Тема: «Україна – територія гідності та свободи»
Мета:
-формувати у здобувачів освіти ціннісного ставлення до України; прав та свобод людини, європейського вибору українців;
-розвивати у здобувачів освіти почуття національної самосвідомості та громадянської активності;
-виховувати патріота, громадянина, готового захищати свій народ та свою Батьківщину.
Хід уроку
Шлях звільнення кожної нації від поневолення
густо кропиться кров’ю ворожою і своєю».
«Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!»
Симон Петлюра
« Дай, Боже, нам любити Україну
понад усе сьогодні – маючи,
щоб не довелося потім
гірко любити - втративши».
В’ячеслав Чорновіл
Указом Президента від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.
Гідність – це поняття моральної свідомості. Вона виражає уявлення про цінність усякої людини як моральної особистості. Це також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе й ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві. Зокрема, у Цивільному кодексі України гідність визнано особистим немайновим благом.
Революція гідності – політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.
Коли ж і чому виникла Революція гідності?
Угода про асоціацію між Україною та ЄС тривала протягом 2007–2012 років. Вона надавала Україні цілий ряд преференцій і закріплювала суттєві поступки з боку ЄС.
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом було призупинено.
У четвер, 21 листопада 2013 року, Кабмін України на таємній частині свого засідання ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Відповідний документ було оприлюднено на сайті українського уряду.
У соціальних мережах поширились заклики прийти на Майдан Незалежності, щоб висловити протест. Станом на 23:00 годину на Майдані було близько двох тисяч людей.
29 листопада після непідписання Януковичем Угоди у Вільнюсі виникли акції на підтримку євроінтеграції. Вони перетворилися на символ непокори владі й трансформувалися в нові Майдани. Найбільший із таких Майданів виник у Києві на центральній площі.
У ніч з 29 на 30 листопада для розгону студентського Майдану влада застосувала силу. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту». Вони витіснили людей із майдану, б’ючи їх кийками та ногами. Було травмовано десятки протестувальників. Частина з них знайшла притулок у Михайлівському Золотоверхому соборі.
8 грудня в Києві відбувся «Марш мільйонів» – Народне віче з чисельністю, за різними оцінками, понад мільйон учасників. Було прийнято рішення про розширення мітингу та початок блокування Адміністрації Президента, Будинку Уряду та інших установ. В урядовому кварталі міста почали зводити барикади.
21 січня одночасно розпочалися атака спецпідрозділів на барикади протестувальників та погроми тітушок. 22 січня під час протистоянь на вулиці Грушевського з’явилися перші загиблі.
Були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірменин за походженням, та Михайло Жизневський, білорус. Цього ж дня у лісосмузі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького, що був викрадений з Олександрівської лікарні.
З 22 січня по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій. У всіх областях, крім Донецької та Криму, зібралися мітинги на підтримку Євромайдану.
Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, у ході яких загинуло близько сотні протестувальників і кілька сотень було травмовано.
Уранці 20 лютого протестувальники перейшли у контрнаступ і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український дім, Жовтневий палац та відтіснити силовиків до урядового кварталу. Частина силовиків заявила про перехід на бік протестувальників.
Переломним моментом Єврореволюції стало прийняття Верховною Радою 20 лютого постанови «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними.
22 лютого Верховна Рада України підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України. Янукович записав телезвернення, у якому назвав події 18-20 лютого в Україні державним переворотом, порівнявши їх з приходом нацистів до влади у Німеччині. Він назвав депутатів, що вийшли з Партії регіонів, «зрадниками» та заперечив легітимність прийнятих Верховною Радою рішень.
25 лютого 2014 р. Генеральний прокурор України Олег Махніцький повідомив, що Віктора Януковича оголошено в розшук за підозрою в масових вбивствах людей з обтяжливими обставинами відповідно до частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України.
21 лютого на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями. У жалібних промовах їх назвали «Небесною сотнею».
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності звання Герої України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 107 особам.
Нажаль, до цих пір на території нашої держави немає спокою. Після Майдану розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів, серед яких колишні випускники нашого ліцею:
Чим була Революція гідності для України? У першу чергу випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Сотні тисяч українців об’єднало прагнення правди. Правди, яка би була основою державного, суспільного, особистого життя. Народ повстав проти брехні, корупції, наруги над волею людей. І вкотре виграв цю битву, адже нікому не вдасться нас зломити!
Український журналіст Андрій Хохолкін сказав такі слова: «Я знаю, що таке гідність. Я бачив її. Революція 2013-2014 років…– це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає. Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.
То ж будьмо гідними!!!
Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою гідність, своє ставлення до свободи.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. І сьогодні ми зібрались для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну Сотню.
Протоієрей Георгій Коваленко сказав: «У Бога немає мертвих, у Бога – усі живі! Господь сказав, що «немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». А зараз запалимо свічки й пом’янемо тих, хто власною смертю виборював свободу й незалежність нашої України. Пом’янемо і Небесну сотню, і тих воїнів, які загинули в зоні АТО. Герої не вмирають!
Висновок уроку: Минуть роки, відлетять у вічність, але не згасне пам’ять про героїв Майдану, про героїв-воїнів АТО які загинули за цілісність, гідність і свободу нашої держави. Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі стали символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі . І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише почав жити.
Вони підняли людей на боротьбу, їхній вчинок – то велике жертовна любов. І якщо ми збагнемо це – не буде поміж нами зла.