семінар-практикум для педагогічних працівників

 

 

Дидактична гра – як засіб формування пізнавального інтересу, вмінь та навичок дошкільників

Семінар – практикум для вихователів ДНЗ

 

Підготувала і провела

 Іщенко А. О.

 

2024 р

Мета:

- активізація знань вихователів з питань організації ігрової діяльності - дидактичної гри;

- сприяння підвищенню рівня професійної майстерності вихователів;

- підвищення психолого-педагогічної компетентності вихователів шляхом групової взаємодії;

- формування творчого підходу до дидактичної гри з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

- проведення вправ на розвиток самореалізації та конструктивного творчого вирішення завдань, пов'язаних з професійною діяльністю вихователя.

Обладнання:

- сонечко для вправи «Привітання»;

- смужки «Етапи проведення дидактичних ігор»;

- Пазли «Види ігор»:

- картки із зображенням казкових героїв і назв казок.

Методи: міні-лекція, ігрові вправи, робота в групах.

Хід семінару

1.Теоретична частина семінару

1.1.«Вітання»

     Керівник семінару пропонує всім учасникам семінару стати в коло. По колу передають сонечко з вітаннями один одному.

Нагадуємо правила роботи нашого семінару:

1. Працюємо дружньо, творчо, щиро і пунктуально.

2. Думки висловлюємо активно, конкретно, швидко, при чому один говорить – всі слухають, не перебиваючи.

3. Кожен учасник має право: висловлювати свою думку, задавати питання ведучому, підняти руку, якщо щось здається незрозумілим.

4. Кожен учасник має обов’язок: виконувати всі завдання семінару, працювати в команді, виконати домашнє завдання.( слайд 2)

 

 

1.2. Початок   роботи.

 

ПЕРЕДБАЧЕННЯ.

НА ЛИСТОЧКАХ (додаток) пишуть що очікують від семінару.Потім іх прикріплюють на дошці (або дереві)

Керівник семінару: (слайд 3)

         У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичн ігри, які розвивають:

- спостережливість,

- уяву,

- пам'ять,

- мислення,

- мовлення, 

- сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах.

(слайд 4)

     Педагогічна мета дидактичних ігор полягає у сенсорному вихованні, мовленнєвому розвитку, ознайомленні дошкільників з навколишнім світом, формуванні у них елементарних математичних уявлень тощо. Дидактична гра спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних, умінь і навичок.

          Проведений аналіз наукових джерел з проблеми розвитку пізнавальної активності засвідчує наявність різнопланових визначень даного поняття в залежності від сфери діяльності, уподобань, власних наукових інтересів дослідників і відсутність еталонного визначення поняття “пізнавальна активність”. Аналіз різних визначень пізнавальної активності та підходів до її вивчення дозволив сформулювати власне визначення даного поняття стосовно дітей дошкільного віку.

(слайд 5)

         Пізнавальна активність — це самостійна, ініціативна діяльність дитини, спрямована на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості), й зумовлена необхідністю розв’язання пізнавальних завдань, що постають перед нею у конкретних ситуаціях.

        Проблема розвитку пізнавальної активності розглядається як невід’ємна частина дослідження розумового виховання дошкільників. У якості головних части її розвитку вчені виокремили: дидактичну гру (Т. Бабунова); ставлення дорослого і форми спілкування з ним (М. Лісіна, Д. Годовікова); особлива можливість групи в оптимізації дітей, які недостатньо володіють пізнавальними мотивами і способами дій (В. Котирло, Т. Дуткевич); спосіб впливу батьків на дитину (Г. Стаднік).

Вихователь 1:

«Дидактичні ігри, ігрові заняття»

      Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну     спрямованість та багатогранність застосування. Дидактична гра - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовних, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в дитини виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості дитини. Все, що допомагає успішному виконанню ролі, має для дошкільника особливе значення і якісно ним усвідомлюється.

         А. С. Макаренко писав: «...Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає... В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки. Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній».

         Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм.

(слайд 5)

         Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед дошкільниками не безпосередньо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

            Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти результату, виграти. Саме це спонукає дошкільників до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.). Так у дошкільному віці на основі ігрових інтересів виникають і розвиваються інтелектуальні.

Вихователь 2:

«Особливості дидактичних ігор та їх впливу на розвиток дитини»

         Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дошкільного навчального закладу для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вихователь ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

         Особливості дидактичних ігор та їх впливу на розвиток дитини свого часу досліджували Є. Тихеєва (ігри з дидактичною лялькою, іншими іграшками, з предметами побуту, природним матеріалом, ігри для мовленнєвого розвитку), Ф. Блехер (ігри для математичного розвитку), Л. Венгер (дидактичні ігри і вправи для сенсорного розвитку), А. Бондаренко (роль словесних дидактичних ігор у розвитку самостійності й активності мислення дитини).

        Як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними.

Керівник семінару :

         Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє й від інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.

       Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне) завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом педагога на дітей та можуть бути різноманітними (наприклад, з розвитку мовленнєвого спілкування — розвиток мовленнєвого апарату, зв'язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу при ознайомленні з живою і неживою природою тощо). Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей. 

(слайд 6)

      Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають дошкільника керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.

          Дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у зв'язку з невдачами тощо. У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки. Вони по-різному впливають на поведінку дошкільників: одні діти беззаперечно приймають ігрові правила і стежать за їх виконанням іншими учасниками; інші підкоряються правилам лише у провідних ролях, а у звичайних - порушують їх, намагаючись виграти; ще інші за недотримання правил іншими учасниками мовчки підтримують їх. Тому підвищення дієвості ігрових правил в організації і спрямуванні поведінки дітей є важливим педагогічним завданням.

Вихователь 3:

«Функціонально всі види дидактичних ігор»

(слайд 7)

       Сюжетною канвою дидактичної гри є ігрові дії,  підпорядкованих певним правилам дій.

      Увага дитини в грі спрямована на розгортання ігрової дії, а захопленість ігровою ситуацією є передумовою мимовільного розв'язання дидактичного завдання. Завдяки ігровим діям і правилам дидактичні ігри, що використовуються на заняттях, роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню передумов для глибокого оволодіння змістом передбаченого програмою матеріалу.

       Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх автодидактична властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини. За вмілого використання гра стає незмінним помічником вихователя. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє потреби, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій у майбутньому. Скрізь, де є гра панує радісне дитяче життя.

        У процесі гри в дошкільників виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші діти.

Використання дидактичних ігор та дидактичного матеріалу робить процес виховання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння нового матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до математики.

         Мета дидактичних ігор - формування в дітей уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками дитина зможе лише тоді, коли вона сама виявлятиме до них інтерес, і коли вихователь зуміє зацікавити дітей. Тому дидактичні ігри розробляються таким чином, щоб їх зміст передбачав формування не лише елементарних математичних уявлень, а й корегування та розвиток пізнавальних процесів.

          Добираючи гру необхідно обов’язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вихователь повинен чітко спланувати діяльність дітей, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання, вихователь надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає дітей до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особиста зацікавленість, виникає й активність.

        В. О. Сухомлинський писав «Без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку,  гра це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє, з іскрою, яка запалює вогник допитливості». Отже, стараймося, щоб гра не була епізодом, а проходила б крізь усе життя дитини.

Бо гра - це є творчість, гра - це є праця, а праця - шлях дітей до пізнання світу.

Керівник семінару:

(слайд 8-9)

         Ефективність дидактичної гри полягає в тому, що вона дає можливість педагогу здійснювати навчання, вправляння, розвиток розумових здібностей, формування цінних рис особистості і взаємин дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

        Організація і керівництво дидактичними іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів.

          Готуючись до проведення дидактичної гри, вихователь повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний дидактичний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв'язання ігрового завдання.

        Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного результату.

           Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.

        Вихователю найчастіше доводиться пояснювати ігрові правила, показувати способи дій дітям раннього і молодшого дошкільного віку. У повторних іграх він контролює виконання правил кожною дитиною. Із засвоєнням змісту і правил гри дошкільнята починають діяти самостійно, а педагог спостерігає і втручається лише для подолання труднощів, які можуть виникнути.

        При ознайомленні з новою дидактичною грою дітей середнього і старшого дошкільного віку вихователь враховує їхній досвід, актуальні для них навчально-виховні завдання. Здебільшого він пояснює кілька суттєвих правил, а решту правил і окремих ігрових дій уточнює під час гри. Дітей підготовчої групи педагог знайомить зі змістом до початку гри, разом з ними аналізує ігрові правила і роз'яснює їх значення.

        Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вихователь правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об'єктивна, обов'язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності дошкільника, виховання моральної поведінки.

        Керівництво вихователя самостійними дидактичними іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань. Педагог повинен продумано добирати ігри, враховуючи зміст виховної роботи в групі на конкретний період, інтерес дошкільників до ігор, їхнє особисте прагнення до взаємодії, створювати ігровий настрій, замінювати окремі ігри новими, урізноманітнювати ігрові дії тощо. Водночас слід уникати прямого навчання і керівництва ігровою діяльністю дітей.

(слайд 10)

         Враховуючи те, що гра є самим улюбленим і бажаним видом дитячої діяльності і має величезне розвивальне значення, нескладно зрозуміти, в чому полягає її чарівна сила.

1. Гра для дитини - це радість і задоволення.

2. Гра полегшує адаптаційний період.

3. Гра допомагає встановити довірчі відносини з дитиною.

4. Гра сприяє становленню цілеспрямованої діяльності.

5. Гра - вікно у світ дорослого життя.

6. Гра сприяє розвитку мови.

7. Гра має значення для розумового розвитку.

      

2.Практична частина семінару

Керівник семінару:

           Як ми вже згадали, дидактична гра являє собою багатопланове, складне педагогічне явище: вона є і ігровим методом навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання, і самостійною ігровою діяльністю, та засобом всебічного виховання особистості дитини.

 

Вправа1.

        Пригадати основні види дидактичної гри і навести приклади відповідно віку дітей.(слайд

Основні види дидактичних ігор:

- ігри з предметами (іграшки, природний матеріал тощо);

- настільно-друковані ігри;

- словесні ігри.

У підготовку до проведення дидактичної гри входять:

 

1. Відбір ігри відповідно до завдань виховання і навчання: поглиблення і узагальнення знань, розвиток сенсорних здібностей, активізація психічних процесів… (…пам'ять, увага, мислення, мова та ін);

2. Встановлення відповідності відібраної гри програмним вимогам виховання і навчання дітей певної вікової групи;

3. Визначення найбільш зручного часу проведення дидактичної гри… (…в процесі організованого навчання на заняттях або у вільний від занять та інших режимних процесів час);

4. Вибір місця для гри, де діти можуть спокійно грати, не заважаючи іншим;

5. Визначення кількості граючих… (…вся група, невеликі підгрупи, індивідуально);

6. Підготовка необхідного дидактичного матеріалу для обраної гри… (…іграшки, різні предмети, картинки...);

7. Підготовка до гри самого вихователя: він повинен вивчити і осмислити весь хід гри, своє місце в грі, методи керівництва грою;

8. Підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями, уявленнями про предмети і явища навколишнього життя, необхідними для вирішення ігрової задачі.

 

Вправа 2.

      На смужках – етапи проведення дидактичних ігор. Потрібно виставити їх по порядку.

Проведення дидактичних ігор включає:

 

- ознайомлення дітей із змістом гри, з дидактичним матеріалом, який буде використаний в грі… (…показ предметів, картинок, коротка бесіда, в ході якої уточнюються знання та уявлення дітей про них);

- пояснення ходу й правил гри... (…при цьому вихователь звертає увагу на поведінку дітей у відповідності з правилами гри, на чітке виконання правил);

- показ ігрових дій, у процесі якої вихователь вчить дітей правильно виконувати дію, доводячи, що в іншому випадку гра не призведе до потрібного результату… (…наприклад, якщо хтось із хлопців підглядає, коли треба закрити очі);

- визначення ролі вихователя в грі, його участь в якості граючого, вболівальника чи арбітра. Міра особистої участі вихователя в грі визначається віком дітей, рівень їх підготовки, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Беручи участь в грі, педагог спрямовує дії граючих… (…порадою, запитанням, нагадуванням);

- підбиття підсумків гри - це відповідальний момент у керівництві нею, тому що за результатами, яких діти домагаються в грі, можна судити про її ефективність, про те, чи буде вона з інтересом використовуватися в самостійної ігровий діяльності дітей…(… при підведенні підсумків вихователь підкреслює, що шлях до перемоги можливий тільки через подолання труднощів, увага і дисциплінованість).

        Дидактичні ігри використовуються для вирішення всіх завдань мовленнєвого розвитку. Вони закріплюють і уточнюють словник, зміни і освіта слів, упражняют у складанні зв'язних висловлювань, розвивають пояснювальну мова. Словникові дидактичні ігри допомагають розвитку як видові, так і родових понять, освоєння слів у їх узагальнених значеннях. У цих іграх дитина потрапляє в ситуації, коли він змушений використовувати набуті мовні знання і словник в нових умовах. Вони проявляються в словах і діях граючих. Дидактичні ігри - ефективний засіб закріплення граматичних навичок, так як завдяки диалектичности, емоційності проведення і зацікавленості дітей вони дають можливість багато разів вправляти дитину в повторенні потрібних словоформ.

Вправа 3.   « Пазли»

       Завдання «Назвати види ігор за описом і навести приклади ігор по кожній віковій групі».

      Ігри, що придумують самі діти, відображуючи у них враження від пізнання навколишнього світу…(творчі).

       Ігри, в яких діти відображають предметний світ, самостійно зводять споруди і зберігають їх …(будівельно-конструктивні).

       Образні ігри за певним задумом дітей, що розкривається через відповідні події і розігрування  ролей…( сюжетно-рольові).

     Розігрування за особами літературного твору, відтворення за допомогою пізнавальних  засобів  (інтонацій, міміки, жестів, ходи, конкретних образів …      (театралізовані).

       Ігри, які спрямовані на формування у дітей потреби в знаннях, активного інтересу до того,   що  може стати їх новим джерелом удосконалення пізнавальних умінь і навичок… (дидактичні).

     Ігри дитини з іграшками та їх замінниками за створеними нею сюжетами…(режисерські).

 

Вправа 4. «Розіграємо казку»

Матеріал: картинки із зображенням казкових героїв і назвами казок.

Хід гри

         На столі розкладаються картки із зображенням казкових героїв і картки з назвами казок малюнками і написами вниз.

     Кожен учасник з групи бере картку із зображенням героя, а один - бере картку з назвою казки. Завдання для групи: скласти нову казку, перенісши героїв, що випали кожному з гравців та розіграти казку за ролями.

 

Вправа 5. «Емоційні відтінки»

          Імітація голосом: куплет знайомого твору прочитати з відповідною інтонацією:

- з кусочком лимону в роті;

- коли заходиш в льодяну воду;

- як освідчення в коханні;

- з важким вантажем на плечах;

- після збору врожаю на дачі;

- коли йдеш по подіуму,

-  коли дуже хочеш спати;

- коли осіпше горло;

- коли дуже щасливий.

 

Вправа 6.  «Чарівна скринька»

 Пропонується представити свої дидактичні ігри відповідно віковій категорії.

 

Вправа 7.  «Потисни руку тому, хто навпроти»

 

          Учасники стають у дві колони одне навпроти одного. За командою керівника  їм слід підійти одне до одного, потиснути руку і сказати: «Дякую тобі за... (наприклад, за спільну роботу, за приємне спілкування або комплімент тощо).

       Так учасники змінюють один одного, поки не обійдуть коло і кожен не отримає комплімент на свою адресу.

Керівник семінару:

           Дякую за увагу. Прошу. на осінніх листочках, кожному учаснику висловитися стосовно того, що корисного вони отримали під час семінару.(порівняти з передбаченням)