Словничок з образотворчого мистецтва. Національний одяг та посуд

Словничок з образотворчого мистецтва.  Національний одяг та посуд

Убрання - сукупність предметів з тканини, хутра, шкіри, які одягають, ще - красивий одяг.

Вишиванка - вишита жіноча або чоловіча сорочка.

Жупан - старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва.

Запаска - старовинний жіночий одяг з вовняної тканини із зав'язками у верхній частині, яким огортаються і зав'язують на талії.

Керсетка - жіноча безрукавка з легкої тканини, спереду прикрашена вишивкою.

Кофта - верхній короткий жіночий одяг з рукавами. Має рясний поділ, особливо ззаду.

Плахта - святковий одяг з картатої вовняної тканини, яким огортають жіночий стан і підперезують поясом. Поверх одягають попередницю.

Попередниця, попередничка - фартух із однотонної цупкої тканини, оздоблений по краях.

Свита, свитина - старовинний верхній жіночий і чоловічий одяг з домотканого сукна.

Спідниця - жіночий одяг, що покриває фігуру людини від талії донизу.

Сукня — те саме, що плаття.

Шаровари -широкі штани особливого покрою переважно синього кольору.

ГОЛОВНІ УБОРИ

Бриль, капелюх – головний убір із широкими полями.

Кашкет - чоловічий головний убір із цупким козирком над чолом.

Очіпок - старовинний головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки. Хустка - оздоблена тканині квадратної форми. Пов'язують ца голову, напинають на плечі.

Шаль - велика в'язана чи ткана хустка, якою покривають голову, плечі.

ПРИКРАСИ

Вінок - квіти, листя,, сплетені в коло, яким найчастіше прикрашають голову. Мереживо — візерункова плетена, сітчата тканина для оздоблення одягу, білизни тощо.

Намисто - прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців, яку жінки носять на шиї.

Стрічка - вузька кольорова смужка, що використовується як прикраса.

ПОСУД

Горщик - глиняний посуд, у якому варять їжу.

Глечик - глиняна посудина з високим горлом, дещо розширена в нижній частині.

Дзбан (збан) - посудина з високою, розширеною доверху шийкою і широкою опуклою частиною внизу для води, квасу, узвару, молока тощо.

Кухоль - металева, дерев'яна, глиняна або скляна посудина з ручкою.

Куманець - керамічна посудина для води, вина у вигляді бублика (калач) чи круга (плескач) з вузьким горлом, носиком, ручкою та розширеним денцем.

Макітра - висока глиняна посудина із широким вінцем. Мала - для розтирання маку, пшона, для вареників та іншої їжі; Велика -для приготування тіста та зберігання хлібних виробів.

Миска - глибока металева, дерев'яна або глиняна посудина для страви. Полумисок - мілка миска або глибока тарілка.

Тарілка - кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди наливають або накладають страву.

Чашка - невелика посудина для пиття, звичайно з ручкою, з порцеляни, кераміки тощо.

Керамічний посуд оздоблюють розписом чи рельєфом, дерев'яний - розписом, різьбою.

РОЗПИС — це імпровізація , виконана легко й віртуозно без попереднього малюнка.

В ОПІШНЯНСЬКОМУ РОЗПИСІ виконують орнамент контурною лінією, а потім розписують більші елементи візерунку чистим кольором за допомогою гумової груші.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС створюють рухом та натиском пензля, пальця, палички. Олівцем помічають напрямок розвитку композиції: рискою - стебло і листя, квіти - колом.

Технічні прийоми в петриківському розписі:

«Мазок від себе» виконують широкий елемент, який звужується послабленням натиску.

«Мазок на себе» (зернятко) малюють тонкий елемент із поступовим посиленням натиску.

«Перехідний мазок»- двоколірний: на пензель набирають два кольори (ЖЧ, ЖЗ, ЖС, ЗС).

«Друкування» - створення елементів розпису з відбитків пальця, пензля. Основні елементи розпису: зернятко, а з нього: травичка, колосок, ромашка; криве зернятко, з нього: пірчасте листя, пуп'янки, перевернуті пуп'янки, квіти...