Соборна мати Україна-одна на всіх, як оберіг

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Заруддя

 

 

 

 

Виховний захід на тему:

 

«СОБОРНА МАТИ УКРАЇНА — ОДНА НА ВСІХ, ЯК ОБЕРІГ!»

 

 

 

 

 

 

Провела

класний керівник

8-го класу

 Беш О.В.

 

 

Заруддя 2017р.

 

Мета: пробуджувати інтерес до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українсько­го народу; ознайомити з вирішальними подіями сьогодення; виховувати через віршовані твори почуття глибокої любові до Батьківщини, рідного слова, рідної мови, почуття національної гідності, патріотизму.

Обладнання: тематична виставка «Собор­ність — це єдність і злагода»; музичний супровід; мультимедійна презентація.

Місце проведення:клас, при­крашений українською атрибутикою. .

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

Ведуча. 22 січня український народ свят­кує величну дату своєї багатовікової історії — День Соборності України.

Слово соборність означає єдність і згурто­ваність. Це свято об’єднання всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу.

Ведучий. День Соборності об’єднує всю ‘ Україну — Київ і Львів, Севастополь і Ужго­род, Донецьк і Полтаву, Харків і Луцьк, сотні міст, мільйони людей — усі українські землі й береги. Якщо ми хочемо, якщо ми віримо

в сильну Україну, почуття соборності повинне стати часткою нашого життя та нашого серця.

Під звуки «Козацького маршу» на сцену ви­ходять учні, в українському національному вбранні всіх регіонів України.

 

1 -й учень

Благословенний будь, мій краю.

Моя земля, мій дивосвіт...

Сьогодні вся Вкраїна відзначає

День Злуки, день єднання первоцвіт

Будь-що нам плещуть недруги лукаві,

Нехай їм грець і Бог їм є суддя.

Моя країна в ареолі слави

Святкує пам’яті своєї вороття!

 

2.              й учень

Мені сестричка нині розказала,

Що колись давно (я добре знаю),

У зимовий ранок засіяло

Сонце волі у моєму краї.

Вийшли люди на майдан Софії,

Де колись лунала княжа слава

Хтось сказав: «Сповнились ваші мрії!

Україна — вільна вже держава!»

Хтось сказав, і всі почули люди,

З Києва аж по самії Карпати:

«Україна є, була і буде!

Вже її нікому не здолати!»

 

3.              й учень

Мені сестричка розказала нині,

І сама я це вже добре знаю:

Знов прийде чарівна ця хвилина

В українському моєму краї.

Як тоді, зійдуться ранком люди,

Пролунають знов слова палкії,

Запанує наша воля всюди

І заграє грімко дзвін Софії!

 

Ведуча. Що саме відбулося в Києві на майдані Софії 22 січня? Повернемося в далеке минуле і згадаймо свою історію. Адже, щоб зробити крок у майбутнє, потрібно знати своє минуле.

 

Перегляд документального фільму «Акт Злуки».

 

Ведуча. 22 січня 1918 року у Києві на майдані святої Софії зібралося багато люду. У церквах дзвонили дзвони, вулицями крокувало українське військо, грали оркестри, майоріли на вітрі національні прапори. То було велике свято — Україна проголосила себе самостійною, вільною державою.

Ведучий. А за рік, 1919 року, того самого 22 січня, на майдані святої Софії в Києві було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Західна Україна об’єдналася із Наддніпрянською Україною, щоб зміцнювати й розбудо­вувати власну державу.

Ведуча. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став «живий ланцюг» між Києвом і Львовом, коли 22 січня 1990 року тисячі українців узялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки.

Ведучий. А сьогодні, 22 січня ми святкуємо чергову річницю об’єднання Української Народної та Західноукраїнської Народної Республік. День — єдиної України!

 

4. й учень

Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день!

Віднині навік-віки Україні вільній бути!

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійським, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна віща Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

В. Переславець

 

5. й учень

Встане славна мати-Україна,

Щаслива і вільна,

Від Кубані аж до Сяна-річки

Одна нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували,

Чужі між собою,

Згорне мати до себе всі діти

Теплою рукою.

Єднаймося, братаймося

В товариство чесне,

Най братерством, щирими трудами

Вкраїна воскресне!

І. Франко

 

6. й учень

В День Соборності та Злуки,

З Заходу на Схід

Всі візьмемося за руки,

Бо один ми рід!

 

7. й учень

Нащо нам ворогувати?

І що нам ділить?

Україна — наша мати,

Тож давайте жить!

 

 

8. й учень

Згоді підемо назустріч

І розтане лід.

Дружно станемо пліч-о-пліч

Проти горя й бід!

 

 

9. й учень

Тож візьмемося за руки,

Скажем на весь світ

В День Соборності та Злуки:

— Ми один нарід!

 

10. й учень

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

 

Звучить аудіозапис пісні «Україна — це ми!» (муз. Н. Петраша, сл. Ю. Рибчинського).

 

11. й учень

На білому світі є різні країни.

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми — її доньки й сини.

 

12. й учень

Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми маємо,

Її Україною звуть!

 

Звучить аудіозапис пісні «Країно моя» (муз. Н. Петраша, сл. В. Іваницького).

 

13. й учень

 Україно! Земле рідна,

Земле сонячна і хлібна.

Ти навік у нас одна!

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша.

Ти і взимку найтепліша,

Наша отча сторона.

 

14. й учень

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод —

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Д. Чередніченко

 

15. й учень

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

 

Звучить аудіозапис пісні «Перлина-Україна» (муз. і сл. О. Винника).

 

16.         й учень

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас найкраща,

Бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти на землі.

 

17.         й учень

Не згасне народ, що по вільній стежині

Ітиме до щастя, тепла й доброти.

Лише Батьківщина, лише Україна

 Всіх нас приведе до святої мети!

 

18.         й учень

Моя Україно! Ти сильна й багата,

У тебе мільйони найкращих синів,

І мова твоя, солов’їна й крилата,

Ще світу покаже величний мотив!

 

Звучить аудіозапис пісні «Мова єднання» (муз. і сл. О. Самойдюка).

 

Ведуча. В історії нашої держави було багато як радісних, так і трагічних періодів і подій. Україна не раз піднімалася з колін. Побита, в ранах, проте нездоланна для ворогів своїх.

Ведучий. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наш народ ніколи не поневолював інші народи, не вів загарбницькі війни, а лише захищав себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Ведуча. Мабуть, немає жодної людини в Україні, яка б душею сьогодні не була на буремному сході нашої країни, яка б не співпереживала разом із незламними бійцями, які обороняють територіальну цілісність нашої Батьківщини.

На сцену виходить дівчинка, яка виконує роль України.

Україна. У вогні та диму страждають мої міста та села. Мене понищено, спалено. А найбільше обливається серце кров’ю за сотні моїх синів, які загинули від куль зухвалого ворога.

Болять, кровоточать рани, земля захлинається від крові, сліз матерів, сестер, побратимів.

Ведучий. У трагічні дні для нашої Вітчизни кращі її сини рушили в зону проведення АТО, захищати східний кордон України від лютого ворога.

Пригадаймо тих, хто загинув, захищаючи рідну Україну!

Ведуча. Указ Президента України «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Опанасенка Валентина Леонідовича на­городжено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), Личака Миколу Анатолійовича нагороджено орденом «За мужність» (посмертно).

 

Демонстрація фото загиблих воїнів АТО.

 

20. й учень

І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

 

21. й учень

На небі спокій їх чекає вже,

І Вічна пам’ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

 

Ведуча. Але герої не вмирають! Вони завжди будуть у наших серцях!

 

Звучить аудіозапис пісні «Герої не вмирають» (муз. Ю. Мельника, сл. Г. Семергій).

 

Ведучий. Нехай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю ... Хвилиною мовчання вшануємо пам’ять про загиблих героїв.

Хвилина мовчання.

 

22. й учень

Нехай пам’ятають про наших героїв,

Що за волю поклали безцінне життя,

Що творили історію, наше минуле,

У яке вже нема вороття.

 

23. й учень

Не хочемо війни страшної,

Не треба чорних нам могил.

Не треба люті нам чужої —

Нехай панує в світі мир!

 

Ведуча. Продовжити свято хотілося б словами відомого українського поета В. Со сюри, який народився і виріс у місті Дебаль цеве, на Донбасі, «Любіть Україну».

 

24. й учень

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води ...

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

 

25. й учень

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

1 -й учень

Любіть у труді, у коханні, у бою,

Як пісню, що лине зорею ...

Всім серцем любіть Україну свою —

І вічні ми будемо з нею.

 

Звучить аудіозапис пісні «Україна» (муз. і сл. Т. Петриненка).

 

2.              й учень

Україна — це північ і південь,

Україна — це захід і схід.

Не будемо її ми ділити —

Від рани залишиться слід.

 

3.              й учень

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

 

4.              й учень

Від Заходу вкраїнського й до Сходу

Ми єдності ланцюг протягнем знов,

Посієм між людьми священну згоду.

Ми разом! Це основа всіх основ.

 

5. й учень

Тепло сердець здолає ворожнечу,

І об’єднає всіх свята мета:

Тримаймось разом. Ми — велика сила!

Й не забуваймо: Батьківщина в нас одна!

 

Звучить аудіозапис пісні «Україна — це ти» (муз. і сл. Тіни Кароль).

 

6. й учень

Тут бились прадіди, зросили

землю кров’ю,

Чужинців проганяли раз у раз.

Вороже зло ми переможемо любов’ю,

Нам об’єднатись заповів пророк Тарас.

 

7. й учень

І заспіває знову Україна,

І оживе її свята земля,

І пам’ятаймо: тільки в єдності — народу сила!

Тож стали золотими ці слова.

 

8. й учень

Дай щастя, Боже, нашій Україні

Такій великій, рідній і єдиній.

У кожне місто і село квітчасте

Пошли любов і світле щастя!

 

Звучить аудіозапис пісні «Україно!» (муз. Н. Петраша, сл. Ю. Рибчинського).

 

Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й згуртова­ності всього українського народу. День Соборності України ми святкуємо для того, щоб ще раз дати всім зрозуміти, і передусім, нашим недругам, що Україна у нас одна — від заходу до сходу,, і нікому не дано ділити її землі, а тим паче народ, який у радощах і прикро­щах має бути завжди разом.

Ведучий. Адже, лише в єдності дій та соборності душ ми зможемо досягти величної мети — побудови вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.