Сковорода Г. С. Перший розум наш. ДПА. ЗНО

Григо́рій  Са́вич  Сковорода́ (1722, Чорнухи- 1794Харківщина)  видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики, мандрівний філософ;

Освіта: Києво-Могилянська академ            БАРОКО

Самопізнання, ідея сродної праці «Великі українці» -проект YouTube

Вірш «De Libertate»

Жанр: ліричний вірш.                          Вид лірики: патріотична.              Провідні мотиви: воля — найбільше багатство,             уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір: дактиль.                Тип римування: суміжне.                         Для ліричного героя воля — найбільше багатство

Байка «Бджола та Шершень»

Жанр: байка. Зб «Байки Харківські»

Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).

Головні герої: Бджола, Шершень.

Байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів більша за основну частину й сприймається як філософський трактат.  Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола —«герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням:«Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсолодшим бенкетом».

У байці «Бджола та Шершень» згадуються давньоримський діяч і письменник Катон і давньо-грецький філософ Епікур.

____________________________

Перифрази про Сковороду Мандрівний філософ, Український Сократ, Український Горацій

Степовий Ломоносов

Син Миру, син Спокою, Вар-Сава /з євр.: вар – син, тобто син Сави/

Перший розум наш

Світоч української духовної історії

                   Афоризми:

-Не все те отрута, що неприємне на смак. -Бери вершину і матимеш середину. -З усіх утрат втрата часу найтяжча. -Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. -Не за обли-ччя судіть, а за серце. -Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя. -Найкраща помилка та, яку допускають при навчанні.

-Людська душа і друг, безсумнів-но, цінніші за все. -Що вподобав, на те й перетворився. -Без ядра горіх ніщо, так само як людина без серця. -Як нерозумно випро-шувати те, чого можеш сам дося-гти. -Все минає, але любов після всього зостається. -Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруй-нішого від удаваного друга. _________________________________________________________________

Вислови про Сковороду:

-«Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і яких би так пам’ятав і поважав народ. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд...» (М. Костомаров).

- «Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні його твори» (Л. Толстой).

- «Творчість Сковороди була визначним явищем в українській культурі. Вона підготовляла шлях Котляревському, Квітці-Основ’я-ненку та ін-шим письме-нникам епохи становлення нової укра-їнської літератури»                         (О. Білець-кий).