24 червня о 18:00Вебінар: Практика створення матеріалів для оформлення та зонування класного приміщення в НУШ

"Слідами Володимира Івасюка до власного Я."

Про матеріал

Проблема діалогу: Чи модний Володимир Івасюк сьогодні?Чому Івасюк?

Мета діалогу:Крило стає крилом тільки під час лету.Володимир Івасюк.

Створити атмосферу вільного, розкутого спілкування зі слухачами

До діалогу можна запросити : учителів музики, артистів, письменників, критиків, батьків та інших

Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

 

 

Слідами  Володимира  Івасюка до власного я.

( діалог з сучасністю)

 

 

«Славетні імена України-2009»

 

 

Володимир Івасюк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель географії

СЗШ №73 м.Львова

Терен Тетяна Василівна

 

 

 

 

 

Львів-2009

Тема: Слідами  Володимира  Івасюка до власного я.

( діалог з сучасністю).

Проблема діалогу: Чи модний Володимир Івасюк сьогодні?   Чому Івасюк?

 Мета діалогу:  Крило стає крилом тільки під час лету.

                                                                      Володимир Івасюк.

Зауваження до проведення заходу:

  • Створити атмосферу вільного, розкутого спілкування зі слухачами
  • Заздалегідь підготувати невеличкі аркуші кольорового паперу(квадратом 10x10; 30 шт.-червоного,30 шт. – білого ) для роботи з аудиторією слухачів;
  • Учням дати завдання вивчити поезію та пісні  Володимира Івасюка та його друзів йому присвячені.
  • Створити фотовиставку матеріалів  та літератури про життя і творчість композитора.
  • У центрі світлиці-портрет  Володимира Івасюка, біля портрета слова: 

« Є хмарний день, є день без хмар – життя химерний календар. Неждана перша сивина, а все здається, що весна...»

 

  • До діалогу можна запросити : учителів музики, артистів, письменників, критиків, батьків та інших.

Хід заходу:

Вступне слово вчителя( він же – ведучий діалогу):

«Є хмарний день, є день без хмар – життя химерний календар. Неждана перша сивина, а все здається, що весна...» – з цих рядків пісні Володимира Івасюка я хочу розпочати наш діалог  . На мої переконання, ці строки є найдоречнішими нині, оскільки Володимир Івасюк для усієї української родини назавжди залишиться у весні, бо календар його життя справді химерний, а перша сивина ніколи не торкнеться його волосся.

Любі друзі! Вдумайтеся у словосполучення «Чи модний Івасюк сьогодні? Чому Івасюк?» Чи можна так запитувати? Чи не буде це блюзнірством? Давайте разом з вами  переступимо канони трактування його творчості і заглибимось у душу його слова. «Візьми з собою  мою пісню-я в неї щастя наспівав»

Прослуховування пісні Володимира Івасюка «Мила моя» в авторському виконанні

Аналітик. Долучаючись до вашого діалогу, хочу запропонувати свого роду інтерактивне опитування, яке ми проведемо за допомогою розданих вам картонних аркушів: білий колір – умовна відповідь «Так», червоний – заперечення. Я пропоную вам декілька запитань, а ваші відповіді слугуватимуть мені для тих чи інших висновків.

Запитання. Чи погоджуєтесь ви з таким судженням,що кожна людина повинна знати

Гімн  своєї держави?

Будьте уважні! Піднесіть червоний аркуш ті,хто  не  знає Гімну України?

(Підрахунок білих та червоних аркушів)В нашій аудиторії такі  відсутні.

Діалог зі слухачами: учні висловлюють власну думку – відповідь на запропоноване питання;як підсумок – слово надається комусь із гостей або вчителю.

Прогнозовані відповіді учнів:

1-й учень. Для мене Гімн звучить дуже сучасно, хоча пісня створена у 19 столітті. Тобто, наша Україна не може вмерти, вона, її слава, її історія, її державницькі традиції - мабуть, не помруть доки люди будуть знати і співати свій Гімн, поки молодь буде виявляти інтерес до своєї минувшини.

2-й учень. Я вважаю, що це історична пісня, крім того, вона, так би мовити, мелодійна, у ній гарні слова. І мені здається, що діти, які вивчають історію, а ця пісня є частиною нашої історії, налаштовує їх на сприйняття самої історії, і на мислення, і на стратегічне бачення нашої  перспективи . При  виконанні Гімну  відбувається процес концентрації інтелектуальної та енергетичної сили, яка настроює  на певні високі ідеали, з''являється почуття колективізму, єдності: і мелодія, і слова об’єднують. І це, мабуть, є частинкою духовного єднання нашого народу.

Прослуховування пісні Володимира Івасюка «Водограй» в авторському виконанні,запис 1971 року.

 

Ведучий. А чи не  задумувалися ви, любі друзі, над тим, чому пісні Володимира Івасюка замінювали українцям національний гімн у ті часи,коли він був заборонений.

В чому феномен цієї людини,яка для своїх сучасників була першим живим національним героєм України?

 3-й учень. Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949 – 22.05.1979) — відомий український поет і композитор. Один із основоположників української і радянської естрадної музики. Автор ста семи пісень, музики до кількох спектаклів, п’ятдесяти трьох інструментальних творів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав художній талант, був неординарним живописцем.  Майстерно виконував свої пісні.

Аналітик. Так,я погоджуюся з думками виступаючих,адже  Вололимир Івасюк- це живий голос сьогодення. Його щедро обдарував Господь — унікальним голосом, прекрасною зовнішністю, розумом, делікатністю. У 1980-му на подарованій Михайлу Івасюкові платівці «Незрівнянний світ краси» він написав: «Пісня пісню кличе. Пісні Володі покликали мільйони людей, покликали й мене. Бо вони зроняють у серце радість, сум і гордість. Назарій Яремчук».

Ведучий діалогу. Хтось вкриває його образ позолотою, хтось намагається очорнити, применшити вартість його здобутків. Однак те,  що зробив Івасюк за 30 років свого життя вражає: понад 100 пісень, десятки з яких стали популярними або ж, як кажуть у наш час, хітами. Десятки партитур, поезія і навіть …малярство. Володимир Івасюк, попри молодість залишив чималий творчий спадок. Як вдалося митцеві зробити так багато, у чому секрет його наснаги, успіху?

2-й учень. Працювати навчили Володю батьки, вони не заставляли,а виховували в своїх дітей любов до книжки ,поезії,літератури. Володя вдався в батька – він був дуже прискіпливий до своїх творів, багато разів щось змінював, удосконалював. Був безжалісний і до себе, і до тих, із ким працював. Ставив дуже високу планку і багато працював,щоб її втримати, зібрав найкращих поетів, виконавців. І на ті часи його твори були чимось надзвичайним для української популярної музики.

Читання вірша  Галини Тарасюк  «Світлій пам’яті В. М. Івасюка»

І стоятиму оддалік
окрай твойого неба,
щоби не впала і тінь сльози
моєї
на тебе.
І стоятиму з дива німа
окрай твоєї пісні,
щоби не стало від слів моїх
крилонькам її
тісно.
І стоятиму цілий вік
окрай твоєї долі,
ох, жайворононьку золотий,
українського
поля.

Аналітик. Задумайтеся,хто він такий для нас – Володимир Івасюк?

Вірш Василя Мартинова  «Пісня про Володимира Івасюка»
Тебе забрала в нас травнева днина,
Але коли новий надходить день,
Ти оживаєш в пісні лебедино
І знову линеш в світ своїх пісень.

Він зітканий із чарівних мелодій.
Серця людей хвилює кожен звук.
Лунає пісня! Це прийшов Володя.
Це радість нам дарує Івасюк.

І все ж із днем приходить сум, як мука.
І все ж, коли твої пісні дзвенять,
Нам сумно, що подать не можем руку
І що тебе не можемо обнять.

Ти — наша гордість, велич і тривога,
Ти — Віра і Надія, і Любов.
З тобою в нас до мрій одна дорога,
Яку давно зборов ти й не зборов.

Іди по ній і клич нас за собою.
Червону руту кожен хай знайде.
Народ, якому ти сплатив любов’ю,
З любов’ю і до тебе теж іде.

Та все ж, коли в полон бере осмута,
То радість у серцях гніздечко в’є
Від того, що в нас є «Червона рута»,
Що Івасюк Володя був і є.

Аналітик. Щоб звірити слово з часом, щоб відчути живу енергію душі Володимира Івасюка, щоб зрозуміти, за рахунок чого живе українська нація, необхідно закарбувати назавжди Володимир Івасюк – Скарб українського народу, «український Моцарт».

 

Прослуховування пісні «Пісня буде поміж нас» у виконанні Софії Ротару

2-й учень. Івасюк вивів українську музику на новітній світовий рівень (епоха «Бітлз»), надав їй нового дихання, став одним із засновників сучасної естррадної музики. Популярними стали  пісні В. Івасюка  «Я ще не все тобі сказав», «Балада про мальви», «Я – твоє крило», «Залишені квіти», «Запроси мене у сни», «У долі своя весна», «Водограй», «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Кленовий вогонь», «Пісня буде поміж нас», «Зацвіли мальви біля хати», «У щастя є два крила» (премія в м. Сопот. Польща 1975 р.) та багато інших.  . Людини із надзвичайною харизмою, яка здобула шалену популярність завдяки своїй неймовірній енергетиці і таланту, бо в цій людині було найголовніше – душа. Пісні Івасюка наповнені щирістю почуттів юнацького життя, кохання, дружби, любові до краси рідної землі, культури...
 

1-й учень.  Він, дав урок сучасникам, своїм ровесникам, як треба оберігати своє й не потрапляти під хвилинне затуманення чужим. Завжди стояв на тій позиції, що не варто ходити за тридев’ять земель, за далекі моря шукати щось нове, а шукати тут, біля свого першоджерела. І бути достойним того джерела. Його благородні емоції, його творчість були дійсно  для того, щоб ми сьогодні мали таке надбання — Володимир Івасюк.

Ведучий. Наш діалог з сучасністю продовжує…

(учитель музики : «Відомі пісні Івасюка», виступають також підготовлені учні: «Спогади про Володимира Івасюка друзів та друзів- виконавців», « З матеріалів книги спогадів про Володимира Івасюка «Володимир Івасюк. Життя — як пісня», « Червона рута» — символ української естради», «Інструментальні твори Володимира Івасюка», «Фестивалі та конкурси ім. В.Івасюка».

Прослуховування пісні «Червона рута» у виконанні Софії Ротару

Ведучий. Володя покинув цей світ за загадкових обставин на тридцятому році життя в 1979 році. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі. Його пісні деякий час під забороною. Пам’ятник Володимиру Івасюку, який виконав Микола Посікіра, прочекав у майстерні 10 років дозволу на встановлення. Але дякуючи народові, його любові до митця, могила цілий рік в квітах, завжди святочна. Чому? Вражають слова Ліни Костенко: «Слава — це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе».

Вірш Богдана Стельмаха  «Без тебе»

Володю, Володю, так довго без тебе
Минають літа.
Без тебе не в небо — в провалля безнебе
Стікає життя.
Без тебе неначе аж дихати годі,
Мов душать — мене.
І навіть дзвінке многоструння мелодій
Без тебе — сумне.
Тепер над тобою Личаків гойдає
Величчям своїм.
Ось-ось двадцять п’ята весна заридає
На гробі твоїм.
Засвітиться проліском, далі озветься
Вогнем солов’я.
А далі… а далі вже вкотре урветься
Гаїлка твоя…
Тебе, убиваючи, погань гасила
Не просто твій день —
В брюховицькій хащі ламалися крила
Майбутніх пісень.
Пісень, де б до часу себе Україна
Ховала у звук,
Пісень, де глушила б весна солов’їна
Сичання гадюк.
Пісень, де воскресли б забуті сюжети —
Їх вічна глибінь,
Пісень, де черпали б наснагу поети
Нових поколінь.
Ото, щоб не сталось цього, то зумисне —
Крило по крилі —
Пісні ті у горлі твоїм перетисне
Гадюка петлі.
І може, якраз тих пісень нам забракло
На зламі епох,
І саме без них наше кредо заклякло
В петлі неспромог?
І саме без пісні твоєї так трудно
Вставати з колін? —
До того ж коли дехто хоче облудно
Кількох Україн.
А інший — то жодної радше не хоче,
Йому — аби фарт,
Вимолює в чорта — зубами скрегоче —
Черговий мільярд.
А третій перевертень прагне продати
І сад наш, і дім —
Усе, що святе, на поталу віддати
Убивцям твоїм…
Отак вони, брате Володю, без тебе
Минають літа.
Без пісні твоєї в провалля небесне
Стікає життя.

Ведучий. Він любив слово, пісню, музику свого народу. Творив пісню свою для молодих, хоча любили його люди різного віку. Такий молодий, але вже такий мудрий — Івасюк був гуманістом. Він не порушував, не руйнував душі молодих людей — він їх облагороджував. Володя завжди стояв вище моди, він був у часі, його чув, сказав від імені свого часу. І це було надто дійовим. І його пісні розлетілися по всьому світові. Ось у чому  феномен Володимира Івасюка.

 

Замість висновків  

Спасибі, друже, за любов жагучу
до рідної  Вкраїнської землі,
повік твою «Червону руту»
співати будуть солов’ї.

 

Список використаних джерел:

  1. «Без тебе.» Богдан Стельмах.//Батьківщина. від 5 березня 2009 року.
  2. «Володя працював  як віл.» //Експрес. від 5 березня 2009 року.
  3. Криса Любомир. Фотоальбом «Вернись із спогадів…»Львів:УКРПОЛ. – 2008. – 336 ст.:850 іл.
  4. «На дереві у Брюховицькому лісі – штучні лілії, а на могилі на Личакові – букети троянд.»//Високий замок  .№37 .04 березня 2009 року.
  5. www.ivasyuk.org.ua.
  6. www.iwasyuk.narod.ru
Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сало Ірина Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
4 березня 2018
Переглядів
925
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку