тихо-тихо).
І вже нема чому радіти,
Бо починає лист ... (жовтіти).
Зачервоніла горобина,
Зібрала урожай... (людина).
Посіяла озимину
В осінню пору ... (чарівну).
А осінь ходить рідним краєм
І медом груші... (наливає).

Ведуча: Діти, давайте для осені заспіваємо пісню «Диво-осінь»

Осінь: Чудово! Ви так багато знаєте. А це означає, що ви любите свою Україну, знаєте її історію і народну мудрість.

Ведуча:Спасибі, Осене, що в гості завітала,
І місяцям осіннім вдячні ми.
Цієї зустрічі давно ми дожидали.
Від неї учні задоволені усі.

(Осінь сідає).

Ось і закінчилося наше свято. Бажаємо, щоб наші діти виростали добрими і працьовитими, чесними і вмілими, чуйними і творчими. Щоб уміли бачити красу природи рідного краю і захоплювалися нею, щоб змалку вивчали традиції свого народу і несли в своїй душі те найкраще, що є у нас, українців.