В.2. Дитинство ваше, мов вчорашній день.

Ось-ось майне крильми у темінь ночі,

А світанок від дзвінких пісень

Прокинеться і вам загляне в очі.
 

В.1. Ви підійшли до першої межі.

Шкільним порогом звуть її в народі.

Ще крок – і Україна перед вами

Відкриє всі свої шляхи-дороги.
 

В.2. Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

 

В.1. Як хочеться сказати: «Зупинись!

Постій хвилину, не спіши в дорогу».

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу.
 

В.2. Вітай, Україно,

Сьогоднішню зміну

Хай гордо й заклично

Державний Гімн звучить велично!

В.2. Вечір-прощання зі школою випускників  Підзамчівської загальноосвітньої школи I – III ступенів оголошується відкритим.

                                      (Гімн України)

В 1. 11 років. 11 шкільних років. Так непомітно вони пролетіли.  Хто в цій стрункій чарівній дівчині Олі впізнає ту маленьку, крихітну дівчинку з величезними бантами і збентеженими очима, яка з тремтінням віддала свою маленьку долоньку в надійну руку першого вчителя?

В 2. А хто в цьому високому юнакові впізнає того швидкого і кумедного хлопчика, який був ледь вищий за свій рюкзак, і так поважно, хоч і оглядаючись на маму, пішов на свій перший в житті урок?

В 1. Так. З того чудового , неповторного часу сплинуло ні багато ні мало –

        11 років.   

В.1. Ви - молоді і повні сил,

Не вистачає, мабуть, крил,

Ви б рідну землю облетіли

І свої душі збагатили

В.2. Любов'ю, милосердям, теплотою,

Щоб жити в радості з метою

Красу творити і добро творити,

Де б не були ви, всюди пам'ятайте,

Що ви - ЛЮДИ...

В. 1.Дорогі випускники. Через усе життя ви пронесете пам’ять про рідну школу. Школа вас зростила і проводжає у великий світ. Сьогодні ви уже не тільки наша гордість, ви – надбання України, її надія і майбутнє.
 

В.2.  2  юнаків  і  5  дівчат, вранці розлетяться у різні куточки країни, а можливо, і за її межі. Та зараз вони ще тут, біля нас. І, користуючись цією нагодою, я передаю слово людині, яка чи не найбільшу частку свого життя приділяє справам школярів. Це – директор нашої школи…..


В.1. Директор має бути мудрецем, читцем, співачкою та ще й поетом, 

Щоб керувати школою, та ще виховувати всіх авторитетом.

Директор завжди знає, що і як

Чому у Ігора  настрій геть змінився,
 

А Саша знову розлінився.

Директор добре знає свій урок, і відповідь дає на всі питання

Він навчає нас за кроком крок, даючи все нові й нові завдання.

 

В.2.Шановний…. запрошуємо Вас до слова.

(слово директора школи)
 

( Подяка директору від випускників,вручення квітів)
 

В 1. Перед важливими іспитами, серйозними випробуваннями за давнім українським звичаєм попросимо Божого благословення ( слово священика, який дарує  випускникам образки, а вони йому квіти).

В.1. Усе було за одинадцять років в школі:

Підказки, жарти, спогади сумні

Усе спливло…і нині в дружнім колі

Згадайте ті щасливі й незабутні дні.
                     

Випускники:

Сьогодні музика лунає гучно,

І тоне в квітах урочистий зал.

В очах у кожного – і радість, і надія,

В нас випускний шкільний останній бал.

Від шкільного порогу

Ми йдемо в далекі світи.

Освіти нам життєву дорогу,

Наша, школо, як зірка, світи!

І учителя слово

В наші душі лягло, як зерно.

Проросте колосково і врожаєм дозріє воно.

11 зоряних літ промайнуло,

Незабутніх, ясних шкільних літ.

І сьогодні, мов пташка з гніздечка,

Ти летиш у незвіданий світ.

Багато років ми сиділи поруч

І писали за рядком рядок,

Поки дзвоник у ранкову пору

Не звістив: скінчився наш урок.

Однокласники! Однокласниці!

Не забудемо друзів ніколи.

На вітрах життя не погасне

Вогник рідної школи!

(Учениця виконує пісню «Випускниця»)

  Багато всього було за 11 шкільних років. Давайте згадаємо ті щасливі дні …

 ВЕДУЧА. ШКІЛЬНЕ ЖИТТЯ – ВІЙНА І МИР 
 ВЕДУЧИЙ. НАВЧАЛЬНИЙ РІК – ХОДІННЯ ПО МУКАХ 
ВЕДУЧА.УРОК ФІЗИКИ - 45 ХВИЛИН НА БОЧЦІ С ПОРОХОМ 
ВЕДУЧИЙ.ЩОДЕННИК – КНИГА СКАРГ І ПРОПОЗИЦІЙ 
ВЕДУЧА.ВІДПОВІДЬ БІЛЯ ДОШКИ – ПРЯМИЙ РЕПОРТАЖ З ПЕТЛЕЮ НА ШИЇ 
ВЕДУЧИЙ.УЧЕНИЦІ НА УРОЦІ – СПЛЯЧІ КРАСУНІ 
ВЕДУЧА.УЧНІ НА УРОЦІ – ВЕРШНИКИ БЕЗ ГОЛОВИ 
ВЕДУЧИЙ.ПРИХІД ВЧИТЕЛЯ – ВСТАТИ – СУД ЙДЕ 
ВЕДУЧА.ВЧИТЕЛЬ ТА УЧНІ – АЛІ-БАБА І 40 РОЗБІЙНИКІВ 
ВЕДУЧИЙ.ТВІР – ЗАПИСКИ БОЖЕВІЛЬНОГО 
ВЕДУЧА.ВТЕЧА З УРОКІВ – ОСТАННІЙ ГЕРОЙ 
ВЕДУЧИЙ.ДЗВІНОК НА УРОК – ГРІМ ГРИМИТЬ КУЩІ ТРЯСУТЬСЯ 
ВЕДУЧА.КАБІНЕТ ДИРЕКТОРА – УБИВЧИЙ ВІДДІЛ 
ВЕДУЧИЙ.КЛАС – СІМЕЙКА АДАМС 
ВЕДУЧА.ОСТАННЯ ПАРТА – ДІМ ВІДПОЧИНКУ 
ВЕДУЧИЙ.ПРОГУЛЬЩИКИ – ЇХ ЗНАЛИ ЛИШЕ В ОБЛИЧЧЯ 
ВЕДУЧА.ЗРИВ УРОКУ – ХАЙ ЖИВЕ РЕВОЛЮЦІЯ! 
ВЕДУЧИЙ.ШПАРГАЛКА - СЛУЖБА ПОРЯТУНКУ 911 
ВЕДУЧА.ТУАЛЕТ – ШПАРГАЛКОСХОВИЩЕ 
ВЕДУЧИЙ.УЧЕНЬ БІЛЯ ДОШКИ – В СМЕРТЕЛЬНІЙ ЗОНІ 
ВЕДУЧА.ВЧИТЕЛЬ – МІЦНИЙ ГОРІШОК 
ВЕДУЧИЙ.БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ – НЕВИНУВАТА Я!!! 
ВЕДУЧА.МАМА ПІСЛЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ – ТЕРМІНАТОР -2 
ВЕДУЧИЙ.БАТЬКО ПІСЛЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ – ФАНТОМАС РОЗБУШУВАВСЯ. 

Позаду лишились уроки,

Щоденники, екзамени, дзвінки,

Ми були разом цілих 11 років.

Усе скінчилося. Ми – випускники!

Здавалося, що 11 літ багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться,щоб перенесли свято,

Хоч би ще тиждень в школі нам побуть.

Пройдемось школою останній раз,

І зазирнемо в кожний клас,

Все пригадаєм, до найменшої дрібниці,

Щоб залишилось в пам’яті у нас.

У нашій школі є вікно одне,

І хто ж його не знає,

Там наш директор, як в кіно,

Шкільне життя спостерігає.

І, зазирнувши у майбутнє,

Ми можем так сказать про вас –

Директор ви на шт. незабутній,

Не забувайте й ви про нас.

Як почуєте ви біля свого вікна

Сміх дитячий і гамір навколо,

Подивіться в вікно – ви впізнаєте нас,

Ми дітей приведемо до нашої школи.

В.2. Сьогодні вам, наші випускники, буде ще сказано безліч теплих слів, побажань, настанов. Тільки встигай їх запам’ятовувати та осмислювати.

В.1. Радощі й прикрощі землі Божої…
Несподіваний дощик на спраглу землю…
Глибокі пізнання нового…
Над усім цим – всеперемагаюча присутність, мудрість учителя, передусім Людини – Людини з великим серцем, людини з незрівняною душею… Саме такою Людиною для кожного з вас є перша вчителька…


В.1. Сьогодні, в час розлуки зі школою, візьміть шановні випускники слово вчителя в дорогу, тернисту дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли зникає віра у власні сили. Хай школа залишиться для вас промінчиком любові і добра, а спогади про дитинство проходимуть з іменем першої вчительки Петлюк Любові Михайлівни

В.2. Ви пам'ятаєте, ви все звичайно пам'ятаєте,

Як ви зустрілись з ними в перший раз,

І ви завели їх в велику кімнату, 

І це вже був ваш перший клас. 

 

В.1. У ті часи ви зростом були нижчі,

Не вистачало твердості пера.

І старші називали "дітвора".

 

В.2.Любове Михайлівно!

Ви пам’ятаєте їх

Кирпатих, кумедних,

Із ротами відкритими, у коротеньких штанцях,

Неслухняних, а інколи ще і нестримно вредних,

Із невмілою ручкою в тендітних дитячих руках.

 

Слово першого вчителя

Пам’ятаю їхні наївні дитячі питання

І вражаючі, вголос проказані ними думки?

І по перших стежках

Ми ішли в дивний всесвіт навчання,

Непомітно писали

У наш літопис шкільні сторінки.

 

Подяка  від випускників:

Віком Ви,як наші мами.

Зростом Ви як наші мами

І очі щирі,Як у мами.

Руки лагідні,наче у мами.

І до порядку як мама привчала,

І наче мама нам все прощала. 

Рідна наша, люба й мила,

Людьми нас бути ви навчили,

Батьків шанувати,і допомагати.

Батьків шанувати, і допомагати.
В школі були ви нам мамою й татом.

Ми не прощаємось сьогодні з вами,
Хіба прощаються діти з батьками.
Ми «До побачення» скажемо разом.
Всілякого щастя вам, всіляких гараздів.

Здоров’я море. Грошей – гори.
Поваги від людей, любові від дітей
Достатку і щастя ми зичим без ліку,
І довгого, довгого, довгого віку.
 

Спасибі вам, що з нас людей робили,
Що нас любили, і добра учили.
Спасибі, рідна, вам за все на світі,
Прийміть від нас в дарунок ніжні квіти.

( Пісня «Пісня про вчительку»)

В.2Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стала для випускників класний керівник, яка впевнено вела їх шляхами добра, любові, надії та віри.


В.1. Шановна Ларисо Андріївно, 

Ви їх старанно розуму навчали

Виховували так, як лиш могли.

Батьків частенько в школу викликали

Й від них самих у захваті були.

 

В.2. Цього їм не забути вже ніколи.

Та й Вам їх, мабуть не забуть

Скажіть же їм своє останнє слово,

Благословіть у самостійну путь.

В.1. Слово для привітання надається класному керівнику _.....

 (слово класного керівника)

 (Подяка класному керівнику від випускників –

 Які терплячі, все-таки,
Ті класні всі керівники!
Вони нас у кіно водили,
то на екскурсію возили. 

Якусь ідею подавали,
Ходити в школу заставляли,
А ще до пізньої пори
Робили з нами вечори. 

І непомітно вчили нас,
Добру, порядку кожен раз.
І скільки вистачало сили —
Людей порядних з нас ліпили. 

І все за руку нас вели,
Як розуміли, як могли.
На стежку правди наставляли,
Свідомість нашу формували. 

І до дверей нас провели,
Щоб ми в життя іти могли.
Дорослі, добрі, повні сили,
Щоб вже самі добро творили. 

І поміж іншими людьми
Хороші, чесні стали ми.
Несли нам серце на долоні.
Ну, а в самих сивіли скроні. 

Та ми в житті вас не забудем
І пам’ятати завжди будем
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву. 

І ту любов, що віддавали,
Й серця дитячі зігрівали.
За все ми вдячні вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике! 

Ведучий. Знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?

Ведучий. Директора?

Ведучий. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.

Ведучий. Тих, кому не вистачило стільчиків, і хто змушений стояти ціле свято?

Ведучий. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче. Так шалено б’ється серце, а то десь зовсім зникає його стук… І тато, і мама ще пам’ятають себе, свій випускний. Аж тут…

Ведучий. Красуня-донька  на високих підборах чи серйозний син, вищий за тата. Здається, ще зовсім недавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони вилітають з батьківського гнізда.

Ведучий. Випускники! Попереду — незвідана даль. Позаду — батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…

Ведучий. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.

Ведучий. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні!  Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.

Ведучий. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

Ведучий. Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».

 Ведучий. А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.

Пісня «Батьки мої» ( чи «Дорогі мої батьки»)

Звернення випускників до батьків

Позаду удачі і невдачі, сльози радості і печалі. Всі ці роки з нами були наші найближчі  люди,  наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели нас на цей шлях.

Ми розлітаємось,  але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.

І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте.  Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будете хвилюватися, і переживати за нас.

Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

 Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Ми вже дорослі… Скоро ми будемо чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, як же я за тобою скучаю». А поки ви з нами ми хочемо вислухати ваше напутнє слово.

В 1. З батьківською порадою-оберегом звертаються до випускників …..

Просимо вас, шановні батьки,до слова.

Випускники

1-ий випускник. Батькам спасибі кажем нині
                               Подяку від доньки і від сина.
                              Ви нас ростили і любили
                             І з нами ви уроки вчили.
                             Ви вболівали всі за нас,
                             Ішли із нами з класу в клас.
                            Багато ви приклали сили,
                            Щоб ми всі школу закінчили,
                            Щоб, мов пташата легкокрилі,
                             Життя і небо покорили.
 

       2-ий випускник. Провчилися з нами і мами, і тата

                               Разом переходячи з класу у клас.

                                Їм правила всі довелося згадати

                              І навіть уроки робили за нас.

3-ий випускник. 

На батьківські збори ходили матусі,

Хоч, правда, і тато був раз, може два.

А що було після – сказать не беруся,   

Не можу дібрати культурні слова.

 4-ій випускник.

Були в нас «проколи». Ну що ж тут робити?

Щоденнику, друже, ми винні – прости!

Не раз довелося тебе нам губити –

Ми ж вас шкодували, шановні батьки!

5-ий випускник. Наші батьки…Наші вічні спонсори...Ми на них розраховували, а вони за нас розраховувались.

6-ий випускник. А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні за все. І ми вас, дорогі наші тата й мами, дуже сильно любимо.

7-ий випускник. Спасибі вам, батьки, за сьогодення і за те, чого ще нема. Завдяки вам ми впевнено ідемо назустріч долі.

1-ий випускник. За кожен день, що був, ми вдячні вам!

2-ий випускник. За кожен день, що буде, - вдячні вам!

   Тато й мамо – лебеді мого дитинства,

   Кохані й рідні, найдорожчі і найближчі.

   Я вдячна вам, що вчили жити без презирства,

   Заклали в душу й серце почуття найвищі.

   Мої рідненькі, вам низький уклін

   За ваші пильні і ласкаві очі.

   За той казковий й неповторний часу плин,

   За ті недоспані в турботах ночі.

   Матусю й тату – ви неповторний мій початок.

   Відкиньте геть журбу й тривогу,

   Хай милостивий Бог дарує вам достаток,

   А я завжди прийду вам на підмогу.

   Рідна матусю!

   Я додав сивини у волосся твоє

   І не раз причиняв тобі болю.

   Ти сьогодні прийми покаяння моє,

   Побажай мені доброї долі.

   Батьку рідний!

   Ти мужній і сильний завжди,

   Про це знають всі близькі нам люди.

   Матусю мою від біди бережи,

   Якщо мене поряд з вами не буде.

   Дорога бабусю!

   Хай зозуля кує і рахує роки,

   Я рахую їх теж, як стою в самоті.

   Я цілую, бабусю, твої стомлені руки,

   Я вклоняюся низько твоїй доброті.

   Сивочолий дідусь – глава мого роду!

   Ти навчив розуміти і зло, і добро,

   Де не буду, до тебе прийду на пораду,

   Знайду вірну стежину, як би там не було.

   Юність наша – пора непроста і примхлива:

   То сміється, то плаче гіркими сльозами.

   Все буває, повітря, і сонце, і злива.

   Перешкод нам не буде, бо поряд з батьками.

   Дякую тобі, мамо,

   Все життя в боргу перед вами…

   За турботу, любов і віру в себе,

   Дякую, моя нене!

   Дозволь мені, мамо, для тебе співати,

   Піснями навколо усе заквітчати.

   Візьми мої квіти у теплі долоні,

   І знай, ти – найкраща у світі для доні.

( «Пісня про маму» )

Життя кличе нас у зоряні далі

Час прийшов і ми мусимо летіти.

Мамо, так мало я тобі сказати встиг

І поглядом і жестами й словами

Встаньте у залі усі, я на подяку іду до мами.( Випускники спускаються в зал до батьків із листами "Вдячного сина", "Вдячної доньки")

Ведучий. Ще зовсім нещодавно наші випускники ще були дітьми, а сьогодні їм на зміну підростають їх братики й сестрички. Отож їм слово.

Братики  випускниці  

Хто скажіть ці дяді й тьоті, 
Що рядком стоять навпроти? 
В пишні сукні повдягались,
В галстуки й костюми вбрались

2. Не сором нас, тебе благаю
Бо давно уже всі знають,
Люди, що сидять навпроти,
То не дяді і не тьоті
Всі зібралися на бал
В цей чудовий світлий зал 

Брат випускниці

Сюди прийшла  я, друзі, зовсім не дарма.

Одна їдка проблема мій мозок обійма.

Моя сестричка нині школу закінчила,

І всі фінанси в свої руки захопила

Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

П’янкі парфуми і каблучка нова

Плакали наші гроші, які зібрали

Навіть мені нічого вже не перепало

Сестра випускника

Сьогодні брат мій закінчує школу

А нас у тата й мами двоє.

Ще й дідусі, й бабусі, тьоті, дяді

Загалом, родина не мала

Їм нам раду треба дати

Грошей багато треба мати

Та вся увага зараз брату 

 І клопоти тут скажу лишні

 Бо в мене брат як Клод Ван Дам

І в самостійне він іде життя

Брат випускника: 

Брату милому вітання

шлю сьогодні я із рання!

Будь щасливий та здоровий,

Ти у мене самий кльовий!

Мудрості Тобі й терпіння,

Сили духу, ну й везіння!

Щоб було усе сповна!

 Цілуємо тебе мама, тато і я!

Сестра випускниці 

Сьогодні в моїх мами й тата

Хвилююча й прекрасна дата

Моя сестричка йде в широкий

Світ дорослого життя

Хвилююсь нині дуже з ними й я

Отож прийшли її ми проводжати

Шкільна родина, я і мама з татом.

Брат випускниці 

А моя сестра, ой братця!

Куди вже тій Мадонні браться

Одна лиш досконалість і краса.

І має талію таку лише оса.

Вона найкраща – бо моя!

Та перевершу , безумовно її я.

У мами буде досвід прехороший,

А татко наскладає більше грошей

Брат випускниці.

Я люблю свою сестричку
Сильно смикати за кіски,
Але сестричка підросла
І косички розплела.

Але сьогодні у сестрички
Яскраво світяться очиці -
випускниця красива,
Посміхається грайливо.

Ось і я вирішив привітати -
Тобі щастя побажати,
Щоб не знала ти негоди,
Бідність бачила в кіно,
Пила червоне вино,
Вийшла за мільйонера
І знайшла в ньому кавалера -

Щоб каву прямо в ліжко,
Щоб життя, як акварель
Яскравою і веселою стала,
Щоб була принцесою балу.

Загалом, щастя і багатства -
Не забувай рідного братика!

Сестра випускника 

Мій  любий братик

Подобається всім дівчатам

Або стане Донжуаном або депутатом

Бажаю, щоб як у депутата,

В майбутньому була трьохповерхова хата

І сьогодні ми вручаємо вам фотографію рідного дому,

щоб ви ніколи не забували батьківської хати і

завжди поверталися до рідного дому.

(Брати і сестри випускників вручають випускникам фотографії)

Презентація класу
 

В2..Дорогі випускники!  11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.

В.1 І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи  дітям любов і тепло. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим  промінчиком любові і добра, котрий  вказує, як іти, щоб не спотикнутися. Не забувайте, що навчилися ви  для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду,   честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.

Випускник  :Друзі, а все ж таки в нашій школі

Випускник 1:Найкрасивіші

Випускник 2: Найсимпатичніші

Випускник 3: Найрозумніші,

Випускник 4: Найерудованіші,

Випускник 5: Найталановитіші,

Випускник 6: Найлюдяніші,

Випускник 1: Найвеселіші,

Випускник 2: Найпедагогічніші педагоги

Випускник 3: Саме ті люди, які є інтелектом нації.

Випускник 4: Люди з великої літери. Люди, які мають не лише золоті руки, золоті голови, а й Золоті серця!

Випускник 5: Люди, гідні найвисокогарніших слів, найвищих нагород.

    Ми будем завжди пам'ятати: 

  Привітних і толерантних –

                                           Турботливих і терплячих

                                            Дипломатичних і вимогливих - 
                                             Яскраво-емоційних -. 
                                             Доброзичливих і ніжних -
                                              Справедливих і лагідних -
                                               Математично чесних –

                                               Щедромовних -- Вічно молодих і веселих-

                                               Далекоглядних і комунікабельних

                                                  Стильних і солодкозвучних-

                                                  Вродливих і добрих -
                                                   Проникливих і миловидних –

                                                   Серйозних і розумних –

Спогади учнів під музику вальсу

Ось і пролетіли шкільні роки, цілих 11 років…

Шкільне життя – це найкращий період життя кожної людини.

В школі ми отримували не лише знання і навички, в школі ми закохувалися, заводили друзів.

Шкільна дружба сама міцна. Шкільні друзі ніколи не забуваються.

Школа – це цілий період життя із величезною кількістю радісних подій.

Перемоги, досягнення, сльози і радість – все це було в її стінах. І ми запам’ятаємо лише яскраві і веселі події.

Я з посмішкою згадую урок математики, який ми проводили разом ….з кошеням  в учительському столі.

Пам’ятаєте, як ми хотіли здивувати своєю винахідливістю Валерія Володимировича і вибили двері в першому кабінеті?

Нажаль, Валерій Володимирович так і не побачив наш витвір, а от Ларису Андріївну наша винахідливість не здивувала.

А ми запам’ятали винахідливість Віталія Вікторовича, а саме  генеральне прибирання шкільного подвір’я.

Папірець, гілочка, порожня пляшка з-під води, недопалок і отой камінчик не на своєму місці –  все очистили, все прибрали.

Віталію Вікторовичу, повірте трудотерапія пішла нам на користь.

Новорічні свята, дискотеки, вечорниці, день учителя, вистави, спортивні змагання, день здоров’я і відпочинок в Гусарському урочищі, поїздки до Києва, Одеси, Миколаїва – все це назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Згадуючи кожен жарт, який звучав у нашій школі, у нашому класі мені хочеться сміятися і плакати, що шкільні роки вже пройшли.

Ми вдячні нашій школі і віримо, що прийде час і ми будемо сумувати, з’явиться бажання повернутися назад.

Бажаю учням нашої школи насолоджуватися всіма моментами шкільного життя, щоб потім згадувати їх, посміхатися і гордитися тим, що ви навчалися в такій гарній школі .

За кожен новий день, за веснецвіт ми дуже вдячні Вам.

Ми щиро Вас вітаєм.

І скажем від душі.

Разом. Віват учителі!!

Дякуємо усім працівникам школи за смачні обіди, за чисті коридори, за затишні класи.

 Пісня "Спасибі вам, рідненькі вчителі!")

Вам доземно вклоняємось ми,

За любов, за турботу, горіння!

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

Дорогі вчителі! Ми низько вклоняємось вам. Нехай жаринки у вашому серці ніколи не згорають, згадуйте про нас інколи, бо ми – ваші діти.

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте вашу працю вшанувать.

І квіти всі, принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувать.

Випускники.

Рідний наш 11 клас! 

Ті, що першим колись називали 

Що ж тепер побажати в цей час 

Ніби все, що могли вже сказали?


В. Бережімо свою вірність і честь 

Те святе, чому школа навчила

I щоб кожний, хто знав вас в лице, 

Міг сказати: «Це добра людина».

В1.Як же час пролітає швидко

Наші діти так скоро ростуть

Ваші плаття як крила лебідки

Вас у вальсі легкому несуть
 

В2.Уже обрій вечірній погас

І повітря п `янить матіолою

Випускники танцюють вальс

І сумують за рідною школою

(Танець Вальс Випускників)

В 1. Сьогодні ви, можливо, з радістю, а, можливо, і з сумом згадуєте шкільні роки, розуміючи, що вони вже ніколи до вас не повернуться. Але ці роки подарували вам багато знань, навчили шанувати минуле і вірити у майбутнє.

1-ий випускник.  До побачення,  школо!

                                Вже час вирушати в дорогу.

                                Десь моя непроторена стежка

                                 Загубилась в житах,

                                 Десь чекає кохання,

                                 Десь чекає тривога –

                                  Все то моє, мій ніким

                                  Не торований шлях.

2-га випускниця.  Нам усім по сімнадцять, усі ми крилаті.

                                   Усі галасливі, усі завзяті,

                                    А світ, мов казка, що летить у даль.

                                    Вона скінчилась… І усім нам жаль.

3-тя випускниця.  Болючим видається час прощання –

                                  Ми опинилися в розлуки на краю…

                                   Нам зустрічати всім нові світання,

                                   Та школу не забудемо свою.

4 випускник.  І добре все ми будем пам’ятати,

                           І мудрість вчительську, й тепло долонь,

                           Бо тільки вчитель може віддавати

                            Любов свою і серденька вогонь.

5 випускник.  Усе найкраще, що на цій землі,

                          Любов, повагу і серця гарячі

                           Прийміть від нас, шановні вчителі,

                           Ми летимо. Бажайте нам удачі!

6 випускник.  Низький уклін від всіх, кого навчали ви

                        Пробачте образи, витівки простіть.

                        Бажаєм миру, злагоди, натхнення.

                         І творчості на довгії роки.