Що таке добро, … зло.

                Боротьба протилежностей?

                         Дві паралелі?

                                                                  “Роби добро, — мені казала мати, —

                                                                   І чисту совість не віддай за шмати!»

                                                                                                           Д. Павличко                                                                                                                       

Виховна мета: - формувати в учнів почуття гідності, поваги, толерантності, етичних норм поведінки в суспільстві та під час спілкування один з одним; 

- розвивати здібності комунікабельності, терпимості до інакомислення, емоційно-ціннісні сфери учнів;

-  виражати позитивні емоції, навчитися стримувати негативні емоції;

- вміти проявляти милосердя і доброту до всіх, хто цього потребує;

- виховувати культуру спілкування , самовиховання особистості підлітка.

Форма проведення:  година спілкування.

Методи проведення: пошукові, дискусійні, ігрові (моделювання життєво-важливих ситуацій в сюжеті гри).

Обладнання: комп’ютер, проєктор, запис пісні групи «Краски» «Оранжеве сонце», «ІНТРО» Олексій Савченко.

 

                                                                            ХІД ЗАХОДУ

І. Вступна частина  Відеоролік «Злоба» / для старшокласників !/.  https://www.youtube.com/watch?v=BrTinutTlXw

    Монолог учителя: «Звідки в людей стільки злоби, непримирення, ворожнечі? Ми бачимо лише погане, ми владою темряви оточені… І в багнюку втоптати зовсім не важко, важче зберегти своє обличчя. Бо повернеться бумерангом тобою відправлене зло. Навіщо заздрити іншому, в кожного є своя іскорка. Іскорка,  залишена Богом, вона загориться лише тоді, коли відчуєш волю і силу щось зробити. Знайти себе, свою дорогу, навіщо іншим йти заважати. Не гроші роблять нас кращими, а те,  що знаходиться в середині. Судити інших, як це просто, а судді хто? А судді – ми! А завтра буде занадто пізно просити вибачення за суди…».

   Учитель: Чи легко бути добрим, справедливим, милосердним?

А що для цього треба?

Чи зможу я бути добрим, коли зі мною поруч злість, ненависть, ревнощі, заздрощі. 

Як мені збагатити своє серце любов’ю, як допомогти йому знайти її?

• Ці питання у кожного з нас виникають, але не кожен може в цьому зізнатися. Тому ми зібралися сьогодні, щоб всі разом допомогти один одному бути хоч трішечки милосерднішими, лагіднішими, поміркованішими в своїх діях, добрими, до рідних, друзів, одногрупників і просто до навколишнього світу, з яким ми єдине ціле, в якому ми живемо, який і створюємо для себе. То не вже ж ми не хочемо жити у душевному комфорті?
• Давайте спробуємо під час роботи зарядити всіх присутніх на нашому енергією позитиву, добра та любові, і розібратися:

                      Чи можна жити в добрі і злагоді, коли поруч злість і ненависть?

                      Що ж потрібно робити, щоб злоба не переслідувала нас?

 

ІІ. Основна частина 

Учениця.  Не говори про доброту,                             

           Коли ти нею сам не сяєш,

           Коли у радощах витаєш,

           Забувши про чужу біду.

           Бо доброта не тільки те,

           Що обіймає тепле слово.

           В цім почутті така основа,

           Яка з глибин душі росте.

           Коли її не маєш ти,

          То раниш людяне в людині.

          Немає вищої святині,

          Ніж чисте сяйво доброти!

 

   Учитель: Як засіяти зерно доброти в людську душу? В цьому нам допоможе розібратися притча «Про два вовки»:

   «Колись давно старий індіанець  відкрив своєму онукові одну життєву істину. В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє  ЗЛО – заздрощі, ревнощі, егоїзм, амбіції, брехню…А другий вовк представляє   ДОБРО -  мир, любов, надію, злагоду, доброту, вірність…

  Маленький індіанець, схвильований до глибини душі словами діда, на деяку мить замислився, а потім спитав:

А який  вовк в кінці переможе?  Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів: « Завжди перемагає той вовк, якого ти кормиш».

Ученик: «Хіба чекати  плати за добро»

        Хіба чекати плати за добро?

 Нехай в руці зламається перо,

 Нехай твоя зламається рука,

 Що за добро добра собі чека!

       Добро твориться просто – ні за так.

 Так, як цвіте і опадає мак,

 Як хмарка в’ється і сміється пташка,

 Як трудиться мурашка-горопашка.

       Хай сіє зерна скрізь метка рука,

 І в океан добра тече ріка,

 І не зросте із нього ковила…

 Лиш так змагаймо океани зла…

 

   Учитель: Життя стверджує, що добра людина завжди оточена добрими та чуйними людьми, і це почуття неможливо порівняти ні з якими матеріальними благами. Усім відомо, що любов та доброту не можна купити за гроші. Добра людина завжди знайде підтримку та втіху. Доброта як ліки виліковує від багатьох хвороб. Слід лише навчитися відноситися до усього оточуючого з добротою. Для того, щоб робити добро, слід самому мати це почуття. У кожної людини свій шлях до доброти. Вона не дається нам з народження, не передається в спадок.Кожному з нас необхідно намагатися день за днем виховувати в собі доброту ! Не слід соромитися бути добрим!

 

Учитель :«Мы должны быть добрее»

      Он шёл по улице и тихо плакал.

Облезлый, одноухий и с больною лапой.

Повисший хвост, несчастные глаза,

А в них жемчужинкой дрожит слеза.

      Его никто вокруг не замечал,

А если и заметил, то ворчал,

А мог еще и палкой замахнуться.

Он убегал, когда мог увернуться.

      Он с грустью думал: "Я такой урод.

Ну кто такого жить к себе возьмет".

Так шел он, шел по краешку дороги

И вдруг перед собой увидел ноги.

     Огромные такие две ноги,

Обутые в большие сапоги. 

В смертельном страхе он закрыл глаза...

А человек нагнулся и сказал:

      "Красавец-то какой!  А ухо!  Взгляд!

Пойдешь со мной?

Я буду очень рад.

Принцессу и дворец не обещаю,

А молочком с сосиской угощаю".

       Нагнулся, протянул к нему ладошку.

Он первый раз держал в ладошках кошку .

Взглянул на небо, думал , дождь закапал.

А это кот в руках от счастья плакал...

 

     Учитель: Бути добрим — це велика чеснота. Доброта притаманна кожної людині. Але проявляється вона по - різному. Дійсно добрі люди ніколи не сваряться з людьми, вони завжди ввічливі, поважають себе й оточуючих, люблять допомагати та дарувати подарунки. Це є основні ознаки доброти.

     Давня китайська мудрість говорить: «Дійсна доброта – як вода, вона наповнює все живе й не бореться ні з чим».

Добро завжди гріє  серце людини і ніколи не руйнує. Добро завжди з посмішкою відповідає на зло та грубість, ніколи не сперечається з хамством і не відповідає злом на зло. Добро поступається і не ображає, тому що поряд з добротою завжди мудрість, інтелігентність та повага.

 

Ученик: Дійсна доброта – від серця до серця.

Добрых людей, как всегда не хватает

 Добрых людей, как всегда дефицит.

 Добрых людей не всегда понимают.

 Сердце у добрых сильнее болит.

 Добрые- щедро больным помогают.

Добрые дарят тепло и уют.

 Сделав добро, о себе забывают.

 И никакого СПА-СИ-БО не ждут.

 

                                                                 Вікторина: Які слова пропущені у вірші? Продовжте речення.

             Ученик: « Я вірю в силу доброти»

                  Я вірю в силу …..(доброти),

                  Добро завжди сильніше ….. (злого),

                  Дає наснагу, щоб цвісти

                  І світлу обирать дорогу.

                    Я вірю в силу …..( доброти),

                   Що на торжку не продається.

                   Що кривди розбива пласти,

                   Красою тулиться до серця.

                   Я вірю в силу….( доброти),

                  Що має долю роботящих,

                  Що хоче, щоб і я, і ти,

                  І все було у світі кращим.

 

• Не одяг красить людину , а його добрі справи.                                    
• Зла людина плаче від заздрісті , а добра від радости.                                          
• Добрі слова  дорожче за багатство.    
• Не хвались сріблом ,а хвались добром.

 

- Растает даже ледяная глыба

От слова теплого….(спасибо)

- Зазеленеет старый пень,

Когда услышит.. (добрый день)

- Мальчик, вежливый и развитый

Говорит, встречаясь…. (здравствуйте)

Когда нас бранят за шалости,

Говорим … (извините, пожалуйста)

И во Франции, и в Дании

На прощанье говорят …(до свидания)

 

                                                                          Вікторина – Презентація (слайд 1)

1.Добру людину ... 2.Життя дане на ... 3.Не брудни криниці... 4.Добрі справи ... 5.Злий не вірить,... 6.Що посієш,...  7.У доброї господині і... 8.Сварка до добра ... 9.Чужим добром не ... 10.Так треба жити, щоб нікому 11.Добре ім'я - найкраще ...

бджола не жалить добрі справи бо схочеш водиці прикрашають людину що є добрі люди те й пожнеш півень несеться не доводить забагатієш зла не чинити  багатство

 

   Учитель: Пам’ятайте:

                                        Добрі слова – коріння.

                                        Добрі думки – квіти.

                                        Добрі справи – плоди.

                                        Добрі серця - садки.

Турбуйтесь про свій садок і не дозволяйте йому зарастати сорняками, наповнюйте його сонячним світлом, добрими словами й добрыми справами.

 

                                          Сценка за притчею: «Добро і зло»

Автор: Колись давно жив один вчитель, закінчуючи навчання та прощаясь з учнями, він завжди говорив їм:

Вчитель: «Йдіть і шукайте добро».

Автор: Учні роз’їжджалися, і більше вчитель їх не бачив. Але  одного разу до вчителя прийшов мандрівник.

Мандрівник: Вчителю, колись-то я був Вашим учнем і тепер знову хочу стати ним.

Вчитель: Я навчив тебе всьому, що знав.

Мандрівник: Ви веліли мені шукати добро, але люди всюди творять лише зло, в їх серцях немає вдячності. Я довго шукав, але так і не знайшов добра. Зараз я повернувся, щоб Ви навчили мене шукати його.

Вчитель: Добре, я тебе навчу, але спочатку піди до лісу, який починається відразу за моїм будинком. Там найдеш побитого чоловіка. Спаси його, не питаючи ні про що, не звертайся по допомогу до інших. Навіть не згадуй в селі ім’я цього чоловіка.

Автор: Мандрівник пішов до лісу і швидко по стогонам знайшов нещасного. Тоді мандрівник зладнав намет і став лікувати бідолагу. Коли незнайомець одужав, він довго дякував своєму рятівникові, а потім пішов геть. Мандрівник повернувся до вчителя.

Мандрівник: О, вчителю, спасибі Вам. Тепер я взнав, що вдячність існує. Від цього бідолаги я почув нарешті добрі слова.

Вчитель: Ця людина – злодій. Жителі села побили його, а він їх прокляв. Він сказав тобі добрі слова, тому що насправді і добро і зло живуть у твоєму серці.

 

   Учитель: Давайте поміркуємо!

• Чому учень всюди бачив тільки зло?
•  Що роз’яснив йому вчитель?
• Як би ви пояснили людині, що світ навколо нього залежить в першу чергу від його думок та вчинків?
• Чи був у вашому житті випадок, коли чиясь доброта допомогла вам розібратися з проблемою?
• Як ви думаєте, чи можна людину примусити робити добро?

 

   Учитель: Презентація про  кота і собаку + вірш в малюнках

                                                                                            Из книги «Волкодав. Право на поединок»

Из-за пазухи вынув щенка – сироту,

Обратился Хозяин со словом к коту:

   ***«Вот что. Серый! На время забудь про мышей!

          Позаботиться надобно о малыше.

          Будешь дядькой кутёнку, пока подрастёт?»

         «Мур – мур – мяу !»- согласно ответствовал Кот

         И тотчас озадачился множеством дел-

          Обогрел и утешил , и песенку спел…

          А потом о науках пошёл разговор:

          Как  из блюдечка пить. Как проситься во двор.

          Как гонять петуха и сварливых гусей…

          Время быстро бежало для новых друзей,

         За весною весна. За метелью метель…

          Вместо плаксы – щенка стал красавец -  кобель.

          И всему отведя в этой жизни черёд,

         Под садовым кустом упокоился Кот.

***Долго гладил Хозяин притихшего пса.

А потом произнёс, поглядев в небеса:

«Все мы смертны. Лохматый… Но знай, что душа

Очень скоро в другого войдёт малыша!»

Пёс послушал, как – будто понять его смог,

И…под вечер котёнка домой приволок.

Тоже серого. С белым пятном на груди!

Дескать, строго, Хозяин, меня не суди!

Видишь, маленький плачет? Налей молока1

Я же Котику дядькой побуду пока…»

Всех доверчивей и строже в этом мире доброта!

 

 

                                                Притча про щастя (сценка)

Вона - Що це у тебе в руці?                                                   Він -  Щастя.

Вона - А чому воно таке маленьке?                                      Він -  Воно лише моє. Але яке ж воно яскраве та гарне!

Вона - Так…Пречудове!                                                        Він -  Хочеш шматочок?

Вона -  Напевно…                                                                  Він - Давай долоньку. Я поділюсь.

Вона -  Ой… воно таке тепле…                                            Він - Подобається?

Вона - Дуже…дякую!                                                              Він - Близьким людям не кажуть дякую.

Вона -  Чому?                                                                            Він -  Вони завжди все розуміють без слів. По очах.

Вона -  А чужі?                                                                         Він -  Чужі говорять дякую таким же чужим.

                                                                                                              Пройде час, і ти все зрозумієш.

Вона  - Знаєш, мені набагато краще, коли щастя в руках…Він  - Так завжди буває.

Вона  - А якщо я поділюсь з кимось?                                     Він  - В тебе прибавиться твого.

Вона  - Чому?                                                                            Він - Сама не знаю. Але потім воно стане ще тепліше.

Вона  - А не можна об нього обпекти руки?                          Він  - Руки обпікають о заздрість.

                                                                                                            Об щастя їх обпекти неможливо.

Вона  - Знаєш… я вже знаю, з ким поділюся цім чудом.      Він  - Я дуже рада цьому.

Вона  - Тоді…                                                                            Він  - Звичайно… побачимось ще. Ділися ним.

                                                                                                               Адже дуже багатьом його не вистачає…

 

                                                                                   Учениця:   «Наповніть серце добротою»

    Наповніть серце добротою,

 Щоб аж вихлюпувалась радо із грудей!

 Пречистою любов’ю і святою

 І щиро роздавайте для людей!

     Щоб на душі було в них світло, ясно

 І тепло від любові й доброти.

 А вам від цього легко і прекрасно

 По цій Землі буденній буде йти.

     Бо доброта, як джерело у спрагу,

 Що враз напоїть, сили поверне.

 Заживить рани і додасть відвагу

 І страждучого духом не мине.

     Якщо ви є носій добра земного

 І вам болять всі радощі й жалі,

 То від промінчика душі ясного

 Комусь світліше стане на землі.

     Наповніть ваше серце добротою

 І випромінюйте і світло, і тепло.

 Щоб всім, хто йтиме стежкою одною,

 І тепло, й добре, й радісно було.

 

Учень  :        Живи з собою в злагоді і в мирі,

                      Не заздри людям і не проклинай.

                      Хай буде радість, щастя у квартирі,

                     Люби батьків своїх, не ображай.

                          Не зневажай, і не бажай ти зла нікому,

                     Ділись останнім і добро твори.

                     Будь справедливим, чесним будь в усьому

                     І щире слово людям говори.

                          Бо в добрім слові є тепло і ласка,

                     У світлім серці є любов свята.

                     А в мудрості, запам’ятай, будь-ласка,

                     І криється та істина свята.

                         Яка людьми нас робить в цьому світі

                    З душею чистою, мов сонця промінець,

                     То будеш ти, як сонечко в зеніті,

                     І всі печалі зійдуть на нівець!

 

                              Презентація  «НАСТРІЙ»

   У кожного бувають  невдалі дні.

У такі дні ти почуваєш себе страшенно самотнім ,

втомленим і знесиленим…

Ти не хочеш нікого бачити …

Ти не знаєш, скільки ще зможеш протриматися

Що ж робити? Що робити?!!

У такі хвилини згадай, що в тебе тільки одне життя

І у цьому житті так багато речей,  які можуть тебе здивувати

У твоєму житті є любов

Згадай хвилини, коли ти завмирав від насолоди

Пишайся собою!

Умій посміятися над собою!

Повір, все у тебе буде ДОБРЕ!

Чи можна змусити людину бути доброю?

Чи можна стати добрим на певний час?

Чи потрібно бути добрим у ставленні до будь-якої людини?

Чи часто ви співчуваєте людям?

Чи є у вас бажання творити добрі справи?

 

Учні виконують пісню «Оранжеве сонце». https://youtu.be/FNn94T9gDwQ

 

    ІІІ. Заключна частина години спілкування:

«Твори добро!» /вірш усі учні читають разом/

     Не глядя ни на что!

На вымыслы, досужие, людей,

На разговоры близких  и друзей,

На происки врагов

И пересуды светских болтунов.

      Дари тепло! Когда в душе темно,

Когда болит затронутая рана.

Оно вернётся,

Поздно или рано,

И на тебя замкнётся.

О.Г  Дари тепло!

Когда в душе светло,

И всё вокруг сверкает и поёт,

А старый пень от радости цветёт!

    Дари добро, Но только с головой,

Ведь случай, всё-таки, слепой!

Когда не справишься с добром

Оно, быть может,обернётся злом!

    И всё ж – не глядя ни на что!

Твори добро! Но помни, что : «Дорогу в ад

Благим намереньем мостят!»

 

ІV. Домашнє завдання.

• Проведіть експеримент: підійдіть до людини, яка чимось розсерджена або роздратована і знайдіть у своєму словниковому запасі декілька приємних, лагідних, заспокійливих, добрих слів.
• Проаналізуйте її реакцію.
• Зробить висновки.