Шевченко і Черкащина

Т. Г. Шевченко і Черкащина

Весь життєво-творчий шлях великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка органічно поєднаний з Україною. Тут пройшло його дитинство, тут він бував і жив у 1843-1847 та 1859 рр., тут, на українській землі, над величним Дніпром-Славутою, народ поховав свого співця. Мешканці багатьох міст і сіл України на все життя зберегли спогади про перебування там Шевченка, із покоління в покоління передаючи розповіді про улюбленого поета, про місця, де любив бувати Кобзар.

Близько ста населених пунктів, де побував Шевченко, налічують дослідники на Україні. В одних він жив подовгу і залишив слід як поет або художник, в інших був лише проїздом. На Черкащину Шевченко тричі приїжджав з Петербурга під час своїх подорожей на Україну в 1843 – 1844, 1845 – 1847 та в 1859 рр. після повернення із заслання.

Ще залишилося чимало будинків, де зупинявся і жив Тарас. Шумлять вікові дерева, так чи інакше пов’язані з його іменем, і досі служать криниці і джерела, з яких він тамував спрагу. Поет черпав силу духу і натхнення в славному минулому черкаської землі.

Двічі приїздив він сюди 1845 року. Востаннє довелося побувати йому тут вже після заслання в 1859 році. Згадка про Моринці є в повісті «Княгиня». МоринціСаме це село дало світу Тараса Шевченка, хоч сам поет вважав своєю батьківщиною сусідню Кирилівку. Приїхавши з Петербурга на Україну же вільним,Шевченко в 1843 році відвідує й Моринці.

Шевченкове (колишня Кирилівка)У цьому селі пройшло безрадісне дитинство Тараса. Тут пізнав він світ, набирався вражень, які пізніше вилились у щемкі рядки його геніальної поезії. Село згадується в листах, поетичних прозових творах поета. Увагою і турботою оточені пам’ятні місця, пов’язані з ім’ям Шевченка.

Був поет у Звенигородці й під час однієї із своїх поїздок на Україну до заслання скоріше у 1845 році. Згадує він це повітове містечко у повістях «Прогулка с удовольстием и не без морали» й «Варнак», у щоденнику та в листі до свого троюрідного брата В. Г. Шевченка 5 жовтня 1860 року. Звенигородка. Батько Тараса, Григорій Іванович Шевченко, чумакуючи у 1823 – 1824 роках брав із собою і сина. Отже, можна з впевненістю сказати, що майбутній поет привозив із своїм батьком сіль до Звенигородки.

Шпола. У Шполу, містечко тодішнього Звенигородського повіту, тринадцятирічний Тарас часто їздив базарувати, коли жив деякий час у кирилівського священника Григорія Кошиця. Перший спомник Тарасу Шевченку в Шполі. 1926 рік. Відкриття першого спомника Тарасу Шевченку в Шполі. 10. V.1926 р. Час створення 10 травня 1926 рік

Лисянка. У повісті «Прогулка с удовольстием и не без морали» Шевченко кілька разів згадує це старовинне українське поселення, що живописно розкинулось у долині середньої течії річки Гнилий Тікич. Сюди, тоді волосне містечко, Тарас утік від кирилівського дяка Петра Богорського до учителя живопису диякона Єфрема. За спогадами сучасників Шевченко приїжджав до Лисянки також у 1843 та 1845 роках.

Умань. Багатьох письменників вабила до себе і надихала уманська «Софіївка». Ходив її тінистими алеями, захоплювався її красою і Шевченко. У 1845 році він був в Умані і відвідав її чудовий парк, про який писав у повісті «Княгиня». Приїжджав він сюди і раніше, дев’яти- або десятирічним хлопчиком, чумакуючи з батьком. Розповіді діда Івана про події в місті 1768 року лягли в основу кульмінаційного розділу поеми Шевченка «Гайдамаки».

Тальне. Місто Тальне теж має, кажучи словами Шевченка, свій «порядочний сад». Він, звичайно, менший, ніж уманське диво, але по-своєму неповторний. Цілком ймовірно, що Тарас Григорович ходив і його алеями, адже в 1845 році він був у Тальному. Це містечко запам’яталось поетові, оскільки він згадав його у повісті «Прогулка с удовольстием и не без морали». Більше того, у Шевченка був близький товариш родом із Тального.

Корсунь-Шевченківський. Стародавній Корсунь з повним правом носить у своїй сьогоднішній назві ім’я Шевченка. Ще в дитинстві Тарас побував у цьому місті. Не минув він його і під час своєї другої подорожі на Україну, завітавши сюди у червні 1845 року. У Державному музеї Т. Г. Шевченка зберігаються два акварельних етюди і три малюнки олівцем і тушшю, виконані в Корсуні.

Суботів. З Суботовим пов’язано багато видатних подій визвольної війни 1648 – 1654 рр. Поет був тут у 1843 та 1845 роках. Під час другого приїзду він виконав малюнки «Богданова церква в Суботові», «Богданові руїни в Суботові», «Кам’яні хрести в Суботові», крім містерії «Великий льох», Суботів згадується також в поезії «Заступила чорна хмара» та в щоденнику. Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився.

Чигирин. У Чигирині, як і в Суботів, Т. Шевченка привів великий інтерес до особи Б. Хмельницького. У колишній резиденції гетьмана – Чигирині Шевченко побував у 1843 та 1845 роках. Чигирину поет присвятив вірш «Чигрине, Чигрине». Згадується чигирин і в поемах «Гайдамаки» та «Княжна», драмі «Назар Стодоля».

Черкаси оспівані Шевченком у поемі «Гайдамаки» як один із центрів Коліївщини. Згадується це місто і в п’єсі «Назар Стодоля» та в листування поета. Тарас Шевченко відвідав Черкаси у 1845 – 1846 рр. Після заслання, під час своєї останньої подорожі на Україну він також побував у Черкасах.20 липня 1859 року у Черкасах він написав вірш «Сестрі», який присвятив сестрі Ярині, а 21 липня з-під пера поета з’являється вірш «Колись дурною головою».

Канів – гордість Черкащини і України. Шевченко, як гадають дослідники його життя і творчості, приїжджав до Канева в 1845 році з Переяслава. Багато разів Тарас Григорович згадує Канів у своїх листах, є згадки також в поемі «Гайдамаки» та містерії «Великий льох». Приїхавши до Канева у 1859 році, він намалював краєвид «Біля Канева». На одній із канівських гір поет хотів поселитися назавжди. Та не судилося. 21 травня канівці зустріли домовину з тілом великого поета, яку було перевезено з Петербурга. Як умру, то поховайте. Мене не могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Так заповідав поет. І заповіт його виконано.

http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/skilki-ie-pamyatnikiv-kobzaryuhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченкуhttp://museumshevchenko.org.ua/page.php?id=64http://www.kievtown.net/ukr/sights/schevchenko_monument.htmlhttp://primetour.ua/uk/excursions/weekend/K-shevchenkovskim-svyatyinyam-CHerkaschinyi.htmlhttp://izbornyk.org.ua/rizne/ukr08.htmhttp://www.oda.ck.ua/?lng=ukr§ion=2&page=2&id=2062http://uk.wikipedia.org/wiki/%D7%E5%F0%EA%E0%F1%FC%EA%E0_%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FChttp://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/ Використана література