Соціальна та здоров’язбережувальна галузі НУШ. Фізичні, емоційні та інтелектуальні розминки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації

КЗ ЛОР «Львівська загальноосвітня санаторна школа № 1

І-ІІІ ст. імені Б.-І. Антонича»

Соціальна та здоров’язбережувальна галузі НУШ. Фізичні, емоційні та інтелектуальні розминки

(виступ на педраді)

          Підготувала

                                                            вчитель основ християнської етики

   Юрків Руслана Сергіївна

Львів – 2023 р.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. Документ було затверджено 30 вересня 2020 та оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів.

Перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, закладений у Державний стандарт, базується на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя.

У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. 

Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти: 

•          мовно-літературній,
•          математичній,
•          природничій,
•          технологічній,
•          інформатичній,
•          соціальній і здоров’язбережувальній,
•          громадянській та історичній,
•          мистецькій,
•          фізичній культурі.

Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.

Перелік основних компетентностей: 

•          вільне володіння державною мовою,
•          здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
•          математична компетентність,
•          компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
•          інноваційність,
•          екологічна компетентність,
•          інформаційно-комунікаційна компетентність,
•          навчання впродовж життя,
•          громадянські та соціальні компетентності,
•          культурна компетентність,
•          підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.

Перелік наскрізних умінь:

•          читати з розумінням,
•          висловлювати власну думку усно і письмово,
•          критично та системно мислити,
•          діяти творчо,
•          виявляти ініціативність,
•          здатність логічно обґрунтувати позицію,
•          конструктивно керувати емоціями, 
•          оцінювати ризики,
•          приймати рішення, 
•          розв’язувати проблеми.

СОЦІАЛЬНА І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.

Державний стандарт базової середньої освіти визначає компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі передбачають, що учень: турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту; визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту; усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства; виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

Відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою кількість годин розподілено на вивчення: - інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година;      - Етики/Культури добросусідства/Інших курсів морального спрямування –      0,5 годин. За вибором закладу освіти вивчається один із цих предметів або вони можуть вивчатись у межах інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут».

ФІЗИЧНІ, ЕМОЦІЙНІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РОЗМИНКИ

Розминки на уроці є необхідним мостом, який готує мозок, організм і настрій учнів до основної роботи під час навчання. Вони знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості, підвищують дисциплінованість, збуджують інтерес, створюють мотивацію.

Фізичні розминки практикую на кожному уроці для учнів початкової школи. Зазвичай це пісні з рухами або банси (коротенькі, легкі танці з виявом емоцій, руху та радості).

Емоційними розминками слугують вправи-енерджайзери на початку уроку («Подаруй усмішку», «Зроби комплімент», «Поділись позитивом», «Побажання сусідові» тощо).

Інтелектуальними розминками є кросворди, дидактичні ігри («Хто/що чим славиться», «Назви чесноту», «Нехай Бог зрадіє», «Бог створив…», «Для того щоб ми могли…», «Для того щоб бути…» і т.п.), створення колективних малюнків-схем морально-етичної тематики, вправи «Оціни вчинок» (моделювання життєвих ситуацій на етичну тематику; аналіз, обговорення, висновки) та «Прогнозування за ілюстрацією» (діти працюють у невеличких групах, отримують ілюстрацію морально-етичної тематики, за якою повинні скласти власну розповідь та презентувати її класу), обговорення дискусійних питань тощо.

Кожен урок розпочинаю з певної історії. Відомий психологічний фактор: історії виразніші, захопливіші, цікавіші та легше асоціюються з особистим досвідом, ніж правила або директиви. Вони краще запам’ятовуються, їм надають більше значення та їхній вплив на поведінку людей є сильнішим. Учні на конкретних прикладах – реальних або вигаданих історіях – вчаться аналізувати й оцінювати поведінку та вчинки людей із позицій християнської моралі, передбачають наслідки, роблять висновки, застосовуючи набуті знання на практиці та узгоджуючи свою позицію із загальнолюдськими морально-етичними цінностями. Особливо діти люблять незавершені історії та розповіді з несподіваною кінцівкою. Дидактичним матеріалом для цього насамперед слугують оповідання Василя Сухомлинського та притчі Бруно Ферреро, а висновками – відповідні біблійні вірші.

Також готую для уроків тематичний відеоматеріал, добірку цікавих фактів, мультфільми та пісні морально-етичної тематики, створюю презентації, які можна вважати своєрідними розминками.

Особливо використовувала розминки під час дистанційних уроків в умовах воєнного стану, щоб розвантажувати дітей психологічно та емоційно.