щоденник для читання 1 клас

Про матеріал

Щоденник з читання для 1 класу для покращення навички читання вголос. Відкриті закриті склади...

Перегляд файлу

Читай по стовпчиках за лінією.

Хитрий Хомка

Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою.

5
11
19
20
26
32
41
42
49
57
60

Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів.

Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.

Мудра кицька

8
16
26
34
41
47
55
62
71
78

На столі стояв кухлик з молоком. Кицька його побачила, і схотілось їй молочка. Скочила на стіл – та до кухлика. Аж тут лихо: голова в кухлик не влазить. Так гарно молоко пахне, а язиком до нього кицька не сягне. Засмутилась вона, але ненадовго . . . Скоро кицька зміркувала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в молоко й обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї молоко й знов вмокає. Так і застали її над кухликом, коли вона добувала з нього молоко.

ЖУРАВЛИК

Вже настала весна. Вийшло Сонечко. Почав танути сніг. На річках скресла крига. Але зима ще не хоче відступати.Вона заховала Сонечко і знову стало похмуро і холодно.

6
15
23
27
32
33
42
48
56
57

— Я дістану Сонечко,— сказав маленький журавлик.

Він спитав у мудрого Орла дорогу і полетів за високі гори. Там Журавлик побачив великий замок і визволив Сонечко. Знову стало тепло і весело.

8
16
24
32
39
42
48
57
61

ЧОМУ ПАПУГИ РІЗНОКОЛЬОРОВІ? У давнину всі папуги були білі. Але одного разу пішов дощ, а після нього з’явилась веселка. Папуги, які ніколи раніш не бачили веселки, дуже зраділи i почали біля неї літати. Один папуга долетів до червоної смуги, другий — до зеленої, третій — до синьої...

А найспритніші папуги встигли торкнутись до всіх смужок цієї першої на землі веселки. З тих пір i стали різнокольоровими.

Вітаю, ти прочитав (ла) 61 слово

Корова, кінь і пес

Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить. - Звичайно, мене, - каже кінь, - я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.

7
13
21
32
39
46
52
59
66
70
77
87
90

Ні, господар більше мене любить, - каже корова, - я все його сімейство молоком напуваю. - Ні, господар більше мене любить, - гарчить пес, - я його хату стережу. Вислухав господар цю суперечку та й каже:

- Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!

Читай відкриті і закриті склади, з кожним разом прискорюючи свій темп.

Нащо дубам листя взимку?

Уже ліс і не жовтий. Уже він безлистий. Гуде потихеньку вгорі. Стоїть у тумані. Там у верховітті ходить зима, носить в синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні. Міднолисті вони. Аж весною роздягнуться. Взимку всі дерева гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про весну.

Твій час:

Читай по стовпчиках за лінією на час. Читай уважно

Криничка

6
12
17
23
29
33
38
44
53
54

У лузі – криничка. Вона тут давно – давно. Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.

Вітаю, ти прочитав (ла) 54 слова.

У запропонованих словах замість рисок потрібно уявити букву «о» і прочитати. Перший раз читати повільно, другий – швидше, третій – дуже швидко

Д - бр г – л – д м – з – к С – р – м г – р – х г – л – с М – р – з к – л м – л – к

– К – мп – т з – л – т - б – л – т – Ж – вт – к м – л - т – к з – л – т – К – л – с – к б – р – шн - п – в – р – т П – р – ш

– к п – т – п в – л – кн – Л – т в – г – нь с – р – к

7
14
20
28
33
39
47
54
62
64

Як бджілка знаходить квітку конвалії

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка-маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже:

- Дякую, квітко .

25-40 слів

25 слів і менше.

Ти молодець!

Ти можеш

Хороший краще!

результат

40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

РОДИНА СВІЧОК

5
12
19
20
28
34
40
47
52
57
63
69
78
85
87

В одній квартирі поселилась родина свічок. Життя було не яскраве: цілий день вони дивились у вікно, а ввечері — у телевізор.

Але ж одного разу в домі залунала гучна музика — i родину свічок запросили до святкового столу та поставили поряд з квітами. До них з поклоном підійшли сірники та подарували кожній жовтий жаркий капелюшок. Тепер свічки весело потрі скували i навкруги лягали теплі яскраві промінці. І нехай поступово свічки ставали все менше — але ж як затишно та хороше було за столом. Вони прожили своє коротке життя яскраво!

Вітаю, ти прочитав (ла) 87слів

Твій час:

1. Куди запросили свічок?

2. Що отримала в подарунок кожна свічка?

25-40 слів

25 слів і менше.

Ти молодець!

Ти можеш

Хороший краще!

результат

40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

Ведмідь і мишка Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.

Почала мишка просити ведмедя:

- Відпусти мене . І я тобі колись у пригоді стану.

Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку.

6
8
12
19
20
34
40
47
52
57

Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався, рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися. Вітаю, ти прочитав (ла) 57слів

Твій час:

1. Де спіймав ведмідь мишку?

2. Що мишка пообіцяла ведмедеві?

3. Як мишка допомогла ведмедеві?

Утвори слова, встановивши порядок чисел

8
16
17
25
32
36
44
50
57
64
72
76

Сніжинка

З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.

Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.

Вітаю, ти прочитав (ла) 76 слів

Твій час:

1. Яку пору року описано в оповіданні?

2. Що падало з неба на землю?

3. Який вигляд мала сніжинка?

4. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку?

5. Що сталося зі сніжинкою на його долоні?

25-40 слів

25 слів і менше.

Ти молодець!

Ти можеш

Хороший краще!

результат

40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

Все в лісі співає

7
12
18
24
31
39
44
50
57

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь.

Ось такі пісні ми почули в лісі.

Твій час:

Криничка

6
12
17
23
29
33
38
44
53
54

Вітаю, ти прочитав (ла) 54 слова.

Д - бр г – л – д м – з – к С – р – м г – р – х г – л – с М – р – з к – л м – л – к

– к п – т – п в – л – кн – Л – т в – г – нь с – р – к

7
14
20
28
33
39
47
54
62
64

Як бджілка знаходить квітку конвалії

- Дякую, квітко .

25-40 слів

25 слів і менше.

Ти молодець!

Ти можеш

Хороший краще!

результат

40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

Сиві волосинки

Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що кожної хвилини дівчинка могла померти.

Від її постелі ні на мить не відходила мама.

Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула.

Прокинулась мама, Олеся й запитує її:

7
14
16
25
32
39
45
53
54
58
65
72

- Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?

- Горе посріблило, - відповіла мама.

- Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?

Вітаю, ти прочитав (ла) 72 слова

Вставляючи пропущені букви, прочитай слова на швидкість.

Липа

Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі

доглядаємо липу.

25-40 слів

25 слів і менше. Ти молодець!

Ти можеш краще! результатХороший 40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

Як котові соромно стало Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.

Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.

25-40 слів

25 слів і менше.

Ти молодець!

Ти можеш

Хороший краще!

результат

40 слів і більше.

Відмінно!

Я пишаюся тобою

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.

- Що це буде, нене? – питає Андрійко.

- Українська святкова сорочка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

6
11
13
19
24
28
36
44
46
57
64
72
74

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.

- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.

Вітаю, ти прочитав (ла) 74 слова

Як Павлик списав у Зіни задачу

Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.

Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик і питає:

- На скільки питань задача?

- На три запитання, - відповідає Зіна.

– А хіба ти не розв’язав?

- Не вийшла . . . Дай списати . . .

- Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати?

– питає Зіна.

Але таки дала йому свій зошит.

7
16
24
28
35
39
43
48
53
57
66
68
74
82
92
101
109
115
120
125
131
136
137
144
148

Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32. У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.

- У Павлика оцінка «п’ять», - сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, - «чотири». Помилку зробила . . .

Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.

Вітаю, ти прочитав (ла) 148 слів

Ледача подушка

Маленькій Яринці треба рано – рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:

- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? . .

- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.

- А що ж їй зробити, щоб не була ледача?

6
16
23
29
36
45
51
59
67
66
72
79
84
88
95
101
109
110
117
121

- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача.

Наступного дня, рано – раненько, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!

Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко – та й умиватися.

Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.

Вітаю, ти прочитав (ла) 148 слів

Івасик і Тарасик

Івасик ловив рибку. Все, що зловив, склав у кошик, закинув кошик на плечі та й іде додому. Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. Думає, як би витягти рибку.

Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся . . . Тарасик обскочив, руки заклав назад, голову задер – іде, наче то не він до кошичка добирався.

8
17
25
31
37
44
50
59
63
70
78
80
86
97
103
110
113
120
129
137
145
147

Пішов Івасик далі. Йде собі спокійно, а Тарасик знов підкрався, заклав у кошик руку – та як заверещить!

Великий рак вчепився йому в палець. Бо в кошичку не тільки рибка була, а й раки. А Тарасик аж скаче, так йому болить. Івасик обернувся, побачив та й сміється з Тарасика: ага! попався!

Насилу Івасик одчепив од пальця рака. Одчепив, поклав у кошичок та й сказав: «На чужий коровай рота не розкривай». А у Тарасика палець розпух, кров з нього капає . . . Плаче, бідний. А Івасик пішов додому.

Вітаю, ти прочитав (ла) 147 слів Сини

Дві жінки брали воду з криниці. До них підійшла третя. Сивий дідусь присів на камінчик перепочити.

Ось одна жінка й каже іншим:

- Мій синок спритний і сильний. Ніхто його не подужає.

- А мій співає, як соловейко. Ні в кого такого голосу немає, - каже друга.

А третя мовчить.

- Чого ж ти про свого сина нічого не скажеш? – питають її сусідки.

8
15
16
22
30
31
40
44
47
56
59
70
78
84
90
96
100
105
110
119
122
126
132
138
143

- Що ж сказати? Нічого особливого в ньому немає. Ось набрали жінки повні відра і пішли. І старенький за ними. Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає вода. Ломить спину. Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить.

Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню співає. Заслухалися жінки. А третій до матері підбіг, узяв у неї важкі відра й поніс.

Питаються жінки старенького:

- Ну що? Як вам наші сини?

- А де ж вони? – відповідає дідусь.

– Я лише одного сина бачу.

Хто дужче любить

Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили.

Трапились вони на дорозі – ну як не взяти?

8
15
23
30
35
42
49
56
60
68
74
81
89
93

Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе. Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петька хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.

- А ти що зробив для свого їжака? – питає. - Нічого, - похмуро відповів Микола. - От бачиш, - сказав Петька, - не любиш ти свого їжака. - Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його до лісу відніс, випустив на волю.

Твій час:

прочитай виразно

Прочитай текст на час. Читай виразно.

8
15
21
28
33
40
48
56
57

Чудова і багата пора року У чистому блакитному небі світить сонечко. У прозорому повітрі пливуть легенькі білі павутинки бабиного літа. Почали опадати з дерев золоті листочки. Вони неначе парасольки пливуть повільно додолу. Уже відлетіли на південь ластівки і лелеки. Стали готуватись до відльоту дикі качки і гуси. Настала осінь. Чудова і багата пора року, - кажуть про осінь.

Вітаю, ти прочитав (ла) 57 слів

Сьома дочка

Було в матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далекодалеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони знудьгувалися за нею. - Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, - сказала перша дочка. - Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, - промовила друга дочка.

8
18
24
33
40
47
52
60
64
72
75
83
86
92
96
102
106
115
123
124

Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, - сказала третя.

- Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта.

- Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п’ята. - Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води – помити ноги.

Вітаю, ти прочитав (ла) 124 слова

Сорочка джмеля

7
15
21
30
37
44
50
56
65
75

Пташки пролітали над полем і нехотячи збили джмеля. Падав джміль на землю та й загубив золотисту сорочку з чорними смужками. Тепер сидять пташки в полі і, поки світить сонце, шиють джмелю сорочку золотими нитками. А як трохи стемніє, то вишиють на сорочці смужку чорними нитками. Вишиватимуть до самого ранку. А вранці рано принесуть ту сорочку джмелю. Вдягне її джміль, полетить у поле і знову його пісенька розбудить всі квіти у полі, у лісі, на лузі.

Вітаю, ти прочитав (ла) 75 слів

Дідусь

6
15
23
30
39
47
55
62
69
70
77
86
87
94
101
109
111
116
122
129

Дуже постарів дідусь. Погано він бачив, погано чув; руки й ноги в нього тремтіли від старості: несе ложку до рота і юшку розхлюпує. Не сподобалося це синові й невістці: перестали вони батька разом з усіма за стіл садити, заховали його в запічок і почали годувати з череп’яної миски. Затремтіли руки в старого, миска впала й розбилася. Ще дужче розлютилися син і невістка: почали вони годувати батька із старої дерев’яної миски.

У дідового сина був свій маленький синок. Якось сидить хлопчик на долівці і щось складає із трісочок.

- Що ти робиш, дитинко? – спитала в нього мати. - Коробочку, - відповідає дитина. – От як ви з татком постарієте, я й годуватиму вас із дерев’яної коробочки.

Переглянулися батько з матір’ю і почервоніли. Відтоді старого перестали ховати в запічку та й з дерев’яної миски годувати.

Вітаю, ти прочитав (ла) 129 слів

Липа

Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом, той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.