Надворі зима. Мороз, завірюха. Все навколо замело . і сиділи в біля і робили ланцюжки з та . Їм тепло та затишно. З кухні дуже смачно пахло. Це мама готувала
Тато
вечерю. Був надворі. Він розчищав доріжки від снігу. Раптом діти
здогадалася . - Почекай хвильку, зараз я тебе нагодую».
Побігла до кухні, набрала в жменьку і відчинила
. Але злякалася і полетіла. сумно зітхнула. знадвору побачив розчаровану .Він махнув їй рукою, мовляв, підійди до.Мабуть,щось дуже цікаве сказав бо вона почала стрибати і плескати в долоні, а за пару хвилин з
і повів дітей до , яка росла
була висока й гарна. Зеленіла цілісінький рік. А тієї
і радо йому допомагали. приніс оберемок і діти
зробили маленькі . Їх прив`язали до нижніх гілок . Потім прив`язав , , . На верхню повісив з крихтами та для . Діти повісили , та несолоне для . Веселі та щасливі, що зробили добру справу, побігли до хати вечеряти. Час від часу хтось із дітей виглядав у вікно: «Як там наші друзі? Чи вже побачили з гостинцями? Та поки-що було тихо. Після вечері діти погасили в кімнаті світло і через вікно дивилися, Недовго прийшлося чекати. Першими прибігли . Сидячи на задніх лапках, вони їли і . Добре поївши,
злякано оглядались і швиденько хапали лапками гостинці. Смішно підстрибували на задніх лапках, ніби танцювали, і швидко-швидко На наступний день біля діти побачили нових гостей – ,
які їли з годівнички . смакували , а
лускала . Пізно ввечері і побачили
дику , яка прийшла по .
«Які ж ми молодці! – тішилися діти. – Звірята раді й нам приємно».