Шістдесятництво в українській культурі
Не зорі падають із неба -
Зірки ідуть на небеса…
Шістдесятники – покоління молодих літераторів та митців 1960-х рр., учасників руху за оновлення радянського суспільства, які протестували проти заідеологізованості в зображенні дійсності, боролися за відродження рідної мови, піднесення національної самосвідомості й людської гідності.
Шістдесятництво – частина української інтелігенції 1960-х рр. XX ст., яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму.
Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.
Історичні предумови виникнення ,,шістдесятництва’’:
üПісля смерті у 1953 р. Й. Сталіна у Радянському Союзі починається процес лібералізації усього суспільного життя.
üВажливою подією у процесі десталінізації став XX з’їзд КПРС (1956 р.), на якому М. Хрущов у своїй доповіді викрив культ особи Сталіна.
üСаме в умовах ,,відлиги’’ відбувалося пробудження громадської активності та національне відродження України.
Зміни, що почалися в Україні:
• уповільнюється процес русифікації;
• зростає роль українського чинника в різних сферах суспільного життя;
• відбувається часткова реабілітація жертв сталінських репресій ( до 1957 р. повернулося понад 65 тисяч депортованих членів сімейвяханих із діяльністю українських націоналістів).
В умовах хрущовської відлиги відбувалося пробудження громадської активності та національне відродження України. Діяльність
§ Сповідування свободи творчого самовираження, культурного плюралізму, пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими.
§ Влаштування неформальних літературних читань та художніх виставок, вечорів пам’яті репресованих митців, постановка замовчуваних театральних п’єс, складння петицій на захист української культури.
§ 1960 р. – створення клубу творчої молоді ,,Супутник’’ у Києві – першого осередку шістдесятників на чолі з Лесем Танюком (його учасники – І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська та ін.), який займався пропагуванням українських народних традицій, організацією різних мистецьких гуртків, пошуком місць масових поховань жертв.
Представники:
Письменники: І. Драч, М. Вінграновський, В. Дрозд, Г. Тютюнник, Б. Олійник, В. Дончик, В. Симоненко, М. Холодний, Л. Костенко, В. Шевчук,
Є. Гуцало; художники: А. Горська, В. Зарецький;
літературні критики: І. Дзюба, Є. Сверстюк; режисер Лесь Танюк; кінорежисери С. Параджанов Ю. Іллєнко; перекладачі Г. Кочур, М. Лукаш та ін.