Соціальна активність підлітків

СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ

Підлітковий вік охоплює період від 10-11 до 14-15 років. За цей час діти дорослішають не тільки фізично, а й розумово, морально, соціально. Перебудовується організм підлітка, змінюється його самосвідомість, взаємини з однолітками і дорослими, збагачується пізнавальна і навчальна діяльність.

    Загальновідомо, що підлітковий вік є перехідним не лише у фізичному, а й у соціальному плані. Діти входять у якісно нову систему стосунків і спілкування з однолітками і дорослими. У них значно розширюється, змінюється сфера, якість і мотивація навчальної діяльності, іншою стає соціальна позиція, з’являється прагнення визначити своє місце в житті й суспільстві.

    У підлітковому віці розширюється коло суспільних інтересів дитини, особливе місце в її житті починають займати товариші, однокласники, друзі. Відбувається опанування суспільним досвідом та випробування власних сил під час навчання у школі та спілкування з однолітками. Формуються різноманітні життєві навички, потрібні для адаптації в суспільстві, зокрема:

  - спілкування з однолітками, молодшими, дорослими;

  - критичне ставлення до себе й оточення;

  - пізнання та оцінювання власних здібностей;

  - соціально-психологічна адаптація до навколишнього середовища.

Специфічна соціальна активність підлітка виявляється у помітній схильності до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих. Ось чому в цей  період йому потрібен приклад позитивного ставлення до здоров’я, дотримання норм і правил здорового способу життя авторитетними для нього людьми.

    Кардинальні зміни у структурі особистості дитини, яка вступає в підлітковий вік, визначаються якісним зрушенням у самосвідомості.

    Підліток починає почуватися дорослим і прагне бути таким.

        Підлітковий вік і в науці, і в првктиці називають перехідним, критичним, оскільки певна дисгармонія фізичного і психічного розвитку можуть спричиняти нервово-психічні відхилення, навіть у здорових підлітків спостерігаються коливання настрою, підвищена дратівливість, прагнення до асоціальних форм поведінки.

      Психологи визначають цей етап як етап негативізму, впертості. Для нього характерні емоційна непоступливість. Нестриманість, коливання настрою, афективна поведінка, збудливість, підвищена навіюваність. Усе це може призвести до неприємних для підлітка явищ, незвичних форм поведінки.

      Одночасно, з огляду на підвищену навіюваність і вразливість молодших підлітків та увагу до свого «Я», саме цей період сприятливий для  вироблення свідомого ставлення до свого  здоров’я, прагнення його зберігати, розуміння оздоровчого значення рухової активності, занять фізичними вправами.

      Другий етап підліткового віку -12-14 років. У цей період стабілізується емоційно-вольова сфера дитини, відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості, що якісно видозмінює інтелектуальні властивості особистості.

У підлітків з’являється прагнення до морального і фізичного вдосконалення, загострюється почуття обов’язку, відповідальності.

   У вихованні дітей середнього підліткового віку слід враховувати, що головною особливістю цього періоду є їхня активна діяльність на підставі формування стійких мотивів поведінки. Найтиповішими несприятливими для цього віку є неправильні форми спілкування, що призводить до шкідливих звичок, раннього статевого життя,  антисоціальних вчинків. У зв’язку з цим, значну увагу варто приділяти мотивації правильної поведінки підлітка.

    Серед чинників ризику, які простежуються в підлітковому середовищі,- небеспечна сексуальна поведінка, знижена фізична активність, психологічний дискомфорт, куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Надмірна вага, хронічні захворювання.

  Старший підлітковий вік (14-16років), який ще називають юнацтвом, є наближенням до встановлення рівноваги між біологічним і психологічним дозріванням, початком фізичної зрілості. Це перехід від зрілості фізіологічної до зрілості соціальної, сутність якої – входження у доросле життя, засвоєння норм і правил, які існують у суспільстві.

  Старший підлітковий вік – це період формування таких важливих якостей, як самостійність, самовизначення, прагнення до самовиховання самовдосконалення.

       Під час виховної роботи зі старшими підлітками особливу увагу слід звернути на формування духовних цінностей, допомогти в пошуках сенсу життя, усвідомлення власної індивідуальності. При цьому потрібно спиратися на бажання старшого підлітка відчувати свою особисту вартісність, мати відповідальну роль у своєму оточенні. У підлітків цього віку виявляється готовність сприймати думки інших, вони відчувають потребу в дискусії, розмірковуваннях, розв’язуванні реальних проблем, демонструють готовність до інтелектуального виклику.

      Ризики для здоров’я підлітків

Психологічні особливості підліткового віку, відсутність соціального досвіду на фоні соціально-економічних змін у країні значною мірою впливають на формування навичок, пов’язаних із ризиком для здоров’я. Серед соціальних факторів, які найбільше впливають на здоров’я підлітків, - поширення наркоманії і токсикоманії, умови життя і психологічний клімат у сім’ї, сексуальна поведінка.

     В останнє десятиріччя провідною  медико- соціальною проблемою стало вживання серед дітей і підлітків наркотиків, лікарських і токсичних речовин , раннє призвичаювання до них. Поширюється такий вид наркоманії, як вдихання різних хімічних речовин, що випаровуються. Залежність у такому разі формується дуже швидко і важко піддається лікуванню і реабілітації. Ріст наркоманії і токсикоманії зумовлюють: відрив від сім’ї, послаблення батьківського контролю.відсутність допомоги з боку дорослих у подоланні стресів і психологічних труднощів.Одним з найважливіших факторів ризику є спілкування з наркоманами – однолітками,у зв’язку з чим підліток у своєму оточенні прагне реалізувати схильність до експериментування.