Соціально – психологічні тренінги для батьків.
1. Тренінг «Збираємось у природу»
Завдання: поділитися на групи по 4—5 осіб. Кожна група грає роль сім'ї, що збирається на прогулянку в природу на 1—3 години. Протягом 2—3 хвилин потрібно скласти список речей, які необхідно взяти з собою. Далі представник від кожної групи зачитує підготовлений групою список, присутні можуть ставити запитання та висловлювати свої зауваження.
Після відповідних повідомлень та їх обговорення наголошується на необхідності подолання негативного соціального досвіду поведінки в природі, що механічно передається від дорослих дітям та зумовлює виникнення екологічних проблем.
Класний керівник роздає батькам пам'ятку відповідного змісту для постійного використання.
Пам 'ятка для батьків.
З найпершої прогулянки у природу зорієнтуйте дитину, що можна брати з собою. Зауважте: м'яч, бадмінтон, ролики — не потрібні, велосипед — теж (якщо прогулянка пішохідна). Поясніть, що для ігор, бігу та їзди на роликах призначені спортивні майданчики, стадіони, корти тощо, які спеціально, зручно для цієї мети обладнані, тому немає потреби йти далеко від дому, щоб займатися цими справами. До того ж, біганина в лісі спричинює не тільки витоптування трави, випадкове обламування гілок (від чого зменшується виділення кисню в повітря), а й загибель під ногами людей комах, їхніх яєць і личинок. А музика, шум, галас у природі втомлюють інших відпочиваючих, лякають тварин, впливають на їх живлення, розмноження, вигодовування потомства та догляд за ним (наприклад, злякані птахи можуть навіть покинути гніздо з пташенятами).
Немає потреби брати із собою багато продуктів та готувати їжу в природі, це краще зробити у себе на кухні. Вогнище ж забруднює повітря (димом, сажею, попелом, оксидами карбогену тощо), у вогнищі гинуть комахи, їх личинки, під ним випалюється трава, ґрунт, погано загашене вогнище нерідко спричинює лісові пожежі. Тож у короткочасній прогулянці цілком можна обмежитися бутербродами, водою та фруктами.
Зауважте: люди у природі — не господарі, а гості лісових мешканців, то й поводитися мають відповідно.
Іти в природу найкраще з біноклем, фотоапаратом, фарбами, відео чи кінокамерою, диктофоном. Розкажіть, що треба навчитися бути в природі мисливцем за її таємницями. Протягом якогось часу станьте чи сядьте з дитиною серед дерев, кущів і тихенько придивляйтеся довкола. Помітивши якусь тварину, майте терпіння і спостерігайте за нею певний час, непомітно намалюйте її, сфотографуйте чи запишіть на відео.
Разом з дітьми прислухайтеся до звуків природи, запишіть на диктофон шум дерев, прибою пташині голоси, звуки інших тварин. Знаходьте і фотографуйте гарні краєвиди, при бажанні замальовуйте їх. Милуйтеся світом природи, насолоджуйтеся її фарбами, гармонією, виразністю кожного живого створіння: серед них немає потворних.
Вивчайте природу, звертайте увагу дітей на різноманітні зв'язки у ній (наприклад, між будовою і способом життя тварини), на доцільність і досконалість природи (листяну мозаїку, філігранну будову квіток тощо). Повідомте дітям, що спілкування з природою збагачує людину, робить її чутливою до краси, добрішою, надає оптимізму в житті, заспокоює у скрутну хвилину. Так, коли людина буває самотня, коли їй погано, подумки чи вголос можна розповісти дереву, річці, небу тощо про свій клопіт, біль, турботу, природа «слухатиме і ніколи не зрадить»...
Запропонуйте разом полікувати себе у природі, доторкнутися долонями до трави, листя, кори дерев, поглянути в небо, послухати шум води, відчути, як до тіла надходять цілющі сили природи, як душа сповнюється спокоєм і надією. Закличте дітей спробувати злитися з природою, ніби розчинитися в ній, відчути себе її частиною (як воно і є насправді), осягнути, шо без природи не можете існувати...
Щоразу перед прогулянкою в природу нагадуйте дітям, що будете спостерігати, вивчати природу, милуватися нею, набиратися здоров'я, спілкуючись із різними об'єктами природи.
Фотографії, малюнки, відеофільми, магнітофонні записи, жолуді, шишки (які впали з дерев) — ось ваші «трофеї», коли повертаєтеся з природи. Вони не раз допоможуть вдома оживити приємні спогади від прогулянки, відпочити, зняти нервове напруження, втому. Використовуйте їх також у вихованні зовсім малих дітей для присипляння, заспокоєння, розвитку тощо. Можете організувати вдома виставку «Природа рідного краю», яку поповнюйте із року в рік.
Пам'ятайте: від вас залежить, будуть діти багаті природою, стане вона для них духовною цінністю, чи виростуть черстві душею, у якій пануватиме бажання привласнювати та руйнувати.
2. Тренінг “Дбаймо про воду”.
Завдання: присутні працюють у малих групах, складаючи інформацію про способи очистки та економії води, які вони використовують у себе вдома. Після оголошення та обговорення відповідей батьки отримують пам’ятку.
Пам’ятка для батьків.
Хоч на Землі води й багато, проте прісної лише 2% від усієї, причому переважна її кількість знаходиться у льодовиках, тобто недоступна для споживання.
Як економити воду вдома.
потрібно для справи.
зробіть це самі.
щіточку та трете зуби.
економити воду.
Пам’ятаймо: вода – один із найважливіших природних ресурсів, від збереження якого залежить існування життя на Землі. Ми ж бо не хочемо позбавити наших дітей, онуків і правнуків права на життя?
3. Тренінг «Купуємо побутові хімікати»
Завдання: поділитися на групи по 4—5 осіб і скласти список ознак, якими вони керуються при купівлі побутових хімікатів. Після відповідного обговорення класний керівник, як і на попередньому тренінгу, роздає батькам пам'ятку.
Як купувати та використовувати побутові хімікати
Пам'ятка для батьків Косметика, парфуми, розчинники, ліки, харчові добавки, пестициди (препарати для сільського господарства), засоби побутової хімії — усе це хімікати. Повний облік та оцінка якості хімікатів ніколи не проводилися. Кожного року до торгівлі надходять 1—2 тисячі нових хімікатів, які у зв'язку з відставанням розробки відповідних методик здебільшого не проходять попередньої апробації і не отримують оцінки їх можливого впливу на навколишнє середовище. Дані, необхідні для повної оцінки впливу на середовище, здоров'я людей, охоплюють усього 10% пестицидів, 18% ліків; 80% хімічних речовин, що використовуються у торгівлі та технологічних процесах, не перевірено всебічно на токсичність.
Низку хімікатів щорічно вилучають з продажу після випробувань національними контрольними органами. У розвинених країнах установи, які здійснюють контроль за хімічними речовинами, обмінюються результатами досліджень і повідомляють про нові обмеження в асортименті хімікатів. Імпортери серед країн, що розвиваються, не включені до цієї системи і не отримують відповідної інформації. Вони також не мають власної служби контролю (до того ж, має місце контрабанда хімікатів).
Унаслідок недостатньої інформованості персоналу підприємств та населення про токсичні речовини, відсутності відповідного маркування нерідко спостерігається порушення гігієнічних та екологічних вимог при їх використанні на виробництві й у побуті, що призводить до гострих та хронічних отруєнь, забруднення навколишнього середовища.
При купівлі хімікатів для себе і для дому звертайте увагу на наявність екологічного маркування. , Нехай цей покажчик стане для вас не менш важливим, аніж ефективність та вартість хімікату.
Економно витрачайте хімікати не тільки з причини необхідності заощадження коштів, а й із точки зору запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого впливу на членів сім'ї.
Не тримайте вдома великої кількості хімікатів про всяк випадок. Навіть якщо вони зберігаються в окремому приміщенні (наприклад, коморі), їх випари та мікро часточки будуть присутні у вашому помешканні, поступово завдаватимуть шкоди вашому здоров'ю.
При використанні хімікатів у своїй квартирі органи дихання захищайте, принаймні, пов'язкою, а лаків, клеїв на «сильних» розчинниках — респіратором чи протигазом, руки — резиновими рукавицями.
Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуді тощо у вигляді мікро часточок потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, поступово провокувати розвиток хронічних захворювань, порушення обміну речовин тощо.
Чи не найболючішим є питання утилізації залишків хімікатів, попередження їх потрапляння в природу — у ґрунт, водойми, адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є в нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки владними структурами та відповідними установами, багато чого можемо зробити ми самі. Наприклад, не зливати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття.
Анкетування для батьків.
Дотримання екологічних вимог у побуті й способі життя.
Анкета 1. Виявлення розуміння батьками значення та шляхів виховання в дітей бережливого ставлення до природи.
1.Чи вважаєте ви, що збереження й охорона природи – життєво необхідна справа?
а) так; б) ні; в) не завжди – є ще важливіші.
2. Чи часто діти просять вас пояснити якесь явище природи?
а) так; б) ні;
Що ви їм відповідаєте в більшості випадків?
а) “підростеш – дізнаєшся”; б) “спитай у вчителя”; в) терпляче пояснюєте
явище; г) спільно працюєте з книгами;
3.Чи ставите ви собі за мету виховати у своїх дітей бережливе ставлення до
природи?
а) так, вважаю, що це важливе заняття, і роль сім’ї у його розв’язанні дуже
суттєва; б) ні, спеціально не ставлю такої мети, оскільки вважаю, що в цьому питанні головна роль належить школі та суспільству загалом;
в) ні, такої спеціальної мети на переслідував, це питання якось випало з поля
моєї уваги; г) не ставив такої мети, оскільки вважаю її нездійсненною у наших
соціальних умовах; д) інше;
4. Якщо ви намагаєтеся виховати у своїх дітей бережливе ставлення до
природи, то що саме робите для цього?
а) розповідаю про значення природи та необхідність її збереження; б) роблю зауваження у випадках, коли діти виявляють недбале ставлення до природи чи завдають їй шкоди; в) власною поведінкою показую приклад бережливого ставлення до природи; г) у ситуаціях, коли разом із дітьми буваю свідком порушень іншими громадянами правил поводження у природі, роблю зауваження цим людям; г) залучаю дітей до роботи на земельній ділянці, догляду за кімнатними рослинами, домашніми тваринами;
5.Яка ялинка прикрашає вашу оселю на Новий рік? Чому?
6.Чи часто ви ходите “на природу”?
а) так; б) ні;
Чим у природі займаються діти?
7. Чи допускаєте ви якісь дії, шкідливі для навколишнього середовища, у присутності дітей (ламаєте гілки, руйнуєте мурашники, знищуєте рідкісні рослини, палите багаття, залишаєте купи сміття, ...)
а) так; б) ні; в) іноді;
8. Чи вважаєте ви, що ваша дитина – захисник природи?
а) так; б) ні; Яким чином вам удалося прищепити їй любов до природи?
Анкета 2. Виявлення стану дотримання екологічних вимог у побуті.
а) так; б)ні; в) не впевнений;
а) не купувати зайвих речей, продуктів, будівельних матеріалів, ліків;
б) непотрібні речі, у міру можливості, продавати чи віддавати родичам, знайомим, чужим людям, котрі їх потребують, а не викидати в сміття;
в) здавати в металобрухт;
г) не кидати макулатуру та склотару в сміттєпровід, а виносити у двір і виставляти біля сміттєвих контейнерів чи здавати на відповідні приймальні пункти;
г) замість пластикових пакетів користуватися господарчими сумками, пошитими з тканини;
а) добрий; б) задовільний; в) поганий;
Анкета 3. Визначення розуміння причетності трудової діяльності батьків до екологічних проблем та можливих шляхів залучення батьків до спільної роботи зі школою з екологічного виховання учнів.
а) спеціально присвячена вивченню, відновленню та збереженню навколишнього середовища;
б) справляє безпосередній вплив на навколишнє середовище;
в) справляє опосередкований вплив на навколишнє середовище;
вимогам?
а) так; б) ні; в) не зовсім; Чому ви так вважаєте?
вихованні дітей, спираючись на свою професійну діяльність, хобі та загальні знання?
а) виступити перед класом із повідомленням про своє розуміння екологічних проблем;
б) поділитися на батьківських зборах досвідом вашої сім’ї щодо виховання в дітей бережливого ставлення до природи;
в) допомогти в підготовці чи проведенні занять екологічного учнівського гуртка;
г) взяти участь у шкільній дискусії з екологічних проблем;
г) допомогти в налагодженні контактів з громадськими екологічними організаціями, включаючи дитячі;
д) організувати екскурсію учнів на своє виробництво для ознайомлення зі способами очистки його відходів;
е) взяти участь у практичних заходах з охорони природи, що проводяться школою;