Віршовані прописи "Обведи, домалюй, прочитай і розфарбуй"

                                     ХОВРАШКОВІ ТУРБОТИ

Що не день, якась турбота -

В ховраха нова робота:

В полі він зерно шукає,

Повні щоки набиває.

Ще й міркує:  де б сховати,

Щоб він міг дозимувати.

  Метушиться ціле літо,

Щоб узимку жити сито.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНИК

Хто це мчить чeрeз місток?
Б'є копитами: «цок-цок»?
Коник в стайню поспішає -
Там його овeс чeкає.
В полі цілий дeнь провів
І добрячe зголоднів.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СВИНКА

Свинка мріяти любила,

Вміти плавати хотіла.

Та навчитися морока,

Бо калюжка неглибока.

По коліна в ній води -

Тож пливти нема куди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОЗА

Козі кортіло мандрувати -

Не все ж життя траву жувати.

Попрямувала у лісок,

Лиш перейшла через місток,

Бідолашна натрудилась,

Від мандрівки вже стомилась.

Думає назад вертати:

«Почну завтра мандрувати».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЦЯ
Пeвне киця лінувалась,
Бо лиш  лапкою вмивалась.
Тож, я її хотів скупати -
Вона чомусь давай втікати.
Втекла,  на коврику вмостилась.
Та й знову лапкою умилась.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЦУЦЕНЯ

Мале, кудлате цуценятко

Вийшло зранку на зарядку.

Довгим хвостиком махало,

Швидко бігало, стрибало.

Потім кілька раз присіло

І від того зголодніло.

Вибігло мерщій на ґанок,

Де його чекав сніданок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТАТИ НЕ МАСТАК

Хоч має крила наш гусак,

Та він літати не мастак.

Лиш голосно гелгоче

Мов щось сказати хоче:

« Я б у вирій полетів,

Та недавно лиш поїв».

Не судилося літати.

Тільки й може гелготати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАСМУТИЛАСЯ ВІВЦЯ

Засмутилася вівця:

Знала лише два слівця -

«Бе» та «ме» казати вміє.

Ніхто вівцю не розуміє.

Почала вона читати,

Усі літери вивчати.

Бо хто книжечки читає

Той і слів багато знає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БДЖІЛКА

У смугастій кофтинці,

Летить бджілка по гостинці.

В кожну квітку заглядає,

Там нектар смачний шукає.

Повен вулик наносила

Й з нього меду нам зварила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЦВІРКУН - МУЗИКАНТ

Серед високих літніх трав

Цвіркун концерт сольний давав.

Глядачі аплодували,

Мухи голосно дзищали.

Квіти дарував павук.

Кричав: «Браво!» чорний жук.

Всі говорили: «Ну й талант,

Цвіркун справжній музикант!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДО КОМАРА НА ІМЕНИНИ

Комашка бабка, біля річки,

Пудрила нектаром щічки.

Прозорі крильця розправляла,

Окуляри приміряла.

Все вдивлялася в водичку

На своє гарненьке личко.

Збиралась, певне, три години

До комара на іменини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІХТАРИК

Чому образився жучок,

Бо щоночі світлячок

Із ліхтариком літає,

Жучку спати заважає.

Світлячка жучок просив,

Щоб той ліхтарик погасив.

Світлячок все вибачався

І за листочком заховався.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАВУК

Зв’язав павук із павутини

Жуку картуз на іменини.

Осі намисто нанизав.

Бджолі серветку вишивав.

А на замовлення джмеля

Зв’язав павук йому бриля.

Все встигає той павук.

Бо має він дві пари рук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МУРАШКИ-КОМАШКИ
Спритні мурашки по садочку мандрують
В високій травичці мурашник будують.
Працюють завзято комашки малі.
Вони доставляють важкі вантажі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГУСІНЬ ЗАЖУРИЛАСЯ
Зeлeна гусінь зажурилася.
На мeтeлика палко дивилася.
Барвисті крильця хотіла мати
І як мeтeлик високо літати.
Нe журися, малeнька, нe трeба.
Скоро й ти злeтиш аж до нeба.