Що треба знати про гендерні стереотипи

Класна година

"Що треба знати про гендерні стериотипи"

Мета: провести інформаційну та просвітницьку роботу з основ культури гендерної рівності; дослідити процес з питань забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків; ознайомити учнів із державною політикою з утвердження гендерної рівності в Україні; сприяти формуванню гендерної культури та подоланню усталених стереотипів щодо ролі та місця жінок та чоловіків у суспільстві; виховувати соціально-компетентну, толерантну особистість.

Хід уроку

Ґендер – це культурне та соціальне поняття. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків та жінок у певному суспільстві. Наприклад, жінкам приписують такі риси характеру, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам – лідерство, стриманість.

Реальна поведінка конкретної людини може відповідати прийнятій у суспільстві, а може, навпаки, вважатися характерною для протилежної статі. Так, чоловіки бувають мужніми й турботливими, а жінки – ніжними та енергійними. У цьому немає нічого поганого. В наш час вважається, що поєднання в одній людині традиційно чоловічих і жіночих рис характеру робить її повноцінною і надзвичайно дієздатною особистістю, яка обирає стиль поведінки залежно від конкретної ситуації, а не обмежується тим, що відведено для її статі.

Ознаки ґендера:

1.      це культурна традиція;
2.      вони суттєво відмінні в різних країнах та, навіть, в одній країні, залежно від населеного пункту або соціального прошарку;
3.      можуть змінюватися з часом;
4.      властиві людям різної статі.

Від народження батьки виховують дитину відповідно до її статі. З цього приводу в усіх країнах існує чимало традицій. Наприклад, дівчаткам купують одяг переважно рожевого кольору, а хлопчикам – блакитного; дівчаткам дарують ляльки, а хлопчикам – автомобілі. Дівчаткам пов’язують у коси стрічки й одягають їх у сукні, а хлопчикам роблять короткі стрижки та вдягають у штанці.

Батьки заохочують поведінку дитини, яка відповідає їхнім уявленням про те, як мають поводитись хлопчики і як – дівчатка.

Ґендерна роль – це одна з соціальних ролей людини, виконання котрої залежить від статі (ґендеру).

Формування ґендерних ролей відбувається і під впливом інших чинників соціального середовища – вихователів у садочках, вчителів у школі, сусідів, телебачення, Інтернету та інших засобів масової інформації.

Визначеність поведінки, пов’язаної з ґендерними ролями, особливо очевидна в поділі праці на чоловічу та жіночу.

Ґендерна роль являє собою диференціацію діяльності, статусів, прав та обов’язків індивіда в залежності від їх статевої приналежності. Ґендерні ролі висловлюють певні очікування, проявляються в поведінці людей. На рівні культури вони існують у контексті певної системи статевої символіки та стереотипів маскулінності й фемінності. Ґендерні ролі завжди пов’язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості та поведінці.

Усі ґендерні ролі можна умовно розділити на:

1.            загальнопрофесійні, або професійні, розпорядчі, які сфери діяльності більш прийнятні чоловіків, а які – для жінок (водій, міліціонер, вихователь, вчитель, шахтар, продавець, лікар і т.д.);
2.            сімейні, які, у свою чергу, діляться на подружні та батьківські; вони визначають норми відносин, поведінку партнерів, батьків і дітей (чоловік, дружина, мати, батько, брат, сестра, дядько, тітка, бабуся, дідусь);
3.            сексуальні, які диференціюють сексуальну поведінку чоловіків і жінок, визначають відносини між ними в сексуальній сфері (коханка, коханець, альфонс, утриманка і т.д.).         

Отже, ґендерна роль – це набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок, що випливають з понять, пов’язаних з ґендером, а також поведінки у вигляді мовлення, манер і жестів. 

Спрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі, який одяг носити і чим займатися, називають ґендерними стереотипами.

Більшість ґендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчатам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті – матері чи батька, чоловіка чи дружини.

Однак, є деякі ґендерні стереотипи сформувалися дуже давно, в цілком інших історичних і соціальних умовах. Багато з них застаріли й нерідко обмежують можливості людей у сучасному світі.

Ґендерна проблема є дуже актуальною проблемою сьогодення. Світове співтовариство піднялось на такий рівень самоусвідомлення і розвитку, коли історично вже склалися передумови для рівного і рівноправного ствердження жінки поряд і нарівні з чоловіком в усіх сферах соціального життя. Як пріоритетну та одну з найважливіших проблем сучасності цю проблему розглядає Організація Об'єднаних Націй (Спеціальна Сесія Генеральної Асамблеї ООН у червні 2000 року, Асамблея Тисячоліття ООН і триденний Самміт тисячоліття у вересні 2000 року). Рішення ООН були схвалені й українською делегацією: Україна як член ООН взяла на себе зобов'язання виконувати всі міжнародні документи з питань рівних прав і можливостей. Ось чому в 2005 році урядом було прийнято Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

Конституція України (статті 3, 21, 24, 51)

Стаття 27. Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 24. Рівність прав жінок і чоловіків за­безпечується: наданням їм рівних можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жін­ки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Встановлена добровільна зго­да чоловіка і жінки на шлюб. Рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобутки освіти, прояви своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Закон України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р. забез­печує рівноправність жінки і чоловіка створенням умов, які надають жінкам можливість поєднувати працю з ма­теринством. Жінка отримує фінансову допомогу під час  вагітності і пологів та впродовж догляду за дитиною.

Закон України «Про забезпечення рівних прав і рівних можливостей жінок і чоловіків» від 1 січня 2006 р.

Відповідно до Закону, державна політика в Україні  щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на утвердження ґендерної рівності, недопущення дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, виховання і пропаганд серед населення України культури ґендерної рівності.

Стаття 15. Закон зобов'язує політичні партії, виборчі блоки під час висунення кандидатів у народні  депутати України передбачати представництво жінок і чоловіків у відповідних виборчих списках.

Стаття 16. Забороняється дискримінація за ознакою статі під час прийняття на державну службу в органи місцевого самоврядування.

Стаття 17. Роботодавцям заборонено, за окремими  винятками, в оголошеннях про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

За порушення законодавства про забезпечення рів­них прав та можливостей жінок і чоловіків громадяни і посадові особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Висновок: Слід пам’ятати, що ґендерні стереотипи відображають те, що є характерним для більшості людей тієї чи іншої статі, й не враховують індивідуальних особливостей індивіда. Наприклад, емоційність вважається характерною жіночою рисою, а стриманість – чоловічою. Однак є чимало емоційних чоловіків та стриманих жінок.