"Словник біологічних термінів", 10 клас

Тема  1.       БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ

Біологічна  класифікація  -  галузь  систематики,  що  вивчає  процес  встановлення  і  характеристики  систематичних  груп  живих  організмів.

Біологічна номенклатура  -  система  наукових  найменувань  живих  організмів,  заснована  на  їхній  подібності  чи  спорідненості.

Біологічна  систематика  -  наука, що  вивчає  різноманіття  всіх  існуючих  та  вимерлих  організмів  і  створює  їх  логічну  впорядковану  систему.

Біорізноманіття – це  міра  відносного  різноманіття  серед  сукупності  організмів,  що  входять  до  деякої  екосистеми (розмаїття  живої  природи).

Віруси  -  неклітинні  форми  життя (внутрішньоклітинні  абсолютні  паразити).

Віроїд  -  інфекційний  агент, який  представлений  кільцевою одноланцюговою  РНК  без  білкової  оболонки (капсид).

Віріони – нуклеїнова  кислота,  упакована  в  білкову  оболонку (капсид).

Еукаріоти  -  живі  організми,  клітини яких  містять  ядро,  а  також  мембранні  органели.

Таксономія  -  наука  про  об’єднання  живих  істот  у  групи   на  основі  аналізу  притаманних їм  ознак.

Пріони – білкові  інфекційні  агенти (без нуклеїнових  кислот)  що  спричиняють  тяжке  захворювання  ЦНС  у  людей  і  вищих  тварин.

Прокаріоти  -  живі  організми,  що складаються  з  клітин,  які  не  мають  клітинного  ядра  і  мембранних  органел.

Філогенетика  або  філогенетична  систематика  -   область  біологічної  систематики,  що  займається  ідентифікацією  і  проясненням  еволюційних  взаємин  серед  різних  видів  життя  на  Землі,  як  сучасних,  так  і  вимерлих.

Тема 2.  ОБМІН  РЕЧОВИН І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ

Автотрофи  -  організми,  що  здатні  самостійно  синтезувати  необхідні  для  життя  органічні  речовини  з  неорганічних,  використовуючи  при  цьому  енергію  світла  або  хімічних  зв’язків.

Анаболізм  (асиміляція, пластичний  обмін) – сукупність  реакцій  синтезу  необхідних  клітин  речовин,  використовується  енергія,  яка  утворюється  при  катаболізмі.

Білки  -  високомолекулярні  біологічні  полімери,  мономерами  яких  є  амінокислотні  залишки.

Вітаміни  -  низькомолекулярні  біологічно  активні  речовини  різної  хімічної  природи  необхідні  у  невеликих  кількостях  для  нормального  обміну  речовин  і  життєдіяльності  організмів.

Вуглеводи  -  органічні  сполуки,  що  складаються  з  карбону  оксигену  і  гідрогену  і  мають  декілька  гідросильних  і  одну  карбонільну  групи.

Гетеротрофи -   організми,  що  не  здатні  синтезувати  органічні  речовини,  тому  в  процесі  життєдіяльності  використовують  речовини,  створені  іншими  організмами.

Дихання  -  сукупність  процесів  надходження  кисню  в  організм,  використання  його  в  окислювальних  процесах  та  виведення  вуглекислого  газу  з  організму.

Катаболізм  (дисиміляція,  енергетичний  обмін)  -  сукупність реакцій  розщеплення  складних  органічних  речовин  до  простіших,  які  супроводжуються  виділенням  енергії.

Ліпіди  або  жироподібні  речовини -  природні  органічні  сполуки,  нерозчинні  у  воді  та  інших  полярних  розчинниках  та  здатні  до  розчеплення  в  неполярних  рідинах.

Нуклеїнові  кислоти (ДНК, РНК) – складні  біополімери,  мономерами  яких  є нуклеотиди.

Обмін  речовин  і  енергії (метаболізм) – це  сукупність процесів  поглинання  речовин  із  навколишнього  середовища,  їхнє  перетворення  в  організмі  та  виведення  з  нього  продуктів  життєдіяльності.

Раціональне  харчування -  це доцільно  організоване  та  своєчасне  постачання  до  організму  людини  поживної  та  смачної  їжі,  яка  містить  оптимальну  кількість  харчових  речовин,  необхідних  для  нормальної  життєдіяльності  організму.

Токсичні (отруйні  речовини) – речовини,  які  навіть  у  невеликих  кількостях  при  потраплянні  в  організм  викликають  порушення  нормальної  життєдіяльності  аж  до  отруєння  організму.

Ферменти – каталізатори  білкової  природи,  які  прискорюють  біохімічні  реакції  в  організмі.

Фототрофи -   організми,  які  самостійно  синтезують  органічні  речовини, використовуючи  енергію  світла.

Хемотрофи -  утворюють  органічні  речовини  за  рахунок  хіміч

Тема  3.     СПАДКОВІСТЬ  І  МІНЛИВІСТЬ

Алельні  гени -  це  пари  генів,  що  визначають  розвиток  альтернативних  ознак  організму,  розташовані  в  однакових  ділянках  гомологічних  хромосом.

Алель  -  кожний  ген  алельної  пари,  який  містить  один  із  можливих  станів  ознаки.

Альтернативні  ознаки -  контрастні  ознаки,  які  закодовані  в  алельних  генах.

Гаплоїдний набір хромосом - це  одинарний  набір  хромосом  в  гаметах (п),  що  становить  половину диплоїдного  набору  клітини.

Ген  -  ділянка  молекули  ДНК,  що  містить  інформацію  про  первинну  структуру  одного  білка;  гени  перебувають  у  хромосомах.

Генетика  -  наука,  що  вивчає  закономірності  спадковості  і  мінливості  організмів.

Генотип  -  сукупність  усіх  генів  організму.

Геном – сукупність  генів  у  гаплоїдному  наборі  хромосом  певного  виду.

Гетерозигота  -  клітина  або  організм,  що  несе  неоднакові  алелі  одного  гена (Аа).

Гомозигота – клітина  або  організм,  що  несе  однакові  алелі  одного  гена (АА або  аа).

Гетерогаметна  стать -  стать, яка  має  різні  статеві  хромосоми (ХУ).

Гомогаметна  стать – стать, яка має дві  однакові статеві  хромосоми (ХХ).

Гомологічні  хромосоми  -  парні  хромосоми,  мають  однакові  розміри, форму,  кількість  генів.

Диплоїдний  набір  хромосом (подвійний) – сукупність  хромосом,  властиве  соматичним  клітинам (2п).

Домінантна  ознака  -  переважаюча  ознака,  що  проявляється  серед  нащадків  гетерозиготних  особин,  позначається  великою  літерою (А, В, С, Д).

Експресія  генів  -  це  прояв  активного  стану  гену  в  окремій  клітині.

Каріотип – набір  хромосом,  специфічний  для  кожного  виду  організму,  який  характеризується  певною  кількістю  хромосом  та  особливістю  їхньої  будови.

Комбінативна  мінливість – мінливість,  в  основі  якої  лежить  утворення  рекомбінацій  (комбінацій  генів,  яких  не  було  у  батьків).

Локус -   місце  розташування  генів  на  хромосомі.

Мінливість -  загальна  властивість  організмів  набувати  нових  ознак  в  межах  виду.

Модифікаційна  мінливість (неспадкова, фонотипова) – мінливість,  яка  виникає  під  впливом  навколишнього  середовища,  є  відповіддю  на  конкретні  зміни  і  не  передаються  нащадкам.

Мутація  -  стійкі,  не спрямовані  зміни  в  геномі,  які  зумовлені  перебудовою  генетичного  апарату.

Ознака -  це  генетично  визначена  особливість  або  властивість певного  організму.

Ознаки якісні – це  альтернативні :  колір, форма, статеві відмінності.

Ознаки кількісні – це ознаки , які характеризують вагу, розміри, зростання організму.

Рецесивна ознака – ознака успадковується, але  не  проявляється  у гетерезигатних нащадків.

Спадковість – загальна  властивість  організмів  зберігати  і  передавати  свої  ознаки  та  якості  в  ряді  поколінь.