Склад повітря. Визначення вмісту кисню в повітрі
Про матеріал
Конспект уроку з використанням ІКТ, дослідницької й групової роботи, інтерактивних завдань, формувального оцінювання та диференційованого домашнього мініпроєкту «Екологічний слід моєї родини».КОНСПЕКТ УРОКУ ХІМІЇ
Склад повітря. Визначення вмісту кисню в повітрі
8 клас | Урок-дослідження | 45 хвилин
Тема розділу
Повітря, кисень, горіння, озон.
Місце уроку в темі
Перший урок розділу після діагностувальної роботи з попереднього навчального матеріалу.
Очікувані результати навчання
Наприкінці уроку учень / учениця:
називає основні компоненти повітря та орієнтовний склад сухого повітря;
пояснює значення кисню для живих організмів і процесів горіння;
характеризує основні фізичні властивості кисню;
висуває гіпотезу щодо об’ємної частки кисню в повітрі;
планує та описує дослід із наближеного визначення вмісту кисню в повітрі;
аналізує спостереження, формулює висновок і застосовує знання для розв’язування простих розрахункових завдань.
Мета уроку
Сформувати уявлення про повітря як суміш газів; ознайомити учнів зі складом повітря, значенням і фізичними властивостями кисню; організувати дослідницьку діяльність із моделювання визначення об’ємної частки кисню; розвивати вміння висувати гіпотези, планувати експеримент, аналізувати результати, працювати в парах і групах та аргументувати висновки.
Ключове проблемне запитання
Як довести, що повітря — це суміш газів, і з’ясувати, яку частину його об’єму становить кисень?
Критерії успіху
Я називаю головні гази повітря й пишу, скільки в ньому азоту та кисню.
Я пояснюю, що показав дослід зі свічкою і чому його результат лише наближений.
Я обчислюю об’єм кисню в приміщенні заданого об’єму.
Компетентнісний потенціал уроку
Природнича компетентність: спостереження, висування гіпотез, планування та пояснення досліду.
Математична компетентність: робота з відсотками, частками та простими обчисленнями.
Вільне володіння державною мовою: формулювання запитань, аргументів і висновків.
Екологічна компетентність: усвідомлення значення чистого повітря та взаємозв’язку газів в атмосфері.
Соціальна й громадянська компетентності: співпраця, розподіл ролей, відповідальність за спільний результат.
Інноваційність та підприємливість: пошук способу розв’язання проблемного завдання.
Обладнання та матеріали
Презентація; картки для парної та групової роботи; свічка; прозора скляна посудина; пласка тарілка або піддон; вода (за бажанням — підфарбована); стійка підставка для свічки; засоби для безпечного запалювання. Дослід демонструє вчитель. Цифрове забезпечення: проєктор або інтерактивна дошка; QR-коди для входу в Mentimeter, Wordwall і LearningApps; документ-камера або телефон для крупного плану досліду.
Методи та форми роботи
Проблемне навчання, прогнозування, «Так чи ні?», демонстраційний експеримент, парна та групова робота, аналіз життєвих ситуацій, взаємооцінювання, рефлексія, цифровий інтерактив (Mentimeter, Wordwall, LearningApps).
ХІД УРОКУ
Етап / час |
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
1. Організаційний момент (1 хв) |
Привітання. Налаштування на дослідницьку роботу. |
Учні готують робоче місце, налаштовуються на співпрацю. |
2. Мотивація та проблемна ситуація (3 хв) |
На екрані — зображення людини, що дихає, свічки та дерева. Запитання: «Що об’єднує ці об’єкти?», «Чи означає важливість кисню, що повітря складається лише з нього?» Учитель оголошує проблемне запитання уроку. |
Висловлюють припущення, пов’язують повітря з диханням, горінням і життям рослин. ІНТЕРАКТИВ. Mentimeter — анонімне опитування «Чи складається повітря лише з кисню?» (так / ні). Відповіді залишаються на екрані до рефлексії. |
3. Актуалізація опорних знань (4 хв) |
Вправа «Так чи ні?»: повітря — чиста речовина; повітря — суміш газів; азоту в повітрі більше, ніж кисню; кисень підтримує горіння; у повітрі завжди однакова кількість водяної пари. Після відповідей — запитання: «Як перевірити наявність кисню та оцінити його частку?» |
Обирають відповіді, пояснюють їх, пригадують поняття «чиста речовина», «суміш», «горіння». ІНТЕРАКТИВ. Wordwall — «Так чи ні?» (твердження з цього етапу). Достатньо одного пристрою вчителя: клас відповідає картками «Так / Ні». |
4. Відкриття нового знання (7 хв) |
За схемою складу сухого повітря учитель організовує коротку бесіду. Орієнтовний склад: азот — 78,08%; кисень — 20,95%; аргон та інші інертні гази — близько 0,93%; CO₂ — близько 0,04–0,05%. Вміст водяної пари змінний. Учні з’ясовують значення кисню та називають його фізичні властивості: безбарвний, без запаху й смаку газ, малорозчинний у воді, трохи важчий за повітря. За нормального атмосферного тиску зріджується приблизно за −183 °C. Кисень сам не горить, але підтримує горіння. |
Аналізують діаграму, відповідають на запитання, формулюють короткі висновки. ІНТЕРАКТИВ. діаграма складу повітря на слайді: компоненти відкриваються по кліку, учні називають частку й роль кожного. |
5. Дослідницька діяльність (12 хв) |
Проблема: «Чи можна за допомогою горіння наближено визначити вміст кисню в повітрі?» Пари висувають гіпотезу й пропонують план. Учитель демонструє дослід: запалену свічку на неглибокому шарі води накриває прозорою посудиною. Учні спостерігають за полум’ям і рівнем води. Обговорюють причини згасання та підняття води. Разом формулюють висновок: кисень становить приблизно п’яту частину об’єму повітря, тобто близько 21%. |
Висувають гіпотезу, пропонують послідовність дій, спостерігають, записують результати й формулюють висновок. ІНТЕРАКТИВ. у тій самій презентації Mentimeter — прогноз до досліду (1 хв): «Що станеться зі свічкою й водою?» Під час досліду — крупний план камерою або документ-камерою; спостереження записують на слайді. |
6. Групова робота «Повітря в нашому житті» (7 хв) |
Клас об’єднується в 3–4 групи. Кожна отримує ситуацію: 1) провітрювання класу та якість повітря; 2) чому вогонь припиняє горіти, коли обмежити доступ повітря; 3) роль рослин у кругообігу кисню й CO₂; 4) чому викиди від спалювання палива збільшують кількість CO₂ в атмосфері. 3 хв — обговорення, короткі презентації висновків. |
Розподіляють ролі, обговорюють ситуацію, готують і презентують короткий висновок. БЕЗ ПЛАТФОРМИ. група записує висновок на картці за схемою «позиція → доказ → пояснення». За наявності пристроїв — Mentimeter, відкрита відповідь. |
7. Закріплення (6 хв) |
Вправа «Знайди помилку» (3 хв): «Повітря — чиста речовина»; «Азот становить близько 78% повітря»; «Кисень сам горить»; «Кисень безбарвний і без запаху»; «Під час горіння свічки кисень витрачається». Далі задача (3 хв): у приміщенні об’ємом 100 м³ приблизно 21% становить кисень. Обчислити об’єм кисню. |
Виправляють помилкові твердження, розв’язують задачу: 100 × 0,21 = 21 м³. ІНТЕРАКТИВ. LearningApps — «Знайди помилку»: учні позначають хибні твердження й одразу бачать правильний варіант. Без пристроїв — відповіді з місця. |
8. Рефлексія (3 хв) |
Прийом «Квиток дослідника»: «Сьогодні я з’ясував/з’ясувала…»; «Тепер я можу пояснити…»; «Мене здивувало…»; «Мені ще потрібно з’ясувати…». Самооцінювання за очікуваними результатами. |
Оцінюють власне просування, формулюють один особистий висновок. ІНТЕРАКТИВ. Mentimeter — повторне голосування за прогнозом із етапу 5 і порівняння «до / після»; повернення до відповідей мотивації. Фрази «Тепер я можу пояснити…» учні завершують усно або на стікерах. |
9. Домашнє завдання (2 хв) |
Обов’язкове: опрацювати параграф, повторити склад повітря та властивості кисню. На вибір — мініпроєкт «Екологічний слід моєї родини»: оцінити прямі викиди CO₂ від спалювання пального за тиждень (інструкція та диференційовані рівні — у додатку). |
Записують завдання, обирають посильний рівень виконання. ЗА БАЖАННЯМ. за бажанням — інфографіка або таблиця в Canva чи PowerPoint; умовні дані дозволені. |
Методичний коментар до досліду
Дослід зі свічкою під скляною посудиною є наочною моделлю, яка допомагає зробити висновок про приблизну частку кисню в повітрі. Підняття води не є точним вимірюванням 20–21%: на результат впливають зміна температури й тиску, умови горіння, розчинення газів та конструкція установки. Тому важливо називати результат наближеним і не стверджувати, що весь об’єм води піднявся виключно через витрачання кисню.
Безпека: дослід проводить учитель. Використовувати стійку підставку та неушкоджений скляний посуд; прибрати папір, волосся й легкозаймисті предмети від полум’я; не торкатися гарячого скла; після досліду переконатися, що свічка загашена.
Формувальне оцінювання
Під час уроку оцінюються не лише правильні відповіді, а й процес навчання:
участь у висуванні гіпотези та плануванні досліду;
уміння спостерігати й описувати побачене;
аргументованість пояснення та висновку;
співпраця й виконання ролі в групі;
застосування знань у розрахунковому завданні;
самооцінювання за очікуваними результатами.
Орієнтовна картка оцінювання групової роботи (10 балів)
Критерій |
Бали |
Розуміння проблемного завдання |
0–2 |
Участь у плануванні / виконанні роботи |
0–2 |
Правильність пояснення |
0–2 |
Аргументованість висновку |
0–2 |
Співпраця в команді |
0–2 |
Разом |
0–10 |
Диференціація
Зразок: у задачі на закріплення — розв’язаний приклад (100 м³ → 21 м³) і схожа задача з іншим об’ємом.
Алгоритм: чотири кроки розрахунку — об’єм повітря → частка десятковим дробом → множення → відповідь з одиницями.
Ключові слова для гіпотези й висновку: суміш, кисень, горіння, об’єм, приблизно, п’ята частина.
Завдання-виклик: обернена задача (скільки повітря потрібно, щоб містити 12,6 м³ кисню; відповідь 60 м³) і пояснення, чому дослід дає лише наближений результат.
План Б
Не працює техніка: картки «Так / Ні», усні відповіді й паперові завдання; дослід від техніки не залежить.
Не зрозуміли: розібрати зразок → коротка перевірка однією задачею → повторна спроба.
Не вистачає часу: скоротити відкриття нового знання до бесіди за діаграмою; зберегти дослід, висновок і рефлексію «до / після».
Закінчили раніше: завдання-виклик або мінітест із додатка.
ДОДАТОК. Домашній мініпроєкт
«Екологічний слід моєї родини: скільки CO₂ утворюється за тиждень?»
Мета: на прикладі використання пального з’ясувати, як спалювання бензину, дизельного пального та природного газу пов’язане з утворенням вуглекислого газу.
Важливо: це навчальна оцінка прямих викидів CO₂ під час спалювання палива, а не повний вуглецевий слід родини. Не потрібно повідомляти точні сімейні витрати, показувати рахунки або розкривати приватні дані. Можна взяти приблизні чи умовні числа.
Довідкова таблиця коефіцієнтів
Паливо |
Орієнтовний коефіцієнт |
Одиниця |
Бензин |
2,31 |
кг CO₂ / л |
Дизельне пальне |
2,68 |
кг CO₂ / л |
Природний газ |
1,9 |
кг CO₂ / м³ |
Формула для розрахунку:
Маса CO₂ = кількість використаного палива × коефіцієнт
Рівень 1. Початковий — одне обчислення
Уяви, що за тиждень автомобіль родини використав 10 л бензину. Обчисли, скільки CO₂ утвориться під час його спалювання. Запиши формулу, підстановку та відповідь.
Підказка: 10 л × 2,31 кг/л = ______ кг CO₂.
Додатково: чому під час роботи двигуна утворюється вуглекислий газ?
Рівень 2. Середній — два джерела
За тиждень автомобіль використав 15 л бензину, а на опалення будинку витратили 20 м³ природного газу. Обчисли масу CO₂ від кожного джерела та загальну масу. Визнач, яке джерело в цьому прикладі дало більші викиди.
Бензин: 15 × 2,31 = ______ кг CO₂.
Природний газ: 20 × 1,9 = ______ кг CO₂.
Разом: ______ кг CO₂.
Рівень 3. Дослідницький — дані своєї родини або умовний приклад
З’ясуй приблизну кількість пального, використаного родиною за тиждень, або скористайся умовними даними. Обери доступні джерела: бензин, дизельне пальне, природний газ. Обчисли викиди CO₂ від кожного джерела та загальну масу. Подай результат у таблиці або невеликій інфографіці.
Джерело |
Кількість за тиждень |
Маса CO₂, кг |
Бензин |
________________ |
________________ |
Дизельне пальне |
________________ |
________________ |
Природний газ |
________________ |
________________ |
Разом |
________________ |
________________ |
Хімічний зв’язок: кисень + паливо → продукти горіння
Горіння вуглецю: C + O₂ → CO₂
Горіння метану: CH₄ + 2O₂ → CO₂ + 2H₂O
Запитання для дослідників: звідки надходить кисень для горіння? Який газ утворюється? Чому спалювання викопного палива збільшує концентрацію CO₂ в атмосфері? Яку роль відіграють рослини в кругообігу CO₂ та O₂?
Критерії оцінювання мініпроєкту (10 балів)
Критерій |
Бали |
Зібрано або обрано дані |
0–2 |
Правильно обрано коефіцієнт |
0–2 |
Виконано обчислення |
0–2 |
Пояснено хімічний процес |
0–2 |
Зроблено висновок / запропоновано спосіб зменшення викидів |
0–2 |
Разом |
0–10 |
Примітка для вчителя: коефіцієнти в додатку є округленими орієнтовними значеннями для навчальних розрахунків. Результати залежать від складу палива та умов його спалювання. Завдання не охоплює непрямі викиди від виробництва електроенергії, товарів, харчових продуктів і транспортування.
ДОДАТОК. ІНТЕГРАЦІЯ ІКТ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
до уроку хімії у 8 класі «Склад повітря. Визначення вмісту кисню в повітрі»
Мета використання ІКТ: підвищити активність учнів, забезпечити швидкий зворотний зв’язок, візуалізувати склад повітря та результати дослідження, розвивати цифрову компетентність. Цифрові інструменти доповнюють, а не замінюють спостереження й реальний демонстраційний дослід.
Етап уроку |
Цифровий інструмент |
Інтерактивна діяльність учнів |
Час |
Мотивація |
Mentimeter |
Анонімне опитування: «Чи складається повітря лише з кисню?» Учитель показує розподіл відповідей і повертається до нього наприкінці уроку. |
1–2 хв (у межах 3) |
Актуалізація знань |
Wordwall |
«Так чи ні?»: повітря — чиста речовина; повітря — суміш газів; азоту більше, ніж кисню; кисень підтримує горіння; вміст водяної пари завжди однаковий. Відповідь класу вводить учитель або команди. |
3–4 хв |
Відкриття нового знання |
Слайд презентації (без окремої платформи) |
Інтерактивна діаграма складу сухого повітря: компоненти відкриваються по кліку. Учні називають компонент, його частку та значення. |
3–4 хв (у межах 7) |
Дослідницька діяльність |
Mentimeter (та сама презентація); камера / документ-камера |
Перед дослідом — опитування-прогноз. Під час демонстрації вчитель виводить крупне зображення установки. Після досліду учні фіксують спостереження на слайді. |
1 хв + у межах 12 |
Групова робота |
Без платформи; за наявності пристроїв — Mentimeter, відкрита відповідь |
Кожна група отримує одну ситуацію: провітрювання класу; припинення горіння; роль рослин у кругообігу O₂ і CO₂; вплив спалювання палива. Висновок — на картці за схемою «позиція → доказ → пояснення». |
7 хв |
Закріплення |
LearningApps |
«Знайди помилку» (5 тверджень): після відповіді учні бачать правильний варіант. Далі — розрахункова задача на папері. |
3 хв + 3 хв задача |
Рефлексія |
Mentimeter (та сама презентація) |
Повторне голосування за прогнозом («до / після»), повернення до відповідей мотивації; учні завершують фразу «Тепер я можу пояснити…». Без пристроїв — усно або на стікерах. |
2–3 хв |
Домашнє завдання |
Canva / PowerPoint — за бажанням |
Мініпроєкт «Екологічний слід моєї родини» можна подати як цифрову інфографіку або таблицю. Особисті витрати родини чи рахунки розкривати не потрібно. |
Поза уроком |
Готові запитання для мінітесту (резерв, самоперевірка, план Б)
1. Повітря — це: а) чиста речовина; б) суміш газів. Правильна відповідь: б.
2. Якого газу в сухому повітрі найбільше? а) кисню; б) азоту; в) вуглекислого газу. Правильна відповідь: б.
3. Приблизна об’ємна частка кисню в повітрі: а) 5%; б) 21%; в) 78%. Правильна відповідь: б.
4. Кисень: а) сам горить; б) підтримує горіння; в) не бере участі в горінні. Правильна відповідь: б.
5. Яке твердження правильне? а) Вміст водяної пари в повітрі завжди однаковий; б) вміст водяної пари змінюється. Правильна відповідь: б.
Рекомендації щодо організації
Достатньо трьох цифрових інструментів за урок: Mentimeter, Wordwall і LearningApps. Решта етапів — без платформ. Не додавайте сервіс лише тому, що він цікавий: кожен має давати докази результату.
Якщо в учнів немає смартфонів або стабільного інтернету, відповіді можна давати з місця, працювати командами з одного пристрою або використати інтерактивну дошку вчителя.
Для швидкого темпу уроку заздалегідь відкрийте потрібні вправи, перевірте посилання та підготуйте QR-коди.
Не оцінюйте швидкість натискання як знання з хімії: важливі правильність відповіді, пояснення та аргументація.
Дослід зі свічкою проводить учитель із дотриманням правил безпеки. Відео чи симуляція є лише додатковою візуалізацією.
Як ІКТ підтримують формувальне оцінювання
Учитель використовує результати опитування й вправи «Знайди помилку» для виявлення типових помилок, дає короткий коментар, а наприкінці уроку порівнює початкові припущення учнів із висновками після досліду («до / після»). Цифровий результат є джерелом зворотного зв’язку, а не єдиною підставою для оцінки.
Хімія,
8 клас •