Шановні наші вчителі......

Про матеріал

Наближається свято : День учителя. Ця розробка допоможе провести його незабутньо, душевно і затишно. Розраховано на підготовку свята випускниками. Сценарій стане в пригоді класним керівникам або заступникам директорів з виховної роботи.

Перегляд файлу

 

                        Шановні наші вчителі…..

 

Звучать фанфари

Пісня « Школа смотрит добрыми глазами.»


 

  Доброго дня вам, шановні вчителі! Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі!

 

 У першу неділю жовтня, у вас професійне свято

 Сюди ми прийшли сьогодні, сердечно Вас привітати.

 Учитель – це наша совість, взірець у житті єдиний

 Без нього життєва повість , не пишеться у людини.

 

  Немає свого він часу, життя його – тільки школа

  Учитель – це дружні класи , із радощами і болем.

  Від перших навчальних кроків, до випуску й атестатів,

  Одинадцять довгих років, для нас ви – як мами й тата.

 

              О, рідний, любий вчитель наш ласкавий,

 Дбайливий друг наш з юних літ.

 Ми вам слова принесли величаві

 І наш учнівський радісний привіт.
 

Пісня «Ми Вас вітаєм і несем в дарунок квіти»

 

  Сьогодні ваше свято, а тому ми вшановуємо всіх тих, кого любимо і поважаємо. Хто  вражає нас своїм обсягом знань? Хто завжди бажає нам добра? Кого ми часом ображаємо? Хто беззахисний перед невихованістю, неосвіченістю, агресивністю? Так, це ви, дорогі наші.

 

  Вчительська доля – мудрістю вкрита,

           Дзвенить вона сміхом дитячих сердець.

 Вчительська доля – дощем раннім вмита,

 Вона для людей буде вічний взірець.

 

  Вклонімося низько вчительській долі

  І шану святу крізь віки пронесем

  Серця подаруєм в дитячих долонях

  І щедру любов принесем.

Дорогі вчителі. Дозвольте довести до вашого відома деякі дані соціологічного дослідження нашої школи:

  • Загальна кількість вчителів – 38
  • Із них _35_ представники жіночої статі, а _3_ -- чоловічої, що свідчить про дискредитацію чоловіків в народній освіті;
  •  Середній вік нашого педколективу – 25 років, що говорить про квітучу  юність;
  • А  загальний стаж роботи – 882 роки, що вказує на мудрість і величезний досвід;
  • За _57_ років існування нашої школи розбито  526 вікон  , причому 5 з них уже в цьому році, розквашено 237 носів  , набито 1004 синяки , викурено 428  цигарок в перерахунку на кожного вчителя .
  • За цей навчальний рік  до вас на уроки  спізнилося 199 учнів, а вибачення попросили тільки 34.
  •  Ви сказали «Добрий день» більше 7 тисяч раз, а почули у відповідь лише 917 раз

Але, не дивлячись на це, Ви бачите в нас багато хорошого і очікуєте від нас кращого.


       Сценка «Очікування і реальність.» (Додаток)


  Із року в рік вчитель продовжує себе в своїх учнях. Його думки, почуття щиро віддані дітям. Він працює на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і вимогливого ми  пам’ятаємо все життя.

 

Мій вчителю добрий з дитинно-ясними очима.

Із них починався мій довгий і праведний шлях.

Іду по землі я, і небо співа за плечима,

І світ, наче скрипка, дзвенить на прозорих вітрах.

 

 Мій вчителю гордий, крилатий володарю слова,

Що впало на душу високим добором зерна,

З якого закронилось дерево рідної мови

І цвітом безсмертним вирує, як вічна весна.


Мій вчителю ніжний, напнулися мрії, як струни.

А в серці, мов пташка, шебече й щебече любов.

В пориві до тебе стаю я красивим і юним.

Лише біля тебе нуртує так радісно кров.

 

 Мій вчителю сивий, уже зародили дерева.

Які ми давно посадили з тобою в саду.

То просто тривала остання велика перерва.

З якої до тебе на вічний урок я іду!

 

Пісня «Берізка» 6Б  

Дорогі вчителі ! У цей святковий день ми особливо гостро відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову. Та не дивлячись ні на  що Ви знаходите саме той потрібний ключик до кожного з нас, бо ви і самі колись були  дітьми…

       Ось, наприклад, (ім'я, по батькові учителя української мови), коли її вкладали спати, потай під ковдрою читала книжки. Але одного разу, коли їй потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, вона вирішила вилізти з-під неї і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках.

 

          А (ім'я, по батькові учителя англійської мови) вивчила англійську мову раніше, ніж українську. Першим словам її навчили хлопчаки надворі, і тільки набагато пізніше вона дізналася, що ці слова були не англійськими.

 

     А маленькі (пестливі імена та прізвища учителів з історії), озброївшись совочками, разом ходили до пісочниці на свої перші археологічні розкопки. А коли починався дощ, вони сідали під грибком і розказували один одному страшні історії. Тому, коли вони виросли, то стали страшними істориками.


      А (ім'я, по батькові учителя хімії) любила в дитинстві малювати портрети Менделєєва. Та тільки дорослі думали, що то дід Бабай, і від жаху розбігалися. А їй самій це так подобалося, що вона вирішила стати вчителькою хімії.

 

   
А (ім'я, по батькові учителя фізики), коли була дитиною, завжди жаліла бездомних кошенят. Побачить, бувало, на вулиці бездомне кошеня -  обігріє, напоїть молоком і починає його голубити та гладити. Від такої ласки шерсть у кошеняти ставала дибки , а дівчинці це дуже  подобалось але її весь час мучило питання ЧОМУ ТАК ? Коли вона виросла і дізналася, то вирішила розповідати це іншим дітям, тому стала  учителем фізики.

    А маленька (ім'я, по батькові учителя математики) в дитинстві любила рахувати до десяти. А потім вона підросла, і їй дозволили рахувати до одинадцяти.  Але їй хотілося рахувати і до 12-ти, і до 13-ти , і все далі, далі… Так вона і стала вчителькою математики.

 

   Коли вчителі були маленькими вони часто демонстрували свій характер. Приміром, маленький (ім'я, по батькові учителя фізичної культури) любив шикувати дітей і командувати: «Налі-во!» Усі діти поверталися наліво. Тільки маленький (ім'я, по батькові учителя правознавства) - направо.Тому (ім'я, по батькові учителя правознавства) стала учителем права, а (ім'я, по батькові учителя фізичного виховання) - учителем фізвиховання.

 

 А одна маленька дівчинка (ім'я, по батькові учителя біології )дуже любила квіти. Вона їх саджала, поливала, доглядала. Квіти дякували їй за це і наповнювали сад чудовим  ароматом. Так і до цього дня вона продовжує саджати і доглядати, та ще й вчить цьому інших.


Дитинство – чудова пора, але ми все одно раді, що ви нарешті виросли.

І прийшли послухати наші  привітання.


Вальс надії виколисує осінь,

А у пам'яті плаче прощальна струна:

«Ми вас любим і шанобливо просим:

Хай цей вальс крізь літа в вашім серці луна!»

Вальс «Під звуки вальсу » 11 кл.( випускники запрошують вчителів на вальс)


Вже літо бабине засріблилося в скронях,
Та спомин ніжно світиться в очах.
Ти все життя ніс серце на долонях,
Щоб дітям ним освітлювати шлях.
Щоб діти правду знали достеменно
І небеса їм усміхались голубі.
Вклоняємось, учителю, доземно,
Спасибі, рідний вчителю, тобі!

Учителю, прийми уклін доземний
За щире серце і любов святу,
За людяність і чесний труд щоденний,
За відданість, а ще за доброту.
За те, що ти даруєш дітям крила,
Щоб їм летіти у широкий світ.
За мрії світлі, знайдені вітрила
І за щасливий, радісний політ.
За кожен день і кожне щире слово,
За ніжність й ласку в радості й журбі.
За те, що в школі нам було чудово,
Спасибі, рідний вчителю, тобі!

Виступ учнів 10 класу.

Учителем не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить...
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.

    Вчителі... Добрі і строгі, вимогливі і справедливі, молоді та з багаторічним стажем... Щодня летять на роботу, забуваючи про власну родину, віддають свою любов нам, не сподіваючись на подяку бо найкращою подякою для них стане колись почуте: «Така хороша людина! А це ж ВАШ випускник!».


Сценка «Виховання по телефону» 11 кл

(вчителька дзвонить по телефону)

Вчителька

Ало, синок привіт, як там твої справи.

Я дзвоню із школи.

У нас сьогодні педрада.

Я сьогодні затримаюсь.

Ви там з татом якось без мене, добренько.

Уроки вивчив?

А що вам задавали?

Палички?

Ой молодець?

І кружечки?

А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки.

Ну все, бувай

Ведучий  Минуло п’ять років

(вчителька дзвонить по телефону)

Вчителька

Ало, синок, привіт, це твоя мама.

В нас сьогодні дискотека в десятому класі, я затримаюсь.

Ти там з татом без мене.

Ви поїли?

Як немає?

А макарони?

Ще вчора з’їли?

А каша?

Вже з’їли?

А, то скажи, хай тато купить сухариків, зробиш собі чайку.

Ну добренько, все, цілую, бувай.

Ведучий    Пройшло десять років

(вчителька дзвонить по телефону)

Вчителька

Ало синок, привіт, як там твої справи.

Добре?

Уроки вивчив?

Як не задають?

Взагалі не задають?

Що, ти вже в інституті?

Синок, а в якому?

Ведучий     Минуло п’ятнадцять років

(вчителька дзвонить по телефону)

Вчителька

Ало, синок, це мама

Як не синок?

Внучок?

Ой, внучок, я замоталась, в нас сьогодні збори батьківські.

Ну ви з батьком якось без мене?

А з дідусем?

Ви там поїли, да?

А на уроки що задавали?

Палички?

А.

І кружечки?

То молодець.

А, то ти кругленькі намалюй, кругленькі кружечки, добренько.

Ну все, бувай


 

     Багряним листом зацвітає осінь... Учителю... це тобі вона відкриває двері рідної школи, барвистим серпанком бабиного літа стрічає на рідному порозі, промінчиком сонця сяє в очах дітей, твоїх дітей.

      Блищать ранкові роси... Учителю... Це тобі  вони дарують свої перли краси – прийми їх.

     Усміхаються сонячні зайчики на шибках вікон рідної школи... Учителю... Це тобі вони дарують сонячну днину серед дощової осені.

      Листя з клена падає, тулиться до землі... Учителю... Це тобі воно устеляє шлях до школи барвистим покривалом – пройдися по ньому, і ти відчуєш, що таке щастя.

        Мерехтять зорі... Учителю... Це тобі вони дарують свої ясні ночі.

        Світить місяць... Учителю... Це для тебе він готовий не спати цілу нічку.

        Плаче хмарка... Учителю... Це вона просить в тебе пробачення від імені усіх учнів, які образили тебе.

     Дзвенить дзвоник... Учителю... Це він дякує тобі за знання, які ти даєш учням
 
Сьогодні Ваше свято… Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.
 

 Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

 Недовченими і заученими!
Веселими і засмученими!

 Окриленими і замученими!
Слухняними і противнючими!

 Ледачкуватими і непередбачуваними!

 Непрощеними і пробаченими!

 Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Усі Ми вас любимо!

Пісня «Мы любим вас…» 11 кл.   

 

Мы любим вас, родные ваши лица,

Вы крылья дали нам, путевку в жизнь.

Чтоб долететь могли мы словно птицы,

До мудрости заснеженных вершин.

 

Учителя - для нас, вы - свет в окошке,

Свет знаний, свет ума и теплоты.

И даже если сердитесь немножко.

В глазах, у вас озера доброты.

И даже если сердитесь немножко,

В глазах у вас озера доброты.

 

Спасибо вам, за истины простые,

Спасибо за терпение и труд.

Спасибо, что для нас определили,

В мир знаний восхитительный маршрут.

 

Учителя - для нас, вы - свет в окошке,

Свет знаний, свет ума и теплоты.

И даже если сердитесь немножко.

В глазах  у вас озера доброты.

И даже если сердитесь немножко,

В глазах у вас озера доброты.

 

Желаем  счастья, сил вам и здоровья,

Цветов, успеха, радости, любви,

Учеников  веселое сословье,

Мечтает чтобы вечно жили вы,

Учителя - для нас, вы - свет в окошке,

Свет знаний, свет ума и теплоты.

И даже если сердитесь немножко.

В глазах  у вас озера доброты.

Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості.
  У них є принципи.
Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.

Вони віддають нам свої найцікавіші книги.
Вони відгадують наші мрії.

 Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.

 Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.

 Коли вони кажуть: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.

 Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися.

 Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.

 Вони кладуть нам руки на плечі.

 Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.

 У них з очей течуть сльози, коли дме вітер.

 Вони хочуть мати наші фотографії.

Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.

 Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.

 Вони не помічають наших підфарбованих губ і очей.

 Вони роблять вигляд, що їм подобається свято «Першого дзвоника».

 Вони думають не тільки про школу.

 У глибині душі вони вміють прогулювати уроки.
Вони відрізняють Мадонну від Марадони.

 Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті - навчати нас.

 Вони вірять, що домашні завдання ми виконуємо самостійно, хоча давно знають : жалісливі родичі і ГДЗ- непереможна сила.

 Вони не хочуть бути схожими на нас, а ми на них - хочемо.

Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»

 Вони мовчать, коли ми кричимо.
Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

 Коли ми йдемо, вони залишаються.
Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.

 Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до них повернемося.
Вони найкращі !!!!

Схиляються дорослі і малі –

Низький уклін вам, щедрої вам долі.

Ви ще і ще лишайтеся у школі,

Щоб вік ваш без дітей не замілів.

 

І будете ви завжди на Землі

Для учнів, як одна свята родина.

І доти буде жити Україна,

Поки живуть у ній Учителі.

Фінальна пісня « Віват, вчителі» 11 кл.    

(На мотив пісні з репертуару Али Пугачової «Этот мир придуман не нами»).

 

За те, що кожен раз заходите ви в клас,

За кожен новий день, за весен політ

Ми будем вдячні вам, ми привітаєм вас,

Ми скажем від душі: «Віват, вчителі!»


Приспів: Хай ваш дім наповниться щастям,

Хай душа святково бринить,

Хай добром вам щиро віддасться

Кожен день, година і мить.


 

За радісну блакить, за небосхил надій,

Де наша зірка вже давно зайнялась,

За всі ці десять літ, за кожен рік шкільний -

Спасибі, що ви є, і згадуйте нас.


Приспів: Хай любов вас вік не покине, 

Хай летять у безмір пісні,

Хай надій нестримна лавина
Подарує сонячні дні!











 


 

 

Завантаження...
docx
Додано
25 вересня 2018
Переглядів
1502
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку